Рішення № 111774812, 21.06.2023, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 21.06.2023Справа № 554/1429/23 Провадження № 2/554/3780/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

21 червня 2023 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого - судді Савченко Л.І.

при секретарі Грай К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача ТОВ «Фінфорс», визначивши третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В., приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л., про визнання виконавчого напису № 7444 від 15.04.2020 р., вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В., про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості в розмірі 16172 грн. таким, що не підлягає виконанню, стягнення з ТОВ «Фінфорс» на користь ОСОБА_1 понесених судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що нею через мобільний застосунок «Дія» було виявлено виконавче провадження № 62121885, яке було відкрите 19.05.2020 р. приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. Під час ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження, позивачці стало відомо, що 15.04.2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. 15.04.2020 р. вчинено виконавчий напис № 7444 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про споживчий кредити № 599758-А. від 07.07.2019 року, право вимоги за яким перейшло від ТОВ «СС Лоун» до ТОВ «Фінфорс» на підставі договору про відступлення права вимоги № 40071779-16 від 12.09.2019 року, за період з 12.09.2019 р. по 11.03.2020 р. у загальній сумі 16 172 грн., яка складається із простроченої заборгованості за сумою кредиту, що становить 6500 грн., простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 6435 грн., строкової заборгованості за штрафами і пенями, що становить 3237 грн. Позивач зазначає, що жодних доказів відступлення права вимого ані від первісного, ані від нового кредитора вона не отримувала, а за відсутності доказів переходу права вимоги вона має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові, що вже вказує на те, що заборгованість не є безспірною. Крім того, вона не отримувала жодних вимог стягувача про усунення порушень з детальним розрахунком боргу та доказами наявності заборгованості. Представник позивача вказує, що договір споживчого кредиту № 599758-А від 07.07.2019 р. нотаріально не посвідчувався, що взагалі унеможливлює вчинення виконавчого напису. Зазначає, що виконавчий напис нотаріусом був вчинений з порушенням вимог закону та порядку його вчинення, а самі грошові вимоги відповідача у заявленому розмірі є неправомірними та такими, що ОСОБА_1 не визнаються. Вважає, що виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, з таких підстав: нотаріус вчинив виконавчий напис на підставі кредитного договору , який має просту письмову форму та нотаріально не посвідчувався; жодних доказів відступлення права вимоги ОСОБА_1 не отримувала; відповідач не направляв позивачці письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором, разом з доказами наявності боргу, що вказує на те, що заборгованість не є безспірною.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 20 лютого 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

05 квітня 2023 року від представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 до суду надійшла заява про стягнення витрат на правову допомогу, у якій просив стягнути з ТОВ «Фінфорс» 5000 грн. (а.с.59-60).

Від представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 до суду надійшла заява про розгляд справи без участі сторони позивача (а.с.78).

Відповідач ТОВ «Фінфорс»,будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення судової повістки (а.с.55,87), в судове засідання повторно свого представника не направив, про причини його неявки суд не повідомлено. Відзиву на позовну заяву не подав.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, приватний нотаріусБроварського районногонотаріального округуКиївської областіКолейчик В.В.,приватний виконавецьвиконавчого округум.Києва ДорошкевичВ.Л. належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи, шляхом направлення судових повісток про виклик до суду рекомендованим листом з повідомленням про вручення (а.с.50-51,57,79-80,82-86), в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, якщо відповідач не з`явився без поважних причин або без повідомлення причини, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. З цих підстав суд, відповідно до ст.ст. ч.4 ст. 223, 280 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку та ухвалив рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд та приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.07.2019 року між ТОВ «СС Лоун» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 599758-А на суму 6500 грн., плата за користування кредитом у вигляді процентів є фіксованою та складає 1,65 % на день, строк кредиту 30 днів, проценти за користування кредитом 3217,50 грн., термін платежу 05.08.2019 р., загальна сума, що підлягає сплаті 9717, 50 грн. (а.с.27-34).

15 квітня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. вчинено виконавчий напис №7444, відповідно до якого з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитними договором № 599758-А від 07.07.2019 року, укладеного з ТОВ «СС Лоун», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитним договором № 40071779-16 від 12.09.2019 р. є ТОВ «Фінфорс», стягнуто заборгованість за кредитним договором № 599758-А від 07.07.2019 року, строк платежу за яким настав, за період з 12.09.2019 р. по 11.03.2020 р. у сумі 16 172 грн., в тому числі : прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 6500 грн., прострочена заборгованість за комісією 0 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 6 435 грн. 60 коп., строкова заборгованість за сумою кредиту становить 0 грн.; ставка заборгованості за комісією становить 0 грн., ставка заборгованості по несплаченим відсоткам за користуванням кредитом становить 0 грн., строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 3237 грн. (а.с.18).

Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. 19.05.2020 року відкрито виконавче провадження ВП № 62121885 на підставі виконавчого напису № 7444 від 15.04.2020 року вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. (а.с. 35-36).

16.02.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. в рамках ВП № 62121885 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 (а.с.37-38).

Згідно ч.1ст. 14 ЦК Україницивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1ст.15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Відповідно дост. 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно достатті 18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першоїстатті 1 Закону України від 02 вересня 1993 року «Про нотаріат»нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Статтею 50 Закону України «Про нотаріат»визначено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно дост. 87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якимистягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідност. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно Розділу 2 глави 16 п.3.1. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженогопостановою КМУ №1172 від 29.06.1999 р., передбачено нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку). Для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до пункту 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Таким чином, можна зробити висновок, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на викладене та з урахуванням приписів статей15,16,18 ЦК України, статей50,87,88 Закону України «Про нотаріат»захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Згідно з пунктом 284 Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості боржника перед стягувачем. При цьому заборгованість боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені вищезазначеним Переліком документів.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у загальному Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів (пункт 286 Інструкції).

Отже, в основі вчинення вказаної нотаріальної дії лежить факт безспірності наявної заборгованості.

26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Враховуючи вказане, для одержання виконавчого напису має бути додано оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною. В обгрунтування даної постанови суд зазначив, що оскільки оскаржувані положення Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, можуть бути застосовані до необмеженого кола фізичних осіб у зв`язку з укладенням ними кредитних договорів та існуванням у них простроченої заборгованості, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважає за необхідне визнати нечинноюПостанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»в частині, з моменту її прийняття».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Тобто, на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису виключно на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Однак не зважаючи на вищевикладене, відповідачем не спростовано твердження позивача, що оскаржуваний виконавчий напис від 15.04.2020 року № 7444 було вчинено з фактичним порушенням переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Відповідачем не спростовано того факту, що виконавчий напис вчинений не на оригіналі нотаріально посвідченого кредитного (борговому документі), що не відповідає п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженогопостановою КМУ №1172 від 29.06.1999 р.

Таким чином, доказів укладення нотаріально посвідченого договору між сторонами не надано, як і не надано засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, що є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, чим порушив норми ст.88 Закону України «Про нотаріат», п.284 Інструкції та п.п.1,2 Переліку.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, а тому виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Також у судовому засіданні не спростовано неодержання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором, чим порушено права боржника та позбавлено його можливості оспорити вимоги кредитора. При цьому доводи відповідача про необов`язковість надання доказів вручення такої вимоги боржнику суд вважає неспроможними. При цьому суд зазначає, що повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання. Матеріали справи відомостей про отримання позивачем відповідного повідомлення не містять.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.09.2019 року у справі № 357/12818/17.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, а тому виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ч.1, п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1)у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.ч.2-5 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. ст.133, 137, ч.1 ст. 141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 1073 грн. 60 коп., а також стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000 грн., що підтверджується копією договору про надання правової допомоги від 21.07.2022 р. № 01-31/21-07, копією додаткової угоди № 1 від 29.12.2022 р. до договору про надання правової допомоги № 01-31/21-07 від 21.07.2022 р., актом приймання передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги № 01-31/21-07 від 21.07.2022 р., квитанцією № 03 від 03.04.2023 р. на суму 5000 грн. (а.с.61-68).

Керуючись ст.ст.12, 81, 133, 137, 141, 229, 247, 263, 354 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати таким,що непідлягає виконанню,виконавчий написвід 15.04.2020року №7444виданий приватнимнотаріусом Броварськогорайонного округуКиївської областіКолейчик ВолодимиромВікторовичем простягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості в розмірі 16172 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у вигляді судового збору у сумі 1073 грн. 60 коп. за подання до суду позовної заяви, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000 грн., а всього 6073 грн. 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 .

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» , юридична адреса: 01042, м. Київ, вул. Іоана Павла ІІ, 4/6, корп.. В, каб. 508-2.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Броварського міського нотаріальногоокругу Київськоїобласті КолейчикВолодимир Вікторович, юридична адреса: 07401, Київська обл., м. Бровари, вул. Грушевського,15, оф. 6.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, юридична адреса: 02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної,4-А, офіс 71-А.

Суддя Л.І. Савченко