Рішення № 111774430, 26.06.2023, Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 526/2629/21

Провадження № 2/526/27/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2023 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі

головуючої судді Тищенко Л.І.

з участю секретаря Синепол С.А.

представника позивача ОСОБА_1 адвоката Стефківського В. І.

представника відповідача ТОВ «Страхова компанія «Гардіан» Черняковського А. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гадяч в режимі відеоконференції цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи,

у с т а н о в и в:

у грудні 2021 року адвокат Стефківський В. І., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи.

Позов обґрунтовує тим, що 25.05.2020, близько 23 год.00 хв. в м. Київ відбулась ДТП, в якій водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки « HYUNDAI ELANTRA» д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Внаслідок ДТП, ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень помер у медичному закладі ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За даним фактом територіальне відділення ДБР, розташоване у м. Києві, внесло матеріали про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, до ЄРДР за № 12020100000000481.

На час вказаної дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією автомобіля « HYUNDAI ELANTRA» д.н.з. НОМЕР_1 , була зареєстрована в ТДВ «Страхова компанія «Гардіан».

Представник позивача, керуючись положеннями Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004, повідомив відповідача про настання страхового випадку та звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування. Серед заявлених позивачем вимог містились вимоги про відшкодування 56 676, 00 грн, в рахунок відшкодування моральної шкоди, встановленої п.27.3 ст. 27 Закону № 1961-IV від 01.07.2004 та 170 028, 00 грн, в рахунок відшкодування витрат, у зв`язку з втратою годувальника. Вказані документи відповідач отримав 20.07.2020, що підтверджується відомостями про дату та час вручення поштового відправлення. Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону № 1961-IV від 01.07.2004 відповідач у разі визнання ним вимог заявника повинен був прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його. Проте, відповідач не виконав вимог Закону № 1961-IV від 01.07.2004 та не прийняв відповідного рішення.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що шкоду потерпілому було завдано саме джерелом підвищеної небезпеки.

Пунктом 27.3 ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

У відповідності до свідоцтва про народження ОСОБА_3 , його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було розірвано 23.05.2002, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_2 , виданим 23.05.2002. Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_1 . Батько загиблого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом смерть. Загиблий ОСОБА_3 одружений не був, дітей не мав, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Краснолуцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області №691 від 25.06.2020. Тому особою, яка має право на отримання страхового відшкодування, є його мати ОСОБА_1 .

На день настання страхового випадку статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» встановлено у 2020 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня 4 723, 00 грн. З урахуванням викладеного загальний розмір страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи становить 56 675 грн.

Пунктом 27.3 ст. 27 Закону № 1961-IV від 01.07.2004 передбачено, що загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Тому мінімальний гарантований розмір страхового відшкодування пов`язаного із втратою позивачем годувальника становить 170 028,00 грн. Відповідно до довідки Книшівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області № 03-30/447 від 26.06.2020, ОСОБА_1 перебувала на утриманні свого сина ОСОБА_3 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Загиблий ОСОБА_3 працював на будівельних об`єктах ТОВ «Спеціалізована механізована колона №23» на умовах договору №37 від 21.04.2020 та отримував дохід, що підтверджується листом ТОВ Спеціалізована механізована колона №23» №09/10-1 від 09.10.2020 та довідкою про дохід № 24/12 від 24.12.2020.

Згідно пенсійного посвідчення, позивач є пенсіонером за віком, а отже непрацездатною особою, а відповідно до ст. 202 СК України, ст. 1200 ЦК України, право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які не тільки були на отриманні померлого, а й особи, які мали на день смерті право на одержання від нього утримання, тому позивач вважає, що має право на отримання від відповідача відшкодування шкоди, заподіяною смертю сина.

З наведених підстав, представник позивача просив суд стягнути з ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» на користь позивача ОСОБА_1 56 676 грн страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілого, 170 028 грн страхового відшкодування витрат, у зв`язку із втратою годувальника та 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» надало відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги позивача не визнало. У відзиві вказує, що 19.08.2019, між відповідачем та ОСОБА_2 , було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів№АО/1453981 (далі поліс), забезпечений транспортний засіб «HYUNDAI ELANTRA» д.н.з. НОМЕР_1 .

На умовах вказаного договору застрахована цивільно-правова відповідальність будь-якої особи, яка правомірно керує забезпеченим транспортним засобом. Страхова сума за полісом за шкоду завдану майну становить 100 000 грн, за шкоду заподіяну життю та здоров`ю - 200 000 грн, франшиза 0 грн. 06.07.2020 позивач через представника надав відповідачу повідомлення про подію, що має ознаки страхового випадку. У подальшому, представником позивача було надано відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування моральної шкоди на 56 676 грн та заяву на відшкодування, пов`язаного із втратою годувальника на 170 028 грн. Відповідно до п. 27.5 ст. 27 Закону № 1961-IV від 01.07.2004, відшкодування шкоди, пов`язаної зі смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду. Оскільки страхова сума, згідно полісу №АО/1453981, становить 200 000 грн, тому розмір страхового відшкодування обмежується вказаною сумою. Окрім того, відповідач вказує, що позивачем не надано вироку суду у кримінальній справі №755/18427/21, що набрав законної сили відносно ОСОБА_2 про наявність або відсутність у його діях вини у вказаній ДТП, що призвела до смерті потерпілого, тому позов було подано до суду передчасно.

Щодо вимоги про відшкодування, пов`язаного із втратою годувальника, вказує, що позивачем не доведено, що вона перебувала на утриманні померлого ОСОБА_3 і що він надавав їй допомогу, яка була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування. У довідці про доходи ОСОБА_3 міститься інформація про його дохід лише за один період, з 21.04.2020 по 25.05.2020, у розмірі 8050 грн за договором підряду, жодних доказів, що він за життя мав постійний дохід із зазначенням його розміру позивачем не надано. Довідка, надана Книшівською сільською радою, в якій зазначено, що позивач перебувала на утриманні ОСОБА_3 , є неналежним доказом, оскільки в ній не зазначено, на підставі яких фактів сільською радою зроблено висновок про перебування ОСОБА_1 на утриманні сина. Крім того, у матеріалах справи міститься довідка виконавчого комітету Краснолуцької сільської ради, що ОСОБА_3 проживав з ОСОБА_7 без реєстрації шлюбу та вели спільне господарство в с. Красна Лука Гадяцького району та вказано, що ОСОБА_7 перебувала на утриманні ОСОБА_3 . Таким чином, позивач та ОСОБА_3 проживали окремо і останній утримував іншу особу. Щодо відшкодування моральної шкоди, відповідач вказує, що оскільки відсутній вирок суду відносно вини ОСОБА_2 у ДТП, тому підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні.

Окрім того, 28.03.2023 представником відповідача було подано заяву про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн, вказуючи, що сума витрат є завищеною. Вважає, що справедливий та співмірний розмір витрат на правову допомогу у цій справі не може перевищувати 6000 грн.

У відповіді на відзив представник позивача вказав, що твердження відповідача про недоведеність позивачем потреби у наданні і надання їй матеріальної допомоги, передбаченої ст. 202 СК України, є безпідставним. Позивач назавжди втратила право на утримання у майбутньому від сина через передчасну смерть останнього, тому має право відповідно до ст. 1200 ЦК України на отримання відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Стефківський В. І. підтримав позовні вимоги позивачки та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» Черняковський А. В. позовні вимоги позивача не визнав, з підстав, зазначених у відзиві.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, розглянувши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у сукупності, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи підлягають до часткового задоволення, з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 є ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження.

Шлюб, між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , розірвано 23.05.2002, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_2 , виданим 23.05.2002. Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_1 .

Батько загиблого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом смерть.

25.05.2020, близько 23 год.00 хв. в м. Київ відбулась ДТП, в якій водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «HYUNDAI ELANTRA» д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Внаслідок ДТП ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень помер у медичному закладі ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 12.07.2022 у кримінальній справі № 755/18427/21, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_2 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та іспитовим строком на 2 роки.

На час вказаної дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією автомобіля «HYUNDAI ELANTRA» д.н.з. НОМЕР_1 , була зареєстрована в ТДВ «Страхова компанія «Гардіан», що підтверджується договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів№АО/1453981, укладеним 19.08.2019 між відповідачем та ОСОБА_2 .

На умовах вказаного договору, застрахована цивільно-правова відповідальність будь-якої особи, яка правомірно керує забезпеченим транспортним засобом. Страхова сума за полісом за шкоду завдану майну становить 100 000 грн, за шкоду заподіяну життю та здоров`ю 200 000 грн, франшиза 0 грн.

06.07.2020, позивач через представника надав відповідачу повідомлення про подію, що має ознаки страхового випадку.

Представником позивача було надано відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування моральної шкоди на 56 676 грн та заяву на відшкодування пов`язаного із втратою годувальника на 170 028 грн.

Згідно розписки ОСОБА_1 від 18.10.2021, вона отримала від ОСОБА_2 150 000 грн, в якості часткової компенсації за заподіяну моральну та матеріальну шкоду внаслідок ДТП, яка мала місце 25.05.2020.

У заяві ОСОБА_1 від 18.10.2021, завіреної приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лілякевич А.А., значиться, що вона незалежно від того, чи буде виплачено ТДВ «СК «Гардіан» страхове відшкодування, не має та у майбутньому не буде мати особисто до ОСОБА_2 жодних майнових претензій, що пов`язані з відшкодуванням спричиненої їй моральної та матеріальної шкоди, внаслідок ДТП, яка мала місце 25.05.2020, оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована за полісом обов`язкового страхування №АО/1453981.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За ч.2 ст.1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Пунктом 27.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

На день настання страхового випадку, ст. 8 Закону України « Про державний бюджет України на 2020 рік», встановлено у 2020 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня 4 723, 00 грн.

З урахуванням викладеного загальний розмір страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи становить 56 675 грн.

Статтею 61 Конституції України заборонено подвійне притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Оскільки судом було встановлено, що ОСОБА_2 , як особою яка керувала джерелом підвищеної небезпеки та спричинила ДТП, вже було виплачено позивачу моральну та матеріальну шкоду у розмірі 150 000 грн, тому суд вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідача ТДВ «СК «Гардіан» страхового відшкодування моральної шкоди на користь позивача в сумі 56 675 грн.

Відповідно до довідки Книшівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області № 03-30/447 від 26.06.2020, ОСОБА_1 перебувала на утриманні свого сина ОСОБА_3 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Загиблий ОСОБА_3 працював на будівельних об`єктах ТОВ «Спеціалізована механізована колона №23» на умовах договору №37 від 21.04.2020 та отримував дохід, що підтверджується листом ТОВ Спеціалізована механізована колона №23» №09/10-1 від 09.10.2020 та довідкою про дохід № 24/12 від 24.12.2020.

Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 , позивач є пенсіонером за віком, а отже непрацездатною особою.

Згідно довідки ГУ ПФУ у Полтавській області розмір пенсії ОСОБА_1 у травні 2020 року становив 2100 грн.

Відповідно до положень пункту 27.2 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону -МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Оскільки, на день настання страхового випадку, ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» встановлено у 2020 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня 4 723, 00 грн, тому розмір страхового відшкодування пов`язаного із втратою годувальника становить 170 028 грн.

Частиною 1 статті 1200 ЦК України передбачено, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Шкода відшкодовується: дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно; особам з інвалідністю - на строк їх інвалідності; одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім`ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років; іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п`яти років після його смерті.

Відповідно до статті 202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Вказана норма не містить визначення, за яких обставин особа може вважатися такою, що потребує матеріальної допомоги.

Зміст статті 1200 ЦК України свідчить про те, що право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які не тільки були на утриманні померлого, а й особи, які мали на день смерті право на одержання від нього утримання.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 8 вересня 2021 року у справі №577/1316/20.

Судом встановлено, що позивачка є непрацездатною та перебуває на пенсійному забезпеченні.

Таким чином, ОСОБА_1 на умовах, встановлених п.1 абз.2 ч.1ст. 1200 ЦК України, має право на отримання відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, у розмірі не меншому, ніж 170 028 грн, у зв`язку з чим, її позовні вимоги підлягають задоволенню у цій частині позову.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).

Частиною 4 цієї статті встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що при розгляді справи позивачу надавалась правнича допомога АО «Автопоміч», зокрема адвокатом Стефківським В. І .

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвокатом Стефківським В. І. подано до суду копію договору № 2677 від 25.06.2020, додаток до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №2677 від 15.10.2021, згідно якого клієнт здійснює оплату за надану правничу допомогу протягом 3-х місяців після вступу рішення суду в законну силу, детальний розрахунок робіт (наданих послуг) від 02.11.2021 ордер, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Загальна кількість витраченого часу на надання правничої допомоги замовнику становить 10 год. 00 хв. Відповідно вартість наданих послуг, при вартості однієї нормогодини в розмірі 2000 грн становить 20 000.

У свою чергу, відповідачем надано клопотання про зменшення витрат позивача на правничу допомогу.

Аналізуючи докази, надані стороною позивача на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, об`єм та складність справи, виходячи з критерію реальності адвокатських послуг та розумності їхньої вартості, суд приходить до висновку, що заявлений розмір витрат обґрунтований та доведений належними доказами, тому з ТДВ «СК «Гардіан» на користь ОСОБА_1 слід стягнути понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.

Крім того, оскільки позивача по справі звільнено від сплати судового збору на підставі п.2 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне, відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір, відповідно до задоволених позовних вимог в сумі 1700 грн 28 коп.

Керуючись ст. ст. 1166, 1187, 1200ЦК України, ст. 202 СК України, ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 6-13, 76-81, 137, 141,258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на користь ОСОБА_1 170 028 (сто сімдесят тисяч двадцять вісім) грн 00 коп. страхового відшкодування витрат у зв`язку із втратою годувальника та 20 000 ( двадцять тисяч) грн витрати на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на користь держави судовий збір в сумі 1700 грн 28 коп.

У частині позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на користь ОСОБА_1 56 676 грн 00 коп. страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілого відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дати складання повного тексту рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 26 червня 2023 року.

Відомості, що не проголошуються:

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан», ідентифікаційний код 35417298, адреса: 01032, вул. Саксаганського, 96, м. Київ.

Головуючий Л. І. Тищенко