Рішення № 11177016, 06.09.2010, Яготинський районний суд Київської області

Справа № 2-5/2010

РІШЕННЯ

Іменем України

06 вересня 2010 року Яготинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Бугіль В.В.

при секретарі Кудіновій І.М.

за участю представника позивача адвоката ОСОБА_1, представника відповідача адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Яготинському районному суді справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно та позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6, третя особа Ничипорівська сільська рада в особі секретаря Федусенко Ангеліни Володимирівни про визнання недійсним заповіту

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до Яготинського районного суду з даним позовом в якому зазначила, що під час шлюбу , який був зареєстрований 10.12.1960 року в Черняхівський сільській раді Яготинського району Київської області, подружжям ОСОБА_7 (її дідом) та ОСОБА_8 (її бабусею) за спільні кошти був побудований житловий будинок, розташований у АДРЕСА_1. При цьому свідоцтво про право приватної власності на будинок було оформлено на імя її діда ОСОБА_7 В силу ст.ст. 60, 63 СК України вважає, що її бабуся ОСОБА_8. мала право власності на 1\2 частину вказаного житлового будинку, оскільки він був побудований під час шлюбу за спільні кошти подружжя та належить їм на праві спільної сумісної власності.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер її дід ОСОБА_7 Під час життя ОСОБА_7. був складений заповіт на користь відповідачів по справі її тітки - ОСОБА_4 та її матері ОСОБА_5 Дружина померлого ОСОБА_8 до Яготинскьої державної нотаріальної контори з заявою про виділ своєї частки будинку не зверталась, але продовжувала проживати в вищевказаному будинку по день смерті. 26 листопада 2007 року в с. Ничипорівка Яготинського району Київської області її бабусею був складений заповіт на все її майно на її користь. ІНФОРМАЦІЯ_5 померла її бабуся ОСОБА_8. Спадкоємцями за заповітом є вона, онука померлої.

В передбачений ст. 1270 ЦК України термін вона звернулася до Яготинської нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8. Але на даний час вона не може отримати свідоцтва про право на спадщину по заповіту в звязку з тим, що відповідачка ОСОБА_4 забрала усі правовстановлюючі документи на будинок, тим самим не даючи їй можливості підготувати документи для оформлення спадщини. Таким чином, будучи спадкоємцем майна ОСОБА_8. вважає, що має право на 1\2 частину спадкового майна. Просила встановити, що жилий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 належить ОСОБА_7 та ОСОБА_8. на праві спільної сумісної власності; визнати за нею право власності на 1\2 частину вказаного будинку.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали вимоги позову.

Відповідач ОСОБА_4 та її представник проти позову заперечила.

Відповідач ОСОБА_5 позов визнала у повному обсязі.

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом про визнання недійсним заповіту, в якому зазначила, що її мати ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_5. Після її смерті відкрилася спадщина на 1\2 частину жилого будинку, що знаходиться у АДРЕСА_1. Спадкоємцями за законом є вона та її сестра ОСОБА_5, яка мешкає по АДРЕСА_2. В установлений законом строк вона звернулася для оформлення спадщини до нотаріальної контори і дізналася, що її мати 26 листопада 2007 року заповіла все своє майно онуці (доньці її сестри) ОСОБА_3. Ознайомившись з текстом заовіту, вона дізналася, що заповіт оформлявся секретарем Ничипорівської сільської ради Федусенко А.В.. а не у нотаріуса в м. Яготині, та те, що даний заповіт від імені заповідача підписаний не її матірю, постільки в ньому значиться не її підпис. Зазначає, що її мати з 2002 року хворіла на ішемічну хворобу серця: аневризма серця кардіосклероз з гіпертонією, що й стало причиною її смерті. В звязку з цією складною та виснажливо хворобою вона щороку в осінній та весняний період лікувалася в стаціонарному відділенні Яготинської ЦРЛ до того часу, поки живий був її батько ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4. З весни 2006 року хвороба її матері ускладнилися, а тому вона не могла самостійно пересуватися, знаходилася весь час в хаті, на двір не виходила. Навіть, коли їй терміново знадобилася допомога лікаря стоматолога, то вони лікаря привозили їй до додому.

Після смерті батька хвороба прикувала матір до постелі, з якої вона вже не вставала. Права її рука стала нерухомою ще в літку 2007 року вона не могла нормально самостійно їсти, вони з сестрою та їхні діти по черзі доглядали її в тому числі кормили. Після смерті батька, в звязку з тим, що відповідачці не було де жити, за їхньою взаємною згодою донька сестри відповідачка за позовом, поселилася в будинку їх батьків. Зазначає, що її батько за свого життя категорично на це не погоджувався, що доказується тим, що він не давав згоду на реєстрацію онуки за своєю адресою. З середини листопада 2007 року весь час, коли вона приходила відвідувати матір, вона заставала її сплячою, а коли вона не спала, то розмовляла з нею мляво, її розмови не мали логічного змісту. При цьому батька вона вважала живим. В лютому 2008 року вона взагалі припинила розмовляти.

Під час життя її батько, на якого було оформлено Свідоцтво про право власності на будинок, склав заповіт на неї та її сестру. Таке його волевиявлення було погоджено з матірю, бо відразу після складання заповіту батько та мати повідомили його зміст їм з сестрою. До часу. Поки її мати могла змістовно говорити, вона стверджувала, що воля її батька, викладена у заповіті це і її воля. Тому коли вона оглянула заповіт матері від 26 листопада 2007 року та виявила, що він підписаний не нею, та в період, коли вона була прикута хворобою до ліжка, а права її рука не працювала була нерухомою, вважає, що даний заповіт є недійсним. Просила обєднати справи за позовом ОСОБА_3 та її позовом в одне провадження та визнати заповіт ОСОБА_8, посвідчений 26 листопада 2007 року секретарем Ничипорівської сільської ради Федусенко АВ., недійсним.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги.

Відповідачка ОСОБА_6 та її представник проти позову заперечили.

Третя особа Ничипорівська сільська рад в особі секретаря Федусенко А.В. проти позову заперечила.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб 10.12.1960 року про що свідчить свідоцтво про шлюб ( а.с. 9). Відповідно свідоцтва про смерть ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 10). ОСОБА_8. померла ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідно свідоцтва про смерть (а.с. 7). З довідки СГІРФО Яготинського РВ ГУ ВС України видно, що ОСОБА_8. ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно з 22.02.1964 року по день смерті була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 9). З довідки про причину смерті № 187 Яготинської ЦРЛ видно, що ОСОБА_8. померла в наслідок серцево-судинної недостатності, ІХС: а\с кардіосклероз з гіпертонією.

З матеріалів спадкової справи № 438 померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_8 встановлено, що ОСОБА_4, ОСОБА_5 є дочками померлої ОСОБА_8., а ОСОБА_3 є онукою. ОСОБА_4, звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини 30.08.2008 року в якій вказано, що вона є спадкоємцем за законом (а.с. 32). ОСОБА_3 звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини 24.09.2008 року зазначивши що є спадкоємцем за заповітом (а.с. 33). ОСОБА_5 звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини 28.11.2008 року (а.с. 34). З витягу зі Спадкового реєстру № 16130796 на спадкове майно є зареєстрований та чинний заповіт ОСОБА_8 (номер у спадковому реєстрі 43563576), посвідчений 26.11.2007 року у Ничипорівській сільській раді Яготинського району Київської області (а.с. 38). З заповіту ОСОБА_8 (а.с. 40) 26.11.2007 року вбачається, що остання заповідала усе своє онуці, тобто ОСОБА_3 вказаний заповіт посвідчений секретарем сільської ради Федусенко А.В.

З виписки із медичної карти ОСОБА_8 видно, що до Яготинської ЦРЛ в період з 08.11.2001 по 06.11.2006 року за медичною допомогою остання не зверталася. 20.11.2007 року після огляду терапевтом на дому встановлено порушення функцій тазових органів та необхідність стороннього догляду.

З пенсійної справи ОСОБА_8. видно, що згідно Акту обстеження матеріально-побутових умов сімї № 152 від 30.11.2007 року ОСОБА_8. є вдовою ліквідатора ЧАЕС та проживає у спірному будинку з ОСОБА_5 її дочкою, яка здійснювала догляд за останньою. Згідно заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги ОСОБА_5 отримувала компенсацію за надання соціальних послуг по догляду ОСОБА_8. З довідки № 578 від 27.11.2007 року видно, що ОСОБА_8. потребує постійного стороннього догляду

З протоколу засідання виконкому Ничипорівської сільської ради від 20.04.2006 року, рішень виконкому від 17.05.2006 року № 17 про покладення обовязків по вчиненню нотаріальних дій, вказані обовязки по вчиненню нотаріальних дій покладено на секретаря виконавчого комітету Федусенко А.В.

Відповідно до ст. 1226 ЦК України частка у праві сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Субєкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі .

Статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Тобто, з наведеного вище вбачається, що після смерті ОСОБА_8. спадкоємицею за заповітом є ОСОБА_3, яка і звернулася до нотаріальної контори з відповідною заявою. Факт побудови спірного житлового будинку померлими ОСОБА_7 та ОСОБА_8. під час шлюбу та належність вказаного майна до спільного майна подружжя сторонами по справі фактично не заперечувалося, доказів для спростування вказаного факту не надавали, та вказані обставини по справі у відповідності до ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягають, а тому вимоги позову ОСОБА_6 про встановлення факту належності спірного будинку померлому подружжю ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності та визнання права власності на 1\2 частину житлового будинку, підлягають до задоволення.

У задоволенні позову ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним, на думку суду необхідно відмовити, оскільки, з матеріалів справи не вбачається підстав вважати, що заповіт у 2007 році підписувала не ОСОБА_8. Посилання ОСОБА_4 та її представника на те, що за час життя ОСОБА_7 склав заповіт на обох дітей не чим не доводяться, вказаний заповіт ніде не зареєстрований та ніхто його не бачив. Твердження про те, що померла ОСОБА_8. не могла рухати рукою на час складання заповіту, взагалі нічим не доводиться. З медичної документації та пояснень свідків допитаних у судовому засіданні ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 вбачається тільки те, що після смерті ОСОБА_7 померла ОСОБА_8 мала порушення функцій тазових органів та проблеми з пересуванням. Однак, жодний з свідків не зміг підтвердити можливий період та наявність у померлої ознак паралічу руки чи неможливість останньою самостійно робити підписи. Факт, того що в період після смерті ОСОБА_7 та на період коли реєструвався заповіт - ОСОБА_8. могла самостійно підписувати документи та могла керувати своїми діями підтвердили свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_16 які відповідно є поштальоном та дільничим врачем та в той період відвідували померлу.

Також, не може слугувати підставою для задоволення позовних вимог твердження позивача про те, що підписання та реєстрація заповіту в Ничипорівській сільській раді замість виклику нотаріусів які є в м. Яготині чи прибуття до нотаріальних контор визначає недійсність заповіту, оскільки вказане жодним нормативним актом не заборонено. Підстав вважати такі дії протизаконними у суду не має. А тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 88, 209, 213-215, 256 ЦПК України, ст.ст. 1223, 1226, 1270 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.

Встановити, що жилий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1, належав ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на праві спільної сумісної власності.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на Ѕ частину житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_6, третя особа Ничипорівська сільська рада в особі секретаря Федусенко Ангеліни Володимирівни про визнання недійсним заповіту відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі через Яготинський районний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Бугіль В.В.