Рішення № 111765913, 23.06.2023, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/2848/23

Провадження № 2-а/456/44/2023

РІШЕННЯ

іменем України

23 червня 2023 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бораковського В. М. ,

секретар судового засідання Черевата С. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, інспектора капрала поліції Стрийського РУП ГУНП у Львівській області Шкіринець Назарія Петровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивач покликається на те, що 04 січня 2023 року інспектором капралом поліції Стрийського РУП ГУНП у Львівській області Шкіринець Н.П. відносно нього була винесена постанова про накладання адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР № 6364572 у вигляді штрафу у розмірі 1190 грн. Копію даною постанови він отримав лише 24.05.2023 року у відділі Держаної виконавчої служби у Стрийському районі. На місці складання він відмовився отримувати дану постанову, а інспектор Шкіренець Н.П. лише сказав, що його оштрафовано, не називаючи суму штрафу та запевнив, що поштою вишле постанову. Однак постанову йому не було надіслано поштою, про що він неодноразово звертався з скаргами до Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, однак такої постанови йому не вручили.

Відповідно до даної постанови позивача визнано винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121- 3 КУпАП, а саме, що він 04 січня 2023 року керував транспортним засобом - автомобілем марки NISSAN 87 д.р.н. НОМЕР_1 у с.Миртюки Стрийського району у якого був неосвітлений номерний знак, немає змоги прочитати його на відстані 20 метрів, чим порушив п. 2.9. «в» Правил дорожнього руху України.

Позивач вважає, що правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121- 3 КУпАП не вчиняв, виходячи з наступного.

04.01.2023 він дійсно керував належним йому автомобілем та був зупинений ОСОБА_2 , який запитав, чому не включено поворот, на що позивач відповів, що їхав по головній дорозі у напрямку м.Моршин, а тому не повинен включати поворот.

Після того інспектор сказав, що не горить освітлення номерного знаку автомобіля, з чим позивач не погодився та на своєму мобільному телефоні зробив фотографії , на яких чітко видно, що номерний знак на автомобілі освітлений, однак ОСОБА_2 виніс явно незаконну постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. Такі дії інспектора знервували позивача, внаслідок чого він відмовився від підпису та отримання копії постанови та поїхав.

У зв`язку з тим, що спірну постанову отримав 24.05.23 проcить суд поновити строк звернення до суду.

В зв`язку з наведеним, не погоджується із зазначеним рішенням інспектора, вважає себе невинуватим, постанову серії ЕАР № 6364572 від 04.01.2023 необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву.

Позивач у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підримує повністю.

Представник відповідача та третя особа у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час і місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомили.

Заяви та клопотання, подані учасниками справи.

Позивачем 23.06.2023 подано заяву про розгляд справи без його участі.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 01.06.2023 відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

З`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог та зважаючи на відсутність обставин, якими відповідач заперечував би проти задоволення адміністративного позову, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому суд доходить такого висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР № 6364572 від 04.01.2023, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП за те, що 04.01.2023 о 07.45 год водій здійснював рух на автомобілі марки NISSAN 87 д.р.н. НОМЕР_1 в якого не освітлений державний номерний знак, що немає змоги прочитати його з відстані 20м в темну пору доби, чим порушив п.2.9 «в» ПДР.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини носять публічно-правовий характер та виникли між сторонами у зв`язку з незгодою позивача з рішенням суб`єкта владних повноважень про порушення позивачем Правил дорожнього руху та накладення, у зв`язку з цим, на нього адміністративного стягнення у виді штрафу.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

До спірних правовідносин, які виникли між сторони, підлягають застосуванню норми Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства та Правил дорожнього руху.

Так, частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У свою чергу, згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

За правилами ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду справа №660/575/16-3 від 31.01.2018 року.

Принцип презумпції невинуватості, передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №15 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.04.2018 по справі №211/3520/16-3, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення. Така постанова по свій правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Відповідно до ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно доп.2.9«в» Правилдорожнього руху,водієві забороняється:керувати транспортнимзасобом,не зареєстрованимв уповноваженомуоргані МВС,або таким,що непройшов відомчуреєстрацію вразі,якщо закономвстановлена обов`язковістьїї проведення,а такожбез номерногознака абоз номернимзнаком,що: неналежить цьомузасобу; невідповідає вимогамстандартів; закріпленийне вустановленому дляцього місці; закритийіншими предметамичи забруднений,що недає змогичітко визначитисимволи номерногознака звідстані 20м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Згідно із ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбаченихстаттею 38цього Кодексу;

8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;

9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Суд погоджується з аргументами позивача, вважає такі обґрунтованими та підтвердженими належними, допустимими та достовірними доказами, які, в своїй сукупності, є достатніми.

Так, з аналізу оскаржуваної постанови вбачається, що така не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки в ній не зазначено докази, на яких ґрунтуються висновки про вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 121-3 КУпАП.

Складена стосовно ОСОБА_1 постанова про накладення адміністративного стягнення, сама по собі, не є достатнім доказом його вини у вчинені цього правопорушення. Інших належних та допустимих доказів, які б узгоджувалися з цією постановою, та підтверджували викладені у постанові обставини, суду не надано, хоча, відповідно до вимог частини 2 ст. 77 КАС України, тягар доказування правомірності вказаної постанови покладено саме на відповідача.

Суд зауважує, що за відсутності належних, допустимих та, у своїй сукупності, достатніх доказів вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, обставини, викладені у постанові про накладення адміністративного стягнення, набувають форми припущення, на яких не може ґрунтуватися процесуальне рішення (постанова).

Визнати причини пропуску строку для звернення позивача ОСОБА_1 до суду за захистом його прав та законних інтересів поважними та поновити позивачу строк для звернення до суду.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності суд доходить переконання, що ОСОБА_1 неправомірно визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 121-3 КУпАП, тому позов підлягає до задоволення повністю.

На підставі статті 19 Конституції України, статей 121, 247, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення та керуючись статтями 6, 9, 19, 77, 78, 90, 243-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР№ 6364572від 04.01.2023 пропритягненняОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 ст. 121-3 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1190 грн та закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 ст. 121-3 КУпАП.

Стягнути з Головного управління національної поліції у Львівській області на користь позивача ОСОБА_1 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. понесених судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий суддя В. М. Бораковський