Ухвала суду № 111765079, 16.06.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/13291/20

2/760/2670/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2023 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі:

головуючої судді - Усатової І.А.,

при секретарі - Омелько Г.Т.,

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Усатової І.А. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконних дій посадової особи органу державної влади,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Солом`янського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконних дій посадової особи органу державної влади.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2020 головуючим у справі визначено суддю Усатову І.А.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 23 червня 2020 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Протокольною ухвалою суду від 08.09.2022 у справі закрито підготовче засідання, призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні, яке наразі призначено на 16.06.2023.

16 червня 2023 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Усатової І.А. від розгляду даної справи в порядку ст.36 ЦПК України.

У своїй заяві про відвід головуючого судді, посилається на обставини, які на його думку викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності головуючої у справі.

В обґрунтування поданої заяви про відвід позивач посилається на те, що ухвалою судді Солом`янського районного суду м.Києва Усатової І.А. від 23.06.2020 було відкрито провадження у вищезазначеній справі та призначено засідання на 24.11.2020, що, на думку позивача, є порушенням норм процесуального права.

Вказує, що 24.11.2020 підготовче засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді у нарадчій кімнаті та було відкладено на 10.02.2021. Судове засідання 10.02.2021 також не відбулося, з таких же, як зазначає позивач, необґрунтованих підстав.

Окрім того, судове засідання 08.09.2022 відбулось із запізненням на 35 хвилин. Тобто, у порушення ч.1 ст.217 ЦПК України, у призначений для розгляду справи час, головуюча суддя Усатова І.А. не відкрила судове засідання та не оголосила, яка справа розглядатиметься, у порушення ч.4 ст. 217 ЦПК України, суддя не встановила особи тих, хто бере участь у судовому засідання, не перевірила повноваження представників. Окрім того, головуюча суддя Усатова І.А. у судовому засіданні залучила до справи особу без повноважень, справу не розглянула та призначила наступне судове засідання на 09.11.2022.

Судове засідання 09.11.2022 у справі не відбулося з об`єктивних причин через відсутність електропостачання в суді, у зв`язку з чим було визначено дату наступного засідання 07.02.2023.

Судове засідання 07.02.2023 також не відбулось, оскільки з незрозумілих позивачу причин, секретар судового засідання повідомила про зняття справи з розгляду та про те, що про дату наступного судового засідання буде повідомлено згодом.

Судове засідання 23.05.2023 також не відбулося у зв`язку з вирішенням питання про відвід головуючого у справі судді та секретаря судового засідання.

Окрім того, вказує, що згідно повідомлення голови Солом`янського районного суду м.Києва від 06.06.2023 на запит позивача, в обліково-статистичній картці справі за єдиним унікальним номером №760/13291/20 відсутній протокол судового засідання від 08.09.2022, що свідчить, на переконання ОСОБА_1 , про незастосування технічних засобів фіксування під час судового засідання 08.09.2022 суддею Усатовою І.А. у випадку, коли воно є обов`язковим.

Вважає, що дані факти викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді Солом`янського районного суду м.Києва Усатової І.А. під час розгляду справи 760/13291/20, а тому просить суд заяву задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення відводу, виходячи з наступного.

Статтею 36 ЦПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Згідно ст. 37 ЦПК України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

При цьому, ч.4 ст.36 ЦПК України передбачає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думку судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відвід, за ч.3 ст.39 ЦПК України, повинен бути вмотивованим і заявлений у визначені законом строки, та з наданням доказів неупередженості судді для цілей відводу ч.4 даної статті.

Відповідно до ч.5 ст.39 ЦПК України якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейським судом з прав людини у рішенні в справі «Білух проти України» від 09 листопада 2006 року зазначено, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

При вирішенні справи Європейський суд у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У пункті 52 цього ж рішення щодо об`єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною.

Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

При цьому суд вважає, що наявність об`єктивного критерію має визначатися виходячи з об`єктивно існуючих обставин, тобто обставин, які існували та існують поза волею учасників процесу.

Вбачається, що позивач, обґрунтовуючи відвід судді, посилається на факти, які, на його переконання, викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді, зокрема, порушення норм процесуального права у зв`язку з неодноразовим відкладенням судових засідань.

Разом з тим, такі підстави для відводу вже були предметом розгляду раніше. Так, заяви ОСОБА_1 від 05.02.2021, 02.06.2021, 09.11.2022 про відвід головуючого у справі судді Усатової І.А. визнано необґрунтованими за результатами їх розгляду постановлено ухвали від 12.02.2021, 09.06.2021, 15.11.2022, якими відмовлено у задоволенні вказаних заяв про відвід з вищевказаних підстав.

Враховуючи вищенаведене, на підставі ч.5 ст.39 ЦПК України, заява ОСОБА_1 в цій частині підлягає залишенню без розгляду.

Щодо посилань ОСОБА_1 на відсутність протоколу судового засідання від 08.09.2022 в обліково-статистичній картці справі та незастосування технічних засобів фіксування під час судового засідання 08.09.2022, як на підставу відводу головуючого у справі судді Усатової І.А., суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 129 Конституції України та положення статті 7 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами є однією із гарантій гласності судового процесу як основоположного принципу правосуддя.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання.

Технічний запис судового засідання є додатком до протоколу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи. Порядок зберігання технічного запису судового засідання визначається Положенням про Єдину інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 4 ст. 247 ЦПК України).

Відповідно до ст. 248 ЦПК України у судовому засіданні секретар судового засідання забезпечує ведення протоколу судового засідання, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Протокол судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно, але не пізніше наступного дня після судового засідання і приєднується до справи.

Пунктом 113 Перехідних положень Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення) передбачено, що до забезпечення початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи розглядаються (формуються та зберігаються) в паперовій формі.

Відповідно до приписів пункту 114 Перехідних положень Положення вбачається, що до матеріалів судової справи в електронному вигляді в АСДС належать електронні документи, створені в АСДС в автоматичному режимі (протоколи автоматизованого розподілу справи, протоколи фіксування судових засідань, технічні записи судових засідань тощо).

Судом встановлено, що фіксування судового засідання 08.09.2022 по справі № 760/13291/20 здійснювалось за допомогою комплексу фіксування судового засідання в режимі звукозапису, відеозапису та відеоконференцзв`язку із встановленим програмним забезпеченням «АКОРД» згідно статті 247 ЦПК України.

Копія протоколу судового засідання з додатком до нього - технічним записом була засвідчена секретарем судового засідання, містила підпис секретаря судового засідання та відмітку: "Відповідно до протоколу судового засідання від 08.09.2022, який знаходиться в матеріалах справи №760/13291/20. Дата засвідчення копії 07.10.2022. Секретар с/з Омелько Г.Т.".

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що секретарем судового засідання було виготовлено протокол в паперовій формі, підписано та приєднано до матеріалів справи, як того вимагає ЦПК України та Інструкція з діловодства в місцевих та апеляційних судах України.

Отже, посилання позивача на відсутність протоколу судового засідання від 08.09.2022 в обліково-статистичній картці справі та незастосування технічних засобів фіксування під час судового засідання 08.09.2022, як підставу для відводу головуючого у справі судді, є безпідставними.

Будь - яких посилань на наявність суб`єктивного критерію, тобто вчинення суддею дій, які б свідчили про прояви упередженості чи безсторонності, заявником не зазначено.

Таким чином, підстави, викладені заявником в обґрунтування поданої заяви про відвід, не ґрунтуються на законі, фактичних обставинах справи, і є лише його суб`єктивною точкою зору з цього приводу.

З поданої заяви не встановлено наявності особистої прихильності або упередженості судді, а також не вбачається наявності будь-яких обставин, що свідчать про те, що головуючий суддя не є об`єктивним та порушує вимоги цивільного процесуального законодавства.

Зазначені в заяві ОСОБА_1 обставини не можуть свідчити про необ`єктивність або упередженість судді.

З точки зору закону такі обставини не є підставою для сумнівів в об`єктивності судді та відводу, а є процесуальними діями, врегульованими законом, право оскарження яких мають учасники процесу в установленому цивільним процесуальним законом порядку.

Таким чином, не встановлено особистої заінтересованості суді у результаті розгляду справи.

Окрім того, суд звертає увагу на неодноразові заяви позивача про відвід головуючого судді з одних і тих же підстав та наголошує на тому, що з точки зору суду це є невиправданим затягуванням справи, зловживанням позивачем своїми правами.

Так, позивачем напередодні судових засідань подаються заяви про відвід головуючого у справі судді, які унеможливлюють розгляд справи. Справа знаходиться у провадженні суду з 2020 року та під час її розгляду ОСОБА_1 заявлялись відводи головуючому у справі судді 05.02.2021, 02.06.2021, 09.11.2022. Ухвалами суду від 08.02.2021, 04.06.2021, 15.11.2022 вказані заяви про відвід визнано необґрунтованими за результатами їх розгляду постановлено ухвали від 12.02.2021, 09.06.2021, 15.11.2022, якими відмовлено у задоволенні вказаних заяв про відвід.

Суд констатує, що у заяві про відвід, яка є предметом розгляду, як і в попередніх заявах про відвід головуючого судді, значних за своїм обсягом, взагалі не приведено будь-яких обставин, які б могли свідчити про необ`єктивність або упередженість судді, а самі заяви зводяться до цитування норм закону та іншої інформації, яка не стосується обставин звернення позивача до суду.

Виходячи з цього, підстави для задоволення заяви відсутні.

Відповідно до частин 1-3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Питання про відвід вирішується невідкладно.

Враховуючи викладене, дослідивши обставини, викладені в поданій заяві, оцінивши наведені доводи, суд вважає, що підстави для задоволення заявленого відводу відсутні, не встановлено обставин необ`єктивності чи упередженості судді, а наведені заявником твердження не є підставами для відводу.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Усатової І.А. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконних дій посадової особи органу державної влади, з підстав, розглянутих раніше - залишити без розгляду.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Усатової І.А. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконних дій посадової особи органу державної влади, в іншій частині - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: І.А. Усатова