Вирок № 111762217, 26.06.2023, Черкаський районний суд Черкаської області

№707/401/21

1-кп/707/49/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2023 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

потерпілої - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження з обвинувальним актом, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020250270000904 від 12.12.2020, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тубільці Черкаського району Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, утриманців у розумінні закону не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ; в силу вимог статті 89 КК України раніше не судимого;

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 року близько 18 години 00 хвилин, перебуваючи в будинку АДРЕСА_2 , скоїв умисне вбивство іншої людини за наступних обставин.

Так, він, у вказаний день та час, знаходячись у приміщенні кімнати житлового будинку АДРЕСА_2 , де проживав тимчасово на підставі усного дозволу власника будинку, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння після спільного вживання спиртних напоїв, у процесі побутового конфлікту, що виник раптово на ґрунті особистих неприязних стосунків до власника вказаного житла ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи умисел, направлений на скоєння умисного вбивства, взяв у руки господарського ножа та, підійшовши до ОСОБА_7 , умисно наніс останньому один удар клинком ножа в спину та один удар ножем у ліву частину грудної клітки спереду.

Внаслідок вчинення своїх протиправних дій, ОСОБА_5 заподіяв ОСОБА_7 тілесне ушкодження у вигляді рани на спині, яка згідно висновку судово-медичної експертизи за № 03-01/1145 від 14 грудня 2020 року відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, а також проникаюче поранення грудної клітки з ушкодженням серця, що в своєму перебігу призвело до розвитку гострої крововтрати та накопичення крові в порожнині серцевої сумки, в лівій плевральній та черевних порожнинах, яке у відповідності до висновків судових експертиз за № 03-01/1145 від 14 грудня 2020 року та № 03-01/1145/2 від 18 лютого 2021 року відноситься до категорії тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя, та внаслідок отримання якого потерпілий помер на місці вчинення кримінального правопорушення.

Після скоєння умисного убивства ОСОБА_5 , з метою приховання слідів злочину та знищення його знаряддя, кинув господарський ніж до печі та здійснив телефонний дзвінок на лінію «102», в ході якого повідомив неправдиву інформацію про те, що вбивство ОСОБА_7 скоїла невідома особа.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення (злочину) не визнав у повному обсязі та показав суду, що з весни 2020 року тимчасово проживав у кума - ОСОБА_7 , так як його будинок згорів у 2017 році. 12 грудня 2020 року о 07 годині 20 хвилин поїхав у с. Мошни, у магазин, де купив продукти, горілку, а наступним автобусом, о 09 годині 20 хвилин, повернувся у с. Тубільці. Коли прийшов додому, ОСОБА_8 не було. Прочекавши його певний час, пішов у гості до ОСОБА_9 . У нього ж взяв телефон і набрав ОСОБА_8 . Останній відповів, що знаходиться у ОСОБА_10 ( ОСОБА_6 ). Потім він підійшов до них. Вони з ОСОБА_8 побули у ОСОБА_9 ще кілька хвилин, випили по чарці чи по пару чарок, після чого пішли додому. ОСОБА_8 знову пішов до ОСОБА_10 , а коли повернувся, вони сіли випивати. Через деякий час ОСОБА_8 подзвонила ОСОБА_11 і сказала, щоб він вийшов. Повернувся ОСОБА_8 знервованим. Було близько 15-ої години. ОСОБА_5 запитав у нього, чому той нервує, на що почув: «Проблеми свої». Він знову поцікавився, чи не посварилися вони з ОСОБА_12 . ОСОБА_8 відповів, що ні. За кілька хвилин до 16-ої години ОСОБА_8 почав одягатися. У цей час прийшов ОСОБА_13 і попросив закурити. ОСОБА_8 розповів йому, що є качка. ОСОБА_13 повідомив, що ОСОБА_14 може приготувати качку і він або принесе, або вони самі заберуть половину. Після того, як ОСОБА_13 вийшов, ОСОБА_8 також відразу пішов, не повідомивши куди, однак сказав до нього: «Жди». Це було кілька хвилин на 17-ту годину. ОСОБА_5 прочекав до 17 години 30 хвилин. Так як ще залишалася горілка, вирішив із нею сходити до ОСОБА_15 . Коли прийшов до нього і постукав у хвіртку, ніхто не відчинив, тому він повернувся назад. Дорогою сів на зупинці, випив, можливо, заснув. Хтось підійшов і запитав, чи він не замерз. Коли прийшов додому, побачив, що у будинку горіло світло. Він же, як ішов, світло вимкнув. Коли зайшов, ОСОБА_16 лежав на лежанці, руками тримався (за рану). Сказав, чи то двоє було, чи то двоє втекло. Побачивши у нього кров, ОСОБА_5 відразу став телефонувати чи то на швидку, чи то в поліцію. І все, ОСОБА_8 помер. Він же не виходив ні з двору, ні з хати, чекав на поліцію, яких довго не було. У цей час він торкався та перевертав ОСОБА_8 , бо не вірилося. ОСОБА_8 був не живий. Крім того, він подзвонив своїй матері. Потім прийшов брат ОСОБА_17 із дружиною. Згодом усі набігли, приїхала поліція. Йому сказали вийти на вулицю, а в будинку залишилися брат ОСОБА_17 із дружиною ОСОБА_18 і поліцейські. У подальшому до нього підійшов один із поліцейських і запитав, чи в цьому одязі він був. Згодом поліцейський наказав йому іти з ним. Його вивели із двору, «вкинули» у «пазіка» та вивезли у сторону ферми. Всього було 3-4 поліцейських. Вони світили йому в обличчя телефоном. У одного з них у руці був пістолет. Вимагали розказати, як вбивав. ОСОБА_5 говорив працівникам поліції, що не вбивав ОСОБА_8 . У відповідь отримав удар у грудну клітку, від якого упав. Його підняли і потягнули до машини. Наказали сказати, що вони з ОСОБА_8 боролися, побилися, і що він ненароком ударив його ножем. Більше ударів поліцейські йому не наносили. Привезли до хати хвилин через 40-45. Потім довго стояли біля хати. Він чув, як підходив брат, вимагав відчинити двері поліцейського авто. Згодом його привезли у райвідділ. Звідти він зателефонував матері. У райвідділі працівники поліції знову розповідали йому, що говорити. Наказували сказати, що конфлікт стався через те, що він їсти не приготував. Запитували, де ніж. Коли ОСОБА_5 відповів, що не знає, запитали, чи є взагалі в хаті ножі. Він відповів, що є. Щось писав із поліцейськими, не пам`ятає, що саме. Окрім того, йому дали горілку. Він випив, закурив. Ближче до ранку наказали намалювати ножа, що є у хаті. У подальшому повідомили, що знайшли ніж чи то у пічці, чи то у грубі. Він його туди не кидав. Потім показали, де підписати, і він підписав. Зазначив, що підписи ставив під тиском, а обставини, які повідомляв в ході надання пояснень, що фіксувалися працівниками поліції на відеокамеру, не відповідають дійсності, тому відмовився від своїх слів. Окремо наголосив на тому, що такого ножа, який знайшли працівники поліції у печі в ході огляду місця події, у них не було. При цьому уточнив, що ніж із заклепками був, але саме такого не було. Чому тоді намалював ніж із трьома заклепками, спочатку пояснити не зміг, а в подальшому, відповідаючи на запитання прокурора, повідомив, що намалював якісь каракулі, а не той малюнок ножа, який є у матеріалах кримінального провадження.

Характеризуючи потерпілого, обвинувачений вказав, що ОСОБА_16 був скритний, міг різко щось сказати, того дня був знервований. По відношенню до нього конфліктним, агресивним не був.

Відповідаючи на запитання суду, чому в ході судового розгляду даного кримінального провадження він неодноразово зазначав про те, що визнає свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення (злочину) частково, лише у тому, що кинув ніж у піч, обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що неправильно сформулював свою думку.

У відповідь на запитання суду, чому його речі були зібраними, обвинувачений ОСОБА_5 надав суперечливі покази. Спочатку пояснив, що мав розмову із головою села про те, куди можна переїхати, і повинен був переїжджати весною, а потім зазначив, що не збирався переїжджати. При цьому вказав, що з ОСОБА_19 вони не обговорювали, коли він має виїхати з будинку, строків не встановлювали. Однак, у подальшому зазначив, що ОСОБА_8 , коли випивав, говорив про те, що ОСОБА_20 (його син) хоче сюди переїхати, і ремонт треба робити, а тому він ( ОСОБА_5 ) має кудись піти.

Відповідаючи на запитання прокурора, обвинувачений ОСОБА_5 повідомив, що його телефон поламаний, тому вони з ОСОБА_8 користувалися одним телефоном - тим, який йому купила ОСОБА_11 . Цей телефон завжди лежав скраю на печі. Того дня він із нього зателефонував лише у поліцію. Окрім того, ОСОБА_5 уточнив, що у ОСОБА_9 він випив пляшку горілки. Так як ОСОБА_13 не п`є, він пив сам. Потім прийшов ОСОБА_19 і також пив. Із с. Мошни він привіз 3,5 л горілки, з яких вони удвох з ОСОБА_19 випили 3 л, приблизно порівну. Підтвердив, що на лінію «102» телефонував він, і що голос, зафіксований на дослідженому у судовому засіданні аудіозаписі, належить йому. Також, зазначив, що коли він повернувся додому та коли телефонував на лінію «102», ОСОБА_19 був живий, а коли відволікся на розмову з оператором - помер. У той момент, коли він дзвонив, ОСОБА_19 «хлипав». Це він пам`ятає чітко.

У судових дебатах та в останньому слові обвинувачений ОСОБА_5 наголошував на своїй невинуватості та зазначав, що вбивства ОСОБА_7 він не вчиняв.

Не зважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, викладене вище обвинувачення підтверджується наступними доказами:

Так, потерпіла ОСОБА_6 під час допиту в судовому засіданні показала, що обвинувачений ОСОБА_5 проживав останні 2 роки разом з її двоюрідним братом ОСОБА_7 , був його кумом. У суботу, 12 грудня 2020 року, з 08 години 30 хвилин чи 09 години 30 хвилин до 14 години брат допомагав їй по господарству, все переробив: позамітав, воду викачав із зливної ями, погодував курей, у стані сп`яніння не перебував, знервованим не був. Був веселим, «нормальним». За допомогу вона дала йому продукти харчування та 170 грн і він пішов до себе. Їхні будинки розташовані поруч, на відстані близько 70-100 м, мають спільний паркан, все проглядається, і на город, і до хати. Десь через хвилин 20 - півгодини вона бачила, як брат опускав картоплю, дуже гучно говорив по телефону, був стривожений, дуже розстроєний, але суті розмови не чула. Через сітку передала йому рибу і повернулася у будинок. Запаху алкоголю від нього не відчула. О 20 годині зателефонували працівники поліції і спочатку повідомили, що брат помер, а потім сказали про вбивство. Як саме його вбили, не повідомили. Вона одягнулася і пішла до брата. На той момент у його домі була велика кількість працівників поліції. У сам будинок вона не заходила. На порозі сидів ОСОБА_5 , нахилений, розстроєний. Вона бачила його раніше у брата, однак не спілкувалася з ним. Ні про які конфлікти їй брат не розповідав, аби йому погрожували, він би їй сказав. З дружиною брат не проживав 15 років, їхнього сина виховувала теща, яка також п`є. Він часто ходив до тещі, допомагав продуктами, грошима. У братовому будинку за весь час вона була разів 4, востаннє влітку 2020 року. Там речі якісь були, однак ОСОБА_5 вона не бачила, він був на роботі. Влітку брат спав у великій кімнаті, там, де піч.

Відповідаючи на запитання захисника, потерпіла повідомила, що її брат був неконфліктною людиною, навіть коли нап`ється - прийде додому, спить, сам нікого не зачіпає, участі у бійках не приймав. О котрій годині працівники поліції забрали ОСОБА_5 , не бачила. Коли вона розповіла працівникам поліції про розмову брата по телефону, поліцейська попросила її набрати номер, перевірити. Це був номер тещі її брата. Чи це був його останній дзвінок, їй не повідомили. Наступного дня їй зателефонував братів син, запитав, як справи, плакав, сказав, що 4 місяці вони не спілкувалися з ним, а вчора добре поговорили. Про те, чи когось заарештували, не запитував. Через два тижні зателефонувала братова теща з приводу братового будинку, щоб ремонт у ньому зробити, оскільки братовому синові ОСОБА_21 немає де жити. І по цей день вони на неї давлять, щоб заселятися. ОСОБА_65 синові 23 роки. Братова дружина проживає разом з їхнім двоюрідним братом.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_22 пояснила, що ОСОБА_5 знає з дитинства та перебуває з ним у добрих відносинах. ОСОБА_7 - рідний брат її чоловіка - ОСОБА_23 . ОСОБА_25 останні 2 роки проживав у ОСОБА_24 . О 19 годині 30 хвилин чи о 19 годині 40 хвилин до них зателефонував двоюрідний брат і сказав, щоб вони пішли до ОСОБА_7 і подивилися, що з ним: чи вбитий, чи помер. Коли вони з чоловіком хвилин за 30 прийшли на місце, ні в дворі, ні біля двору, ні в будинку нікого не було. Хвіртка була відкрита, хата також. У будинку горіло світло, працював телевізор. ОСОБА_8 лежав на спині, на лежанці, накритий ковдрою. Крові у нього вона не бачила. На столі був безлад. ОСОБА_25 не було. Десь хвилин через 2 він привів працівників поліції. Вони з чоловіком гуляли надворі. Поліцейські потім спілкувалися із ними. ОСОБА_25 був також надворі, біля них, однак вона з ним не спілкувалася. У якому він був стані, не пам`ятає, так як сама була дуже схвильована. Хвилин через 20 чи через півгодини ОСОБА_25 забрали працівники поліції. Він ішов сам, ніхто його не вів. Вони з чоловіком пробули там орієнтовно до 5 години ранку. До якого часу там були поліцейські, сказати не може, вони допитували свідків. Що працівники поліції робили у хаті, їй не відомо. Щоб ОСОБА_25 і ОСОБА_19 лаялися, вона ніколи не чула.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показав, що як з потерпілою, так і з обвинуваченим перебуває у дружніх відносинах, знає їх все життя. У грудні 2020 року, десь о 08-ій годині ранку чи на початку 09-ої години, до нього зайшов ОСОБА_26 з пляшкою горілки, сказав, що ОСОБА_8 немає, а похмелитися треба, тому у нього вип`є. ОСОБА_27 набрав компоту, ОСОБА_28 випив півчарки горілки, вони поговорили і ОСОБА_28 пішов. Куди саме він пішов, ОСОБА_27 не бачив. Через пів години, близько 12-ої години на початку 13-ої години, ОСОБА_28 повернувся, знову небагато випив, з-півчарки. Потім прийшов ОСОБА_8 . ОСОБА_28 запитав у нього, де він був, на що той відповів, що був у ОСОБА_10 ( ОСОБА_6 ) на роботі. Вони випили по півчарки і пішли. ОСОБА_8 пішов до ОСОБА_10 . О 15 годині чи на початку 16-ої години ОСОБА_28 і ОСОБА_8 повернулися. Закурили. ОСОБА_8 повідомив, що заробив курку і з нею треба щось зробити. У відповідь на це ОСОБА_27 сказав: «Давай мені, я запечу». Десь за 10 хв. до 16-ої він пішов до ОСОБА_8 за цибулею, так як у нього цибулі не було. У хату не заходив, був у коридорі. ОСОБА_28 пішов у хату. Він чув, як вони з ОСОБА_8 говорили. ОСОБА_8 , мабуть, лежав на ліжку. Більше у домі нікого не було, оскільки говорили ОСОБА_28 з ОСОБА_8 лише удвох. О 16-ій годині він повернувся додому. Десь біля 19-ої - 20-ої години до нього зайшов ОСОБА_29 і повідомив, що ОСОБА_8 немає. Потім до нього прийшли слідчі, опитували. На місце події він не ходив.

У відповідь на запитання прокурора, свідок повідомив, що до будинку, де жили ОСОБА_8 та ОСОБА_28 , йому іти близько 1-2 хвилин. ОСОБА_25 до нього заходив рідко, випивали. Чи заробляв ОСОБА_25 , він не знає, однак по заробітках ходив. Коли він спілкувався із ОСОБА_28 та ОСОБА_8 , між ними не було ніяких непорозумінь.

Відповідаючи на запитання захисника, свідок зазначив, що не може сказати, з ким спілкувався ОСОБА_16 , не бачив, щоб до нього хтось приходив. Йому ОСОБА_19 не жалівся ні на кого, про конфлікти не говорив. З 5-ої до 7-ої години вечора того дня він не чув криків, боротьби.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_30 показав, що проживає із потерпілою ОСОБА_6 у фактичних шлюбних відносинах. У суботу, у грудні 2020 року, вони приїхали на дачу. Ранком він зірвав спину, тому лежав, дивився телевізор, прибирав. Коли вийшов витрусити пилосмок, привітався із ОСОБА_8 , який саме вичерпував воду з каналізації. Він був веселий, нормальний, привітний, не скаржився ні на що. Чи перебував ОСОБА_8 у стані сп`яніння, не знає. Це було близько 12-ої години дня. Після 08-ої години вечора його дружині зателефонували і повідомили, що ОСОБА_8 помер. Коли прийшли, там уже був брат ОСОБА_31 з дружиною, оперативна група. У будинок не заходили. ОСОБА_25 був на ґанку. Він перебував у шоковому стані, нікого не бачив і не чув, сидів мовчки. Коли працівники поліції забрали ОСОБА_25 , він не бачив.

Беручи до уваги, що злочин відбувся в умовах неочевидності, суд вважає, що показання вказаних свідків та потерпілої мають значення для з`ясування його обставин, оскільки вони підтверджують, що 12 грудня 2020 року, як до події злочину, так і після події, у домоволодінні, де проживав потерпілий ОСОБА_7 , вони не бачили інших осіб, окрім обвинуваченого ОСОБА_5 , який проживав разом з ним. Потерпіла та свідки характеризують потерпілого ОСОБА_7 як людину неконфліктну, зокрема, у день події він, за їхніми спостереженнями, ні з ким не конфліктував.

У своїх поясненнях ОСОБА_5 також не зазначав про те, що коли ввечері він повертався додому, дорогою зустрічав осіб, які б могли спричинити смерть потерпілому, хоча вказував, що на момент здійснення ним повідомлення на лінію «102» ОСОБА_7 був іще живий.

В цілому, даючи оцінку вказаним показам потерпілої та свідків, суд виходить з того, що дані покази отримані судом у встановленому законом процесуальному порядку, передбаченому ст.ст. 65, 66, 95, 96, 352, 353 КПК України, з дотриманням як їхніх процесуальних прав, так і прав обвинуваченого.

Свідки були допитані у судовому засіданні з додержанням принципу змагальності сторін та свободи в подані суду своїх доказів. Відтак, п.п. "d" п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини порушено не було.

Крім того, викладене вище обвинувачення підтверджується іншими доказами та процесуальними рішеннями, які підтверджують їх допустимість та належність, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні у порядку, передбаченому ст.ст. 358, 359 КПК України, а саме:

- постановою про доручення проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні групі слідчих від 12 грудня 2020 року /т. 2 а.п. 1/;

- постановою про призначення групи прокурорів (процесуальних керівників) від 13 грудня 2020 року /т. 2 а.п. 2/;

- даними електронного рапорту серії ЄО № 9268 від 12 грудня 2020 року, відповідно до якого 12 грудня 2020 року о 18 годині 11 хвилин на лінію «102» надійшов телефонний дзвінок від ОСОБА_5 , який повідомив, що у його присутності помер його сусід гр. ОСОБА_7 , 1982 року народження, який за життя зловживав алкогольними напоями. Заявник також перебуває у нетверезому стані /т. 2 а.п. 3-5/;

- даними протоколу огляду місяця події від 12-13 грудня 2020 року, з таблицею зображень та оптичним диском із відеозаписом до нього, якими зафіксовано огляд домоволодіння в АДРЕСА_2 , та огляд виявленого у домоволодінні трупа ОСОБА_7 , у якого вилучено зрізи нігтів, мікронакладення з долонь, зрізи волосся та здійснено змиви з обох рук. Крім того, в ході огляду виявлено ніж металевий, ніж з дерев`яною колодкою, залишки металевого ножа з трьома заклепками та вилучено 4 сліди папілярних візерунків. Таблицею зображень до протоколу огляду місця події від 13 грудня 2020 року зафіксовано загальний вигляд кімнат житлового будинку, їх внутрішнє оздоблення та планування; загальний та наближений вигляд трупа ОСОБА_7 , детальний вигляд наявних на трупі тілесних ушкоджень і трупних плям; детальний вигляд ложа трупа; а також детальний вигляд слідів папілярних узорів та детальний вигляд ножів. Слідів перебування сторонніх осіб у будинку, слідів злому та боротьби в протоколі не зафіксовано /т. 2 а.п. 6-49/;

- інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 236739479 від 13 грудня 2020 року, з якої вбачається, що власником будинку за адресою: АДРЕСА_2 , є ОСОБА_7 /т. 2 а.п. 50-51/;

- ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_32 від 14 грудня 2020 року, якою відмовлено у клопотанні старшого слідчого СВ Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_33 , погодженого прокурором Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про дозвіл на проведення обшуку домоволодіння АДРЕСА_2 , зареєстрованого на праві власності ОСОБА_7 , в період з 22 години 00 хвилин 12 грудня 2020 року до 01 години 00 хвилин 13 грудня 2020 року, у зв`язку з тим, що зафіксоване у процесуальній формі повідомлення ОСОБА_5 про те, що 12 грудня 2020 року близько 18-ої години за адресою проживання: АДРЕСА_2 , у його присутності помер його співмешканець ОСОБА_7 внаслідок отриманого тілесного ушкодження, є законною підставою для проникнення до житла чи іншого домоволодіння особи і не передбачає обов`язкового звернення до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення огляду місця події /т. 2 а.п. 52-54/;

- даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 13 грудня 2020 року, відповідно до якого гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був затриманий працівниками поліції 12 грудня 2020 року о 23 годині 50 хвилин у АДРЕСА_2, оскільки на місці події наявні ознаки, що саме затриманий вчинив злочин. ОСОБА_5 роз`яснено права, передбачені ч. 3 ст. 42 КПК України. Про затримання ОСОБА_5 повідомлено органу (установі), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги. Ознайомившись з підставами затримання та правами і обов`язками затриманого, підозрюваний ОСОБА_5 зазначив, що зауважень не має. В ході проведення особистого обшуку ОСОБА_5 , у присутності понятих ОСОБА_34 та ОСОБА_35 , у ОСОБА_5 було виявлено та вилучено: мобільний телефон «Samsung», який поміщено до сейф-пакету 7041347; куртку, яку поміщено до сейф-пакету INZ 4037069, светр, який поміщено до сейф-пакету INZ 4037070, джинси, які поміщено до сейф-пакету INZ 4037067. Протокол підписано захисником ОСОБА_4 . Заяв та зауважень до даного протоколу не надходило /т. 2 а.п. 55-59/;

- постановою прокурора Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_3 від 13 грудня 2020 року про відібрання у ОСОБА_5 біологічних зразків, а саме: зразків крові, волосся, слідів папілярних візерунків, змивів з обох рук, у необхідній для проведення експертиз кількості. Як свідчить напис на даній постанові, її копію ОСОБА_5 отримав 13.12.2020 /т. 2 а.п. 60/;

- даними протоколу отримання зразків для експертизи від 29 грудня 2020 року, відповідно до якого у присутності захисника ОСОБА_4 у підозрюваного ОСОБА_5 було відібрано зразки крові для проведення судово-медичної експертизи. Заяв, зауважень та доповнень до протоколу не надійшло /т. 2 а.п. 61/;

- даними протоколу огляду трупа від 14 грудня 2020 року, що був проведений слідчим СВ Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області лейтенантом поліції ОСОБА_36 , у присутності понятих ОСОБА_37 та ОСОБА_38 , за участю спеціаліста - судово-медичного експерта ОСОБА_39 , яким зафіксовано огляд трупа ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходиться на секційному столі в положенні горілиць, руки та ноги витягнуті вздовж умовної вісі тулуба. На трупі наявний наступний одяг: кофта чорно-сіра, на передній поверхні якої наявні підсохлі накладання бурої рідини, також наявний майже вертикальний дефект її тканини довжиною близько 5 см; сорочка коричнево-синя, клітчаста, на лівій полиці якої наявний аналогічний дефект її тканини довжиною близько 4,5 см, вказана сорочка рясно просочена рідиною бурого кольору; штани джинсові, сині; шкарпетки чорні. На шиї, на чорній нитці, наявні два дерев`яні хрестики. Тілесні ушкодження: на передній поверхні грудної клітки зліва, майже по середньо-ключичній лінії, наявна косо-вертикально орієнтована рана видовженої форми, довжиною при зведених краях близько 3 см. Рана має ознаки колото-різаної. В проекції правої лопатки наявна вертикально орієнтована аналогічна за характеристиками рана довжиною близько 3 см. Інших тілесних ушкоджень, що доступні для дослідження, під час огляду не виявлено. На кофті та на сорочці відповідно рані на спині наявні відповідні дефекти їх тканини. Під час огляду вилучено: кофту чорно-сіру; сорочку коричнево-синю, клітчасту; штани джинсові сині; шкарпетки чорні /т. 2 а.п. 62-63/;

- даними копії лікарського свідоцтва про смерть № 1145 від 14 грудня 2020 року, згідно з яким ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в АДРЕСА_2 ; смерть настала вдома; причина смерті - використання гострого предмету з метою вбивства чи нанесення ушкодження; смерть настала внаслідок нападу з метою убивства чи нанесення ушкодження; причина смерті встановлена судово-медичним експертом /т. 2 а.п. 64/;

- даними висновку експерта № 03-01/1145 від 14 грудня 2020 року, відповідно до якого причиною смерті ОСОБА_7 є проникаюче поранення грудної клітки з ушкодженням серця, що в своєму перебігу призвело до розвитку гострої крововтрати та накопичення крові в порожнині серцевої сумки, в лівій плевральній та черевній порожнинах. Вказане поранення грудної клітки виникло від дії якогось знаряддя, що володіє властивостями плаского колюче-ріжучого та має гостру ріжучу кромку (лезо) та обух з добре вираженими ребрами, шириною близько 1-1,5 мм. Ширина травмуючого знаряддя на рівні погруженої частини може становити від 14 мм до 30 мм. Вказане поранення грудної клітки виникло в проміжок часу, що вимірюється в хвилинах до моменту настання смерті, та відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Ступінь розвитку трупних явищ вказує, що смерть настала за 36-48 годин до моменту проведення експертизи трупа в морзі або в час, наближений до вказаного. При судово-медичній експертизі трупа, окрім вищевказаного поранення грудної клітки, виявлено рану на спині, яка виникла від дії якогось знаряддя, що володіє властивостями плаского колюче-ріжучого, не виключено незадовго до настання смерті, та носить ознаки легкого тілесного ушкодження. Також було виявлено три подряпини на животі, які виникли від дії тупого предмета в термін до 1-1,5 діб до настання смерті та носять ознаки легких тілесних ушкоджень. При судово-токсикологічній експертизі крові трупа виявлено 5,48 проміле етилового спирту. Така концентрація може відповідати тяжкому ступеню алкогольного сп`яніння у живих людей /т. 2 а.п. 69-71/;

- даними висновку експерта № 03-01/1145/2 від 18 лютого 2021 року, з якого вбачається, що причиною смерті ОСОБА_7 є проникаюче поранення грудної клітки з ушкодженням серця, що в своєму перебігу призвело до розвитку гострої крововтрати та накопичення крові в порожнині серцевої сумки, в лівій плевральній та черевній порожнинах. Вказане поранення грудної клітки виникло від дії якогось знаряддя, що володіє властивостями плаского колюче-ріжучого та має гостру ріжучу кромку (лезо) та обух з добре вираженими ребрами, шириною близько 1-1,5 мм. Ширина травмуючого знаряддя на рівні погруженої частини може становити від 14 мм до 30 мм. Вказане поранення грудної клітки виникло в проміжок часу, що вимірюється в хвилинах до моменту настання смерті, та відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Між вказаним пораненням грудної клітки та настанням смерті існує прямий причинний зв`язок. При судово-медичній експертизі трупа, окрім вищевказаного поранення грудної клітки, виявлено рану на спині, яка виникла від дії якогось знаряддя, що володіє властивостями плаского колюче-ріжучого, не виключено незадовго до настання смерті, та носить ознаки легкого тілесного ушкодження. Також було виявлено три подряпини на животі, які виникли від дії тупого предмета в термін до 1-1,5 діб до настання смерті та носять ознаки легких тілесних ушкоджень. Визначити послідовність нанесення тілесних ушкоджень не представляється можливим у зв`язку із браком судово-медичних даних. Виключається можливість виникнення виявлених тілесних ушкоджень внаслідок падіння з положення стоячи на площину. У виявлених ранах сторонні предмети відсутні. Ступінь розвитку трупних явищ вказує, що смерть настала за 36-48 годин до моменту проведення експертизи трупа в морзі або в час, наближений до вказаного. Тілесних ушкоджень, які б свідчили про можливу боротьбу чи самозахист, при експертизі трупа не виявлено. Ознак, які б свідчили про можливе посмертне переміщення тіла, при експертизі трупа не виявлено. Не виключається можливість виконання ОСОБА_7 цілеспрямованих дій після отримання ним тілесних ушкоджень, за умови його перебування у стані свідомості. Об`єктивних судово-медичних даних, які б дозволили висловитись про взаєморозташування потерпілого та нападника, при експертизі трупа не виявлено. При судово-токсикологічній експертизі крові трупа виявлено 5,48 проміле етилового спирту. Така концентрація може відповідати тяжкому ступеню алкогольного сп`яніння у живих людей /т. 2 а.п. 72-74/;

- даними висновку експерта № 05-4-05/22 від 17 лютого 2021 року, згідно з яким ушкодження на шкіряному клапті є колото-різаним і виникло від дії якогось знаряддя, що володіє властивостями плаского колюче-ріжучого і має гостру ріжучу кромку (лезо) та обух товщиною близько 1-1,5 мм з добре вираженими ребрами. Ширина травмуючого предмета на рівні погруженої частини може складати 14-30 мм. Параметри травмуючого знаряддя надаються без врахування скоротливої здатності шкіри. Можливість спричинення ушкоджень на шкіряному клапті, наданому на експертизу, в результаті дії клинка ножа, наданого на експертизу, не виключається /т. 2 а.п. 77-78/;

- даними висновку експерта № 05-1-09/01 від 04 січня 2021 року, відповідно до якого кров підозрюваного ОСОБА_5 відноситься до групи А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВ0 /т. 2 а.п. 79-80/;

- даними висновку експерта № СЕ-19/124-21/1052-Б від 03 лютого 2021 року, з якого вбачається, що на наданому на дослідженні светрі, вилученому у підозрюваного ОСОБА_5 під час особистого обшуку затриманого 13 грудня 2020 року (об`єкт № 1), виявлено кров людини. Виявлена кров людини (об`єкт № 1) може походити від особи (осіб) з групою крові А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В та супутнім антигеном Н системи АВ0; у разі змішування крові походження її можливе від осіб з групою крові 0(І) та А(ІІ), як з супутнім антигеном Н так і без нього, ізосерологічної системи АВ0. Кров людини на светрі (об`єкт № 1) може походити від потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 /т. 2 а.п. 94-99/;

- даними висновку експерта № СЕ-19/124-21/1101-Б від 02 лютого 2021 року, відповідно до якого на поверхні наданих на дослідженнях джинсових штанів, вилучених у підозрюваного ОСОБА_5 під час особистого обшуку затриманого 13 грудня 2020 року (об`єкти №№ 4,6), виявлено сліди крові людини. В слідах крові людини на джинсових штанах (об`єкти №№ 4,6), виявлено антигени А, Н та не виявлено ізогемаглютиніни, отже дана кров може походити від особи (осіб) з групою крові А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В та супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВ0. У разі змішування крові від двох або більше осіб ними можуть бути особи з групами крові 0(І) та А(ІІ) ізосерологічної системи АВ0, як з супутнім антигеном Н так і без нього. Сліди крові людини на джинсових штанах (об`єкти № 4,6) можуть походити за рахунок крові потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 /т. 2 а.п. 101-108/;

- даними висновку експерта № СЕ-19/124-21/1156-Б від 10 лютого 2021 року, згідно з яким на поверхні наданого на дослідження змиву з долоні лівої руки трупа ОСОБА_7 (об`єкт № 3) виявлено сліди крові людини. На поверхні змиву з долоні правої руки трупа ОСОБА_7 (об`єкт № 2) слідів крові не виявлено. Кров людини, що виявлена на змиві з долоні лівої руки (об`єкт № 3) може походити від особи (осіб) з групою крові А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В та супутнім антигеном Н системи АВ0. У разі змішування крові від двох або більше осіб ними можуть бути особи з групами крові 0(І) т А(ІІ) ізосерологічної системи АВ0, як з супутнім антигеном Н так і без нього. Сліди крові людини, виявлені на змиві з долоні лівої руки трупа ОСОБА_7 (об`єкт № 3), можуть походити за рахунок крові потерпілого або містити її домішки. Сліди крові людини, виявлені на змиві з долоні лівої руки трупа ОСОБА_7 (об`єкт № 3), можуть походити за рахунок крові підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або містити її домішку /т. 2 а.п. 110-117/;

- даними висновку судово-психіатричного експерта № 43 від 03 лютого 2021 року, що проводилася відносно ОСОБА_5 , відповідно до якої згідно медичної карти КНП «ЧОПНД» та епікризу-виписки з історії хвороби № 1927 у період з 12.08.1996 до 03.09.1996 ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «ЧОПНД» із діагнозом «Психопатія збудливого кола на соматично-ускладненому фоні». З 11-12 років змінився за характером, став скритим, замкнутим, протягом 2-3 років до госпіталізації неврівноваженим, збудливим, різким, вкрай дратівливим, «не виносив» батьків і брата, кидав предмети, які потрапляли йому під руки, щоб вибити вікно, вкрай злісний, злопам`ятний, мстивий, відчував постійне напруження і внутрішній дикомфорт. За даними стаціонарного спостереження, був орієнований, доступний контакту, емоційно неврівноважений, напружений, легко-дратівливий, настрій був знижений, інтелектуально-мнестичні і продуктивні психопатологічні розлади у нього не виявлялися. За висновком психолога в структурі особистості відмічалися дві різно-направлені тенденції: з одної сторони - завищеної самооцінки, агресивності, суперництва, конфліктності, гіпертимної акцентуації; з іншої - підвищеної тривожності, чутливості, песимістичності, депресивні тенденції, намагання контролювати свою поведінку. Внаслідок чого виникало відчуття постійного внутрішнього напруження, яке знаходило вихід у поведінкових реакціях і соматичних захворюваннях. За даними стаціонарного спостереження, у відділені поведінка була адекватною, говорив, що в лікарні йому краще, ніж вдома, часто відлучався в гості до тітки. 02 вересня 1996 року був повернений у відділення співробітниками міліції в стані алкогольного сп`яніння, був збуджений, бігав по коридору, грубив медичному персоналу, намагався розбити вікно, не реагував на зауваження, відмовлявся від прийому ліків. В ході розмови висловлював побоювання, що в пориві неконтрольованої злоби зможе когось вбити. Був виписаний за порушення режиму. 15.10.2009 був знятий з обліку. На період часу, до якого відноситься скоєння ОСОБА_5 інкримінованого йому правопорушення, у нього не відмічалося проявів хронічного психічного захворювання, недоумства, а виявлялися прояви емоційно-нестійкого розладу особистості в стані компенсації (F-60.3 за міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду) та психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю із синдромом залежності (F-10.24 за МКХ-10) - що при збереженні у нього вольових процесів, критичних і прогностичних функцій, не позбавляло його здатності усвідомлювати свої дії і керувати ними. На період часу, до якого відноситься скоєння ОСОБА_5 інкримінованого йому правопорушення, у нього не відмічалося проявів тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки, він знаходився в стані простого алкогольного сп`яніння, в його поведінці не відображалося психопатологічної симптоматики - що свідчить про його здатність на вказаний період усвідомлювати свої дії і керувати ними. На теперішній час ОСОБА_5 хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності, недоумством або іншим хворобливим станом психіки не страждає, а виявляє прояви емоційно-нестійкого розладу особистості в стані компенсації та психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю із синдромом залежності, що не позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії і керувати ними, правильно сприймати обставини, що мають значення по справі, приймати участь при проведенні слідчих дій і при розгляді справи в суді. За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_5 не потребує застосування примусових заходів медичного характеру /т. 2 а.п. 120-123/;

- ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_40 від 05 лютого 2021 року про надання тимчасового доступу до речей і документів, які перебувають у володінні КНП «ЧОПНД», з можливістю вилучення оригіналу медичної карти амбулаторного хворого амбулаторної карти ОСОБА_5 /т. 2 а.п. 125-126/;

- протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 08 лютого 2021 року /т. 2 а.п. 127/;

- описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду, від 08 лютого 2021 року /т. 2 а.п. 128/;

- постановою про продовження строку досудового розслідування від 08 лютого 2021 року /т. 2 а.п. 130-132/;

- протоколом огляду речей (документів) від 19 лютого 2021 року, з якого вбачається, що слідчим відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи, слідчого відділу Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області лейтенантом поліції ОСОБА_41 було оглянуто: 1) зрізи нігтьових пластин із пальців лівої та правої долонь рук трупа ОСОБА_7 , два відрізки прозорої дактилоплівки з мікронакладеннями з долонь рук трупа ОСОБА_7 , зразки волосся з п`яти ділянок голови трупа ОСОБА_7 , чотири сліди папілярних узорів, господарський ніж, обгорілий клинок господарського ножа, марлеві тампони із змивами із лівої та правої долонь рук трупа ОСОБА_7 , що були вилучені в ході огляду місця події в період часу із 12.12.20 до 13.12.20 в приміщенні жилого будинку АДРЕСА_2 ; 2) мобільний телефон «Samsung SGH С-130», куртку, светр, джинсові штани, вилучені 13.12.20 під час проведення особистого обшуку ОСОБА_5 ; 3) джинсові штани, пару шкарпеток, кофту, сорочку, вилучені 14.12.20 під час проведення огляду трупа ОСОБА_7 в умовах моргу КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» /т. 2 а.п. 133-140/;

- довідкою слідчого СВ лейтенанта поліції ОСОБА_42 від 19 лютого 2021 року про те, що під час спроби друку таблиці зображень до протоколу огляду речей (документів) від 19.02.2021, внаслідок випадкового форматування жорсткого диску службового фотоапарату «Sony», відбулася незворотна втрата електронної інформації, а саме фотокарток вищезгаданої таблиці /т. 2 а.п. 141/;

- постановою про визнання предметів речовими доказами у кримінальному провадженні та про приєднання їх до матеріалів досудового розслідування від 19 лютого 2021 року, відповідно до якої оглянуті 19 лютого 2021 року обгорілий господарський ніж та марлевий тампон із змивом з поверхні лівої долоні руки трупа ОСОБА_7 , які були вилучені в процесі проведення огляду в період часу із 12 грудня 2020 року до 13 грудня 2020 року на місці вчинення кримінального правопорушення, на території приватного будинковолодіння АДРЕСА_2 ; джинсові штани та светр підозрюваного ОСОБА_5 , що були вилучені 13 грудня 2020 року в процесі проведення особистого обшуку затриманого за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 ; кофту, сорочку, джинсові штани та пару носків, вилучені 14 грудня 2020 року під час проведення огляду трупа ОСОБА_7 в умовах моргу КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичних експертиз», - визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020250270000904 від 12.12.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Предмети, які не є речовими доказами у даному кримінальному провадженні, а саме: зрізи нігтів із пальців лівої та правої долонь рук трупа ОСОБА_7 , мікронакладення із долонь рук трупа, зразки волосся з п`яти частин голови трупа ОСОБА_7 , чотири сліди папілярних узорів, металевий ніж з дерев`яним руків`ям, марлевий тампон зі змивами з поверхні правої долоні рук трупа та мобільний телефон «Samsung SGH С-130»; до прийняття остаточного судового рішення у даному кримінальному провадженні передано на відповідальне збереження до камери схову речових доказів слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області /т. 2 а.п. 142-145/;

- запитом слідчого СВ лейтенанта поліції ОСОБА_42 № 414/46/27-2021 від 03 лютого 2021 року, адресованим начальнику відділу служби «102» Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Черкаській області ОСОБА_43 про надання аудіозапису повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, а саме скоєння умисного вбивства ОСОБА_7 , що мало місце 12.12.20 в с. Тубільці Черкаського району Черкаської області /т. 2 а.п. 148/

- дослідженим у судовому засіданні оптичним диском із аудіозаписом повідомлення ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення, з якого встановлено, що ОСОБА_5 , зателефонувавши на лінію «102», повідомив про те, що «прийшов додому, а кум посинів». У відповідь на запитання оператора «Чи він живий?», сказав: «Вже нє, був при мені ще живий». Після пропозиції оператора спробувати пульс у нього, зазначив: «…Нє, все. Він уже холодний». Окрім того, розповідав: «..Я прихожу додому, а кум мертвий…», «…Він хліпав, лежав на лєжанке і хліпав…допомогу просив». Після пропозиції оператора викликати швидку допомогу, повідомив: «…Він вже пожовтів» /т. 2 а.п. 150/;

- протоколом огляду речей (документів) від 19 лютого 2021 року, з якого вбачається, що слідчим відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи, слідчого відділу Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області лейтенантом поліції ОСОБА_41 було оглянуто оптичний диск із аудіозаписом повідомлення ОСОБА_5 про подію кримінального правопорушення та зафіксовано зміст його діалогу із оператором /т. 2 а.п. 151-153/;

- довідкою слідчого СВ лейтенанта поліції ОСОБА_42 від 19 лютого 2021 року про те, що під час спроби друку таблиці зображень до протоколу огляду речей (документів) від 19.02.2021, внаслідок випадкового форматування жорсткого диску службового фотоапарату «Sony», відбулася незворотна втрата електронної інформації, а саме фотокарток вищезгаданої таблиці /т. 2 а.п. 154/;

- постановою про визнання предметів речовими доказами у кримінальному провадженні та про приєднання їх до матеріалів досудового розслідування від 19 лютого 2021 року, відповідно до якої оглянутий 19 лютого 2021 року оптичний диск із аудіозаписом повідомлення про вчинення умисного вбивства ОСОБА_7 12.12.2020 в селі Тубільці Черкаського району Черкаської області, який був вилучений на підставі запиту уповноваженої особи у відділі служби «102» Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Черкаській області, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020250270000904 від 12 грудня 2020 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Вказаний речовий доказ вирішено зберігати при матеріалах досудового розслідування /т. 2 а.п. 155-157/;?

- протоколом огляду предметів від 24 лютого 2021 року, з таблицею зображень до нього, в ході якого оглянуто полімерне упакування, у якому виявлено мобільний телефон. При подальшому огляді мобільного телефону проводилося його увімкнення. В ході огляду було встановлено налаштування дати та часу мобільного телефону: 03.11.2009; Московський час. Після цього було оглянуто «Журнал дзвінків», серед яких «пропущені», «вхідні» та «вихідні». При перегляді інформації, що міститься у вкладках «пропущені», «вхідні» та «вихідні», її було сфотографовано. Зокрема, у вкладці «Вихідні» зафіксовано вихідні дзвінки на лінію «102», здійснені 23 жовтня о 18 годині 08 хвилин, о 18 годині 30 хвилин та о 18 годині 51 хвилина. Окрім того, 23 жовтня о 18 годині 42 хвилини, о 18 годині 43 хвилини та о 20 годині 13 хвилин зафіксовано вихідні дзвінки на абонентський номер НОМЕР_1 , а о 21 годині 12 хвилин - абоненту «Син». У вкладці «Вхідні» зафіксовано вхідні дзвінки абонента НОМЕР_2 , здійснені 23 жовтня о 18 годині 15 хвилин, о 18 годині 16 хвилин та о 18 годині 56 хвилин, а також вхідні дзвінки абонента НОМЕР_1 , здійснені 23 жовтня о 18 годині 43 хвилини, о 18 годині 54 хвилини, о 18 годині 57 хвилин, о 19 годині 20 хвилин, о 19 годині 33 хвилини, о 20 годині 14 хвилин. У ході дослідження даного доказу у судовому засіданні прокурор повідомив про те, що оперативним шляхом встановлено, що абонентський номер НОМЕР_1 належить матері ОСОБА_5 , а абонентський номер НОМЕР_2 - інспектору СРПП. У подальшому було переглянуто смс-повідомлення. При перегляді інформації, що міститься у вкладці «вхідні», її було сфотографовано. По закінченню огляду мобільний телефон було вимкнено та поміщено до первинного упакування, місце розрізу зав`язано ниткою білого кольору, до вільних кінців якої прикріплено паперову бирку з пояснюючим написом /т. 2 а.п. 159-163/;

- випискою з амбулаторної карти № 2036 від 13 грудня 2020 року, з якої вбачається, що за результатами клінічного огляду та даними інструментального дослідження ОСОБА_5 встановлено діагноз: алкогольне сп`яніння /т. 2 а.п. 165/.

Також у судовому засіданні судом були дослідженні докази, що характеризують особу обвинуваченого.

Відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

За змістом положень ч.ч. 1,2 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Як зазначила Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного суду у постанові від 22.02.2021 у справі № 754/7061/15: «У кримінально-процесуальній доктрині загальновизнаними є такі критерії допустимості доказів: належне джерело, належний суб`єкт, належна процесуальна форма, належна фіксація, належна процедура, належний вид способу формування доказової основи».

Підставою для визнання доказів недопустимими мають бути конкретні порушення, що становлять загрозу для прав людини і ставлять під сумнів справедливість провадження, а не номінальна суперечність формальним вимогам закону. Невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише в разі, якщо вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність. Імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 31.08.2022 у справі № 756/10060/17.

Достовірність та об`єктивність наведених вище доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються між собою, є належними, допустимими та достатніми, у зв`язку з чим суд їх прийняв. Матеріали досудового розслідування обвинуваченому та його захиснику були відкриті відповідно до ст. 290 КПК України.

Зазначені вище висновки експертів за проведеними по справі судовими експертизами суд вважає об`єктивними, такими, що відповідають фактичним обставинам справи, які належним чином мотивовані, аргументовані та науково обґрунтовані, тому сумнівів у суду вони не викликають.

Будь-яких протиріч у досліджених доказах, що мають істотне значення для висновків суду, не встановлено.

Суд враховує, що в електронному рапорті серії ЄО № 9268 від 12 грудня 2020 року /т. 2 а.п. 3-5/, прізвище потерпілого зазначено як ОСОБА_7 замість вірного: ОСОБА_7 , однак наявність вказаної описки, у сукупності з іншими дослідженими у судовому засіданні доказами, не перешкоджає суду з`ясувати дійсні обставини, що підлягають встановленню у межах даного кримінального провадження, не є порушенням вимог КПК України, яке в силу положень ст. 412 КПК України можна визнати істотним і таким, що перешкоджає чи може перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, і не має наслідком визнання даного доказу недопустимим. Що ж до року народження потерпілого, то суд зауважує, що він був вказаний зі слів ОСОБА_5 .

Разом з тим, суд визнає неналежними доказами, як такі, що за своїм змістом прямо чи опосередковано не підтверджують та не спростовують вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому діяння, а також існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, наступні документи:

- висновок експерта № СЕ-19/124-21/1053-Б від 04 лютого 2021 року, згідно з яким на поверхні представленої для проведення експертного дослідження куртки типу «дублянка» слідів крові не виявлено /т. 2 а.п. 82-86/;

- висновок експерта № СЕ-19/124-21/1050-Б від 02 лютого 2021 року, відповідно до якого на наданих на дослідження змивах з лівої (об`єкт № 1) та правої (об`єкт № 2) долонь підозрюваного ОСОБА_5 слідів крові не виявлено /т. 2 а.п. 88-92/;

- висновок експерта № 05-5-06/16 від 29 січня 2021 року, з якого вбачається, що при судово-медичній експертизі піднігтьового вмісту зі зрізів нігтів з обох рук трупа ОСОБА_7 (об`єкти 1,2) ядровмісні епітеліальні клітини та кров не виявлено /т. 2 а.п. 118-119/.

Решту досліджених судом письмових доказів суд вважає можливим покласти в основу обвинувального вироку, оскільки вони здобуті з дотриманням норм чинного законодавства, а також підтверджують існування обставин, про які зазначено в обвинувальному акті.

Усупереч твердженням захисника ОСОБА_44 про те, що оптичний диск із аудіозаписом повідомлення ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення отриманий слідчим із порушенням порядку, визначеного КПК України, зокрема, без відповідної ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, суд констатує їх безпідставність, виходячи з наступного.

Відомості про звернення на лінію «102», система зв`язку якої фіксує абсолютно всі вхідні дзвінки, не відноситься до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, передбаченої частиною 1 статті 162 КПК України, та не потребує отримання слідчим ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів для отримання доступу до неї, оскільки знаходиться у володінні органу внутрішніх справ, який проводив розслідування у справі.

Відповідно до частини 2 статті 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Оптичний диск із аудіозаписом повідомлення ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення отриманий слідчим у відповідь на запит № 414/46/27-2021 від 03 лютого 2021 року, адресований начальнику відділу служби «102» Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Черкаській області ОСОБА_43 /т. 2 а.п. 148/, а, отже, у порядку, визначеному законом.

Посилання захисника ОСОБА_44 на те, що знаряддя вбивства слідством не встановлено, оскільки, за висновком експерта, травмуюче знаряддя, яким завдано ОСОБА_7 тілесне ушкодження, що спричинило його смерть, мало, зокрема, обух з добре вираженими ребрами, у той час як залишки металевого ножа з трьома заклепками, що, за версією обвинувачення, був знаряддям вбивства, таких характеристик не має, спростовується даними висновку експерта № 05-4-05/22 від 17 лютого 2021 року, згідно з яким ушкодження на шкіряному клапті є колото-різаним і виникло від дії якогось знаряддя, що володіє властивостями плаского колюче-ріжучого і має гостру ріжучу кромку (лезо) та обух товщиною близько 1-1,5 мм з добре вираженими ребрами. Можливість спричинення ушкоджень на шкіряному клапті, наданому на експертизу, в результаті дії клинка ножа, наданого на експертизу, не виключається /т. 2 а.п. 77-78/.

У відповідь на доводи захисника про те, що кров потерпілого ОСОБА_7 , виявлена на светрі та джинсових штанах ОСОБА_5 , як і сліди крові ОСОБА_5 , виявлені на змиві з долоні лівої руки трупа ОСОБА_7 , є штучно створеними працівниками поліції доказами, суд зазначає, що в ході огляду місяця події від 12-13 грудня 2020 року, який було проведено у присутності понятих ОСОБА_45 та ОСОБА_46 , зокрема, зроблено змиви з обох рук виявленого у домоволодінні трупа ОСОБА_7 /т. 2 а.п. 6-49/. Окрім того, відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 13 грудня 2020 року /т. 2 а.п. 55-59/, в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_5 , у присутності понятих ОСОБА_34 та ОСОБА_35 , у ОСОБА_5 , серед іншого, було вилучено светр, який поміщено до сейф-пакету INZ 4037070, та джинси, які поміщено до сейф-пакету INZ 4037067. Даний протокол підписано захисником ОСОБА_4 , заяв та зауважень до нього не надходило. Зі змісту висновків експерта № СЕ-19/124-21/1052-Б від 03 лютого 2021 року /т. 2 а.п. 94-99/, № СЕ-19/124-21/1101-Б від 02 лютого 2021 року /т. 2 а.п. 101-108/ та № СЕ-19/124-21/1156-Б від 10 лютого 2021 року /т. 2 а.п. 110-117/ вбачається, що номери відповідних сейф-пакетів, які зазначені вище, збігаються із тими, що були доставлені для проведення відповідних експертних досліджень. Цілісність упаковки усіх об`єктів, наданих на експертизу, не порушена. Відтак, посилання захисту на проведення працівниками поліції маніпуляцій із вказаними об`єктами після того, як вони були відібрані та упаковані у встановленому законом порядку, є безпідставними.

Вказані обставини спростовують і доводи сторони захисту про те, що обвинувачений міг забруднитись кров`ю, коли надавав допомогу потерпілому або діставав мобільний телефон. Суд звертає увагу на те, що наведені захистом доводи є взаємовиключними, що свідчить про їх надуманість. Окрім того, ні в ході досудового слідства, ні в судовому засіданні обвинувачений не вказував про надання допомоги потерпілому.

Доводи захисника ОСОБА_4 про те, що убивство ОСОБА_7 скоєне іншими особами, із якими у нього того дня був конфлікт, суд відхиляє, виходячи з наступного.

Під час досудового розслідування, яке суд вважає повним, всебічним та об`єктивним, не виявлено доказів причетності до злочину інших осіб, зокрема, слідів їх перебування на місці події, слідів боротьби потерпілого з ними. Свідки не вказували про конфлікти потерпілого ОСОБА_7 в той день або раніше з іншими особами. Сторонніх осіб у його домоволодінні вони не бачили. Та й обвинувачений не зазначав про таких осіб. За його показами, того дня незнайомих осіб в домоволодінні ОСОБА_7 або поблизу він не бачив. Виявлені в ході огляду місця події 4 сліди папілярних візерунків, що належать невстановленим особам, не спростовують наведені вище висновки, оскільки вони могли з`явитись після події злочину, коли до будинку зійшлись місцеві мешканці. Зокрема, у судовому засіданні встановлено, що свідок ОСОБА_22 разом із своїм чоловіком ОСОБА_23 перебували у домі потерпілого до прибуття слідчо-оперативної групи. У будь-якому випадку, за відсутності фактичних даних про причетність до злочину інших осіб, підстав для призначення дактилоскопічної експертизи з метою їх ідентифікації у органу досудового розслідування не було. Разом з тим, суд звертає увагу, що в ході допиту в судовому засіданні ОСОБА_5 повідомив, що коли він повернувся додому та коли телефонував на лінію «102», ОСОБА_7 був іще живий, при цьому дорогою він не зустрічав осіб, які могли б спричинити його смерть, тоді як відповідно до висновків судових експертиз за № 03-01/1145 від 14 грудня 2020 року та № 03-01/1145/2 від 18 лютого 2021 року проникаюче поранення грудної клітки з ушкодженням серця, що призвело до смерті потерпілого, виникло в проміжок часу, що вимірюється в хвилинах до моменту настання смерті.

Твердження захисника про те, що потерпілий, перебуваючи у тяжкому ступені алкогольного сп`яніння, не міг стояти, тому у іншому (лежачому) положенні йому не можливо було б нанести удар клинком ножа в спину, ґрунтуються на припущенні та спростовуються висновком експерта № 03-01/1145/2 від 18 лютого 2021 року /т. 2 а.п. 72-74/, з якого встановлено, що об`єктивних судово-медичних даних, які б дозволили висловитись про взаєморозташування потерпілого та нападника, при експертизі трупа не виявлено. Окрім того, експертом не виключається можливість виконання ОСОБА_7 цілеспрямованих дій навіть після отримання ним тілесних ушкоджень, за умови його перебування у стані свідомості. Тобто сам факт перебування в стані тяжкого алкогольного сп`яніння не є достатнім для висновку, що ОСОБА_7 не міг рухатись. Навіть в лежачому стані він міг сам або із сторонньою допомогою перевернутись на живіт.

Той факт, що в ході огляду трупа, проведеного 14 грудня 2020 року слідчим СВ Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області лейтенантом поліції ОСОБА_36 , у присутності понятих ОСОБА_37 та ОСОБА_38 , за участю спеціаліста - судово-медичного експерта ОСОБА_39 , не зафіксовано інших тілесних ушкоджень, окрім косо-вертикально орієнтованої рани видовженої форми, довжиною при зведених краях близько 3 см, на передній поверхні грудної клітки зліва, майже по середньо-ключичній лінії, та вертикально орієнтованої аналогічної за характеристиками рани довжиною близько 3 см в проекції правої лопатки /т. 2 а.п. 62-63/, зокрема, не виявлено рану на спині, яка виникла від дії якогось знаряддя, що володіє властивостями плаского колюче-ріжучого, не виключено незадовго до настання смерті, та носить ознаки легкого тілесного ушкодження, а також трьох подряпин на животі, які виникли від дії тупого предмета в термін до 1-1,5 діб до настання смерті та носять ознаки легких тілесних ушкоджень, що були зафіксовані при судово-медичній експертизі трупа /т. 2 а.п. 69-71, 72-74/, - суд пояснює тим, що вказаний огляд проведено слідчим, труп ОСОБА_7 перебував в одязі, а описувався зовнішній вигляд трупа. Тому відсутні підстави визнання даного доказу недопустимим. У подальшому труп, після зняття одягу, більш детально був оглянутий судово-медичним експертом, який остаточно зафіксував усі наявні тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_7 у висновках експерта № 03-01/1145 від 14 грудня 2020 року /т. 2 а.п. 69-71/ та № 03-01/1145/2 від 18 лютого 2021 року /т. 2 а.п. 72-74/ і дав їм кваліфіковану оцінку. Таким чином, дані огляду трупа жодним чином не спростовують пред`явлене ОСОБА_5 офіційне звинувачення і його вину у вчиненні інкримінованого йому діяння, оскільки причиною смерті ОСОБА_7 є саме проникаюче поранення грудної клітки з ушкодженням серця, сліди якого зафіксовані в протоколі огляду, а інші зібрані у кримінальному провадженні докази, розглянуті в сукупності та взаємозв`язку, дозволяють встановити, доповнити та уточнити інші, необхідні для доказування, фактичні обставини події злочину.

У судовому засіданні, яке відбулося 14 листопада 2022 року, обвинувачений ОСОБА_5 вперше заявив про застосування до нього насильства та недозволених методів слідства 12-13 грудня 2020 року в ході проведення огляду місця події, а також безпосередньо після його затримання і доставки до райвідділу поліції.

З метою забезпечення права обвинуваченого на справедливий суд, вказані обставини були предметом перевірки під час судового розгляду, крім того стороною обвинувачення проведені заходи по досудовому розслідуванню можливого незаконного впливу на обвинуваченого ОСОБА_5 з боку правоохоронців на початковій стадії розслідування.

За наслідками перевірки під час судового розгляду, крім показань ОСОБА_5 , інших об`єктивних даних, які б вказували на насильство щодо нього чи інші незаконні методи поводження з ним, здобуто не було, тому суд вважає їх надумними з наступних підстав.

Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_47 пояснив, що станом на грудень 2020 року працював начальником сектору кримінальної поліції Черкаського районного відділення поліції. 12 грудня 2020 року, у вечірній час, на лінію «102» надійшов виклик про те, що в с. Тубільці від ножового поранення загинув ОСОБА_19. Телефонував ОСОБА_26 . Слідчо-оперативна група виїхала на місце пригоди. Крім нього, у складі групи був начальник кримінальної поліції ОСОБА_48 , ОСОБА_49 і слідчий із слідчого управління ОСОБА_50 . Було темно. На місці події уже було багато людей - місцевих мешканців, а також слідчо-оперативна група. Можливо, вони прибули близько 19 години, точно не пам`ятає. Лежало тіло з ножовим пораненням в області грудної клітки. Був ОСОБА_25 . Обстановку в будинку не пам`ятає, тіло лежало зліва на тапчані. Вони побули там близько 30 хвилин - години. Кого опитувала слідчо-оперативна група, не бачив. Надалі вони забрали ОСОБА_25 до відділу поліції для відібрання пояснень. Останній перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння, був схвильований, його трусило, плакав. Без тиску, добровільно розповів, що вони були з потерпілим удвох, готували їжу та випивали. У ОСОБА_19 у руках був ніж. Він ішов на нього з ножем, говорив щось з приводу їжі. ОСОБА_25 вихватив у ОСОБА_19 ніж, перекрутив його, ударив ним ОСОБА_19 та відштовхнув. Зрозумів, що накоїв, і зателефонував у поліцію. Постійно наголошував на тому, що захищався. Повторював: « Я не хотів», «Я злякався». Спочатку казав, що не пам`ятає, де ніж, у зв`язку з чим йому дали аркуш паперу, аби він його намалював. Після цього сфотографували малюнок і відправили працівникам поліції, які були на місці події. Через 2 хв. останні знайшли ніж у печі. Він виглядав так само, як на малюнку ОСОБА_5 .

У відповідь на запитання прокурора свідок повідомив, що під час його розмови із ОСОБА_25 був присутній ОСОБА_52 . Вона відбувалася у коридорі та кабінеті Черкаського РВП по пров. Медичний, 3, у м. Черкаси. На місці події ОСОБА_25 не говорив нічого. ОСОБА_25 доставляли у лікарню, однак тілесних ушкоджень на ньому виявлено не було. Чи погрожував ОСОБА_53 , він повідомити не може, оскільки ОСОБА_25 лише стверджував, що ОСОБА_19 близько підійшов до нього з ножем.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_54 показав, що працює у правоохоронний органах, у карному розшуку, більше 10 років, за період своєї діяльності мав 2 догани. Станом на грудень 2020 року перебував на посаді т.в.о. заступника начальника сектору кримінальної поліції Черкаського районного відділення поліції. 12 грудня 2020 року зателефонував його колега ОСОБА_55 та повідомив про подію, ймовірно вбивство. Сказав, що потрібно зібратись та поїхати на місце події для документування даного факту і встановлення усіх обставин. Разом із ним вони виїхали на місце події. Була ніч, було пізно, можливо година-дві ночі, точно не пам`ятає. Коли прибули, слідчо-оперативна група уже працювала на місці. Після них приїхав їхній керівник ОСОБА_56 . Від колег дізналися, що у потерпілого ножове поранення, від якого, ймовірно, останній помер. ОСОБА_25 перебував надворі біля хвіртки з кимось із членів слідчо-оперативної групи. Він був у стані сильного алкогольного сп`яніння. Потім надійшла вказівка запросити ОСОБА_25 до районного відділення поліції для спілкування по даному факту: опитування, проведення дактилоскопіювання, фотографування. У подальшому вони разом з ОСОБА_57 та ОСОБА_25 на службовому автомобілі поїхали у м. Черкаси до відділення поліції. Це було хвилин через 50 після того, як вони прибули на місце події. Дорога зайняла близько півгодини. Спочатку спілкування не складалося, оскільки підозрюваний через свій стан сп`яніння не міг нічого повідомити взагалі, однак через півгодини з початку спілкування він почав пригадувати події. Розповів, що потерпілий неодноразово звертався до нього у грубій формі, щось йому не подобалося, чи їсти не приготував, два чи три рази до нього підходив, був збуджений. Потім він підійшов ще раз та почав виявляти своє невдоволення. У цей час потерпілий тримав у ріках ніж. ОСОБА_25 , хвилюючись за своє життя та маючи навички самооборони, так як перебував в АТО, руками потерпілого направив ніж гострою частиною леза в груди потерпілому, завдавши йому ножове поранення. Після цього потерпілому стало зле, він ліг на лежанку. Через деякий час ОСОБА_25 викликав поліцію для документування факту смерті. Крім того, слідчо-оперативною групою, яка працювала на місці події, було повідомлено їм про те, що на місці події не знайдено знаряддя злочину. ОСОБА_25 розпитували, де ніж, але останній спочатку не міг згадати, куди його подів. Для того, аби допомогти йому пригадати, дали аркуш паперу, щоб він намалював цей ніж. ОСОБА_25 намалював ножа і згадав, що після нанесення ножового поранення кинув його у піч, щоб не знайшли. Після цього ОСОБА_55 зателефонував колегам, які перебували на місці події, і повідомив їм дану інформацію. У подальшому їм стало відомо, що ніж дістали з печі. Потім підозрюваного було опитано слідчим та зафіксовано це на відео.

Оцінюючи показання вказаних свідків, суд виходить з наступного.

Свідки ОСОБА_58 та ОСОБА_49 є працівниками поліції, які прибули за викликом на місце події, доставили ОСОБА_5 до райвідділу поліції та опитували його.

Частина 7 статті 97 КПК України передбачає, що у будь-якому разі не можуть бути визнані допустимим доказом показання з чужих слів, якщо вони даються слідчим, прокурором, співробітником оперативного підрозділу або іншою особою стосовно пояснень осіб, наданих слідчому, прокурору або співробітнику оперативного підрозділу під час здійснення ними кримінального провадження.

З урахуванням наведеного, суд констатує, що покази свідків ОСОБА_59 та ОСОБА_60 в частині відтворення ними пояснень ОСОБА_5 щодо обставин вбивства ОСОБА_7 є недопустимими доказами і тому не бере їх до уваги при ухваленні вироку. Разом з тим, опис працівниками поліції їх дій, поведінки ОСОБА_5 на місці події та в райвідділі, його зовнішнього стану, обставини доставлення в райвідділ поліції, пояснення ОСОБА_5 , зафіксовані з допомогою відеозапису і відтворені на оптичному диску, є обставинами, які мають доказове значення для перевірки недозволених методів поводження з ним перед затриманням і після, а тому є належними і допустимими в цій частині. Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постановах від 25 жовтня 2018 року в справі № 161/7193/16-к (провадження № 51-3025км18) та від 31 березня 2020 року в справі № 723/740/18 (провадження № 51-3972км19). Покази свідків ОСОБА_59 та ОСОБА_60 спростовують доводи обвинуваченого щодо насильства над ним та застосування недозволених методів розслідування з боку працівників поліції. Ці обставини підтверджуються наведеними вище показаннями потерпілої ОСОБА_6 та свідків ОСОБА_61 , ОСОБА_22 , які після події злочину і приїзду працівників поліції не вказували про будь-який вплив останніх на ОСОБА_5 або наявність на ньому тілесних ушкоджень. Не виявлено їх було і під час медичного освідування ОСОБА_5 . Свідки вказували лише на стан алкогольного сп`яніння та шоковий стан ОСОБА_5 .

За вказаних обставин у цьому аспекті доказове значення мають наступні докази:

- письмові пояснення ОСОБА_5 від 13 грудня 2020 року /т. 2 а.п. 178/ та протокол огляду речей (документів) від 23 лютого 2021 року, із таблицею зображень до нього, в ході якого оглянутоконверт прямокутної форми, у якому міститься оптичний диск з написом: «Axent DVD + R 4,7GB 120 мин 16x, на якому мається один відеофайл під назвою «00028», що представляє собою відеозапис особи чоловічої статі, яка, перебуваючи у службовому кабінеті, розповідає про обставини вчинення кримінального правопорушення відносно ОСОБА_7 , що мало місце 12.12.2020 в с. Тубільці Черкаського району Черкаської області /т. 2 а.п. 179-182/; а також оптичний диск із відеозаписом опитування підозрюваного ОСОБА_5 від 13. 12. 20 /т. 2 а.п. 183/; з яких вбачається, що в ході опитування ОСОБА_5 поводився невимушено і впевнено, повідомляв обставини його проживання в будинку ОСОБА_7 , розповідав деталі їхнього спільного побуту, які не могли бути відомі працівникам поліції, та не заявляв про застування щодо нього недозволених методів слідства;

- постанова про визнання предметів речовими доказами у кримінальному провадженні та про приєднання їх до матеріалів досудового розслідування від 23 лютого 2021 року, відповідно до якої оглянутий 23 лютого 2021 року оптичний диск із відеозаписом опитування ОСОБА_5 про вчинення умисного вбивства ОСОБА_7 12.12.2020 в селі Тубільці Черкаського району Черкаської області визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020250270000904 від 12 грудня 2020 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Вказаний речовий доказ вирішено зберігати при матеріалах досудового розслідування /т. 2 а.п. 184-185/.?

Окрім того, про застосування до обвинуваченого недозволених методів слідства повідомляв брат обвинуваченого ОСОБА_62 в ході його допиту в судовому засіданні в якості свідка, який вказував, що працівники поліції відлучалися разом із ОСОБА_5 з місця події на 40 хвилин.

Так, за клопотанням сторони захисту був допитаний свідок ОСОБА_63 , який показав суду, що є рідним братом обвинуваченого. Того дня він був на полюванні у с. Хрещатик. Коли приїхав додому, близько 07-ої години вечора йому зателефонувала його матір та повідомила про те, що помер ОСОБА_8 . Про це їй розповів ОСОБА_28 телефоном. У подальшому мати дзвонила ОСОБА_28 , але він перестав брати слухавку, тому свідок пішов туди. Коли підходив до двору, набрав брата, але ніхто не відповів. Набирав на ОСОБА_8 номер, так як у брата телефону не було. Це було близько 09-ої години вечора. Коли він прийшов на місце, поліцейські якраз посадили ОСОБА_28 у легкову машину з будкою білого кольору з синіми полосами. Самого брата він тоді не бачив, однак упізнав його по руках. Руки були в кайданках. Запитав, на яких підставах його забирають. Поліцейські сказали: «Як свідка». Коли почав з`ясовувати, чому тоді брат перебуває у кайданках, його відіпхнули і сказали не заважати слідству. Подивитися на брата йому змоги не дали, але люди говорили, що він був дуже п`яний, ногами не міг піти. Їх із дружною навіть не захотіли опитувати. Потім один із тих поліцейських, що затримували брата, підійшов до нього і, не представляючись, запропонував відійти поговорити. У формений одяг працівників поліції він одягнений не був. З`ясовував, чому брат тут проживав, чи міг він убити ОСОБА_8 , чи скаже ОСОБА_28 йому правду, якщо він надасть йому змогу побачитися із братом - відкриє машину. ОСОБА_62 відповів, що скаже. Коли підходили до машини, поруч із нею стояв інший поліцейських із тих, що затримували брата, а також під`їхав ще один поліцейський і щось їх там «журив», бо вони трошки були не адекватні: у них була мова «тягуча», вони хиталися. Коли ОСОБА_62 разом з поліцейським підійшов до машини, поліцейський, що їх журив, сказав: «Відійдіть, ніхто ні в чому розбиратися не буде, тут уже все ясно». Потім машина, у якій сидів брат, і цих двоє поліцейських, поїхала. Це було десь через півгодини після того, як свідок прийшов на місце події. Після цього він підійшов до патрульного автомобіля і запитав, куди повезли брата. Йому сказали, що повезли в райвідділ. Через хвилин 40 після цього та через 20 хвилин після того, як приїхав експерт, брата привезли. Куди вони їздили, йому не сказали, і розмовляти з ним поліцейські уже не хотіли. Вони пішли у двір, витягли відро води і принесли до машини. Що вони з ним хотіли робити, свідок не знає, однак коли вони з дружиною підійшли до автомобіля, воду забрали і вилили на інше авто. Автомобіль, у якому привезли брата, близько години, а, можливо, і більше, стояв біля двору. Поїхав близько 11-ої чи на початку 12-ої години ночі. Експерт і патрульні залишалися на місці.

Оцінюючи покази цього свідка, необхідно звернути увагу, що висловлені ним натяки на незаконне поводження із ОСОБА_5 повністю спростовуються наведеними вище доказами. Будь-які інші об`єктивні та достовірні дані, які б їх розкривали та підтверджували, у матеріалах кримінального провадження відсутні.

У зв`язку із викладеним суд критично оцінює показання брата обвинуваченого ОСОБА_64 в ході його допиту в судовому засіданні в якості свідка.

Також, слід зазначити, що ухвалою суду від 20 грудня 2022 року, постановленою без виходу в нарадчу кімнату, під звукозапис, було доручено прокурору в порядку ст. 206 КПК України належним чином провести дослідження фактів, викладених в усній заяві обвинуваченого, та письмово проінформувати про це суд.

19 червня 2023 року прокурором скеровано до суду постанову про закриття кримінального провадження № 42022252010000132 від 09.12.2022 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

Разом з тим, суд констатує, що як під час досудового розслідування, так і протягом тривалого судового розгляду, ні обвинуваченим, ні його захисником не подавались відповідні заяви про вчинення відносно обвинуваченого ОСОБА_5 фізичного чи психологічного тиску працівниками поліції на досудовому розслідуванні.

Скарга на погане поводження була заявлена обвинуваченим майже через 2 роки після стверджуваних подій, хоча з матеріалів кримінального провадження вбачається, що уже станом на 13 грудня 2020 року /т. 2 а.п. 55-59/ ОСОБА_5 був забезпечений захисником, а, відтак, обвинувачений мав можливість подати відповідну скаргу.

Окрім заяви обвинуваченого, інших об`єктивних даних про застосування щодо нього насильства, не було здобуто ні під час досудового розслідування кримінального провадження № 42022252010000132 від 09.12.2022, ні в ході судового розгляду даного кримінального провадження. Фізичні сліди поганого поводження відсутні. Тому ці пояснення обвинуваченого ОСОБА_5 є явно і безпідставно надуманими.

За таких обставин суд не вважає за потрібне аналізувати, чи відповідало проведене за заявою обвинуваченого розслідування критеріям ефективного розслідування.

У показаннях ОСОБА_5 з даного приводу, наданих на завершальній стадії судового розгляду кримінального провадження, суд вбачає ознаки зловживання обвинуваченим правом на захист та розцінює їх як форму захисту і намагання уникнути кримінальної відповідальності за скоєне.

З урахуванням наведеного, не зважаючи на повідомлення захисника про намір оскаржити постанову про закриття кримінального провадження від 31 травня 2023 року, враховуючи обставини кримінального провадження та необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, беручи до уваги, що в ході розслідування даного кримінального провадження не було здобуто доказів, які слід би було визнати недопустимими у разі підтвердження фактів застосування до ОСОБА_5 насильства та недозволених методів слідства з боку працівників поліції, суд вважає, що по даному кримінальному провадженні необхідно ухвалювати законне і обґрунтоване рішення на підставі наявних доказів.

Судом створено необхідні умови для виконання сторонами обвинувачення і захисту їхніх процесуальних обов`язків і здійснення прав, у тому числі і права на захист.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), Series А, заява № 25, від 18 січня 1978 року, пункт 161, та «Коробов проти України», заява № 39598/03, від 21 липня 2011 року, пункт 65, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Будь-яких вагомих, достовірних доказів, які надають розумні підстави сумніватися у доведеності вини ОСОБА_5 у пред`явленому йому обвинуваченні, що викладене вище, у судовому засіданні не добуто.

Не зважаючи на те, що під час судового розгляду обвинувачений повідомив версію подій, яка виключала його причетність до вбивства, суд не вважає ці показання обвинуваченого вартими довіри, оскільки вони самі по собі суперечливі, непослідовні, спростовуються сукупністю наведених вище доказів по справі, які є достатніми для доведення його вини. Вказані показання обвинуваченого суд вважає позицією захисту та розцінює як намагання обвинуваченого уникнути справедливого і законного покарання за вчинене діяння.

Підсумовуючи, суд констатує, що зібрані у справі докази, як прямі, так і не прямі, які суд визнає належними, допустимими, взаємоузгодженими, а, відтак, достовірними, у своїй сукупності свідчать про те, що вина обвинуваченого у пред`явленому йому обвинуваченні, що викладене вище, доведена «поза розумним сумнівом».

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Підстав для перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 суд не вбачає та, у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 115 КК України як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Відтак, суд, за внутрішнім переконанням, дійшов висновку про те, що встановлені судом обставини дозволять ухвалити обвинувальний вирок щодо обвинуваченого ОСОБА_5 .

Водночас, суд вважає, що твердження сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_5 саме у процесі бійки умисно наніс ОСОБА_7 один удар клинком ножа в спину та один удар ножем у ліву частину грудної клітки спереду, не знайшли свого об`єктивного підтвердження в ході судового розгляду даного кримінального провадження і спростовуються висновком експерта № 03-01/1145/2 від 18 лютого 2021 року /т. 2 а.п. 72-74/, відповідно до якого тілесних ушкоджень, які б свідчили про можливу боротьбу чи самозахист, при експертизі трупа ОСОБА_7 не виявлено. Не підтверджують це і інші досліджені докази. Відтак, суд виключає дану обставину з формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями, викладеними у пунктах 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинене кримінальне правопорушення, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових кримінальних правопорушень.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Відповідно до положень статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдання фізичних страждань або приниження людської гідності.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує наступне:

- позицію сторін судового провадження щодо необхідної міри покарання (прокурор просив призначити обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 115 КК України у вигляді 11 років позбавлення волі; обвинувачений та його захисник просили ухвалити щодо ОСОБА_5 виправдувальний вирок; потерпіла підтримала позицію прокурора);

- відношення обвинуваченого до вчиненого (невизнання вини, відсутність щирого каяття та жалю з приводу загибелі людини);

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких;

- особливості й обставини вчинення злочину: форму вини (прямий умисел), мотив і мету вчинення злочину, спосіб вчинення кримінального правопорушення (завдання потерпілому проникаючого поранення грудної клітки з ушкодженням серця, що спричинило його смерть, а також одного удару клинком ножа в спину, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень), стадію вчинення (закінчений злочин), характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали (смерть потерпілого);

- поведінку обвинуваченого після вчинення злочинних дій, який з метою приховання слідів вказаного злочину кинув знаряддя злочину у піч, а також здійснив телефонний дзвінок на лінію «102», в ході якого повідомив неправдиву інформацію про те, що вбивство ОСОБА_7 скоїла невідома особа;

- особу обвинуваченого, який в силу вимог статті 89 КК України є раніше не судимим /т. 2 а.п. 169-170, 171-172/; за місцем постійного проживання характеризується посередньо /т. 2 а.п. 173/; непрацевлаштований; неодружений; утриманців у розумінні закону не має; особою з інвалідністю не являється; на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, однак у 1996 році знаходився на стаціонарному лікуванні у КНП «ЧОПНД Черкаської обласної ради» з приводу психопатії, після виписки за допомогою не звертався /т. 2 а.п. 167,168/.

Обставин, передбачених ст. 66 КК України, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , не встановлено.

Обставиною, передбаченою ст. 67 КК України, яка обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

З огляду на вищевикладене, з метою захисту прав і законних інтересів особи, суспільства і держави, зважаючи на вимоги справедливості і мету правосуддя, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і йому слід обрати покарання у межах санкції статті, за якою він обвинувачується, пов`язане з реальним позбавленням волі.

Саме таке покарання, на думку суду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, є гуманним, справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому, досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 13 грудня 2020 року, ОСОБА_5 був затриманий працівниками поліції 12 грудня 2020 року о 23 годині 50 хвилин у АДРЕСА_2 /т. 2 а.п. 55-59/.

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_32 від 14 грудня 2020 року до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою /т. 2 а.п. 174-177/ і з того часу обвинувачений перебуває під вартою, строк тримання закінчується 17 липня 2023 року.

Враховуючи, що обвинувачений засуджується до покарання у виді реального позбавлення волі, суд вважає необхідним до набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 залишити попередню - тримання під вартою, так як жоден інший запобіжний захід не забезпечить запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду.

Кримінальним правопорушенням (злочином) матеріальну шкоду не завдано.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.

На підставі частини 2 статті 124 КПК України з обвинуваченого необхідно стягнути на користь держави документально підтверджені витрати на проведення судових експертиз.

Слід зазначити, що згідно обвинувального акта витрати на залучення експертів у даному кримінальному провадженні становлять 842 грн 11 коп. При цьому, витрати на проведення судово-медичної (імунологічної) експертизи за № СЕ-19/124-21/1053-Б від 04.02.2021 в сумі 65,522 грн враховано двічі.

Разом з тим, документально підтверджена матеріалами кримінального провадження вартість проведенних експертних досліджень у даній справі складає 758 грн 58 коп., і саме ця сума підлягає стягненню з обвинуваченого.

Речові докази слід розподілити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370-371, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання у виді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня набрання вироком суду законної сили, зарахувавши йому у загальний строк покарання строк попереднього ув`язнення з моменту затримання, тобто з 12 грудня 2020 року, по день набрання вироком законної сили, із розрахунку день за день.

Захід забезпечення кримінального провадження щодо ОСОБА_5 , а саме: запобіжний захід у виді тримання під вартою, залишити без змін та продовжити строк його дії до набрання вироком законної сили.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь держави документально підтверджені витрати на проведення судових експертиз у загальному розмірі 758 (сімсот п`ятдесят вісім) гривень 58 копійок.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- обгорілий господарський ніж та марлевий тампон із змивом з поверхні лівої долоні руки трупа ОСОБА_7 , які були вилучені в процесі проведення огляду в період часу із 12 грудня 2020 року до 13 грудня 2020 року на місці вчинення кримінального правопорушення, на території приватного будинковолодіння АДРЕСА_2 , що зберігаються в камері схову речових доказів Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, - знищити;

- джинсові штани та светр ОСОБА_5 , що були вилучені 13 грудня 2020 року в процесі проведення особистого обшуку затриманого за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 , які зберігаються в камері схову речових доказів Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, - повернути останньому за належністю;

- кофту, сорочку, джинсові штани та пару носків, вилучені 14 грудня 2020 року під час проведення огляду трупа ОСОБА_7 в умовах моргу КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичних експертиз», що зберігаються в камері схову речових доказів Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, - передати потерпілій ОСОБА_6 за належністю;

- оптичний диск із аудіозаписом повідомлення про вчинення умисного вбивства ОСОБА_7 12.12.2020 в селі Тубільці Черкаського району Черкаської області, який був вилучений на підставі запиту уповноваженої особи у відділі служби «102» Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Черкаській області, - зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- оптичний диск із відеозаписом опитування ОСОБА_5 про вчинення умисного вбивства ОСОБА_7 12.12.2020 в селі Тубільці Черкаського району Черкаської області, - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Предмети, які не є речовими доказами у даному кримінальному провадженні:

- зрізи нігтів із пальців лівої та правої долонь рук трупа ОСОБА_7 , мікронакладення із долонь рук трупа, зразки волосся з п`яти частин голови трупа ОСОБА_7 , чотири сліди папілярних узорів, марлевий тампон зі змивами з поверхні правої долоні рук трупа, які до прийняття остаточного судового рішення у даному кримінальному провадженні передано на відповідальне збереження до камери схову речових доказів слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, - знищити;

- металевий ніж з дерев`яним руків`ям та мобільний телефон «Samsung SGH С-130», які до прийняття остаточного судового рішення у даному кримінальному провадженні передано на відповідальне збереження до камери схову речових доказів слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, - передати потерпілій ОСОБА_6 за належністю.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1