Рішення № 111757481, 26.06.2023, Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 127/13713/22

2/152/11/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 червня 2023 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Роздорожної А.Г.

за участі секретаря судового засідання Сербіної М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження по суті цивільну справу

за позовом адвоката Чернілевської Руслани Віталіївни

в інтересах ОСОБА_1

до ОСОБА_2

третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору: Служба у справах дітей Вінницької міської ради

вимоги позивача:про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ;

представник позивача адвокат Чернілевська Р.В.;

відповідач та представник третьої особи в судове засідання не з`явилися;

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції позивача, відповідача та третьої особи.

1.Представник позивача звернулася до суду з цим позовом та вказала, що 26 травня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб. Під час перебування в шлюбі у сторін народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюбні стосунки у сторін не склалися через різні

характери та погляди на життя, ведення господарства, виховання доньки, майже одразу після її народження позивач із чоловіком припинили спільне проживання, у зв`язку із чим у жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом про розірвання шлюбу. Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 3 серпня 2020 року у справі №152/1268/19 шлюб між сторонами розірвано. Після розірвання шлюбу донька залишилась проживати з позивачем. Після припинення шлюбних стосунків відповідач жодного разу не виходив на зв`язок із своєю неповнолітньою донькою та колишньою дружиною. Позивач самостійно здійснює турботу про доньку та забезпечує їй належні умови, які б сприяли її гармонійному розвитку майже від самого її народження. Позивачем були створені всі належні умови для проживання дитини. Позивач із донькою зареєстровані по АДРЕСА_1 . Станом на момент подання позову позивач разом із донькою проживають в орендованій квартирі по АДРЕСА_2 . Вказана квартира має дві кімнати, в квартирі наявні усі необхідні для комфортного проживання меблі та побутова техніка. У дитини є власна кімната, де вона має можливість спокійно проводити вільний час. У дитини наявні іграшки, розвиваючі ігри, одяг та взуття. З 18 жовтня 2021 року ОСОБА_4 стала вихованкою старшої групи №9 КЗ «ДНЗ» № 18 ВМР», та лише позивач, як мама, займається вихованням дитини, з батьком ОСОБА_4 вихователі не знайомі. Позивач належним чином дбає про стан здоров`я доньки, відвідує з нею медичні заклади та виконує всі рекомендації лікарів. Відповідач після народження доньки в 2015 році бачив її лише один раз, за весь період з моменту розірвання шлюбу, жодного разу не з`являвся, будь-якої участі у житті доньки не приймав. Після розірвання шлюбу, батько жодного разу не бачився із дитиною, не намагався будь-яким чином із нею зв`язатись для подальшого спілкування. Батько не цікавиться станом здоров`я доньки, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, фактично відповідач повністю відсутній у житті дитини, вона не знає його, у неї відсутні будь-які асоціації, пов`язані із ним, більш того, дитина не ідентифікує відповідача як батька або навіть як просто рідну людину. Відповідач не приймає ніякої участі у задоволенні матеріальних потреб доньки, не надає жодних грошових коштів чи іншої допомоги, дитина знаходиться на повному утриманні матері. Позивач вважає, що відповідач фактично самоусунувся як від реалізації своїх батьківських прав так і від виконання батьківських обов`язків відносно доньки ОСОБА_5 , при цьому мати дитини жодних перешкод у спілкуванні батька з донькою не чинила і не чинить. Відповідач взагалі не приймав участі у вихованні та житті доньки, як у період, коли сторони ще перебували в офіційному шлюбі так і після розірвання цього шлюбу. Відповідач не бажає бачитись із дитиною, спілкуватись із нею, приймати участь у її житті, надавати дитині матеріальну допомогу чи будь-яким іншим чином дбати про її розвиток. Представник позивача, вважає, що невиконання відповідачем своїх батьківських обов`язків по відношенню до своєї доньки є порушенням вимог чинного законодавства України, зокрема положень СК України. Оскільки в даному випадку відповідач є громадянином іншої держави, його фактичне місцезнаходження не відомо, з моменту народження дитини батько дитиною не цікавиться, не приймає участі в її вихованні і матеріальному утриманні, дитина не знає свого батька, проте мати жодних перешкод у спілкуванні не чинить, а тому, на думку представника, відповідач свідомого ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання доньки, що є підставою для позбавлення його батьківських прав. Відповідач не бажає у добровільному порядку забезпечувати матеріальні потреби доньки та позивачу не відомий розмір поточного доходу відповідача. Тому представник позивача вважає, що відповідач в будь-якому разі має можливість та повинен сплачувати аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 1500 грн щомісячно. Представник позивача просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути з нього аліменти на утримання доньки у розмірі 1500 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття (а.с.1-8).

2. На підтвердження позовних вимог представник позивача надала: копію свідоцтва про народження дитини, копію рішення Шаргородського районного суду Вінницької області про розірвання шлюбу, копію декларації про вибір лікаря, копію договору оренди, копію індивідуальних відомостей про застраховану особу, копію довідки про склад сім`ї, копію сертифікату про проходження профілактичного наркологічного огляду, копію медичної довідки про проходження обов`язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів, копію характеристики.

3. Відповідач на пропозицію суду відзиву на позов не подав.

4. Третя особа на пропозицію суду письмових пояснень не надала.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

5. 19 вересня 2022 року від представника третьої особи до суду надійшла заява, в якій вона просить підготовче судове засідання проводити у її відсутність. Вказує, що не може висловити свою позицію щодо даного позову, оскільки до служби у справах дітей Вінницької міської ради не надходило запиту суду щодо надання висновку органу опіки та піклування по даній справі. Просить направити до органу опіки та піклування Вінницької міської ради запит або ухвалу щодо надання висновку про доцільність чи недоцільність позбавлення відповідача батьківських прав (а.с.61).

6. 19 квітня 2023 року від представника третьої особи до суду надійшла заява, в якій вона вказує, що не зможе брати участь у судовому засіданні 2 травня 2023 року. Складу суду довіряє та просить судове засідання проводити без її участі. Вказує, що питання надання суду висновку про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав відповідача щодо дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Вінницької міської ради не розглядалося, оскільки до служби у справах дітей Вінницької міської ради, як органу опіки та піклування не надходили запит чи ухвала суду про надання висновку щодо розв`язання даного спору, а тому висловити свою думку, щодо заявленого позову не може (а.с.82).

7. 1 травня 2023 року від представника позивача до суду надійшли заяви, в яких вона просить зобов`язати орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Вінницької міської ради надати Шаргородському районному суду Вінницької області висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті. Підготовче судове засідання просить проводити без участі позивача та її представника (а.с.85-89).

8. 30 травня 2023 року від представника третьої особи до суду надійшла заява, в якій вона вказує, що не зможе брати участь у судовому засіданні 5 червня 2023 року. Складу суду довіряє та просить судове засідання проводити без її участі. Повідомляє, що питання надання відповідного висновку має розглядатися 6 червня 2023 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Вінницької міської ради та буде наданий після розгляду даного питання (а.с.97, 100).

9. 21 червня 2023 року від представника третьої особи до суду надійшла заява, в якій вона вказує, що не зможе брати участь у судовому засіданні. Складу суду довіряє, просить справу розглядати та виносити рішення по справі за її відсутності. Підтримує висновок виконавчого комітету Вінницької міської ради від 14 червня 2023 року (а.с.108).

ІІІ. Пояснення учасників справи.

10. Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

ІV. Інші процесуальні дії у справі.

11. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 4 липня 2022 року дану позовну заяву передано за підсудністю до Шаргородського районного суду Вінницької області (а.с.47).

12. Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 29 липня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку загального позовного провадження. Доручено компетентному органу Республіки Азербайджан вручити ОСОБА_2 , зареєстрованому в с. Сабіркенд, м. Шамкір, Республіка Азербайджан, копію ухвали, позовну заяву та додані до неї документи та документи щодо вчинення окремих процесуальних дій направити Шаргородському районному суду Вінницької області. Запропоновано відповідачу до 10 жовтня 2022 року подати до суду відзив на позовну заяву (а.с.51).

13. Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 29 липня 2022 року провадження у даній справі зупинено до надходження відповіді на судове доручення про надання правової допомоги (а.с.50).

14.5 квітня 2023 року із Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до суду надійшли матеріали доручення Шаргородського районного суду Вінницької області щодо вручення судових документів ОСОБА_2 , з яких видно, що відповідач отримав копію позовної заяви з додатками 24 листопада 2022 року. Під час вручення документів, відповідач в судовому засіданні заперечував, щодо задоволення позовної заяви (а.с.66-73).

15. Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 5 квітня 2023 року поновлено провадження у даній справі (а.с.75).

16. Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 2 травня 2023 року підготовче провадження закрито та справа призначена до судового розгляду. Зобов`язано службу у справах дітей Вінницької міської ради, в строк до 5 червня 2023 року надати Шаргородському районному суду висновок про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.90).

17. Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 5 червня 2023 року судове засідання по справі відкладено на 26 червня 2023 року (а.с.103).

V. Фактичні обставини встановлені Судом.

18.Відповідно до копії свідоцтва про народження, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком записаний ОСОБА_2 , а матір`ю ОСОБА_1 (а.с.18).

19.Згідно з копією рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 3 серпня 2020 року справа №152/1268/19, шлюб між сторонами розірвано (а.с.20).

20.Відповідно до копії декларації №0001-НХ2Н-13АО про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу від 21 жовтня 2021 року, позивач, як законний представник пацієнта, від малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підписала з лікарем декларацію про надання первинної медичної допомоги (а.с.23).

21.5 жовтня 2021 року позивач уклала з ОСОБА_6 договір оренди квартири АДРЕСА_3 (а.с.25).

22.Відповідно до копії індивідуальних відомостей про застраховану особу, позивач сплачувала за 2004 рік, 2005 рік, 2010 рік, 2011-2013 роки, 2016-2019 роки страхові внески до Пенсійного фонду України (а.с.27-28).

23.Згідно з копією довідки про склад сім`ї №81 від 21 січня 2022 року, позивач разом з своєю малолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані по АДРЕСА_1 (а.с.31).

24.Відповідно до копій сертифікату про проходження профілактичного наркологічного огляду та медичної довідки про проходження обов`язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів, позивач на обліку у лікаря нарколога не перебуває та до лікаря психіатра за психіатричною допомогою не зверталася (а.с.33, 35).

25.Згідно з копією характеристики на вихованку старшої групи №9 КЗ «ДНЗ №18 ВМР», ОСОБА_3 була прийнята в заклад 18 жовтня 2021 року. За період відвідування дитиною дитячого закладу, вихованням займається мати ОСОБА_1 , яка зарекомендувала себе як любляча, турботлива мати. З батьком ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , вихователі не знайомі (а.с.37).

26.Відповідно до висновку виконавчого комітету Вінницької міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав батька ОСОБА_2 щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , орган опіки та піклування Вінницької міської ради вважає за доцільне позбавлення батьківських прав батька ОСОБА_2 щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.109-110).

27. Предметом позову є вимога позивача до відповідача про позбавлення його батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнення з нього аліментів на утримання малолітньої дитини.

28. Підставою позову є те, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини та не надає їй належної матеріальної допомоги.

VІ. Оцінка Суду.

29.Частиною першоюстатті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

30. Відповіднодочастинипершоїстатті16ЦКУкраїникожнаособа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

31. Згідно зчастиною восьмоюстатті 7СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

32. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

33. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

34. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

35. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення відповідачем в судовому засіданні проти позову про позбавлення його батьківських прав, свідчить про його інтерес до дитини.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 6 травня 2020 року у справі № 753/2025/19.

36. Разом з тим, в даному випадку, суд з`ясував, що відповідач фактично самоусунувся від виховання своєї дитини, протягом тривалого часу не піклується про її фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя. Під час розгляду справи, відповідач жодного разу не з`явився в судові засідання, не проявивши жодного інтересу до своєї дитини, не підтримує жодних стосунків та зв`язку з нею, тобто самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків протягом тривалого часу.

37. Відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен маєправо наповагу досвого приватногоі сімейногожиття. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

38. Судом встановлено, що тривалий час, а саме з 2016 року по даний час дитина постійно проживає з матір`ю у м. Вінниця, а відповідач виїхав до Республіки Азербайджан та є громадянином вказаної держави. Відповідач бачив свою малолітню дитину один раз від моменту її народження. Спілкування між дитинною та батьком відсутнє, дитина вважає батьком зовсім іншу особу.

39. Таким чином відповідачем свідомо обрано такі життєві умови, за якими його участь у вихованні дитини є мінімальною та недостатньою, що в свою чергу свідчить про його ухилення від виконання батьківських обов`язків в розумінністатті 164 СК України.

40. При цьому суд враховує, що такі життєві умови були обрані відповідачем після народження дитини, перебуваючи на значній відстані, на території іншої держави, відповідач мав усвідомлювати, що не зможе піклуватись про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя.

41. Також суд приймає до уваги, що тривалий час до розрівання шлюбу (2016-2020 рр.) та після розірвання шлюбу (3 серпня 2020 року), відповідач не проживав із малолітньою дитиною однією сім`єю, проживає за межами України, та, відповідно, з 2016 року не брав та не бере участі у вихованні дитини, не піклується про неї, її фізичний, духовний та моральний розвиток, не забезпечує матеріально, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду і лікування дитини, як складову частину виховання.

42. Суд вважає, що в даному випадку втручання в права відповідача на виховання його дитини відбувається згідно із законом, має законну (легітимну) мету, а саме - захист прав дитини, відповідає нагальнійсоціальній потребі,і єпропорційним допоставленої законноїмети. З`ясувавши, що відповідач не підтримує взагалі ніякого зв`язку з дитиною, а дитина зовсім не отримує від відповідача ніякої підтримки, виховання та піклування, суд вважає, що відповідач в даному випадку свідомо нехтує виконанням своїх батьківських обов`язків. На думку Суду, без бажання відповідача держава позбавлена можливості посприяти йому у виконанні своїх батьківських обов`язків і відновленні або зміцненні сім`ї.

43. ЄСПЛ у рішенні від 30 червня 2020 року у справі «Ілля Ляпін проти росії», заява № 70879/11, встановив відсутність порушень національними судами російської федерації статті 8 Конвенції (право на повагу до приватного та сімейного життя), а також зауважив, що, якщо батько значний проміжок часу не підтримує стосунки з дитиною, його можна позбавити батьківських прав. І в цьому немає порушення права на сімейне життя, гарантованого Конвенцією. Існуючі сімейні зв`язки між дітьми та батьками, які насправді піклуються про них, захищаються Конвенцією.

44. Щодо стягнення аліментів з відповідача, Суд зазначає наступне.

45. Статтею 51 Конституції Українипередбачено обов`язок батьків утримувати дітей до їхнього повноліття.

46. Відповідно достатті 180 СК Українибатьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Тобто, обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

47. Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

48. Відповідно достатті 182 СК Українипри визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

49. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено у 2023 році прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років - 2833 гривні.

50. Згідно з частиною першою статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

51. Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікованаПостановою Верховної Ради України N789-XII від 27 лютого 1991 рокута набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

52. Відповідно достатті 8 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

53. При вирішенні питання про розмір аліментів суд враховує, що відповідач здоровий, працездатний, інших дітей, яких він утримує, не має (відомості протилежного до суду не подав); і доходить висновку про стягнення аліментів на користь позивача в інтересах дитини в розмірі, про який просить позивач, починаючи з дня пред`явлення позову, враховуючи вимоги статтей 181, 182, 191 СК України та виходячи з обставин справи.

54. Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні; відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права ухвалює рішення про задоволення позову, яке відповідає завданню цивільного судочинства, визначеному ЦПК України щодо справедливого, неупередженого і своєчасного вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.Суд вважає, що в даному випадку факт ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків відносно своєї дитини та факт ненадання належної матеріальної допомоги на утримання дитини знайшли своє підтвердження в досліджених судом доказах. Відтак позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

VІI. Розподіл судових витрат.

55. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

56. На підставі викладеного, суд вважає, що судові витрати у виді судового збору в сумі 992,40 грн (а.с.9), слід стягнути з відповідача на користь позивача.

57. Згідно з частиною шостоюстатті 141 ЦПК Україниякщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору при подачі даного позову до суду в частині стягнення аліментів, то витрати по сплаті судового збору в цій частині слід стягнути з відповідача на користь держави.

58. Відповідно достатті 430 ЦПК Українирішення в частині стягнення суми платежів за один місяць слід допустити до негайного виконання.

З цих підстав,

Керуючись статтями2,4,5,10-13,18,258, 259,263, 264, 265, 430 Цивільного процесуального кодексу, на підставі статей 7, 164, 166, 180,182, 191 СК України Суд, -

у х в а л и в :

1. Позов адвоката Чернілевської Руслани Віталіївни, в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Вінницької міської ради), про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити.

2. Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3. Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн щомісячно, починаючи з 30 червня 2022 року і до досягнення донькою повноліття, тобто, до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

4. Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп.

5. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп.

6. Рішення в частині стягнення суми платежів за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ім`я (найменування) сторін :

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянка України, паспорт серії НОМЕР_1 , ід.№ НОМЕР_2 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , мешканка АДРЕСА_4 .

Представник позивача: адвокат Чернілевська Руслана Віталіївна, яка знаходиться по АДРЕСА_5 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №814 від 18 лютого 2013 року, видане Вінницькою обласною КДКА на підставі рішення №15 від 18 лютого 2013 року, діє на підставі ордеру серії АВ №1039307 від 30 червня 2022 року.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин Азербайджанської Республіки, паспорт серії НОМЕР_3 , мешканець с. Сабіркенд в місті Шамкір, Республіка Азербайджан.

Третя особа: Служба у справах дітей Вінницької міської ради, місцезнаходження: вул. Соборна, 50 в м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 44566028.

Головуючий суддя Андрея РОЗДОРОЖНА