Ухвала суду № 111754415, 22.06.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

22 червня 2023 року Київ № 320/2545/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву адвоката Антонеску Олени Георгіївни в інтересах ОСОБА_1 до окремо - контрольного пропускного пункту "Київ" військова частина НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

до суду звернулась адвокат Антонеску О.Г. в інтересах ОСОБА_1 з позовною заявою до ОКПП "Київ" в/ч НОМЕР_1 , в якій просила: визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині невиплати позивачеві, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань за 2021 рік та зобов`язати відповідача виплатити таку матеріальну допомогу; визнати протиправною бездіяльність ОКПП "Київ" в/ч НОМЕР_1 в частині виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення у 2021 році та зобов`язати нарахувати та виплатити позивачеві неоплачену допомогу на оздоровлення за 2021 рік; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві на день звільнення - 19.11.2021, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки з 2018 по 19.11.2021 та зобов`язати нарахувати та виплатити позивачеві компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки з 2018 по 19.11.2021; визнати протиправною бездіяльність ОКПП "Київ" в/ч НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 21.11.2018 по листопад 2021 року включно та зобов`язати нарахувати та виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за вищевказаний період; визнати протиправними дії відповідача, що полягають у невиплаті позивачеві додаткової доплати до заробітної плати за роботу в період карантину з 2020 по 19 листопада 2021 року та зобов`язати нарахувати та виплатити додаткову доплату до заробітної плати в період карантину за період з 2020 року по 19.11.2021; визнати протиправною бездіяльність ОКПП "Київ" в/ч НОМЕР_1 щодо непроведення з позивачем повного розрахунку при звільненні та зобов`язати нарахувати ОСОБА_1 у день виключення із списків частини (19.11.2021) грошову компенсацію за не отримане речове майно, а також зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві компенсацію за не отримане речове майно, а також зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві компенсацію за не отримане речове майно; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення повного розрахунку з позивачем при звільненні щодо щомісячної суми виплат грошової компенсації за харчування в період з 21.11.2018 по 19.11.2021 та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві не отриману грошову компенсацію за харчування в період з 21.11.2018 по 19.11.2021; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення повного розрахунку з позивачем при звільненні щодо виплати підйомної допомоги на ОСОБА_1 та кожного члена сім`ї, хто переїхав разом із ним на нове місце проходження служби, щомісячної суми виплат грошової компенсації в період з 21.11.2018 по 19.11.2021 та зобов`язати відповідача нарахувати невиплачену позивачеві, не отриману ним грошову компенсацію, виплатити підйомну допомогу ОСОБА_1 на кожного члена сім`ї, хто переїхав разом із ним на нове місце проходження служби; здійснити виплату щомісячної суми грошової компенсації за період з 21.11.2018 по 19.11.2021; стягнути з відповідача середнє грошове забезпечення заявника за час затримки розрахунку при звільнені з 19.11.2021 по день ухвалення рішення у справі та набрання рішення суду законної сили.

Ухвалою КОАС від 11.05.2023 вказана позовна заява була залишена без руху, позивачу встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позову.

У встановлений законом строк від представника позивача на виконання вимог ухвали суду надійшла заява про усунення недоліків, позовна заява з доданими документами з аналогічним примірником позовної заяви для відповідача.

Разом з цим, представником позивача до позову додано копії документів, які не містять належних відміток про засвідчення копій, передбачених п. 5.26 ДСТУ 4163-2020, а саме слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Суд перевіривши надані представником позивача документи, прийшов до наступного.

Положеннями ч. 1 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з вимогами ч. 1 та 2 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

За приписами ч. 4 ст. 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Однак, всупереч вимог вказаних норм КАС України, представником позивачем до позовної заяви додано копії документів, які не засвідчені, як це встановлено Національним стандартом України ДСТУ 4163-2020 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації". Зокрема, згідно з пунктом 5.26 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2020 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 01.07.2020 № 144, відмітку про засвідчення копії документа складають з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

Висновок про те, що подання незасвідчених у передбачений законом спосіб ксерокопій документів є порушенням норм процесуального права, узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 11.09.2018 у справі № 826/15414/17 (№ К/9901/58858/18).

Пунктом 5 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частиною першою статі 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Вимоги до письмових доказів встановлені статтею 94 КАС України.

Так, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Проте, суд зазначає, що оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.

Такий правовий висновок викладено у п.20 постанови Верховного Суду від 08.05.2019 у справі №160/7887/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 81616942).

При цьому, Верховний Суд у постанові від 10.02.2021 у справі № 826/15414/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 94840145) зазначив, що долучення до матеріалів справи світлокопій документів, як письмових доказів, які не є оригіналами та не є копіями, оскільки засвідченні з порушенням вимог КАС України, свідчить, що такі докази є неналежними та свідчить про порушення судом правил дослідження доказів, що є підставою для скасування судового рішення.

У постанові від 30.11.2020 у справі №580/207/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 93217021) Верховний Суд зазначив, що важливою вимогою використання копії письмового доказу як достовірного та допустимого доказу у справі є її належне засвідчення та передчасне надсилання іншим учасникам справи.

Приписами КАС України визначено дві форми подання до суду письмових доказів: в паперовій формі (в оригіналі або в належним чином засвідченій копії) або в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет.

Іншої форми подання до суду процесуальних документів (в тому чисті письмових доказів) чинними нормами КАС України не передбачено.

У цій справі Верховний Суд зауважив, що розгляд судами попередніх інстанцій справи на підставі документів, які не підписані електронним цифровим підписом та не містять будь-яких інших ознак належного засвідчення копій документів, свідчить про вирішення спору на підставі доказів, які не відповідають критеріям достовірності, що стало підставою для скасування судових рішень.

У зв`язку з цим надані позивачем копії вказаних документів не можуть вважатися письмовими доказами.

Встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, визначених статтями 160, 161 цього Кодексу, суддя, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення її без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, - ст. 169 КАСУ.

Наслідком неусунення виявлених судом недоліків позову, є повернення позовної заяви позивачеві, що передбачено ч. 4 ст. 169 КАС України.

Отже, законом встановлені чіткі та зрозуміли вимоги, які пред`являються до позовної заяви і обов`язком суб`єкта звернення є дотримання цих вимог при її подачі.

Згідно з ухвалою суду від 16.05.2023, яка є різновидом судового рішення, а відтак обов`язковим для виконання на всій території України, на позивача були покладені чіткі та зрозумілі обов`язки: привести позов у відповідність з вимогами ст. 160, 161,122 КАСУ, в тому числі щодо надання суду оригіналу позовної заяви у кількості екземплярів, що відповідає кількості учасників процесу. Однак, позивач на власний розсуд розпорядилась наданим їй правом виконати ці вимоги чи ні, вимоги суду не виконані.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, п. 1 ч. 4 ст. 169 КАСУ.

З огляду на вищевикладене, позивач, процесуальним законодавством, наділений правом вільного розпорядження своїми вимогами на власний розсуд, тобто останній вправі самостійно вирішувати виконувати вимоги судового рішення, чи ні. У даному випадку позивач, будучи обізнаною з приводу наслідків невиконання судового рішення про залишення позовної заяви без руху, свідомо не виконав таке рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАСУ при вирішенні справи суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, а на підставі ч. 5 ст. 7 КАСУ інших правил міжнародних договорів ніж ті, які визначені національним законодавством.

Статтею 17 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, зловживання правом визначається як діяльність або дії, спрямовані на скасування прав і свобод, визнаних у Конвенції, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено Конвенцією.

Наслідком подання індивідуальної скарги у Європейський Суд з прав людини при зловживанні правом на її подачу, є визнання скарги неприйнятною (ст. 35 Конвенції).

Таким чином, Європейський Суд, запровадженням практики нерозгляду скарг продемонстрував необхідність: по-перше, дисциплінувати скаржників; по-друге, надав приклад застосування положень Конвенції щодо недобросовісних суб`єктів звернення.

Також ЕСПЛ у своєму рішенні у справі "Варбанов проти Болгарії" (Varbanov v. Bulgaria), №31365/96, пункт 36, ECHR 2000-X) підкреслив, "що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та мати розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями".

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. Так, в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Суд зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання".

Відповідальність за швидке здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на державні судові органи. Однак, розумність тривалості судового провадження залежить не тільки від складності справи, її обставин та предмета спору, але і поведінки сторін.

Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України"). Вказана практика ЄСПЛ знайшла своє відображення в новій редакції КАСУ. Так, ч.1 ст.45 КАСУ встановлено, що учасники судового розгляду та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

У справі «Ashingdane проти Сполученого Королівства» (№ 8225/78, рішення від 28 травня 1985 року) ЄСПЛ зазначив, що якщо доступ до суду обмежено внаслідок дії закону або фактично, суд повинен з`ясувати, чи не порушує встановлене обмеження саму суть цього права, зокрема, чи мало воно законну мету, і чи існувало відповідне пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою. Вирішення питання про наявність матеріальних передумов звернення особи до суду на стадії відкриття провадження у справі, не може свідчити про обмеження у доступі до правосуддя.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАСУ, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені статтями 160, 161 КАСУ, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

У зв`язку з цим слід зазначити, що саме по собі звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовного відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.

З огляду на викладене суддя може вирішити питання про відкриття, повернення чи відмову у відкритті провадження по справі, яка не була належним чином оформлена та містила недоліки, лише після їх усунення. При цьому у КАСУ відсутні винятки з указаного порядку.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

позовну заяву адвоката Антонеску Олени Георгіївни (адреса: АДРЕСА_1 ) в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: ОКПП "Київ", м. Бориспіль, Київська обл. 08300) до окремо - контрольного пропускного пункту "Київ" військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ 14321475; адреса: м. Бориспіль, Київська обл., 08301) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії- повернути позивачу.

Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.