Рішення № 11175320, 09.09.2010, Богодухівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Будьоннівський районний суд м. Донецька)

Справа № 2-7493/10

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09 вересня 2010 року м. Донецьк

Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі:

Головуючий-суддя Янчук Т.О.

При секретарі Сафіній А.Х

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради про визнання неправомірними дій субєкта владних повноважень, стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 є особою яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, інвалід 2 групи, категорія 1 , перебуває на обліку у відповідача УПСЗН Будьоннівської районної у м. Донецьку ради і на підставі ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” має право на отримання щорічної грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат, яку йому має сплачувати відповідач. Відповідачем йому така допомога за 2008 рік назначено та виплачено в розмірі 120 грн., за 2009 рік взагалі допомога на оздоровлена не виплачувалася.. Позивач вважає, що такі дії відповідача УПСЗН є протиправними, такими що не відповідають вимогам ст. 48 вказаного закону, оскільки розмір щорічної допомоги визначався не кратними розмірами мінімальної заробітної плати і УПСЗН не доплатило 7072 гривень.

Позивач просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та невиплати йому в неналежному розмірі щорічної допомоги на оздоровлення за 2008-2009 роки;

- стягнути з відповідача на його користь недоотриману компенсацію на оздоровлення за 2008-2009 роки в розмірі 7250 гривень.

Позивач належним чином та завчасно сповіщений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявився. Надав суду письмову заяву, за якою підтримав в повному обсязі заявлені позовні вимоги та доводи позовної заяви на яких вони ґрунтуються.

Відповідач Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради, належним чином та завчасно сповіщений про час та місце розгляду справи, в судове засідання представника не направив, про причини неявки суду не повідомив. Суд вважає на підставі доказів які є в матеріалах справи винести заочне рішення по даній справі.

Суд дослідивши матеріали цивільної справи, встановив наступні фактичні обставини:

Згідно копії посвідчення (а.с. 7), ОСОБА_1 має статус особи, що потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) як інвалід 2 групи, перебуває на відповідному обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради та на підставі ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” має право на отримання щорічної грошової допомоги на оздоровлення. Згідно довідки УПСЗН (а.с. 13), фактично позивачу така допомога за 2008 рік нарахована та виплачена в розмірі 120 грн. 11.07.2008 року, за 2009 рік компенсація взагалі не виплачувалась.

Аналізуючи правовідносини, що є предметом судового розгляду суд враховує наступне:

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.1 ЦК.України до майнвих відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, цивільне законодавство не застосовується, Якщо інше не встановлено законом.

Ураховуючи наведене та відповідні спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий храктер, суд може визнати дії відповідачів законноми чи незаконними та в разі незаконості їхніх дій -зобовязати провести нарахування\перерахування та виплату належних сум відповідно до закону.

Згідно ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, щорічна допомога на оздоровлення (компенсація за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС) виплачується в таких розмірах: особам потерпілим від Чорнобильської катастрофи 1 категорія 2 группа, - пять мінімальних заробітних плат.

Постановами Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та від 12 липня 2005 р. № 562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи” встановлено конкретні розміри щорічної допомоги на оздоровлення в твердій грошовій сумі, зокрема для категорії 1 починаючи з 2005 року - в розмірі 120 гривень.

Згідно із ст. 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», фінансування витрат, повязаних з реалізацією цього Закону здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо грошової допомоги на оздоровлення за 2008 та 2009 роки, суд виходить з того, що визначений Кабінетом Міністрів розмір щорічної допомоги на оздоровлення не відповідає вимогам ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” 796-XI від 28 лютого 1991 року, тому до спірних правовідносин суд застосовує акт вищої юридичної сили Закон. Нарахування щорічної допомоги на оздоровлення позивачеві здійснювалося УПСЗН у розмірі, значно нижчому за відповідний розмір мінімальної заробітної плати, який визначається на момент виплати або на кінець відповідного року, якщо виплати в поточному році не здійснювалися та встановив:

- щодо виплат за 2008 рік розмір заробітної плати визначається станом на момент виплати 11.07.2008 рік 525 грн

- щодо виплат за 2009 рік - визначається станом на 31 грудня 2009 року, оскільки відповідні виплати в 2009 році не здійснювалися-744 грн.( Закон України №1646 - від 20.10.2009 року).

-

Суд враховує наявність спірного питання щодо можливості застосування визначених Законами України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на відповідні роки розмірів мінімальної заробітної плати для розрахунку щорічної допомоги на оздоровлення, встановленої ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Суд виходить з того, що Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” передбачено, що мінімальний розмір заробітної плати визначається виключно Законами України. Зі змісту вказаних Законів не вбачається обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати, встановленої цими Законами з метою реалізації норми ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки в них передбачається обовязок Кабінету Міністрів України здійснювати застосування цих норм виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету на відповідні роки. Між тим, з моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів № 836, встановлені нею розміри щорічної допомоги на оздоровлення до прийняття 12.07.2005 року постанови Кабінету Міністрів України „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за №562, залишалися незмінними, у той час, як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати, щорічно затверджувався новий державний бюджет. За наведених обставин дії УПСЗН щодо визначення позивачу сум щорічної допомоги на оздоровлення в зазначений період є протиправними і порушене право позивача підлягає відновленню. На думку суду, достатнім для повного відновлення порушеного права позивача буде зобовязання відповідача вчинити дії щодо нарахування та виплати йому недоплачених сум щорічної допомоги на оздоровлення, що відповідає характеру спірних правовідносин.

Визначаючи розмір недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення, яку відповідач УПСЗН зобовязаний виплатити позивачу, суд виходить з наступних розрахунків:

- за 2009 рік 525 х 5-120= 2505 гривень.

- За 2010 рік 744х5 = 3720 грн

усього 2505 + 3720 = 6225 гривень.

Керуючись ч. 2 ст. 19, ст. 56 Конституції України, ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” 796-XI від 28 лютого 1991 року, ст.ст.10,60,209,212-214 ЦПК.України, суд, -

В И Р Ш И В

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради про визнання протиправними дій субєкта власних повноважень, стягнення з відповідача грошових коштів задовольнити ..

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради при визначенні ОСОБА_1 сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 та 2009 роки такими, що не відповідають вимогам ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” 796-XI від 28 лютого 1991 року, протиправними.

Зобовязати Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради (83030, м. Донецьк, Будьоннівський р-н, вул. Октября, б. 16, код ЄДРПОУ 26000300) здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”: за 2008 рік 2505 гривень, за 2009 рік 3720 гривень, а всього 6225 грн ( Шість тисяч двісті двадцять пять ) гривень.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана у Апеляційний суд Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з оголошення рішення суду.

Суддя