Рішення № 111750684, 23.06.2023, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2025/23

23 червня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В. з

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі, відповідач), в якому просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком відповідно до пункту «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01.03.2023, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення пенсії в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком відповідно до пункту «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01.03.2023.

Позов обґрунтований тим, що позивач не погоджується та вважає протиправною відмову відповідача щодо виплати підвищення до пенсії як члену сім`ї реабілітованого, із розрахунку 25% мінімальної пенсії за віком, що і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 16.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позовних вимог, просить відмовити у задоволенні позову повністю. Вказав, що Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» № 654 від 16.07.2008, установлено, що з 1 вересня 2008 року репресованим особам, яких у подальшому було реабілітовано, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, підвищення проводиться в розмірі 54,40 гривні, а членам їх сімей, яких було примусово переселено - 43,52 гривні. Звернув увагу суду на тому, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області звернення позивача розглядало відповідно до Закону України "Про звернення громадян".

Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти позову, встановив наступне.

Позивач отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 .

Згідно довідки Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області від 16.02.2023 за №8-Б/2023, гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3., на підставі наказу МДБ СРСР №00386 від 20.10.1948 року рішенням позасудових органів в адміністративному порядку, як членів сім`ї посібника учасникам ОУН, 05 липня 1951 року було виселено з с. Настасів Тернопільського району Тернопільської області на спецпоселення в Тюменську область з конфіскацією майна; виселення затверджено Особливою Нарадою при МДБ СРСР від 28.07.1951 р., протокол № 29; на поселенні під наглядом спецкомендатури родина ОСОБА_1 перебувала до 10.07.1958 року; звільнені на підставі наказу МВС СРСР від 22.05.1958 р.; ухвалою судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду УРСР. від 13.04.1967 року постанова Особливої наради при МДБ СРСР від 28.07.1951 р. про виселення родини ОСОБА_1 відмінена та справа переведенням закрита.; на підставі Закону України від 17.04.1991 року «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - РЕАБІЛІТОВАНІ.

Дошлюбне прізвище позивача ОСОБА_1 - " ОСОБА_1 " прослідковується з свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 .

Крім цього, з свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 вбачається, що батьками позивача ОСОБА_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_7 .

В подальшому, листом від 21.03.2023 відповідач повідомив позивача про те, що для встановлення підвищення до пенсії, відповідні до пункту «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» необхідно звернутися із заявою та документами передбаченими пунктом 2.1. Порядку обравши один із способів подачі документів перелічених у даній відмові.

З метою відновлення історичної справедливості, встановлення порядку реабілітації репресованих осіб та осіб, які потерпіли від репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років, відновлення їхніх політичних, соціальних, економічних та інших прав, визначення порядку відшкодування шкоди, завданої таким особам унаслідок репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років, недопущення повторення злочинів тоталітарних режимів прийнято Закон України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» від 17.04.1991 № 962-XII, (назва в редакції Закону № 2325-VIII від 13.03.2018) (далі - Закон № 962-XII).

Відповідно до положень статті 1-1 Закону № 962-XII репресована особа - особа, яка зазнала репресій з мотивів та у формах, визначених цим Законом; члени сім`ї - чоловік або дружина репресованої особи, діти репресованої особи, у тому числі повнолітні або усиновлені, батьки, вітчим, мачуха репресованої особи, усиновлювач, опікун, піклувальник, а також інші родичі або особи, які на момент здійснення репресій проживали з репресованою особою однією сім`єю і були пов`язані спільним побутом.

Згідно з положеннями статті 1-2 Закону № 962-XII реабілітованими визнаються особи, зокрема, стосовно яких до 24 серпня 1991 року були здійснені репресії у формах, визначених статтею 2 цього Закону, за рішенням іншого репресивного органу, якщо встановлено факт здійснення репресій проти таких осіб з класових, національних, політичних, релігійних, соціальних мотивів.

Статтею 2 Закону № 962-XII формою репресії визнано вислання - примусове виселення особи з місця її проживання з встановленням заборони на проживання у визначеній місцевості або примусове виселення чи переселення особи з місця її проживання в іншу місцевість або за межі СРСР.

Направлення у заслання, вислання та спеціальні поселення в адміністративному порядку - застосування репресій на підставі рішень місцевих органів влади, адміністративних органів, посадових осіб чи громадських організацій з політичних мотивів до сімей осіб, репресованих за обвинуваченням у контрреволюційних злочинах; до осіб, визнаних соціально небезпечними у політичному відношенні, противниками колективізації; до обвинувачених у зв`язках з так званими «ворогами народу», у приналежності до політичних партій тощо.

Відповідно до пункту 6 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення». Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з пунктом «г» частини 1 статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII призначені пенсії підвищуються репресованим особам, яких у подальшому було реабілітовано, призначені пенсії - на 50 процентів, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

При цьому, за чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 статті 28 Закону №1058-IV відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до положень частини 1 статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 №966-XIV прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком.

Згідно з статтею 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України після проведення науково-громадської експертизи сформованих набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг. Прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

При цьому, положення частини 4 статті 28 Закону №1058-IV згідно з якою мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, на переконання суду, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов`язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

В свою чергу, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16 липня 2008 року № 654 репресованим особам, яких у подальшому було реабілітовано, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, підвищення проводиться в розмірі 54,4 гривні, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - 43,52 гривні.

Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до вимог статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй.

Закон України «Про пенсійне забезпечення» має вищу юридичну силу ніж Постанова Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року №654, а тому застосуванню в даному випадку підлягає саме вказаний Закон.

Враховуючи вказане, виходячи із визначених загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, підвищення до пенсії позивачу повинно обчислюватися не на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №654, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав, а у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який має вищу юридичну силу.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Верховним Судом у постановах від 10 жовтня 2018 у справі № 446/1549/16-а, від 21 листопада 2018 у справі № 446/1563/16-а, від 31 жовтня 2019 у справі №442/6456/17, від 04 березня 2020 у справі №446/1566/16-а.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач у листі від 21.03.2023 повідомив позивача про те, що для встановлення підвищення до пенсії, відповідні до пункту «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» необхідно звернутися із заявою та документами передбаченими пунктом 2.1. Порядку обравши один із способів подачі документів перелічених у даній відмові.

Так, постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 № 1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 4.1 розділу ІV Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Пунктом 4.7 розділу ІV Порядку передбачено, що орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.

Тобто, з аналізу наведеної норми слідує, що у разі звернення особи до пенсійного органу із заявою про призначення (перерахунок) пенсії, останній зобов`язаний розглянути подану заяву із документами та прийняти відповідне рішення щодо призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Крім цього, пунктом 4.3 вказаного Порядку передбачено, що Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Однак, ну думку суду, відповідач, отримавши звернення позивача про перерахунок пенсії, всупереч нормам Порядку №22-1, не прийняв відповідного рішення про перерахунок/відмову у перерахунку пенсії, а протиправно розглянув заяву у порядку Закону України "Про звернення громадян", чим порушив права та законні інтереси позивача.

Суд зауважує, що з аналізу наведених вище норм чинного законодавства слідує певний, законодавчо визначений, порядок перерахунку пенсій, який передбачає звернення особи, яка вважає наявним у себе права на перерахунок пенсії, з заявою та доданням підтверджуючих документів, за результатами розгляду яких орган Пенсійного фонду приймає одне з рішень: призначає чи відмовляє у перерахунку пенсії.

У разі не відповідності поданих заявником документів вимогам законодавства або у разі їх недостатності, відповідач в силу вимог положень 4.2 Порядку N 22-1 не був позбавлений можливості витребувати вказані документи, однак розглянув, як зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву, звернення позивача відповідно до Закону України "Про звернення громадян".

За змістом частини четвертої ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

То ж, у спірному випадку. суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування рішення відповідача, оформленого листом від 21.01.2023 за №1295-1157/К-02/8-1900/23, а також, зобов`язання відповідача повторно розглянути звернення позивача про перерахунок підвищення пенсії у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком згідно з пунктом "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з врахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно частиною ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, частиноюст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає до часткового задоволення.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформлене листом від 21.01.2023 за №1295-1157/К-02/8-1900/23.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 про перерахунок підвищення пенсії у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком згідно з пунктом "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з врахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні та прийняти відповідне рішення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 536 ( п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. сплаченого судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 23 червня 2023 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: с.Настасів, Тернопільський район, Тернопільська область,47734 РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місце проживання: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ:14035769)

Головуюча суддя Дерех Н.В.