Рішення № 111745687, 24.02.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/32796/21

Провадження № 2/761/3412/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючий суддя Мальцев Д.О.,

при секретарі - Ільюхіній О.М.

представник позивача Ковалевська Д.С.

представники відповідача Левченко С.М., Стець Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Шевченківського районного суду міста Києва матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , до ПрАТ «СК «Глобал Гарант», АТ «Укрпошта» , третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «ГЛОБАЛ ГАРАНТ» (далі по тексту - відповідач 1, Страховик), Акціонерного товариства «УКРПОШТА» (далі по тексту - відповідач 2), третя особа - ОСОБА_2 (далі по тексту - третя особа), відповідно до якого просив стягнути з відповідача 1 на користь позивача страхове відшкодування за Договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 201072383 у розмірі 84 514, 87 грн.; стягнути з відповідача 2 на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 77 465, 20 грн., витрати на проведення оцінки та складання Звіту № 401/08-21 у розмірі 3 000, 00 грн., моральну шкоду у розмірі 5 000, 00 грн.

Позиція позивача. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником транспортного засобу марки «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 .

18.03.2021 о 20 год. 05 хв. в м. Києві по вул. Ю.Іллєнка сталась ДТП за участю транспортного засобу (далі по тексту - ТЗ) марки «ГАЗ 3309», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу марки «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить позивачу.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.05.2021 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «ГЛОБАЛ ГАРАНТ» відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 201072383 (далі по тексту - Поліс). Розмір страхової суми за завдану майну шкоду становить 130 000, 00 грн., розмір франшизи - 0, 00 грн.

Позивач звернувся до Страховика третьої особи із заявою про виплату страхового відшкодування, та надав відповідний пакет документів.

Крім того, позивачем також було замовлено експертну оцінку з метою встановлення справедливого розміру матеріального збитку, завданого майну позивача.

Відповідно до Звіту № 401/08-21 про визначення вартості матеріального збитку, завданого майну позивача, зазначена вартість становить 96 21, 04 грн з урахуванням ПДВ та 84 514, 87 грн. без урахування ПДВ. Також позивач поніс витрати на проведення оцінки у розмірі 3 000, 00 грн.

Відтак розмір страхового відшкодування, який мав би бути виплачений Страховиком позивачу, становить 84 514, 87 грн.

Решта коштів має бути виплачена відповідачем 2, оскільки транспортний засіб «ГАЗ 3309», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , належить АТ «УКРПОШТА», що дає підстави вважати, що відповідач 2 є роботодавцем ОСОБА_2 , який на момент ДТП виконував свої трудові обов`язки.

Відтак кошти, які становлять різницю між вартістю відновлюваного ремонту та вартістю відновлюваного ремонту з урахуванням зносу у сумі 77 465, 20 грн. має бути стягнути з відповідача 2 у порядку ст. 1172 ЦК України.

Крім того, позивачу внаслідок ДТП та пошкодження його майна було завдано моральної шкоди, яку останній оцінює в 5 000, 00 грн., які позивач просить стягнути з роботодавця винуватця ДТП.

У зв`язку з наведеним позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Позиція відповідача 1. Від відповідача 1 відзив не надходив.

Позиція відповідача 2. Представник відповідача 2 у своєму відзиві проти позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у відзиві. Вважає позовні вимоги в частині, що стосуються відповідача 2 необґрунтованими та безпідставними. Зазначає, що звернення позивача до відповідача 2 з позовними вимогами є передчасним, оскільки лише після постановлення відповідного рішення суду про стягнення із страхової компанії розміру страхових виплат, яким буде встановлено безспірність такого розміру коштів, може бути розраховано суму відшкодування (різницю), що має бути сплачена відповідачем 2 позивачу.

Також не надано позивачем доказів завдання останньому моральної шкоди діями чи бездіяльністю відповідача 2.

Позиція третьої особі. Від третьої особи пояснення не надходили.

15.09.2021 ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Мальцева Д.О. справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, сторонам встановлено строки для надання заяв по суті справи.

10.01.2022 від представника відповідача 2 надійшов відзив.

14.01.2022 ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Мальцева Д.О. задоволено клопотання представника відповідача 2, справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

23.06.2022 від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

12.07.2022 від представника відповідача 2 надійшли пояснення.

12.07.2022 у судовому засіданні відповідь на відзив представника позивача залишено без розгляду.

23.09.2022 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника.

10.11.2022 від представника відповідача 2 надійшло клопотання про витребування доказів.

10.11.2022 ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Мальцева Д.О. відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача 2 про витребування доказів.

30.01.2023 від представника відповідача 2 надійшло клопотання про витребування доказів та клопотання про закриття провадження по справі.

30.01.2023 у судовому засіданні відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача 2 про витребування доказів та у закритті провадження по справі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити.

Представник відповідача 1 у судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі. Судом вживалися заходи щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи належним чином, на адресу відповідача направлялась копія ухвали про відкриття провадження по справі та судові повістки.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні.

Третя особа у судове засідання не з`явилась, причини неявки суду невідомі. Судом вживалися заходи щодо повідомлення третьої особи про дату, час та місце розгляду справи належним чином, на адресу третьої особи направлялась копія ухвали про відкриття провадження по справі та судові повістки.

Суд, заслухавши пояснення сторони позивача та сторони відповідача 2, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, встановив такі обставини.

Відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Положеннями ч. 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

За положеннями статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Положеннями ч. 1 ст.1166 ЦК України визначено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортних засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон) встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до вимог п. 36.2 ст. 36 Закону, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний , зокрема, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Положеннями статті 29 Закону, передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

У судовому засіданні встановлено, що 18.03.2021 о 20 год. 05 хв. в м. Києві по вул. Ю.Іллєнка сталась ДТП за участю ТЗ марки «ГАЗ 3309», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 та ТЗ марки «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 , який належав позивачу.

На момент ДТП позивач був власником транспортного засобу марки «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 .

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.05.2021 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «ГЛОБАЛ ГАРАНТ» відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 201072383. Розмір страхової суми за завдану майну шкоду становить 130 000, 00 грн., розмір франшизи - 0, 00 грн.

Позивач звернувся до Страховика ОСОБА_2 із заявою про виплату страхового відшкодування, та надав відповідний пакет документів.

Як пояснив позивач, з метою встановлення справедливого розміру матеріального збитку, завданого його майну, позивач замовив експертну оцінку.

Відповідно до Звіту № 401/08-21 про визначення вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 401/08-21 від 12.08.2021 (дата оцінки 08.04.2021), складеного ТОВ «Клевер Експерт», вартість відновлюваного ремонту ТЗ - 161 980, 07 грн., вартість матеріального збитку з урахуванням ПДВ - 96 221, 04 грн., вартість матеріального збитку без урахування ПДВ - 84 514, 87 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що ТОВ «СК «ГЛОБАЛ ГАРАНТ» втратила статус асоційованого члена МТСБУ.

Водночас банкрутом не визнана, ліквідована також не була.

Також матеріали справи не містять доказів того, що відповідач 1 відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування у будь-якому розмірі.

Крім того, не надано позивачем до матеріалів справи і доказів на підтвердження витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відтак позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 на користь позивача страхового відшкодування за Договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 201072383 у розмірі 84 514, 87 грн., є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 1194 ЦК України, в разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої шкоди, винуватець має сплатити потерпілому різницю між розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч. 1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Судом встановлено і вказана обставина не заперечуються сторонами, що на момент ДТП ОСОБА_2 перебував у трудових правовідносинах з АТ «УКРПОШТА».

Водночас, позивачем не надано до матеріалів справи доказів того, що відповідач 2 у будь-який спосіб порушив права позивача.

Крім того, як було встановлено у судовому засіданні, відповідно до Полісу, розмір страхової суми за шкоду, завдану майну становить 130 000, 00 грн., франшиза 0, 00 грн. Відтак розмір страхової суми за шкоду повністю покриває майнову шкоду , завдану позивачу у розмірі 84 514, 87 грн.

Також відповідно до листа РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві від 15.12.2022 № 31/26-8723, ТЗ «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 13.06.2021 був перереєстрований на нового власника ТОВ «ВАВІЛОН».

За таких обставин, враховуючи, що на момент подачі позову - 10.09.2021 позивач вже не був власником транспортного засобу, якому в ДТП було завдано шкоду, а також те, що позивачем не надано до матеріалів справи доказів проведення ремонтних робіт автомобіля, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2 на користь позивача матеріальної шкоди у розмірі 77 465, 20 грн., витрат на проведення оцінки та складання Звіту № 401/08-21 у розмірі 3 000, 00 грн., задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення з відповідача 2 на користь позивача моральної шкоди у розмірі 5 000, 00 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (ч. 1 ст. 23 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч. 3 ст. 23 ЦК України).

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Разом з тим, позивачем не надано до матеріалів справи доказів того, що внаслідок дій відповідача 2 останньому було завдано моральної шкоди, не надано доказів на підтвердження розміру моральної шкоди, а також доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача 2 та моральними стражданнями позивача.

Відтак у вказаній частині позовні вимоги також задоволенню не підлягають.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.16, 22, 23, 36, 1166, 1167, 1172, 1187, 1192, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 2, 4, 5, 10-13, 19, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 273, 274, 279, 280-283, 352, 354-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , до ПрАТ «СК «Глобал Гарант», АТ «Укрпошта», третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду складений 10.03.2023.

Суддя: