Ухвала суду № 111741260, 22.06.2023, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 947/18488/22

УХВАЛА

22 червня 2023 року смт Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панасенка Є.М.,

за участю секретаря судового засідання: Степанової Н.С.

розглядаючи у відкритому засіданні в приміщенні суду цивільну справу № 947/18488/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-комунальний сервіс» про зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Овідіопольського районного суду Одеської області перебуває вищевказана справа на стадії судового розгляду.

В судове засідання позивач будучи повідомленим належним чином не прибула, її представник подав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та не заперечував проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідач будучи повідомленим належним чином про час, дату та місце розгляду справи не забезпечив явку свого представника в судовому засіданні. При цьому 20.06.2023 року надіслав на адресу суду заяву про залишення позову без розгляду. Вказану заяву обґрунтував тим, що від імені позивача позов підписано адвокатом Мутафом В.А., до позову додано ордер серії ВН № 117978 виданий адвокатським об`єднанням «Адвокатське об`єднання «Райт сайд» 12.08.2022 року на представництво адвокатом Мутаф В.А. інтересів ОСОБА_1 в Київському районному суді м.Одеси, однак в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують повноваження адвоката на представництво інтересів ОСОБА_1 в Овідіопольському районному суді Одеської області. Таким чином, позовну заяву подано від імені заінтересованої особи подано особою,яка не має повноважень на ведення справи, а тому позовну заяву на підставі п.2 ч.1 ст. 257 ЦПК України слід залишити без розгляду.

Суд дослідивши подану заяву дійшов до наступного висновку.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це письмова або у визначених законом випадках усна домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (частина 3 статті 27 Закон № 5076-VI), в тому числі й презумпція правомірності договору, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

У договорі про надання правової допомоги закріплюється обсяг повноважень адвоката, а також вказуються обмеження щодо вчинення певних дій. Відповідно до частини 4 статті 26 Закону № 5076-VI адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Згідно з частиною 3 статті 26 Закону № 5076-VI повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 5076-VI, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер на надання правової допомоги (далі - ордер) - це письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Закон № 5076-VI та іншими законами України.

Ордер, встановленої форми, є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону № 5076-VI (пункт 5 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41) (далі - Положення).

Ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, обов`язково має містити підпис адвоката, який надає правову допомогу на підставі цього ордера та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об`єднання та скріплений печаткою юридичної особи (пункт 11 Положення 2012 р.).

Також ордер містить наступні реквізити: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до статті 19 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правову допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав; номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий; адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, що видає ордер; дату видачі ордера; підпис адвоката, який здійснює свою діяльність індивідуально та видав ордер або підпис адвоката, який згідно з ордером надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням, або підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об`єднання у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням (пункт12 Положення 2012 р.).

Відповідальність за достовірність вказаних в ордері даних несе адвокат (особа, яка видала ордер) (пункт 15 Положення).

Також чинним законодавством України, а саме статтею 400-1 Кримінального кодексу України (далі - КК України), встановлено кримінальну відповідальність адвоката за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, встановлених договором про надання правничої допомоги.

Варто зауважити, що, виходячи зі змісту частин 1, 3 статті 26 Закону №5076-VI, ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) на підставі вже укладеного договору.

Тобто, ордер є документом, який лише посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, тоді як увесь обсяг повноважень адвоката діяти від імені клієнта обумовлюється предметом договору про надання правової допомоги та колом визначених в ньому повноважень адвоката.

Таку саме правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного суду від 05 грудня 2018 року в справі № П/9901/736/18.

Договору про надання правової допомоги адвокатом не долучено, при цьому ордер не містить в собі і обмеження адвоката на представництво Мутаф Т.С., адже в ордері зазначено, що договором про надання правової (правничої) допомоги повноваження адвоката не обмежуються.

Також суд зазначає, що 22.08.2022 року позовна заява яка підписана адвокатом Мутаф В.А. була подана саме до Київського районного суду м.Одеси, в подальшому на підставі ухвали від 01.09.2022 року була направлена за підсудністю до Овідіопольського районного суду Одеської області, а тому жодних підстав для застосування положень п.2 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд не вбачає.

Викладені обставини свідчать що момент звернення до Київського районного суду м.Одеса з вказаним позовом адвокат мав повноваження на ведення справи, яка в подальшому була направлена за підсудністю до іншого суду.

Таким чином залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.2 ч.2 ст. 257 ЦПК України є безпідставним.

Керуючись ст.ст. 13, 47, 49, 257 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 про залишення позову без розгляду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Головуючий: Є. М. Панасенко