Ухвала суду № 111738177, 21.06.2023, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

____________________________

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"21" червня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2608/23 Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) за вх.№2-855/23 від 16.06.2023 про забезпечення позову, подану разом з позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідачів: 1. Публічного акціонерного товариства ГІБРИДНИЙ СОНЯШНИК (вул. Шабська, буд. 1, с. Салгани, Білгород- Дністровський р-н.. Одеська обл., 67712; код ЄДРПОУ: 13924728); 2. Приватного підприємства БІОІЛ (вул. Автомобільна, буд. 11, м. Білгород- Дністровський. Білгород-Дністровський р-н., Одеська обл., 67701; код ЄДРПОУ 37894099) про визнання недійсними договору купівлі-продажу, -

ВСТАНОВИВ:

16.06.2023 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№3036/23) ОСОБА_1 до відповідачів: 1. Публічного акціонерного товариства ГІБРИДНИЙ СОНЯШНИК та Приватного підприємства БІОІЛ, в якій позивач просить суд: визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений 25.05.2023 між Публічним акціонерним товариством ГІБРИДНИЙ СОНЯШНИК та Приватним підприємством БІОІЛ, який посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Кушнір Іриною Валентинівною, зареєстрований у реєстрі за № 992 та припинити право власності Приватного підприємства БІОІЛ на комплекс будівель і споруд, загальною площею 7 824,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 (номер відомостей про речове право: 50401023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1130553151103), яке зареєстроване 25.05.2025 приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Кушнір Іриною Валентинівною (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 67753942 від 25.05.2023 16:22:03).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачами під час укладення спірного Договору встановленого законом порядку визначення вартості майна, а також зазначення вартості майна, що була визначена в Договорі, із заниженням, що призвело до відчуження майна ПАТ ГІБРИДНИЙ СОНЯШНИК за заниженою ціною та спірний Договір було укладено в супереч інтересам товариства та його акціонерів та такий Договір фактично не спрямований на отримання прибутку, що прямо суперечать меті створення ПАТ ГІБРИДНИЙ СОНЯШНИК, як господарського товариства створеного з метою отримання прибутку.

Крім того, позивач наголошує на відсутності у директора ПАТ ГІБРИДНИЙ СОНЯШНИК повноважень на укладання спірного договору, оскільки акціонерами рішень щодо продажу майна, вартість якого перевищує 50% вартості активів ПАТ ГІБРИДНИЙ СОНЯШНИК, не приймалось, що свідчить про протиправність вибуття майна з власності товариства та порушення прав позивача, як акціонера, на отримання частини прибутку товариства та на управляння товариством.

Разом з позовною заявою до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову за вх.№2-855/23 від 16.06.2023, в якій заявник просить суд:

- накласти арешт на об`єкт нерухомого майна, а саме: на комплекс будівель і споруд загальною площею 7 824,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1130553151103);

- заборонити Приватному підприємству БІОІЛ (код ЄДРПОУ 37894099) вчиняти будь-які дії щодо майна: комплекс будівель і споруд загальною площею 7 824,3 кв.м.. за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1130553151103), зокрема, дій, пов`язаних з проведенням електронних торгів щодо реалізації цього майна, продажу або відчуження іншим способом (в тому числі шляхом дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, припинення будь-яких обтяжень, передачу в іпотеку тощо) цього майна, дій пов`язаних з будь-яким іншим обтяженням, скасуванням записів, поновленням записів, відкриттям розділів стосовно цього майна або внесенням будь-яких змін щодо цього майна в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, зокрема, щодо власника цього майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Позивач посилається на те, що наявність запису про право власності ПП "Біоіл" на набуте за спірним договором нерухоме майно надає можливість ПП "Біоіл" вільно розпоряджатись таким майном, в тому числі, відчужувати його на користь третіх осіб, що утруднить або взагалі унеможливить виконання судового рішення на майбутнє.

Оскільки станом на сьогоднішній день право власності на спірне майно зареєстровано за ПП "Біоіл", у останнього наявні всі правомочності щодо розпорядження таким майном, в тому числі можливість його відчуження на користь третіх осіб, передання у користування, іпотеку тощо, як частинами, так і єдиним об?єктом.

Вжиття заявлених заходів забезпечення позову спрямоване на запобігання імовірного порушення майнових прав позивача, та відповідно на забезпечення збалансованості інтересів сторін.

Накладення арешту на спірне майно, заборона вчинення дій з відчуження такого майна та ініціювання вчинення реєстраційних дій щодо такого майна, будуть спрямовані на забезпечення ефективного захисту прав позивача в обраний ним спосіб, можливість чого, за відсутності вжитих заходів забезпечення позову, може бути нівельовано подальшим відчуження чи поділом такого майна за час вирішення відповідного спору.

Ухвалою суду від 16.06.2023 заяву ОСОБА_1 призначено до розгляду у судовому засіданні на 21.06.2023.

21.06.2023 до суду від ПАТ ГІБРИДНИЙ СОНЯШНИК надійшли письмові пояснення, в яких останнє зазначило про необґрунтованість заяви про вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням наступного:

- заявником обрано неспівмірні заходи забезпечення позову, що не мають правового зв`язку із предметом спору;

- не доведено наявність обґрунтованих підстав для припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся;

- вчинення правочинів товариством через його орган не порушує корпоративних прав учасника товариства, а, відтак, не може бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту та заборони відчуження іншого майна, ніж акції товариства.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та дослідивши матеріали позовної заяви, суд вказує таке:

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Статтею 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Відповідно до частини 2 статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.

Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та припинення права власності ПП "Біоіл", а отже предметом позову є вимоги немайнового характеру.

Суд зазначає, що при зверненні особи до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення такої вимоги не вимагатиме примусового виконання. За таких обставин, суд не досліджує в цьому випадку таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

У даному випадку, за переконанням суду, має досліджуватися обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову, а також питання, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (подібну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України, під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися коштами або майном, тому може застосуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, коштів або про стягнення коштів. Сума арештованих коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт має стосуватися майна, належного до предмета спору. Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 05.09.2019 у справі № 911/527/19, від 14.02.2020 у справі № 916/2278/19, від 26.11.2020 у справі № 911/949/20, від 24.05.2021 у справі № 910/3158/20.

Суд зазначає, що позовні вимоги у цій справі спрямовані на визнання спірного договору недійсним, не стосуються безпосередньо повернення/витребування нерухомого майна на користь позивача, а фактично направлені на відновлення державної реєстрації права власності на нерухоме майно відповідача-1 ПАТ «Гібридний соняшник», що свідчить про відсутність зв`язку між обраним позивачем заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ч.6 ст.140, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову за вх.№2-855/23 від 16.06.2023 по справі 916/2608/23.

Повний текст складено 21.06.2023

Ухвала суду набирає законної сили 21.06.2023 та може бути оскаржена в порядку ст.256 ГПК України.

Суддя Ю.М. Невінгловська