Рішення № 111737825, 22.06.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.06.2023Справа № 910/3769/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОКРЕДИТ ПЛЮС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТ ХАУС"

про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зняття обтяження

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Ратківська А.Р.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОКРЕДИТ ПЛЮС" (далі - позивач, ТОВ "АВТОКРЕДИТ ПЛЮС") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТ ХАУС" (далі - відповідач, ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТ ХАУС") про усунення перешкод у користуванні власністю на автомобіль марки Mersedes-Benz S450 модель 4Matic д.н.з. НОМЕР_1 vin- НОМЕР_2 шляхом припинення (зняття) обтяження у вигляді застави рухомого майна, а саме:

Вид обтяження: приватне обтяження

Тип реєстрації: поточна

Тип обтяження: застава рухомого майна

Зареєстровано: 20.11.2019 14:39:07 за № 27234599 реєстратором: Андрусишин Ольга Богданівна, Львівська регіональна філія державного підприємства "Національні інформаційні системи", Львівська обл.

Документ-підстава: договір відступлення прав вимоги, серія та номер: б/н, виданий: 25.04.2019, видавник: ПАТ ВАБ Банк, Звернення стягнення лист від 20.11.2019

Об`єкт обтяження: автомобіль легковий, MERCEDES-BENZ S 450 4МАТІС 2007 р.в. колір чорний, Номер об`єкта: НОМЕР_2 , Номер державної реєстрації: НОМЕР_3 , Свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_4 видане та зареєстроване 15.04.2011 р. ВРЕР-7 УДАІ в м. Києві

Відомості про обмеження відчуження: заборонено відчужувати

Боржник: ОСОБА_1, код: НОМЕР_5 , АДРЕСА_1

Обтяжувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Хаус", код: 41661563, 79005, Львівська обл., м. Львів, вул. Миколи Вороного, 2.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивачу у червні 2021 року стало відомо, що у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є запис № 27234599 від 20.11.2019 про обтяження автомобіля марки Mersedes-Benz S450 модель 4Matic 2007 р.в. vin- НОМЕР_2 , власником якого є позивач відповідно до договору купівлі-продажу №8193/01/8044/2016 від 09.06.2016. Позивач стверджує, що обтяження вказаного автомобіля зареєстроване 20.11.2019 в межах забезпечення виконання договірних зобов`язань між відповідачем та третьою особою (боржником), у той час коли власником автомобіля був позивач, який не є стороною таких договірних відносин, відтак, на думку позивача, внесення запису № 27234599 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відбулося без достатніх правових підстав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2023 позовну заяву ТОВ "АВТОКРЕДИТ ПЛЮС" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

27.03.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви від 21.03.2023 № 78/6-773.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 позовну заяву ТОВ "АВТОКРЕДИТ ПЛЮС" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/3769/23, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), витребувано у позивача в порядку ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України належним чином засвідчені копії договору купівлі-продажу від 09.06.2016 року № 8193/01/8044/2016; доказів звернення представника позивача із адвокатським запитом до ГСЦ МВС РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві (Філія ГСЦ МВС) щодо права власності на спірний автомобіль; відповіді на вищенаведений адвокатський запит, у разі її отримання позивачем.

Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/3769/23.

24.04.2023 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд залишити без задоволення позовну заяву ТОВ "АВТОКРЕДИТ ПЛЮС", зменшити розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги до 1 000,00 грн. Відповідач стверджує про відсутність підстав для скасування обтяжень належного позивачу рухомого майна, оскільки договір застави, на забезпечення виконання якого внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна оскаржуваний запис про обтяження рухомого майна позивача, не є припиненим.

01.05.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи, зокрема відповіді РСЦ МВС в м. Києві (Філія ГСЦ МВС) від 20.04.2023 № 31/26-230Аз на адвокатський запит від 11.04.2023 № 11/04/-1. Заява позивача судом задоволена.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, відзив на позовну заяву та додані до них докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, а відповідач як на підставу своїх заперечень, та дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Як зазначив позивач, 31.05.2016 року між ТОВ "АВТОКРЕДИТ ПЛЮС" та фізичною особою ОСОБА_1 був укладений Договір купівлі-продажу автомобіля MERCEDES-BENZ S 450 4МАТІС 2007 р.в. vin-code НОМЕР_2 (далі також - автомобіль або ТЗ) шляхом підписання Заяви про приєднання до договору купівлі-продажу, який розташований на офіційному сайті позивача (копії публічного договору купівлі-продажу та Заяви про приєднання до договору купівлі-продажу від 31.05.2016 наявні в матеріалах справи).

09.06.2016 автомобіль був зареєстрований на підставі Договору купівлі-продажу від 09.06.2016 № 8193/01/8044/2016, укладеному у ТСЦ №8044 РСЦ ГСЦ в м. Києві. Документи, на підставі яких було проведено реєстрацію ТЗ за ТОВ "АВТОКРЕДИТ ПЛЮС", знищені відповідно до ст. 203 наказу МВС України від 10.01.2014 № 5-ДСК, що підтверджується наявними у матеріалах справи відповідями РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві (Філія ГСЦ МВС) від 11.01.2022 № 31/26-8аз та від 20.04.2023 № 31/26-230Аз на адвокатські запити представника позивача.

Позивач повідомив, що Договір купівлі-продажу від 09.06.2016 № 8193/01/8044/2016 у нього відсутній. Водночас вказав, що ТОВ "АВТОКРЕДИТ ПЛЮС" є власником автомобіля MERCEDES-BENZ S 450 4МАТІС 2007 р.в. vin- code НОМЕР_2 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 , дата реєстрації ТЗ - 09.06.2016.

Відповідно до відповіді РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві (Філія ГСЦ МВС) від 20.04.2023 № 31/26-230Аз на адвокатський запит представника позивача підтверджується, що згідно даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів станом на 19.04.2023, автомобіль MERCEDES-BENZ S 450, 2007 року випуску, об`єм двигуна 4664 см3, номерний знак НОМЕР_1 , зареєстровано за ТОВ "АВТОКРЕДИТ ПЛЮС", дата реєстрації 09.06.2016, підстава - договір купівлі-продажу №8193/01/8044/2016 від 09.06.2016.

У червні 2021 позивачу стало відомо, що у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі також - ДРОРМ) є запис:

Вид обтяження: приватне обтяження

Тип реєстрації: поточна

Тип обтяження: застава рухомого майна

Зареєстровано: 20.11.2019 14:39:07 за № 27234599 реєстратором: Андрусишин Ольга Богданівна, Львівська регіональна філія державного підприємства "Національні інформаційні системи", Львівська обл.

Документ-підстава: договір відступлення прав вимоги, серія та номер: б/н, виданий: 25.04.2019, видавник: ПАТ ВАБ Банк, Звернення стягнення лист від 20.11.2019

Об`єкт обтяження: автомобіль легковий, MERCEDES-BENZ S 450 4МАТІС 2007 р.в. колір чорний, Номер об`єкта: НОМЕР_2 , Номер державної реєстрації: НОМЕР_3 , Свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_4 видане та зареєстроване 15.04.2011 р. ВРЕР-7 УДАІ в м. Києві

Відомості про обмеження відчуження: заборонено відчужувати

Боржник: ОСОБА_1 , код: НОМЕР_5 , АДРЕСА_1

Обтяжувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Хаус", код: 41661563, 79005, Львівська обл., м. Львів, вул. Миколи Вороного, 2.

Наявність зазначеного запису у ДРОРМ підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 82656557 від 23.02.2023.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що оскільки приватне обтяження автомобіля MERCEDES-BENZ S 450 4МАТІС 2007 р.в. vin- code НОМЕР_2 зареєстровано 20.11.2019, в межах забезпечення виконання договірних відносин між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТ ХАУС" (відповідачем) та ОСОБА_1 (боржником), у той час коли власником автомобіля був та є позивач, який не є стороною наведених договірних відносин, враховуючи також, що станом на час відчуження автомобіля боржником позивачу у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні відомості про обтяження, відтак внесення запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 27234599 відбулося без достатніх правових підстав.

Позивач вважає, що саме дії відповідача (ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТ ХАУС"), направлені на внесення відомостей про обтяження майна позивача, призвели до порушення законних прав та інтересів позивача, які полягають в обмеженні права користування особистою власністю позивача.

Таким чином, позивач звернувся до суду із даним позовом до відповідача про усунення перешкод в користуванні власністю на автомобіль MERCEDES-BENZ S450 модель 4МАТІС д.н.з. НОМЕР_1 vin- НОМЕР_2 шляхом припинення (зняття) обтяження у вигляді застави рухомого майна.

Отже, спір у справі виник у зв`язку з наявністю, на думку позивача, підстав для припинення (зняття) обтяження у вигляді застави рухомого майна, накладеного записом в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 27234599 від 20.11.2019, враховуючи, що наявність відповідного запису обмежує право позивача на користування належним йому на праві власності майном.

Відповідач проти позову заперечив, оскільки договір застави, на забезпечення виконання якого внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна оскаржуваний запис про обтяження рухомого майна позивача, не є припиненим, а відтак, на думку відповідача, відсутні підстави для скасування обтяжень належного позивачу рухомого майна.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За приписами ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно частинами 1, 2 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до частин 1, 2 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Стаття 328 ЦК України передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

При цьому, згідно приписів ст. 391 ЦК України, саме власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Судом встановлено, що належність ТОВ "АВТОКРЕДИТ ПЛЮС" на праві власності автомобіля, на який зареєстровано обтяження у вигляді застави рухомого майна згідно із записом в ДРОРМ № 2724599 від 20.11.2019, підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 , згідно якого дата реєстрації спірного автомобіля - 09.06.2016 та відповідями РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві (Філія ГСЦ МВС) від 11.01.2022 № 31/26-8аз та від 20.04.2023 № 31/26-230Аз на адвокатські запити представника позивача.

Крім того, сторонами не заперечується належність спірного рухомого майна (автомобіля MERCEDES-BENZ S 450 4МАТІС 2007 р.в. колір чорний, vin- НОМЕР_2 , номер державної реєстрації: НОМЕР_3 ) позивачу, яке (рухоме майно) згідно з "договором відступлення прав вимоги, серія та номер: б/н, виданий: 25.04.2019, видавник: ПАТ ВАБ Банк, Звернення стягнення лист від 20.11.2019" є предметом приватного обтяження.

Як вбачається з матеріалів справи, "договір відступлення прав вимоги, серія та номер: б/н, виданий: 25.04.2019, видавник: ПАТ ВАБ Банк, Звернення стягнення лист від 20.11.2019", вказаний у Витязі ДРОРМ № 82656557 від 23.02.2023 у якості підстави для внесення запису про приватне обтяження спірного автомобіля, в матеріалах справи відсутній, відповідачем до матеріалів справи не долучений. При цьому суд звертає увагу, що у відзиві на позовну заяву, відповідач жодним чином не заперечив факт дійсності такого "договору відступлення прав вимоги". Водночас, у відзиві на позовну заяву відповідач посилається на "договір застави, на забезпечення виконання якого внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна оскаржуваний запис про обтяження рухомого майна позивача". Такий "договір застави" до відзиву на позовну заяву відповідачем не додано, а рівно не додано жодних доказів того, що такий "договір застави" не є припиненим.

Згідно з ч. 1 ст. 165 ГПК України встановлено, що у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Відповідно до п. 4, 5, 6, ч. 3 ст. 165 ГПК України, відзив повинен містити, зокрема: обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання.

Частиною 4 ст. 165 ГПК України визначено, що якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Щодо відмінності реєстраційного номера належного позивачу автомобіля ( НОМЕР_1 ), зазначеного у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 , від реєстраційного номера автомобіля (АА080ЕІ), зазначеного у витязі з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 82656557 від 23.02.2023, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 42 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 № 1388 (далі - Порядок 1388) під час зняття з обліку транспортних засобів номерні знаки здаються та видаються номерні знаки для разових поїздок.

Відповідно до п. 16 Порядку (в редакції, чинній на час реєстрації автомобіля 09.06.2016) на зареєстровані в уповноважених органах МВС засоби видаються свідоцтва про реєстрацію, а також номерні знаки, що відповідають державному стандарту України.

Отже, під час перереєстрації автомобіля номерні знаки здаються та новому власнику видаються нові номерні знаки.

Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 82656557 від 23.02.2023, об`єктом обтяження є автомобіль MERCEDES-BENZ S 450 4МАТІС 2007 р.в. колір чорний, номер об`єкта: НОМЕР_2 , номер державної реєстрації: НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_4 видане та зареєстроване 15.04.2011 р. ВРЕР-7 УДАІ в м. Києві.

Під час перереєстрації вказаного автомобіля, власником якого був ОСОБА_1 , на ТОВ "АВТОКРЕДИТ ПЛЮС", за автомобілем закріплені нові номерні знаки НОМЕР_1 .

Додатково судом враховано, що у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 та у з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 82656557 від 23.02.2023 вказаний ідентичний індивідуальний номер кузова автомобіля (vin) НОМЕР_2 .

Спірні правовідносини сторін регулюються нормами Цивільного кодексу України, Закону України "Про заставу", Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", а саме.

Статтею 1 Закону України "Про заставу" та статтею 572 ЦК України визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст. 1 Закону України "Про заставу" та ст. 572 ЦК України).

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про заставу" заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча вимога або вимога, яка може виникнути в майбутньому, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про заставу" застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Разом з тим, зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов`язує виникнення прав і обов`язків щодо рухомого майна.

Згідно з приписами ст. 4 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", обтяження поділяються на публічні та приватні. Публічним є обтяження рухомого майна, яке виникає відповідно до закону або рішення суду. Приватні обтяження можуть бути забезпечувальними та іншими договірними.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом, крім випадків, передбачених цією статтею.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" предмет обтяження, право власності на який належить боржнику, може бути відчужений останнім, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

За змістом ч. 1, 2, ст. 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

З огляду на наведені норми та встановлені фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що ТОВ "АВТОКРЕДИТ ПЛЮС" (позивач) є третьою стороною у правовідносинах, що виникли з договору застави / договору відступлення прав вимоги за договором застави, тому за відсутності реєстрації спірного обтяження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, позивач є добросовісним набувачем спірного рухомого майна (автомобіля MERCEDES-BENZ S 450 4МАТІС 2007 р.в. колір чорний, vin- НОМЕР_2 , номер державної реєстрації: НОМЕР_3 ).

Так, реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому вона зберігає чинність при переході власності предмета застави до іншої особи, але в такому випадку має значення факт здійснення реєстрації такого обтяження у відносинах, що виникають з третіми особами.

Згідно з ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень":

1. У разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі - Державний реєстр) відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

2. У разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна.

3. Обтяжувач, права якого порушені внаслідок дій боржника, визначених цією статтею, вправі вимагати від боржника відшкодування завданих збитків.

Судом встановлено, що 20.11.2019 накладено обтяження на належний позивачеві на праві власності автомобіль, який він набув на законних підставах у 2016 році, тобто обтяження було встановлено більш ніж через три роки після укладення Договору купівлі-продажу від 09.06.2016 № 8193/01/8044/2016.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач жодним чином не заперечив та спростував факт відсутності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження спірного рухомого майна станом на час його відчуження ОСОБА_1 на користь ТОВ "АВТОКРЕДИТ ПЛЮС".

Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту ст. 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (зазначену правову позиція викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Отже, враховуючи принцип змагальності сторін, суд вважає, що позивач підтвердив більш вірогідними доказами обставини того, що він є добросовісним набувачем спірного рухомого майна (автомобіля MERCEDES-BENZ S 450 4МАТІС 2007 р.в. колір чорний, vin- НОМЕР_2 , номер державної реєстрації: НОМЕР_3 ) з огляду на відсутність в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна станом на час його відчуження позивачу боржником, аніж це спростував відповідач.

Водночас, з огляду на наявність у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна запису від 20.11.2019 № 27234599 про обтяження належного позивачеві рухомого майна, позивач позбавлений можливості здійснювати право власності на таке майно на власний розсуд.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до частини 5 статті 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.

Таким чином, із урахуванням встановлених судом обставин, наявні правові підстави для припинення обтяження у вигляді застави рухомого майна, а саме:

Вид обтяження: приватне обтяження

Тип реєстрації: поточна

Тип обтяження: застава рухомого майна

Зареєстровано: 20.11.2019 14:39:07 за № 27234599 реєстратором: Андрусишин Ольга Богданівна, Львівська регіональна філія державного підприємства "Національні інформаційні системи", Львівська обл.

Документ-підстава: договір відступлення прав вимоги, серія та номер: б/н, виданий: 25.04.2019, видавник: ПАТ ВАБ Банк, Звернення стягнення лист від 20.11.2019

Об`єкт обтяження: автомобіль легковий, MERCEDES-BENZ S 450 4МАТІС 2007 р.в. колір чорний, Номер об`єкта: НОМЕР_2 , Номер державної реєстрації: НОМЕР_3 , Свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_4 видане та зареєстроване 15.04.2011 р. ВРЕР-7 УДАІ в м. Києві

Відомості про обмеження відчуження: заборонено відчужувати

Боржник: ОСОБА_1, код: НОМЕР_5 , АДРЕСА_1

Обтяжувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Хаус", код: 41661563, 79005, Львівська обл., м. Львів, вул. Миколи Вороного, 2.

Суд зазначає, що задоволення судом позовних вимог про усунення позивачу перешкод в користуванні власністю на автомобіль шляхом припинення (зняття) обтяження у вигляді застави рухомого майна у даному випадку в повній мірі відновлює порушене право ТОВ "АВТОКРЕДИТ ПЛЮС".

При цьому, судом враховано, що саме у такий спосіб було захищено право позивача при вирішенні спору у справі №333/6700/15-ц, в якій Верховний Суд постановою від 06.02.2018 залишив без змін судові рішення попередніх інстанцій.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, зважаючи на викладене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем до позовної заяви додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, який складається з судового збору у сумі 2 684,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 55 000,00 грн, а також зазначено, що остаточний розрахунок витрат на правову допомогу буде наданий протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення суду.

Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду не подав, водночас у відзиві на позовну заяву заявив клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги до 1 000,00 грн.

До позовної заяви позивачем додано клопотання про повернення судового збору у розмірі 2 278,00 грн,

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2023 постановлено повернути ТОВ "АВТОКРЕДИТ ПЛЮС" з Державного бюджету України 2 278,00 грн судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 3117852 від 17.02.2022.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України та задоволення позову повністю, судовий збір в сумі 2 684,00 грн покладається на відповідача.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Водночас, ч. 1 ст. 221 ГПК України встановлено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Враховуючи, що позивачем не було подано жодних доказів на підтвердження розміру витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування витрат позивача на правову допомогу.

Керуючись статтями 13, 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 165, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Усунути Товариству з обмеженою відповідальністю "АВТОКРЕДИТ ПЛЮС" (Україна, 49126, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Праці, будинок 2 Т; ідентифікаційний код 34410930) перешкод у користуванні власністю на автомобіль марки Mersedes-Benz S450 модель 4Matic д.н.з. НОМЕР_1 vin- НОМЕР_2 шляхом припинення (зняття) обтяження у вигляді застави рухомого майна, а саме:

Вид обтяження: приватне обтяження

Тип реєстрації: поточна

Тип обтяження: застава рухомого майна

Зареєстровано: 20.11.2019 14:39:07 за № 27234599 реєстратором: Андрусишин Ольга Богданівна, Львівська регіональна філія державного підприємства "Національні інформаційні системи", Львівська обл.

Документ-підстава: договір відступлення прав вимоги, серія та номер: б/н, виданий: 25.04.2019, видавник: ПАТ ВАБ Банк, Звернення стягнення лист від 20.11.2019

Об`єкт обтяження: автомобіль легковий, MERCEDES-BENZ S 450 4МАТІС 2007 р.в. колір чорний, Номер об`єкта: НОМЕР_2 , Номер державної реєстрації: НОМЕР_3 , Свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_4 видане та зареєстроване 15.04.2011 р. ВРЕР-7 УДАІ в м. Києві

Відомості про обмеження відчуження: заборонено відчужувати

Боржник: ОСОБА_1, код: НОМЕР_5 , АДРЕСА_1

Обтяжувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Хаус", код: 41661563, 79005, Львівська обл., м. Львів, вул. Миколи Вороного, 2.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТ ХАУС" (Україна, 03035, місто Київ, пл. Солом`янська, будинок 2, офіс 102Б; ідентифікаційний код 41661563) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОКРЕДИТ ПЛЮС" (Україна, 49126, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Праці, будинок 2 Т; ідентифікаційний код 34410930) 2 684,00 грн (дві тисячі гривень шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.06.2023

Суддя Оксана ГУМЕГА