Рішення № 111735901, 22.06.2023, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/414/23

Провадження 2/193/209/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 червня 2023 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Кравченко Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Ратушної В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №3 приміщення суду в смт.Софіївка Дніпропетровської області, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за уточненим позовом представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , особа без самостійних вимог: виконком Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав щодо її дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 02 травня 2023 року представник позивача ОСОБА_1 подав до суду уточнену позову заяву та просить позбавити громадянку ОСОБА_3 батьківських прав щодо її дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до вимог ч. 3 ст. 60 Цивільного кодексу України встановити опіку над неповнолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначити йому опікуна - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визначити місце проживання дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у тітки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає АДРЕСА_1 . Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї четвертої заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня звернення до суду. В обґрунтування уточненого позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 рідна сестра ОСОБА_2 - ОСОБА_3 народила сина ОСОБА_4 . У 2016 році ОСОБА_3 вийшла заміж за ОСОБА_7 та змінила прізвище на « ОСОБА_3 ». З початку літа 2022 року ОСОБА_4 проживає та знаходяться на повному утриманні ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , якого вона забрала до себе у сім`ю через систематичні зловживання матір`ю ОСОБА_3 алкогольними напоями та постійні сімейні скандали. Оскільки ОСОБА_4 залишився без батьківського піклування, розпорядженням Софіївського селищного голови від 19 грудня 2022 за № 175-од племінник ОСОБА_4 влаштований на тимчасове перебування до сім`ї ОСОБА_2 .. ОСОБА_3 свідомо самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків, не цікавиться життям, розвитком дитини, її станом здоров`я, не надає коштів для утримання дитини; не контролювала відвідування дитиною навчального закладу; не вживає заходів щодо отримання дитиною паспорта громадянина України, а це у свою чергу означає, що вона порушує права дитини та ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

У судове засідання позивач не з`явилась, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та позивача, наполягає на задоволенні позову та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, належним чином була повідомлена про дату та час слухання справи, причини своєї неявки суду не повідомила.

Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання відповідач в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила та не подала відзив, а позивач не заперечувала проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до норм ст.ст. 280-281 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.

Представник третьої особи служби у справах дітей Виконавчого комітету Софіївської селищної ради у судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, вважає є доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому згідно роз`яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

З урахуванням встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Сімейним кодексом України та Конвенцією про права дитини від 20.11.1989.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_10 та ОСОБА_3 (відповідач), що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №1 (а.с. 17). Згідно свідоцтва про шлюб, виданого 26 лютого 2016 року Виконавчим комітетом Щорської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області, відповідачка змінила прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_3 » (а.с.13). Відповідно свідоцтва про шлюб, виданого 22 серпня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Софіївського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, позивач змінила своє дівоче прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_3 » (а.с. 12). Чоловік ОСОБА_2 . ОСОБА_13 працює та отримує дохід у ТОВ «ЗЛАГОДА з 03.02.2023 року (а.с. 14). Малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно розпорядження селищного голови Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області №175-од від 19 грудня 2022 року, тимчасово влаштовано у родину ОСОБА_2 (тітка), ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , з 19 грудня 2022 року до влаштування дитини до сімейних форм виховання. Покладено відповідальність за життя та здоров`я малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на ОСОБА_2 (а.с. 23). Відповідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї ОСОБА_2 для дитини ОСОБА_4 створені належні умови для проживання, навчання та розвитку. Тітка дбає про стан здоров`я ОСОБА_4 . Якість його харчування, навчання та розвиток, створює емоційну атмосферу для хлопця (а.с. 25). Висновком виконавчого комітету Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області, як органу опіки та піклування, затвердженого рішенням №04 від 06 січня 2023 року зазначено, що у ході вивчення матеріалів було встановлено, що з початку літа 2022 року ОСОБА_4 проживає та знаходиться на повному утриманні тітки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , яка забрала дитину до себе у сім`ю через систематичні зловживання матір`ю ОСОБА_3 алкогольними напоями та постійні сімейні скандали. Оскільки ОСОБА_4 залишився без батьківського піклування, розпорядженням Софіївського селищної голови xлопець влаштований на тимчасове перебування до сім`ї рідної тітки ОСОБА_2 . Зі слів дитини, мама постійно пила зі співмешканцем, сперечалася з ним. Хлопець знає, що тітка хоче позбавити маму батьківських прав і повністю з нею згоден. Надалі хоче проживати тільки з рідною тіткою ОСОБА_2 , а не з мамою. Точку зору хлопця підтвердив психолог, який працював із дитиною. ОСОБА_2 влаштувала дитину на навчання до Запорізької філії Софіївського ліцею Софіївської селищної ради Дніпропетровської області. ОСОБА_3 добре відомо, де знаходиться її дитина, і що сестра збирається позбавити її батьківських прав. 19 грудня 2022 року було обстежено умови проживання дитини за адресою перебування у сім`ї тітки: АДРЕСА_1 . В ході обстеження встановлено, що у будинку є достатньо житлової площі для проживання сім`ї тітки та племінника. Умови проживання якісні, дитина має усе необхідне для комфортного проживання, навчання, розвитку та проведення дозвілля, Хлопець повністю забезпечений сезонним одягом, взуттям, речами повсякденного вжитку, канцелярським приладдям. У користуванні має сучасний мобільний телефон та планшет. Оскільки гр. ОСОБА_3 свідомо самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків, не цікавиться життям, розвитком дитини, її станом здоров`я, не надає коштів для утримання дитини; не контролювала відвідування дитиною навчального закладу; не вживає заходів щодо отримання дитиною паспорта громадянина України, а це у свою чергу означає, що вона порушує права дитини та ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків; враховуючи факти, що ОСОБА_4 не виявляє бажання проживати з матір`ю: гідні умови, які створила тітка для проживання, навчання та розвитку дитини, орган опіки та піклування вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 26,27).

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27.02.1991 року, дата набуття чинності для України 27.09.1991 року) (надалі - Конвенція про права дитини), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини, а також на положення ч. 8 ст. 7 Сімейного Кодексу України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Так, статтею 23 Конвенції про права дитини, встановлено, що дитина має вести повноцінне і достойне життя в умовах, які забезпечують її гідність, сприяють почуттю впевненості в собі і полегшують її активну участь у житті суспільства.

У силу ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до п. 2 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав якщо вона, він ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Як вбачається з роз`яснень, викладених в п. 16 постанови Пленуму ВСУ від 30.03.2007р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Статтею 9 Конвенції про права дитини передбачено, що дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають, що таке розлучення необхідне в як найкращих інтересах дитини.

Таким чином, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд вважає, що винна поведінка матері щодо свідомого самоухилення від виконання батьківських обов`язків знайшла своє підтвердження в матеріалах справи.

Оцінюючи наведені докази в їх сукупності, суд вважає, що представником позивача доведено факт ухилення ОСОБА_3 від виконання своїх обов`язків, оскільки остання не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, виховання, підготовку до самостійного життя, що негативно впливає на її фізичний та психологічний розвиток як складову виховання, а тому позовні вимоги в частині позбавлення батьківських прав підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно зі ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Разом з тим, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів, який набрав чинності 08 липня 2017 року, до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України внесено зміни, згідно яких розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи фактичні обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, керуючись принципом справедливості, добросовісності, розумності, враховуючи стан здоров`я, матеріальне становище та інтереси неповнолітньої дитини, суд прийшов до висновку про задоволення уточненного позову в цій частині позову у зв`язку з тим, що дитина потребує матеріальної допомоги від матері, яка згідно закону повинна утримувати її, суд вважає за доцільне стягувати з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), саме такий розмір аліментів, суд вважає обґрунтованим та доцільним, тому позовні вимоги в цій частині необхідно задовольнити.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення щодо стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Щодо вимоги про встановлення опіки над неповнолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5. та визначення місця проживання дитини у тітки ОСОБА_2 , суд враховуючи норму ч.4 ст. 60 ЦК України, яка передбачає, що «Суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування». Матеріали справи відповідного клопотання не містять. Тому суд не має достатніх підстав для призначення опікуна ОСОБА_2 над неповнолітнім ОСОБА_4 та визначення місця проживання дитини, та вирішуючи цю справу, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач має звернутися до органу опіки і піклування для вирішення цього питання, тому в цих позовних вимогах слід відмовити.

Крім того, відповідно до ч.4, ч.6 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Частиною третьою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову - на відповідача, тому з ОСОБА_3 повинно бути стягнуто судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп. на користь ОСОБА_2 .

За позовні вимоги про стягнення аліментів судовий збір стягується з відповідача на користь держави у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст.ст. 150, 164, 165, 166 СК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 223, 247, 259, 263-265, 280-284, 354-355 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Уточнену позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог: виконком Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, - задовольнитии частково.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьківських прав відносно її неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженки с. Нововітебське, Софіївського району, Дніпропетровської області на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї четвертої заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягувати з 20 березеня 2023 року.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду про стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , року народження, на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

В іншій частині задоволення позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

1)позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає: АДРЕСА_2 , рнокпп: НОМЕР_2 ;

2)відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , інд: НОМЕР_3 , рнокпп: НОМЕР_4 ;

3)третя особа: Виконком Софіївської селищної ради місце знаходження: Дніпропетровська область, Криворізький район, смт. Софіївка, вул. Шкільна, 19, індекс: 53100.

Дата складення повного судового рішення 22 червня 2023 року.

Суддя Н.О.Кравченко