Вирок № 111727552, 23.06.2023, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/148/23

Провадження №:1-кп/138/80/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2023 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого, судді: ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів захисником кримінальне провадження № 62022240040000140 від 16.09.2023 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, не працюючого, не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до наказу начальника ГУНП у Вінницькій області № 239 о/с від 31.12.2020 ОСОБА_4 був призначений на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції Могилів-Подільського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області і на підставі ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» являвся працівником правоохоронного органу із спеціальним званням старший лейтенант.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

У відповідності до посадової інструкції інспектора СРПП Могилів-Подільського РВП ГНУП у Вінницькій області ОСОБА_4 , він, як інспектор під час виконання службових обов`язків керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів, нормативно-правовими актами НПУ та МВС, нормативними документами інших центральних органів виконавчої влади, які віднесені до сфери аналітичної роботи та планування, зокрема наказом МВС України від 07.11.2015 № 1376 «Про затвердження інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції». Відповідно до п. 11 розділу 2, п. 5 розділу 2.1 та п. 5 розділу 3 Посадової інструкції одним із основних обов`язків та напрямків діяльності інспектора СРПП є, у випадках, визначених законом, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, прийняття рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечення їх використання.

В примітці до ст. 358 КК України вказано, що під офіційним документом у ст. 357, 358, 366 КК України слід розуміти документи, які містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, що підтверджує або посвідчує певні події, явища, або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноваженими (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб не залежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку із їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Згідно ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адмінстративно-громадських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноваженим органом державної влади, повноваженим органом чи повноваженою службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, ОСОБА_4 , у період з 31.12.2020, працюючи на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції Могилів-Подільського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області відповідно до своїх посадових обов`язків і в силу наданих йому законом владних повноважень, ст. 364 КК України, являвся службовою особою.

Однак, ОСОБА_4 , будучи службовою особою, яка постійно здійснює функції представника влади, наділеною правом в межах своєї компетенції пред`являти вимоги та приймати рішення, обов`язкові для виконання фізичними і юридичними особами незалежно від їх відомчої незалежності чи підлеглості, вчинив службову недбалість за наступних обставин.

Так, статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Повноваження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваження на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадить в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 222 КУпАП, в редакції від 31.12.2021, органи Національної поліції розглядають справи адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 44-3 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 44-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту.

31.12.2021 в другій половині дня інспектор СРПП Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 , під час виконання службових обов`язків та здійснення патрулювання громадських місць м. Могилів-Подільський, в порушення абз. 1, 2 п. 1 розділу ІІ Наказу МВС України № 1179 від 09.11.2016 «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських», п. п 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 2 ч. 3 ст. 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», ст. 7 КУпАП, неналежно виконав свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них. Зокрема, перебуваючи на території автостанції по проспекту Героїв, 41, належним чином не пересвідчився в особі правопорушниці, яка представилась ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою м. Могилів-Подільський, проживаючою за адресою: АДРЕСА_3 , та виніс постанову серії ГАБ № 918945 від 31.12.2021 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП у виді штрафу в розмірі 170 гривень за перебування в приміщенні автостанції без засобів індивідуального захисту, що закривають ніс та рот.

Згідно ж з інформацією, наданою Державною прикордонною службою України № 91-30356/15-22-Вих від 20.10.2022, ОСОБА_7 29.11.2021 виїхала за межі державного кордону Україна, а 16.04.2022 в`їхала на територію України.

Відповідно до висновку експерта № 6786/22-21 від 03.11.2022 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи установлено, що рукописний текст та підпис у графі «Посадова особа органу поліції» в постанові по справі адміністративне правопорушення серії ГАБ № 918945 від 31.12.2021, - виконані ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Окрім цього, відповідно до висновку експерта № 6785/22-21 від 04.11.2022 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, установлено, що підписи в графах «Вилучені документи, речі отримав», «Примірник постанови отримав» в постанові по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ № 918945 від 31.12.2021,- виконані не ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а іншою особою.

Таким чином, в результаті вказаної службової недбалості ОСОБА_4 завдано істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам ОСОБА_6 , яку безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, якого вона не вчиняла, а також державним інтересам, шляхом погіршення в очах суспільства авторитету правоохоронних органів України, зокрема Національної поліції.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 367 КК України, - службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним інтересам.

В судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 366 КК України не визнав та пояснив, що 31.12.2021 під час карантину разом з колегою ОСОБА_8 патрулюючи в місті Могилів-Подільський з 06 год. 00 хв. по 18 год. 00 хв. на автостанції виявив жінку, яка представилась ОСОБА_6 , без захисної маски, за що притягнув її до адміністративної відповідальності. Одразу про цей випадок він повідомив за номером телефону «102» зі свого мобільного НОМЕР_1 . Постанову відносно ОСОБА_6 складав на вулиці біля автовокзалу, оскільки був без патрульного автомобіля. Особу правопорушниці встановив через базу «ІПНП» зі слів останньої. Чи пред`являла вона документи в той день не пам`ятає. В постанові за ОСОБА_6 він не розписувався, лише за себе та своєю рукою заповнив текст. Скільки саме постанов виніс того дня не пам`ятає. Зазначив, що були випадки коли правопорушники представлялися іншими особами. В судому засіданні побачивши ОСОБА_6 вже зрозумів, що на автостанції була інша особа, яка знала анкетні дані останньої. З висновком службового розслідування його не знайомили. Коли 31.12.2021 виносив постанову відносно ОСОБА_6 його колега можливо відходила та не бачила цієї події. Обставин винесення 13.02.2021 аналогічної постанови відносно ОСОБА_6 не пам`ятає.

Потерпіла ОСОБА_6 суду пояснила, що обвинуваченого вперше побачила в судовому засіданні і раніше не знала. З 29.11.2021 по 16.04.2022 перебувала в Польщі в м. Шльонське, де працювала на меблевій фабриці. В кінці січня 2022 року до неї зателефонували з поліції і повідомили, що на неї складено постанову за те, що 31.12.2021 ніби-то вона була без маски в приміщенні Могилів-Подільської автостанції. На це вона зазначила, що штраф сплачувати не буде, оскільки такого правопорушення не скоювала. З заявами про правопорушення з боку ОСОБА_4 сама ОСОБА_6 не зверталась, але протокол прийняття заяви підписала добровільно. За адресою, зазначеною в постанові, а саме по АДРЕСА_3 проживає її батько. 16.06.2022 поліцейський ОСОБА_9 , який телефонував потерпілій, скинув їй в месенджер «вайбер» постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, яка підписана не нею. Зустрілись з ним вперше у вересні 2022 року, до цього спілкувались лише по телефону. Потім ОСОБА_9 допитував ОСОБА_10 письмово. Щодо постанови, яка була винесена ОСОБА_11 13.02.023 пояснила, що в лютому 2021 року знаходилась на території України, але до відповідальності за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП не притягувалась, оскільки навіть не була у вказаному в постанові магазині і інцидентів з поліціє з приводу неносіння захисних масок ніколи не мала.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що обвинувачений це її колега, були з ним раніше в одному поліцейському екіпажі, стосунки нормальні. 31.12.2021 з 06 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. з ОСОБА_4 були вдвох в складі пішого патруля, після виявлення якихось правопорушень складали відповідні документи. Чи складались якісь документи саме на автостанції, в тому числі відносно потерпілої, свідок не пам`ятає. Вперше потерпілу ОСОБА_6 побачила в суді. Того дня могла відлучитись на 15-20 хвилин в туалет і не бачити описаних в постанові подій. Постанови чи протоколи, винесені в день патрулювання, патрульні здають кожен окремо. Під час виявлення правопорушення за ст. 44-3 КУпАП потрібно було обов`язково телефонувати на номер лінії «102».

Крім показань зазначених осіб вина ОСОБА_4 підтверджується і дослідженими матеріалами кримінального провадження:

протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 13.09.2022, в якому зазначено, що ОСОБА_6 просить вжити заходів до інспектора ОСОБА_4 , який 31.12.2021 виніс відносно неї постанову про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП під час перебування останньої у Польщі (а. с. 78-79 т. 1);

копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон, виданого на ім`я ОСОБА_12 , в якому проставлено відмітки працівниками прикордонної служби, згідно яких остання 29.11.2021 виїхала з України і повернулась 16.04.2022 (а. с. 81-82 т. 1);

копією постанови серії ГАБ № 918945 по справі про адміністративне правопорушення від 31.12.2021, складеної відносно ОСОБА_6 про притягнення її до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень (а. с. 86 т. 1);

витягом з ЄРДР від 16.09.2022, в якому зазначено, що ОСОБА_4 виніс постанову по справі по адміністративне правопорушення серії ГАБ № 9189454 від 31.12.2021 відносно ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, яка в той час перебувала за кордоном (а. с. 87 т. 1);

повідомленням Головного центру обробки спеціальної інформації ДПСУ №91-30356/0/15-22-Вих від 20.10.2022, в якому вказано, що ОСОБА_6 29.11.2021 о 02 год. 30 хв. виїхала з України в пункті пропуску «Краківець» та 16.04.2022 о 09 год. 01 хв. в`їхала в Україні в пункті пропуску «Краківець» (а. с. 91 т. 1);

висновком службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни інспектором сектору реагування патрульної поліції Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_13 від 14.10.2022, згідно якого проведеним службовим розслідуванням установлено порушення останнім службової дисципліни (а. с. 94-101 т. 1);

копією витягу з наказу №239 о/с від 31.12.2020, згідно якого ОСОБА_4 призначено інспектором сектору реагування патрульної поліції Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області (а. с. 104 т. 1);

протоколом тимчасового доступу до речей і документів з описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 18.10.2022, згідно якого вилучено оригінали рапортів ОСОБА_13 від 27.01.2022, 01.01.2022, 04.01.2022, 09.01.2022, 11.02.2022, 24.11.2022, оригінал постанови ГАБ № 918945 від 31.12.2021 та супровідний лист від 20.06.2022 № 19736, постанову про повернення виконавчого документа серії ВП №68366538, службову характеристику на ОСОБА_4 та функціональні обов`язки ОСОБА_4 (а. с. 112-115 т. 1);

постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 20.06.2022 (а. с. 117 т.1);

протоколом отримання зразків для експертизи від 18.10.2022 у ОСОБА_6 для проведення судової почеркознавчої експертизи (а. с. 121 т. 1);

висновком експертів за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 62022240040000140 від 04.11.2022 № 6785/22-21, згідно якого підписи в графах «Вилучені документи, речі отримав», «Примірник постанови отримав» в постанові по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ № 918945 від 31.12.2021, - виконанні не ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а іншою особою (а. с. 128-131 т. 1);

постановою серії ГАБ № 918945 від 31.12.2021, винесеною ІСРПП Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 , згідно якої на ОСОБА_6 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 170 гривень (а. с. 131 т. 1);

висновком експертів за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 62022240040000140 від 03.11.2022 № 6786/22-21, згідно якого рукописний текст та підпис в графі «Посадова особа органу поліції» в постанові по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ № 918945 від 31.12.2021, - виконані ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановити, чи виконанні відписи в графах: «Вилучені документи, речі отримав», «Примірник постанови отримав» в постанові по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ № 918945 від 31.12.2021, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чи іншою особою, - не представилось можливим з причин, що викладені у п. 2. (а. с. 139-143 т. 1);

копією постанови серії ГАА № 171669 від 13.02.2023 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, відносно знову ж таки ОСОБА_6 , яка була винесена знову ж таки ОСОБА_4 (а. с. 199 т. 1).

Згідно ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотиви і мета вчинення кримінального правопорушення.

Згідно вимог ч. 1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, висловлену у п. 60 Рішення у справі «Коробов проти України», яке набуло статусу остаточного, відповідно до якої Європейський суд з прав людини в черговий раз звертає увагу на те, що «при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту».

Відповідно до норм, передбачених ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Враховуючи усезазначене,всебічно,повно таоб`єктивнодослідивши наданісторонами докази,суд прийшовдо висновку про недотримання стороною обвинувачення стандарту підтвердження доведеності винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, зокрема не було доведено, що він, використовуючи свої службові повноваження, діючи умисно, в особистих інтересах, з метою покращення результатів своєї роботи, штучного нарощування показників з виявлення та припинення адміністративних правопорушень, для підвищення власного авторитету в системі правоохоронних органів, виніс завідомо неправдиву постанову про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_6 . Зазначені обставини не підкріплені доказами, а є лише припущенням сторони обвинувачення, що потягло за собою необґрунтоване обвинувачення ОСОБА_4 в умисному злочині.

Так, відповідно до вимог ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

В ч. 1 ст. 268 КУпАП зазначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Статтею ж 279 КУпАП визначено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідно до якого розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Частина 2 статті 33 КУпАП вказує, що при накладенні стягнення враховуються, крі іншого, особа порушника.

Стаття ж 260 КУпАП, з метою зокрема встановлення особи, дозволяє навіть їх адміністративне затримання.

Аналіз зазначених норм КУпАП дозволяє зробити цілком логічний висновок, що посадова особа, яка розглядає справу зобов`язана встановити особу порушника, тобто чітко розуміти кого саме вона притягує до відповідальності.

Частиною 1 статті 367 КК України визначено відповідальність за службову недбалість, тобто за невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

Службова недбалість це єдиний злочин у сфері службової діяльності, який вчиняється тільки з необережності, на відміну від усіх інших, які передбачають наявність умислу у винної особи.

З суб`єктивної сторони він характеризується злочинною самовпевненістю (службова особа передбачає, що внаслідок невиконання чи неналежного виконання нею своїх службових обов`язків правам і законним інтересам може бути завдано істотну шкоду, але легковажно розраховує на її відвернення) або злочинною недбалістю (службова особа не передбачає, що в результаті її поведінки може бути завдано істотну шкоду, хоча повинна була і могла це передбачити).

Злочинна недбалість відрізняється від інших видів вини (прямого і непрямого умислу, злочинної самовпевненості) тим, що особа не передбачає настання суспільно небезпечних наслідків.

Суб`єкт даного кримінального правопорушення спеціальний, оскільки ним може бути лише службова особа, тобто особа, яка постійно чи тимчасово здійснює функції представника влади, а також обіймає постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконує такі обов`язки за спеціальним повноваженням.

Склад злочину, передбаченого ст. 367 КК України встановлює, що безпосереднім об`єктом злочину виступає встановлений порядок службової діяльності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності.

Крім того, об`єктивна сторона службової недбалості включає в себе наявність наступних складових: 1) діяння у формі невиконання чи неналежного виконання службовою особою своїх службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них (дія чи бездіяльність); 2) суспільно небезпечні наслідки у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб (ч. 1 ст. 367 КК) або тяжких наслідків (ч. 2 ст. 367 КК); 3) причинний зв`язок між діянням (бездіяльністю) та наслідками.

Надаючи показання в судовому засіданні ОСОБА_4 зазначив, що 31.12.2021 встановив особу правопорушниці лише згідно її слів і бази даних. Прокурор не спромігся спростувати цю версію захисту належними і достатніми доказами, зокрема навіть не перевірив чи містила вказана база даних фото ОСОБА_6 , а тому суд не виключає можливості, що анкетні дані ОСОБА_6 могла повідомити інша особа, і навіть зробити це двічі упродовж року (13.02.2021 та 31.12.2021), ввівши в оману працівника поліції. Разом з тим, саме ОСОБА_4 , здійснюючи адміністративне провадження у справі, повинен був переконатися в достовірності повідомленої йому правопорушницею інформації, в тому числі навіть використавши наданий йому законодавством механізм адміністративного затримання для встановлення особи.

Таким чином,з наданихпрокурором доказів,встановлено,що внеобережних,а нев умисних,діях ОСОБА_4 наявні всіобов`язковіелементи самескладу кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.367КК України,що потяглоза собоюзміну судомкваліфікації йогодоведених протиправнихдій.

Відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 366 КК України та ч. 1 ст. 367 КК України є однорідними, оскільки відноситься до так званих спеціальних видів службових злочинів, вчинення яких також обумовлено службовим становищем суб`єкта, є нетяжкими злочинами та за їх вчинення передбачено однакові види кримінальної відповідальності, при цьому службова недбалість є необережним злочином, який через це є менш суспільно небезпечним, ніж службове підроблення, яке характеризується лише умисною формою вини. Крім того, кримінальним та кримінальним процесуальним законодавством для осіб, які вчиняють необережні правопорушення законодавцем передбачено ряд кращих моментів, зокрема таких як звільнення особи від кримінальної відповідальності (Розділ ІХ КК України). З огляду на викладене дана перекваліфікація в судовому порядку можлива, так як однозначно покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

На підставівикладеного,суд вважає повністю доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 саме за ч. 1 ст. 367 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобіганню вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання.

Правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 367 КК України, є не тяжким злочином.

Обвинувачений ОСОБА_4 не судимий, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, а за місцем колишньої роботи посередньо, одружений, має на утриманні дитину, у лікаря нарколога на обліку не перебуває, за психіатричною допомогою не звертався.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 є наявність на утриманні малолітньої дитини.

Обставин, що обтяжують його покарання судом не встановлено.

На підставі викладеного суд вважає, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді штрафу відповідно до вимог ч.1 ст.3367, 53 КК України, з урахуванням майнового стану особи, з розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.

Згідно ст. 122, 124 КПК України процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, слід стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.

Керуючись ст. 12, 53, 65-67, ч. 1 ст. 367 КК України, ст. 122, 124, 368-370, 374-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим за ч. 1 ст. 367 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на строк 1 (один) рік.

Розстрочити ОСОБА_4 виплату вказаного штрафу рівними частинами по 3400 (три тисячі чотириста) гривень щомісячно строком на 10 місяців.

Понесені по справі процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів в сумі 13 213 (тринадцять тисяч двісті тринадцять) гривень 09 копійок стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення і набирає законної сили після закінчення вказаного строку, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити учасникам судового провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, потерпілій та надіслати захиснику.

Суддя ОСОБА_1