Ухвала суду № 111727004, 13.06.2023, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/6163/22

Номер провадження 1-кс/404/1511/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 року м. Кропивницький

Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна: адвоката ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в залі Кіровського районного суду міста Кіровограда клопотання слідчого СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_7 , про накладення арешту на майно та передачу арештованого майна Національному агентству України питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління ними по кримінальному провадженню 42021000000001042, за ч. 1 ст. 388 та ч. 4 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий за погодженням з прокурором подав до слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда клопотання про накладення арешту на вилучене під час обшуків майно з встановленням заборони на користування та розпорядження ним. Також просить визначити порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні 42021000000001042, за ч. 1 ст. 388 та ч. 4 ст. 190 КК України, шляхом передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, у порядку та на умовах, визначених статтями 1, 9, 19-24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», арештованого майна (далі АРМА).

Передачу в АРМА арештованого майна обгрунтовують тим, що його вартість становить понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Метою передачі є необхідність запобігти знеціненню арештованого майна. Прокурор вимоги підтримав.

Представники володільців заперечили проти доводів, оскільки прокурор: пропустив 48 годин звернення з клопотанням про накладення арешту на вилучене майно; повторно звернувся з клопотанням про накладення арешту, коли існує чинний захід забезпечення у виді вже накладеного арешту; порушено розумний строк проведення цього досудового розслідування; відсутні ознаки події самого кримінального правопорушення, у звязку з якими повторно звернулись з клопотанням про накладення арешту на майно; речові докази не збереги на собі будь яку доказову інформацію; арешт негативно позначиться на господарській діяльності ТОВ «Майнінг Експрес».

За версією представників сторони обвинувачення, по вулиці Волкова, 13Е в місті Кропивницькому, починаючи з 2018 року група осіб створила протиправну фінансову піраміду, метою якої стало заволодіння шахрайським шляхом коштами громадян України та іноземних громадян, в особливо великих розмірах під виглядом надання послуг «хмарного майнингу» найбільш капіталізованих світових крипто валют, без фактичного надання таких послуг.

По результатам проведення двох обшуків від 07-08.06.2021 року та 27-30.01.2022 року по вул. Волкова, 13Е в місті Кропивницькому відшукали та вилучили перелік майна зазначений у поданому клопотанні.

15 червня 2021 року, за клопотанням заступника начальника відділу Офісу Генерального прокурора Печерським районним чудом м. Києва накладено арешт на майно вилучене під час обшуку, проведеного по АДРЕСА_1 .

04 жовтня 2021 року, ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, залишена без змін ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.06.2021 року про накладення арешту на майно.

16 лютого 2022 року, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва скасовано арешт з майна вилученого під час проведення обшуку за місцем здійснення діяльності компанії ТОВ «Майнінг Експрес», за адресою: м. Кропивницький, вул. Волкова, 13Е, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.06.2021 року.

26 травня 2022 року, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зобов`язано слідчого повернути ТОВ «Майнінг Експрес» тимчасово вилучене 27.01.2022 року під час обшуку майно за адресою: м. Кропивницький, вул. Волкова, 13Е.

06 червня 2022 року, слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва накладено арешт на майно, вилучене в ході обшуків 07-08.06.2021 року та 27-30.01.2022 року за адресою: м. Кропивницький, вул. Волкова, 13Е.

07 липня 2022 року, слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва постановлена ухвала, якою скасовано арешт з майна, вилученого 07-08.06.2021 року під час обшуку за місцем здійснення діяльності компанії ТОВ «Майнінг Експрес», за адресою: м. Кропивницький, вул. Волкова, 13Е, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.06.2022 року.

На підставі постанови першого заступника Генерального прокурора, підтвердженого змістом витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що станом на 12.07.2022 року проведення досудового розслідування кримінального провадження 42021000000001042, за ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 388 КК України доручено слідчому управлінню Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим.

02.08.2022 року ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області повторно накладено арешт на майно, визнане речовими доказами у кримінальному провадженні 42021000000001042, шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування майном.

11 серпня 2022 року, постановою заступника Генерального прокурора, проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню 42021000000001042, доручено слідчому управлінню Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області.

Постановою заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовими розслідуваннями та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях з кіберзлочинності управління організації і процесуального керівництва досудовими розслідуваннями посягань на кібербезпеку держави Департаменту організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки та кібербезпеку держави Офісу Генерального прокурора від 12 вересня 2022 року визначена підслідність кримінального провадження 42021000000001042 за слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області.

30 вересня 2022 року, слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва постановив ухвалу, якою скасував арешт накладений на майно слідчим суддею Вінницького міського суду Вінницької області від 02.08.2022 року, вилучене : 07-08.06.2021 року та 27-30.01.2022 року під час проведення обшуків за адресою: м. Кропивницький, вул. Волкова, 13Е.

Постановою прокурора відділу Кіровоградської обласної прокуратури від 21.10.2022 року, проведення досудового розслідування доручено слідчому відділу Кропивницького РУП ГУ НП в Кіровоградській області.

Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ухвалою від 04.10.2022 року відмовив ТОВ «Майнінг Експрес» у задоволенні клопотання про скасування арешту майна.

11 травня 2023 року, на підставі ухвали слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда, відмовлено у задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Майнінг Експрес» на бездіяльність слідчого Кропивницького РУП ГУ НП в Кіровоградській області про повернення майна, вилученого 07-08.06.2021 року та 27-30.01.2022 року по вул. Волкова, 13Е в м. Кропивницькому, оскільки представник ТОВ «Майнінг Експрес» не подав доказів постановлення слідчим суддею ухвали про скасування арешту на майно компетентним судом, з дотриманням вимог підслідності. За огляду на виявлений недолік зроблено висновок, що стосовно учасників цього кримінального провадження залишатися чинним та підлягають виконанню умови застосованого заходу забезпечення у виді накладення арешту та заборони на відчуження, розпорядження і користування майном товариства з обмеженою відповідальністю «Майнінг Експрес», накладений на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02.08.2022 року.

У рішенні Конституційного Суду України від 18 червня 2020 року № 5-р(II)/2020 акцентовано увагу на тому, що органи публічної влади повинні додержуватися не лише приписів актів права, а й своїх обіцянок та пробуджених очікувань. У постанові від 20 жовтня 2020 року у справі № 826/3694/16 ВС підкреслив, що складовою принципу юридичної визначеності є принцип легітимних очікувань, який має застосовуватись під час безпосереднього застосування чинних норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх очікувань. Таке очікування повинно мати належне правове підґрунтя у національному законодавстві, - чинний закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування п. 68 рішення ЄСПЛ у справі «Воловік проти України». У пункті 62 рішення ЄСПЛ у справі «Provincial Building Society, Leeds Permanent Building Society and Yorkshire Building Society v. the United Kingdom» сформульований висновок, що «легітимне очікування» стосується також способу, у який започаткований та буде продовжений в такий самий спосіб. У цьому рішенні ЄСПЛ підкреслено, що легітимні очікування можуть виникати на підставі сталої судової практики щодо способу застосування норми права.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. (ст. 2 КПК України)

Отже на державу в особі представників сторони обвинувачення покладається позитивний обовязок організувати проведення ефективного досудового розслідування, яке повинно забезпечити баланс інтересів не тільки власників арештованого майна, але й потерпілих.

Обовязок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та передбачені ст. 91 цього Кодексу, покладається на слідчого та прокурора. (ч.1 ст.92 КПК України)

Завданням слідчого судді є дотримання прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадженні (п. 18 ч. ч.1 ст. 2 КПК України). Сукупність перелічених обставин вимагає від слідчого судді врахувати інтереси не тільки власника арештованого майна, але й порушені майнові інтереси потерпілих та інших учасників кримінального провадження, насамперед суспільні інтереси. Такий висновок узгоджується з п.1 ч. 1 ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якого будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи». Держава зобов`язана забезпечити ефективне розслідування і таке завдання переважає тимчасове обмеження майнових прав власника арештованого майна.

Слідчий правильно звернувся з клопотанням про необхідність повторного накладення арешту на речовий доказ. Результат вирішеного клопотання дасть змогу всім учасникам цього кримінального провадження чітко усвідомлювати наслідки своїх очікувань і не зловживати наданими правами. Таке очікування має належне правове підґрунтя у національному законодавстві та наявну усталену практику національних судів щодо необхідності накладення арешту на речові докази, що мають бути використані в суді. Започаткований захід забезпечення у виді накладеного арешту буде продовжений у такий самий спосіб, тобто забезпечить легітимне очікування та виконає принцип правової визначеності щодо зрозумілого для всіх правового статусу і застосованого обтяження щодо арештованого речового доказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, слідчий правильно звернувся з клопотанням про накладення арешту на автомобіль з тих підстав, що він є речовим доказом у даному кримінальному провадженні. Майно, яке є речовим доказом та відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання), тобто перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна. Завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування стало відомо на початковій стадії досудового розслідування та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна.

На початковій стадії досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні виправдана потреба у тимчасовому втручанні в права та інтереси власників та володільців майна, шляхом накладення арешту.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. (ч.11 ст. 170 КПК України) Прокурор довів наявність розумної підозри про існування ризику продажу, розборки, продажу цілого по частинам, заміни номерних вузлів та агрегатів, тобто ризику втрати значення речового доказу, як такого. Для проведення ефективного досудового розслідування, призначення та проведення спеціальних досліджень є потреба у збереженні цього майна у такому незмінному стані до встановлення фактичних обставин та досягнення завдань цього кримінального провадження. В іншому випадку сторони кримінального провадження втратять доступу до правосуддя, оскільки будуть позбавлені знайомитись з такою складовою матеріалів кримінального провадження, як речовий доказ. Наслідком повернення речових доказів стане реальний ризик невиконання вимог ст. 290 КПК України. У свою чергу суд першої, апеляційної, касаційної інстанції втратить можливість забезпечити основну засаду кримінального провадження передбачену ст. 23 КПК України, - безпосередність дослідження доказів судом. У випадку повернення ування арешту буде порушено право всіх сторін та учасників кримінального провадження, оскільки всі вони безповоротно втратять можливість встановити дійсні обставини, встановити винну особу, право підозрюваного і потерпілого буде порушено, оскільки без речового доказу стане неможливим підтвердження чи спростування правової позиції сторони захисту, а також проведення повторних, комплексних, комісійних експертиз.

Відповідно до абзацу сьомого частини шостої ст. 100 КПК України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі його відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.

Згідно ч.1 ст. 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешту кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.

Пунктом 4 частини першої статті 9 Закону на Національне агентство покладено функцію з проведення оцінки, ведення обліку та управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

Абзацом першим частини першої статті 19 закону встановлено, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, із встановленням заборони розпоряджатися та /або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Згідно з абзацом другим частини першої статті 19 Закону, активи, визначені абзацом першим цієї статті, приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону визначено, що у разі прийняття в управління активів, які чи права на які та їх обтяження підлягають державній реєстрації, Національне агентство надсилає того самого дня інформацію про накладення арешту на активи органам, що ведуть державні реєстри таких активів, прав на них або їх обтяжень. У цьому кримінальному провадженні вилучене майно визнано речовим доказом і відповідає вимогам для накладення арешту. Вилучене арештоване майно використовуюється для майнінгу. Отже існує і продовжує існувати нагальна потреба у створенні умов для кваліфікованого зберігання, обліку, управління та експлуатації арештованого майна товариства.

Представники сторони обвинувачення не володіють спеціальними знаннями, не здобули навичок обслуговування майнінг ферм, не мають технічних умов і засобів управління майнінговим обладнанням, тоді як перераховані завдання належать до компетенції та можуть бути виконані Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення збереження їхньої економічної вартості.

Звертаю увагу, що представники сторонни обвинувачення передчасно заявлили вимогу про передачу арештованих речових доказів на реалізацію, оскільки долю речових доказів вирішує тільки суд під час ухвалення остаточного судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. (ч. 9 ст. 100 КПК України) Слідчий суддя на початковій стадії досудового розслідування суто з обєктивних причин не здатен передбачити у майбутньому остаточне правове вирішення цього кримінального провадження, крім того не має законних передумов на стадії досудового провадження дати розпорядження про реалізацію арештованих речових доказів. З огляду на вказане не підлягає задоволенню вимога про реалізацію арештованих речових доказів.

Тривалість досудового розслідування обумовлена поважними причинами, якими є: 1) запровадження на території України правового режиму воєнного стану; 2) зясування переліку, анкетних даних та місцезнаходження потерпілих і свідків; 3) можливе перебування потерпілих в евакуації; 4) перебування потерпілих і свідків за межами України, що об`єктивно ускладнює проведення слідчих дій та прийняття процесуальних рішень з вказаними особами; 5) необхідність направлення для виконання доручення про міжнародну правову допомогу. Сукупність перерахованих поважних чинників зумовлена наявністю об`єктивних обставин, які виправдовують тривалі, проте розумні строки проведення цього досудового розслідування.

Вимоги про дотримання розумних строків кримінального провадження законодавчо закріплені у ст. 28 КПК України та відповідають існуючій практиці ЄСПЛ та нормам Конвенції стосовно дотримання прав людини у цій сфері. Зокрема, відповідно до ч. 1 статті 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Практика ЄСПЛ (що має враховуватися судами з огляду на положення ст. 17 Закону України від 23.02.2006 р. № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини») виходить із того, що ефективність розслідування включає вимоги щодо оперативності та розумної швидкості. Навіть якщо існують обставини, які перешкоджають прогресу розслідування в конкретній ситуації, оперативне реагування національних органів влади є надзвичайно важливим для підтримання віри громадян в їх відданість принципам верховенства права та здатність запобігати проявам сприяння незаконним діям або терпимості до них (рішення у справах «Риженко проти України», «Silih v. Slovenia»).

Конституційний Суд України у рішенні від 30 січня 2003 року (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) зазначив, що «поняття розумний строк досудового слідства є оціночним, тобто таким, що визначається у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин вчинення і розслідування злочину». Визначення розумного строку досудового слідства залежить від багатьох факторів, включаючи обсяг і складність справи, кількість слідчих дій, число потерпілих та свідків, необхідність проведення експертиз та отримання висновків тощо. Але за будь-яких обставин строк досудового слідства не повинен перевищувати меж необхідності. Досудове слідство повинно бути закінчене у кожній справі без порушення права на справедливий судовий розгляд і права на ефективний засіб захисту, що передбачено ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.Проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні у строк, що перевищує значний проміжок часу, нівелює таку засаду кримінального провадження, як розумні строки, визначену в ст. 28 КПК України.

Необхідно зазначити, що 02.03.2022 року Рада Суддів України опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, де зазначила, що процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.

Згідно цих рекомендацій, введення в Україні режиму воєнного стану 24.02.2022 року на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та подальше продовження режиму воєнного стану є об`єктивною та поважною причиною проведення тривалого досудового розслідування.

Відповідно до ч.1 ст.113 КПК України процесуальні строки визначено як встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Згідно ч. 8 ст. 615 КПК України, строк дії воєнного стану не зараховується до загального строку досудового розслідування.

Незалежно від тривалості заходу забезпечення, дії представників сторони обвинувачення продовжують залишатись правомірними, тому що у цьому кримінальному провадженні не закінчились передбачені законом строки досудового розслідування, отже власник арештованого майна безпідставно заперечує щодо застосування заходу забезпечення.

Акцентую увагу, що можлива бездіяльність чи ймовірна неефективна організація проведення досудового розслідування є приводом суто для ініціювання дисциплінарних проваджень стосовно окремо взятих представників досудового розслідування, але не є законною правовою підставою для скасування ухвали про арешт чи відмови у задоволенні цього клопотання про накладення арешту на речовий доказ. Керуючись ст. 173 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Накласти арешт, встановити заборону на відчуження та користування майном, право власності на яке зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю «Майнінг Експрес», з подальшою передачею арештованого майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1, код ЕДРПОУ 41037901) :

- моноблок Артлайн;

- системний блок;

- чорнові записи;

- 2 блокноти;

- 3 зошити;

- копії документів;

- системний блок;

- зарядний пристрій;

- зарядний пристрій;

- обладнання для майнінгу Антмайнер;

- обладнання для майнінгу Антмайнер;

- обладнання для майнінгу Р102 ЦМС;

- обладнання для майнінгу Р102 ЦМС;

- обладнання для майнінгу Р102 Бокка;

- обладнання для майнінгу Р102 Бокка;

- майнінг ферму з 6 відеокартами;

- майнінг ферму з 8 відеокартами;

- обладнання для майнінгу Р106;

- обладнання для майнінгу Р106;

- обладнання для майнінгу Р102 - 537 шт.;

- обладнання для майнінгу M-P106L9-N6G - 917 шт.;

- ферми для майнінгу з відеокартами, жорсткими дисками та процессорами 62 шт.;

- обладнання для майнінгу Crypto Mining System Р102 - 420 шт.;

- обладнання для майнінгу Antminer - 720 шт.;

- обладнання для майнінгу Crypto Mining System P102 - 1115 шт., власником майна є «Майнінг Експрес».

Слідчому СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 вчинити дії, спрямовані на передачу в управління активів.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п"яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда ОСОБА_1