Рішення № 111720129, 21.06.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5254/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду із позовом звернулося Головне управління ДПС в Одеській області (далі ГУ ДПС) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 154137,42 грн.

Ухвалою суду від 20.03.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

До суду від представника відповідача надійшла заява, у якій зазначає, що відповідачем частину боргу в сумі 108000 грн погашено (надані копії квитанцій), іншу частину буде ФОП ОСОБА_1 буде намагатись погасити.

На підставі ч.4 ст.9, 72, 80 КАС України суд ухвалою від 15.05.2023 року зобов`язав ГУ ДПС надати суду у строк до 19.05.2023 року відомості щодо суми погашення ФОП ОСОБА_1 податкового боргу по збору за місця для паркування транспортних засобів, сплачений фізичними особами, а також суми, яка не погашена за позовом ГУ ДПС по даній с праві №420/5254/23 з відповідними доказами вказаних обставин.

До суду представником ГУ ДПС 22.05.2023 року подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача податковий борг у сумі 4098,42 грн: 1249,27 грн - борг згідно поданої декларації від 13.07.2020 року (60444,00 грн - погашені 59194,73 грн) та 2849,15 грн пеня.

Ухвалою суду від 24.05.2023 року прийнято до розгляду у справі №420/5254/23 заяву ГУ ДПС про зменшення позовних вимог та встановлено відповідачу ФОП ОСОБА_1 строк до 07.06.2023 року для надання пояснень щодо поданої заяви ГУ ДПС про зменшення позовних вимог.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 станом на 19.01.2023 року, відповідно до довідки-розрахунку заборгованості до бюджету, розрахунку податкового боргу та інтегрованої карток платника (далі ІКП), наявна податкова заборгованість перед бюджетом по збору для паркування транспортних засобів, сплачений фізичними особами за результатами річного декларування, яка, з урахуванням часткового погашення податкового боргу, становить 4098,42 грн (1249,27 грн - основний платіж та 2849,15 грн пеня).

24.06.2021 року податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ф» №0079878-1304-1553, яку було направлено платнику, однак борг не погашено.

Відповідачка відзив на позов не надала, до суду надійшла лише заява, у якій просила врахувати сплату заборгованості у розмірі 108000 грн. При цьому на виконання ухвали суду від 24.05.2023 року до суду не надано пояснень щодо заяви ГУ ДПС про зменшення позовних вимог.

Справа розглянута у порядку письмового провадження.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п.20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених ПК України.

До місцевих податків належать, зокрема, збір за місця для паркування транспортних засобів (п.п.10.2.1 п.10.2 ст.10 ПК України).

Платниками збору за місця для паркування транспортних засобів є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи - підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках (п.п.268-1.1.1 п. 261-1.1 ст.261-1 ПК України).

Згідно з п.49.2 ст.49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або при наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Пунктом 49.1 статті 49 ПК України встановлено, що податкова декларація, розрахунок, звіт - документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Форма податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 №636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору», передбачає подання платниками збору до контролюючого органу щокварталу звітності зі збору, показники в якій відображаються окремо за кожний квартал.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 12.01.2017 року була зареєстрована як фізична особа-підприємець за адресою: АДРЕСА_2 .

13.07.2022 року ФОП ОСОБА_1 подано до ГУ ДПС податкові декларації збору за місця для паркування транспортних засобів №20987183, №20987397, №20988820 за 2, 3 та 4 квартали 2021 року, згідно яких платником податку самостійно визначено суму податкового зобов`язання зі збору, зокрема за: 2 кв. 59787,00 грн, 3 кв.- 60444 грн, 4 кв. 60444 грн (а.с.14-19).

При цьому, у поданих деклараціях податковою адресою відповідачки визначено адресу реєстрації: АДРЕСА_1 .

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 54.1 ст.54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4 ст.59 ПК України).

Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вимог ст.59 ПКУ контролюючим органом направлялась на адресу відповідачки податкова вимога форми «Ф» від 24.06.2021 року №0079878-1304-1553 щодо сплати суми податкового боргу, зокрема, зі збору за місця для паркування транспортних засобів, сплачений фізичними особами в розмірі 107586,78 грн (а.с.13, 20-22).

Згідно з даними, що містяться в ФОП ОСОБА_1 , з 2021 року платник податків частково сплачувала податковий борг зі збору за місця для паркування транспортних засобів, проте станом на час подання податкових декларації (13.07.2022 року) заборгованість становила 12483,27 грн, що зумовило відсутність обов`язку контролюючого органу направлення додаткової податкової вимоги (а.с.10).

Станом на 31.12.2022 року податковий борг відповідачки зі сплати збору становив 154137,42 грн, з яких 151288,27 грн основний платіж та 2849,15 грн пеня (а.с.12).

Між тим, податковий борг погашався, зокрема, 01.02.2023 року на суму 54000 грн, 13.03.2023 року на суму 54000 грн, 19.05.2023 у розмірі 42039 грн. Станом на 31.05.2023 року податковий борг становить 69579,42 грн, з урахуванням подання 04.04.2023 року декларації по збору за місця для паркування транспортних засобів №8876312 на суму 65481 грн (а.с. 46-47).

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

ГУ ДПС, зменшуючи позовні вимоги у даній справі, у зв`язку з частковим погашенням боргу, просить стягнути з відповідачки залишок податкового боргу за податковою декларацією від №20988820 від 13.07.2022 у розмірі 4098,42 грн (1249,27 грн основний платіж та 2849,15 грн пеня).

Згідно з ІКП ФОП ОСОБА_1 на суму несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання зі збору, за яким виник податковий борг, після часткового погашення податкового боргу 25.07.2022 року контролюючим органом була нарахована пеня у розмірі 2849,15 грн (а.с.11).

Суд враховує, що завданням адміністративного суду при розгляді питань щодо стягнення податкового боргу є здійснення судового контролю за правомірністю дій суб`єкта владних повноважень при реалізації ним своєї компетенції.

Зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі, окрім факту узгодженості податкового зобов`язання, є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку.

Підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України).

Згідно з пунктом 131.2 статті 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Верховний Суд у постанові від 05.03.2021 по справі №805/1079/17-а дійшов висновку, що у разі якщо у платника податків є податковий борг незалежно від визначеного платником податків призначення платежу при сплаті сум податкових зобов`язань (як при своєчасній, так і при несвоєчасній сплаті) контролюючий орган зобов`язаний зарахувати платежі в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення в порядку, відповідно до якого в першу чергу погашається податкове зобов`язання, а далі штрафи і пеня).

Законом не встановлено виключень для платежів, які платник податків сплачує на погашення податкового боргу, який стягнуто з нього згідно з рішенням суду. Стягнення з платника податків податкового боргу судом є підтвердженням обов`язку платника податків сплатити податковий борг із забезпеченням виконання цього обов`язку у примусовому порядку.

На підставі ч.5 ст.242 КАС України суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05.03.2021 по справі №805/1079/17-а, та вважає, що сплачені ФОП ОСОБА_1 суми на погашення податкового боргу зі збору за місця для паркування транспортних засобів (основний платіж) не мали іншого призначення, ніж погашення податкового боргу.

Відповідно до пп. 129.1.3 п. 129.1 ст.129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань (підпункт 129.3.1 пункту 129.3 ПК України).

Згідно із п.129.4 ст.129 ПК України на суми грошового зобов`язання, визначеного пп. 129.1.3 п.129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Отже, пеня нараховується у день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу) та розраховується із суми податкової заборгованості.

Підставою для нарахування 25.07.2022 року пені у даному випадку є сплата ФОП ОСОБА_1 суми узгодженого грошового зобов`язання по податковій декларації збору для паркування транспортних засобів №5606 від 10.08.2020 року з порушенням встановлених ПК України строків (після спливу 90 календарних днів).

Однак пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачено, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» на всій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року.

В подальшому, постановами Кабінету Міністрів України, дія карантину неодноразово продовжувалася; запроваджений з 12.03.2020 карантин не переривався і наразі триває, що є загальновідомою обставиною у розумінні ч. 3 ст. 78 КАС України.

Суд вважає, що звільнення від нарахування пені на період дії карантину є заходом державної підтримки платників податків та такий захід застосовується щодо всіх випадків нарахування пені з будь-якого податку, встановленого ПК України. Тобто, на період дії карантину платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Таким чином суд дійшов висновку, що пеня, нарахована 25.07.2022 року стягненню не підлягає.

Між тим, встановлені обставини не звільняють ФОП ОСОБА_1 як платника податків від відповідальності щодо сплати узгодженого податкового зобов`язання зі збору для паркування транспортних засобів, сплачений фізичними особами у розмірі 1249,27 грн (основний платіж), який виник на підставі податкової декларації №20988820 від 13.07.2022 року.

Відповідно до ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в частині стягнення податкового боргу зі збору для паркування транспортних засобів, сплачений фізичними особамиу розмірі 1249,27 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 12, 139, 242-246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ЄДРПОУ ВП: 44069166) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь держави податковий борг зі збору для паркування транспортних засобів, сплачений фізичними особамиу розмірі 1249,27 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва