Рішення № 111720036, 21.06.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12885/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенка А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору зі сторони відповідача Південне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору зі сторони відповідача Південне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, в якій просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №68548186 від 18.04.2023 року.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) було відкрито виконавче провадження з виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.06.2021 року по справі № 420/4307/21. На виконання рішення суду третьою особою було надано до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) лист в якому стверджується, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 22 січня 2021 року по 01 червня 2021 року (день ухвалення рішення суду) в сумі 1194,44 грн. виплачено 31.01:2022 року. На підставі чого державним виконавцем винесено постанову про закриття виконавчого провадження. Однак, позивачка зазначає, що не отримала жодної виплати від Південного Міжрегіонального управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, крім суми у розмірі 2 125,30 грн.

Вважаючи постанову про закриття виконавчого провадження протиправною, позивач звернулася до суду з цим позовом.

16.06.2023 року від Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що на примусовому виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 68548186 з примусового виконання виконавчого листа № 420/4307/21, виданого 03.12.2021 року Одеським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Південне міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 22 січня 2021 року по 01 червня 2021 року (день ухвалення рішення суду). Державним виконавцем відповідно до вимог статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої направлено сторонам виконавчого провадження. На адресу відділу примусового виконання надійшов лист Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з додатками, стосовно виконання рішення суду по справі № 420/4307/21. З отриманих документів встановлено, що Південним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції нараховано та виплачено ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 22 січня 2021 року по 01 червня 2021 року (день ухвалення рішення суду). Отже, перевіривши викладені факти в заяві щодо виконання вимог виконавчого документа у повному обсязі, державним виконавцем відділу примусового виконання, відповідно до вимог пункту 9 частини першої ст. 39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Заяви чи клопотання від сторін не надходили.

Процесуальні дії вчинені судом.

Ухвалою суду від 12.06.2023 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, за окремою категорію термінових адміністративних справ передбачених статтею 287 КАС України.

Обставини справи.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.06.2021 року по справі № 420/4307/21 визнано протиправними дії Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації при звільненні за 2 дні невикористаної додаткової щорічної відпустки; обов`язано Південне міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію при звільненні за 2 дні невикористаної додаткової щорічної відпустки; зобов`язано Південне міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.01.2021 року №Вн-55 про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань; зобов`язано Південне міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 22 січня 2021 року по 01 червня 2021 року (день ухвалення рішення суду).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.06.2021 року набрало законної сили 21.09.2021 року.

03.12.2021 року видано виконавчі листи на виконання рішення суду від 01.06.2021 року.

10.02.2022 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чуб К.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 68548186 про примусове виконання виконавчого листа № 420/4307/21 виданого 03.12.2021 року Одеським окружним адміністративним судом про зобов`язання Південне міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 22 січня 2021 року по 01 червня 2021 року (день ухвалення рішення суду).

09.08.2022 року на адресу Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції направлено вимогу виконавця про надання документів щодо виконання вимог виконавчого листа № 420/4307/21, яким зобов`язано Південне міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 22 січня 2021 року по 01 червня 2021 року (день ухвалення рішення суду).

22.09.2022 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пхіденко О.С. винесено постанову про накладення штрафу на Південне міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції у розмірі 5100,00 грн. за не виконання вимог виконавчого документа.

04.11.2022 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пхіденко О.С. винесено постанову про накладення штрафу на Південне міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції у розмірі 10200,00 грн. за не виконання вимог виконавчого документа.

31.03.2023 року на адресу Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції повторно направлено вимогу виконавця про надання документів щодо виконання вимог виконавчого листа № 420/4307/21, яким зобов`язано Південне міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 22 січня 2021 року по 01 червня 2021 року (день ухвалення рішення суду).

13.04.2023 року до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов лист Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, відповідно до якого Південне міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції 31.01.2022 року виплатило ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 22 січня 2021 року по 01 червня 2021 року (день ухвалення рішення суду) в сумі 1194,44 грн.

18.04.2023 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пхіденко О.С. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з підстав фактичного виконання рішення згідно з виконавчим документом.

Джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у вказаному Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюються примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 Закону № 1404-VIII примусовому виконанню підлягають, зокрема, виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з ч.2 ст.11 Закону № 1404-VIII будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Згідно з ч.1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. Частиною 2 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з частиною першою статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Висновки суду.

Отже, розглядаючи адміністративний позов про законність дій державного виконавця органу виконавчої служби, суд має враховувати, що Законом України «Про виконавче провадження» на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Південним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції ОСОБА_1 нарахувало та виплатило середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 22 січня 2021 року по 01 червня 2021 року в розмірі 1194,44 грн.

Однак, відповідно до розрахунково-платіжної відомості № 13616 ОСОБА_1 нараховано 2640,12 грн. (1194,44 грн. (за рішенням) + 1445,68 грн. (відпустка)), з урахуванням податків та зборів сума до виплати - 2125,30 грн.

Крім того, Південним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції надано виписку за 31.01.2022 року щодо перерахунку коштів.

Суд звертає увагу, що згідно з наданої виписки за 31.01.2022 року взагалі неможливо встановити перерахунок коштів ОСОБА_1 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.06.2021 року по справі № 420/4307/21.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що Південним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції не проведено повного розрахунку з позивачем, оскільки, як вже вказувалося судом, позивачці нараховано до виплати 2125,30 грн., а фактично сплачено лише 1194,44 грн.

Крім того, суд звертає увагу, що за наслідками прийняття оскаржуваної постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження рішення суду не лише залишилось невиконаним, а й не буде виконаним у майбутньому, що суперечить основним завданням виконавчого провадження.

Так, частиною третьою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (пункт 1); звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення (пункт 10); здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (пункт 22).

Разом з цим, матеріалами справи не підтверджено виконання державним виконавцем вказаних приписів чинного законодавства.

Водночас слід зауважити, що самі по собі вчинені державним виконавцем виконавчі дії (перевірка виконання судового рішення, винесення постанов про накладення на боржника штрафу і надіслання подання про вчинення злочину) не є належними і достатніми заходами виконання судового рішення. У свою чергу, постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження винесена передчасно й за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі №750/9782/16-а, від 7 серпня 2019 року у справі №378/1033/17, від 4 вересня 2019 року у справі №286/1810/17, від 7 жовтня 2020 року у справі №461/6978/19, та від 25 листопада 2020 року у справі №554/10283/18.

Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів того, що державний виконавець здійснив перевірку виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду № 420/4307/21від 03.12.2021 року у повному обсязі.

Слід зазначити, що виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.

Так, ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.

Також ЄСПЛ констатував, що невиконання рішення є втручанням у право особи на мирне володіння майном, викладене у першому реченні пункту 1 статті 1 Протоколу № 1 Конвенції (справи «Войтенко проти України», «Горнсбі проти Греції»).

Крім того, ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у разі, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс («Піалопулос та інші проти Греції», «Юрій Миколайович Іванов проти України», «Горнсбі проти Греції»).

У справах «Шмалько проти України», «Іммобільяре Саффі проти Італії» ЄСПЛ констатував, що невиконання судового рішення не може бути виправданим внаслідок недоліків законодавства, які унеможливлюють його виконання. Державні органи не можуть посилатися і на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов`язань (Рішення у справа «Сук проти України» та інші).

Відповідно до рекомендацій, викладених у Висновку Консультативної ради Європейських суддів № 13 (2010) «Щодо ролі суддів у виконанні судових рішень» КРЄС вважає, що в державі, яка керується верховенством права, державні органи, насамперед, зобов`язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх. Сама думка, що державний орган може відмовитися від виконання рішення суду, підриває концепцію примата права. Виконання рішення повинно бути справедливим, швидким, ефективним і пропорційним. Тому для цього мають бути забезпечені необхідні кошти. Чіткі правові норми повинні визначати доступні ресурси, відповідальні органи та відповідну процедуру їх розподілу.

Таким чином, з огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що належним способом захисту прав позивача буде саме визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про закінчення виконавчого провадження від 18.04.2023 року у виконавчому провадженні №68548186.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Розподіл судових витрат.

Згідно з вимогами ст.139 КАС України судові витрати не стягуються, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» як особа з інвалідністю другої групи.

Керуючись ст.ст.6, 72-73, 77, 132, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Розумовська, 37, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ: 43315529), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору зі сторони відповідача Південне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (вул. Люстдорфська дорога, 9, м. Одеса, 65017, код ЄДРПОУ: 40867311) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про закінчення виконавчого провадження від 18.04.2023 року у виконавчому провадженні №68548186.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

СуддяА.В. Бутенко