Ухвала суду № 111719130, 20.06.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про прийняття адміністративної справи до провадження

20 червня 2023 року м. Київ № 826/17201/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши питання про прийняття до провадження адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про скасування наказу про звільнення, поновлення на публічній службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Генеральної прокуратури України, у якому просив:

- скасувати наказ Генерального прокурора України від 23 жовтня 2014 року №2504-ц про звільнення позивача з посади начальника управління організаційного та правового забезпечення Генеральної прокуратури України;

- поновити його на посаді начальника управління організаційного та правового забезпечення Генеральної прокуратури України;

- стягнути на його користь із Генеральної прокуратури України середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 жовтня 2014 року і до моменту фактичного поновлення на публічній службі;

- зобов`язати Генеральну прокуратуру України проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2020 вирішено надалі враховувати зміну найменування/назви відповідача Генеральної прокуратури України на Офіс Генерального прокурора та відповідно зазначати у подальших процесуальних документах актуальне найменування відповідача Офіс Генерального прокурора.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано наказ Генерального прокурора України від 23 жовтня 2014 року №2504-ц про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника управління організаційного та правового забезпечення Генеральної прокуратури України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління організаційного та правового забезпечення Генеральної прокуратури України. Стягнуто із Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 жовтня 2014 року до 17 грудня 2020 року в розмірі 1253983,10 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та присудження виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 16934,82 грн допущено до негайного виконання.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та Офісу Генерального прокурора залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року - без змін.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, зробив висновки про: недоведеність відповідачем правомірності прийняття оскаржуваного наказу, що є підставою для визнання його протиправним і скасування; поновлення позивача на посаді, з якої його звільнено; стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 24 жовтня 2014 року до 17 грудня 2020 року в розмірі 1253983,10 грн (806,42 грн (середньоденна заробітна плата за останні два календарні місяці роботи - серпень та вересень 2014 року) х 1555 робочих днів у період вимушеного прогулу).

Постановою Верховного Суду від 20.12.2022 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2021 року в справі №826/17201/14 у частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано і направлено справу в цій частині на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2021 року в справі №826/17201/14 залишено без змін.

12.05.2023 справа надійшла до Київського окружного адміністративного суду та за результатом автоматизованого розподілу передана на розгляд судді Дудіну С. О.

На підставі цього, справа підлягає прийняттю до провадження для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Скасовуючи вищевказані судові рішення, Верховний Суд зазначив, що середній заробіток за час вимушеного прогулу необхідно обчислювати із урахуванням підвищених тарифних ставок і посадових окладів шляхом коригування на коефіцієнт їх підвищення.

Верховний Суд зауважив, що він неодноразово висловлював свою позицію щодо необхідності застосування вказаних нормативних положень в тому випадку, коли у розрахунковому періоді відбулося підвищення посадових окладів згідно з актами законодавства. З-поміж інших постанов, у постанові від 30 червня 2021 року в справі №826/17798/14 Верховний Суд, у частині правового регулювання правовідносин (щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при поновленні на посаді відповідно до статті 235 КЗпП України) зазначив про те, що при розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу необхідно застосовувати коефіцієнт підвищення посадового окладу відповідно до пункту 10 Порядку №100.

12 грудня 2020 року набрала чинності Постанова №1213, якою внесено зміни до Порядку №100, зокрема, виключено його пункт 10, що й слугувало підставою для відхилення судами попередніх інстанцій доводів позивача щодо застосування при розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу положень пункту 10 Порядку №100.

Разом із тим, згідно з висновками Верховного Суду, зробленими, зокрема, у постановах від 04 листопада 2021 року в справі №826/6301/15, від 20 січня 2022 року в справі №826/17709/14, від 25 січня 2022 року в справі №826/17708/14, від 18 квітня 2022 року в справі №802/4032/14-а, від 28 квітня 2022 року в справі №826/18143/14, від 27 вересня 2022 року в справі №826/18139/14, від 29 листопада 2022 року в справі №826/17616/14 та інших, підстави для застосування коефіцієнта підвищення посадового окладу відповідно до пункту 10 Порядку №100 при розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу відсутні з 12 грудня 2020 року, тобто з дати набрання чинності Постановою №1213, якою виключено пункт 10 Порядку №100, а у площині спірних правовідносин до 11 грудня 2020 року середній заробіток за час вимушеного прогулу необхідно розраховувати із урахуванням відповідного коефіцієнта підвищення, оскільки до 11 грудня 2020 року пункт 10 Порядку №100 був чинним і підлягав застосуванню.

За таких обставин, Верховний Суд зауважив, що висновок судів попередніх інстанцій в цій справі про неможливість застосування при розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 24 жовтня 2014 року до 11 грудня 2020 року положень пункту 10 Порядку №100 із тих підстав, що 12 грудня 2020 року набрала чинності Постанова №1213, якою виключено вказаний пункт Порядку №100, є помилковим.

Разом із тим, Верховний Суд звернув увагу на те, що відхиливши доводи позивача щодо застосування пункту 10 Порядку №100, суди, як наслідок, не досліджували, чи було у розрахунковому періоді підвищення посадових окладів (зокрема, за посадою, на яку поновили позивача, чи відповідною їй посадою) як обставини, з якою положення вказаного пункту пов`язують необхідність застосування при розрахунку середнього заробітку (за час вимушеного прогулу) коефіцієнта підвищення.

Зважаючи на те, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, Верховний Суд, ураховуючи приписи статей 341, 353 КАС України, дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги позивача, скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2021 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і направлення справи у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до частини п`ятої статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Відповідно до частини другої статті 241 КАС України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 49, 171, 179, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти адміністративну справу до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Дудіна С. О.

Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

2. Витребувати від сторін письмові пояснення з урахуванням позиції Верховного Суду, викладеної в постанові у цій справі, а також:

- документально підтверджену інформацію щодо того, чи було у розрахунковому періоді підвищення посадових окладів (зокрема, за посадою, на яку поновили позивача, чи відповідною їй посадою).

3. Повідомити учасникам справи, що відповідно до положень статті 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

4. Роз`яснити учасникам судового процесу, що відповідно до положень статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України за неподання без поважних причин доказів, витребуваних судом, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом, зокрема, штраф або тимчасове вилучення доказів для дослідження судом.

У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

5. Роз`яснити учасникам судового процесу, що відповідно до положень статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

6. Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.

7. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

8. У зв`язку з відсутністю у суді можливості друкування документів, які надходять через підсистему "Електронний Суд" чи на офіційну електронну адресу суду, документи до суду направляти засобами поштового зв`язку або нарочно у паперовому вигляді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Дудін С.О.