Ухвала суду № 111709993, 22.06.2023, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

22.06.2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 642/3071/23

Провадження №1-кп/642/343/23

22 червня 2023 року

м. Харків

Ленінський районний суд м.Харковау складі:

головуючогосудді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

сторін кримінального провадження:

прокурора- ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

представника потерпілого - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м.Харкові в режимі відеоконференції обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221220000460 від 22.03.2023 у відношенні:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Макіївка, Донецької області, українця, громадянина України, неодружений, осіб похилого віку та малолітніх дітей на утриманні не має, з середньою освітою, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимий,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2023 року до Ленінського районного суду м. Харковав порядку ст.ст. 283, 291 КПК України з Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023221220000460 від 22.03.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Новобаварської окружної прокуратури м.Харкова вважав за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, посилаючись на той факт, що кримінальне провадження підсудне Ленінському районному суду м. Харкова, обвинувальний акт відповідає вимогамКПК Українита підстав для його повернення прокурору немає, підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Крім того, при вирішенні питання щодо продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначив, що так як на даний час судовий розгляд кримінального провадження не завершено, ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1ст.177 КПК України, які були враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, не зменшились і не зникли. Прокурор зазначає, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п.1,3,5 ч.1ст.177 КПК України, та не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків. Просив надати доручення органу пробації підготувати досудову доповідь про обвинуваченого та призначити провадження до судового розгляду, викликати в судове засідання учасників процесу.

Представником потерпілого КП «Харківські теплові мережі» - ОСОБА_5 подано цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, не заперечував проти призначення справи до судового розгляду. При продовжені запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою щодо обвинуваченого покладалася на розсуд суду.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту. При продовжені запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою щодо нього покладався на розсуд суду. Просив суд посприяти в наданні йому необхідної медичної допомоги. Вказав, що має хронічні захворювання на ВІЧ, гепатит В, С, але йому не надають необхідну медичну допомогу, у зв`язку з чим він дуже погано себе почуває.

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у підготовчому судовому засіданні, суд приходить до висновку про необхідність закінчення підготовчого провадження і можливість призначення судового розгляду, виходячи з наступних обставин.

Підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1 - 4, 6 ч. 3ст. 314 КПК України, судом під час підготовчого судового засідання не встановлено.

Кримінальне провадження підсудне Ленінському районному суду м. Харкова.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. п. 4 - 8, 10 ч.1 та ч.2ст.284 КПК України, не встановлено.

Угоди у кримінальному провадженні не укладались.

Обвинувальний акт відповідає вимогамст. 291 КПК України.

Таким чином, суд вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні №12023221220000460 від 22.03.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

Розглянувши цивільний позов потерпілого КП «Харківські теплові мережі» про відшкодування матеріальної шкоди, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого за шкоду, завдану діянням обвинуваченого.

Згідно з ч.4ст.128 КПК України, форма та зміст позовних заяв повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства та передбаченіст.175 ЦПК України.

За такихобставин,перевіривши цивільнийпозов потерпілого КП «Харківські теплові мережі» про відшкодування матеріальної шкоди на дотримання вказаних вимогКПК УкраїнитаЦПК України, суд вважає що форма та зміст позовної заяви дають підстави для її прийняття та розгляду в рамках даного кримінального провадження.

При вирішенні питання щодо дії запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 3ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом ІІ цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше несудимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушеннязлочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк до 8 років, не одружений, малолітніх дітей на утриманні не має, тобто відсутні стійкі соціальні зв`язки, не має певного місця проживання.

Суд вважає встановленим існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого ОСОБА_4 переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Існування ризику переховування обвинуваченим ОСОБА_4 від судупідтверджується наступним.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_4 , оскільки санкцією ч.4ст.185 КК Українипередбачено можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, а також враховуючи дані про особу обвинуваченого, що він не має стійких соціальних зв`язків, тому існують обґрунтовані ризики того, що у разі зміни запобіжного заходу обвинувачений ОСОБА_4 може покинути місце мешкання та виїхати за межі м.Харкова та області з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, у зв`язку з чим наявний ризик його переховування від суду.

Ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні.

Суд враховує встановленуКПКпроцедуру отримання показань від осіб, які є свідками чи потерпілими у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст.23, ст.224 КПК).

При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомуст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4ст. 95 КПК). За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, а також, у разі необхідності і після цих стадій, під час дослідження судом письмових доказів, оскільки у сторін кримінального провадження може виникнути необхідність для повторного допиту деяких свідків, у разі задоволення судом такого клопотання. На переконання суду, з переходом на стадію судового провадження ризик незаконного впливу на свідків лише актуалізується, адже за наслідками ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, обвинувачені стають обізнаними про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні.

Наявність зазначеного ризику обґрунтовується характером та обставинами вчинення злочину, а також тим, що на теперішній час ОСОБА_4 відомі відомості про особи свідків, місце їх проживання, коло спілкування, що дає їй можливість впивати на їх свідчення.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджуєтьсятим, що він не має будь-яких офіційних та законних джерел доходу, у зв`язку з чим не виключена можливість того, що перебуваючи поза умовами ізоляції він може вчинити інші кримінальні правопорушення з метою забезпечення своїх елементарних життєвих потреб. При цьому, злочин, що інкриміновано ОСОБА_4 , вчинено з корисливих мотивів.

Також суддя бере до уваги те, що на даний час до обставин, які підвищують ступінь встановлених ризиків, належить військова агресія російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на теперішній час не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1ст. 177 КПК України, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим стосовно нього необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч.1 ст.314-1КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинувачених, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.

Відповідно до ч.2 ст.314-1 КПК України, досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі. З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_4 інкримінується вчинення тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі, тому необхідно зобов`язати орган з питань пробації, скласти, відповідно до ст. 9 ЗУ «Про пробацію», досудову доповідь - письмову інформацію для суду, що характеризує обвинуваченого.

Щодо клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про ненадання медичної допомоги, суд приходить до наступного.

ПоложенняКонституції України, згідно з якими людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст.3); ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність поводженню чи покаранню (ст.28); кожен має право будь-якими незабороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ст.55); кожен зобов`язаний неухильно додержуватисяКонституціїта законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (ст.68) знайшли своє втілення устатті 11 КПК України.

Так, вимогамистатті 11 КПК Українипередбачено, що під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи. Забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність. Кожен має право захищати усіма засобами, що не заборонені законом, свою людську гідність, права, свободи та інтереси, порушені під час здійснення кримінального провадження.

Стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) покладає на державу обов`язок захищати фізичне здоров`я ув`язнених, яке має адекватно охоронятись.

Відповідно до п.135 Рішення Європейського суду з прав людини (далі - Суд, ЄСПЛ) у справі «Кушнір проти України» від 11.03.2014 року (заява № 42184/09), Суд зазначає, що влада повинна забезпечити всеосяжне спостереження за станом здоров`я затриманого та його лікування під час перебування під вартою, своєчасні і правильні діагнози й лікування та, якщо цього вимагає медичний стан ув`язненого, регулярний і систематичний контроль і всебічну терапію, спрямовану, по можливості, на лікування захворювань затриманого або запобігання їх загостренню, а не на усунення симптомів. Влада повинна також показати, що були створені всі необхідні умови для призначеного лікування. У той самий час при оцінці адекватності лікування слід керуватися перевіркою на належне старання, бо зобов`язання держави надати лікування важко хворому затриманому є зобов`язанням дії, а не зобов`язанням результату.

Пунктом 66 рішення ЄСПЛ у справі «Барило проти України» від 16.05.2013 року (заява №9607/06) Суд також зазначає, лише той факт, що ув`язненого оглянув лікар та призначив певний вид лікування, автоматично не може привести до висновку, що медична допомога була достатньою.

Органи влади мають забезпечити повну фіксацію стану здоров`я особи, яка тримається під вартою, та лікування, яке ця особа отримувала під час перебування під вартою чи позбавлення свободи; забезпечити своєчасність та правильність діагнозів та догляду; а також, у разі необхідності та залежно від характеру захворювання, забезпечити регулярний та систематичний нагляд, який включає в себе всебічний план лікування, що має бути спрямований на лікування захворювань ув`язненого та запобігання їх погіршення, а не на усунення симптомів. Державну органи також повинні довести, що були створені умови, необхідні для призначеного лікування, щоб це лікування було дійсно отримано.

Крім того, у рішенні від 30.01.2020 року у справі «Сукачов проти України» (заява №14057/17) ЄСПЛ констатував порушення статті 3 Конвенції у зв`язку із сукупністю неналежних умов тримання заявника під вартою, таких як, переповненість у камерах, погане освітлення та вентиляція, неналежні санітарно-гігієнічні умови, обмеження одногодинними щоденними прогулянками.

Суд також вказав, що констатовані у цьому рішенні порушення є наслідкоммасштабної структурної проблеми, що є результатом неналежного функціонування пенітенціарної системи в Україні. Зважаючи на відсутність прогресу у вирішенні цієї проблеми з 2005 року та неодноразові вказівки Європейського суду та Комітету міністрів Ради Європи Суд вирішив застосуватипроцедуру пілотного рішенняу цій справі та вказав на заходи, яких необхідно вжити для вирішення цієї проблеми.

Аналіз практики ЄСПЛ приводить до висновку, що стаття 3 Конвенції також накладає процесуальний обов`язок проводити «ретельне і ефективне розслідування», якщо особа пред`являє «скаргу, що підлягає доведенню» на жорстоке поводження в порушення статті 3 Конвенції. Обов`язок розслідування розповсюджується на твердження про жорстоке поводження, вчинене як приватними особами, так і представниками держави (рішення у справі «М.С. проти Болгарії»).

Процесуальна складова статті 3 Конвенції вимагає «проведення ретельного та ефективного розслідування», «здатного привести до встановлення винних осіб та їх покарання». Таке розслідування має бути порушенеex officioза відсутності скарги, якщо мають місце достатньо чіткі вказівки на те, що мали місце тортури чи жорстоке поводження.

Процесуальний обов`язок також вимагає, щоб, якщо факти справи це виправдовують, розслідування має приводити до порушення ефективного кримінального, дисциплінарного чи іншого подібного провадження по застосуванню закону до осіб, які є винними у жорстокому поводженні.

Викладені в рішеннях Європейського суду з прав людини вимоги, є такими, що підлягаютьобов`язковому застосуванню відповідними державними інституціями, в тому числі для забезпечення належного медичного обстеження та лікування будь-якої особи, яка тримається під вартою, тобто знаходиться під юрисдикцією держави.

Таким чином, виходячи з норм чинного національного та міжнародного законодавства, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 на даний час утримується в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», відповідно до захворювань обвинуваченого, результатів медичних обстежень, зі слів обвинуваченого стан його здоров`я не покращується, належна медична допомога не надається, суд вважає наявними правові підстави для задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та зобов`язанняДУ «Харківський слідчий ізолятор» відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я від 10.02.2012 року №239/5/104, забезпечити надання обвинуваченому ОСОБА_4 необхідної медичної допомоги (діагностику, лікування) з урахуванням наявних у нього хронічних захворювань та рекомендацій лікарів.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.314,315,316,336,369372,376,392 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні №12023221220000460 від 22.03.2023 у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, на30.06.2023 року о 12-00 год. в приміщенні суду за адресою: м.Харків, вул.Полтавський Шлях, 20 в залі судового засідання № 4.

Судовий розгляд кримінального провадження проводити суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання викликати учасників судового провадження.

Прийняти до розгляду в рамкахкримінального провадження цивільний позов потерпілого Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про відшкодування матеріальної шкоди.

Визнати Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» цивільним позивачем,а обвинуваченого ОСОБА_4 - цивільним відповідачем в кримінальному провадженні.

Копію цивільного позову вручити обвинуваченому ОСОБА_4 .

Надати право відповідачу ОСОБА_4 у 15-денний строк подати до суду відзив на позов. Зміст відзиву визначений ст. 178 ЦПК України. Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Докази, подані суду сторонами з порушенням зазначених вимог, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подані несвоєчасно з поважних причин.

Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі в справі, тощо.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 20.08.2023 включно.

Встановити строк дії даної ухвали до 20 серпня 2023 року включно.

Зобов`язатиДУ «Харківський слідщчий ізолятор» відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я від 10.02.2012 року №239/5/104 забезпечити надання обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідної медичної допомоги з урахуванням наявних у нього хронічних захворювань та рекомендацій лікарів щодо необхідності проведення лікування.

У разі виявлення порушень, вжити невідкладних заходів щодо усунення порушень прав обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог чинного законодавства, про що негайно повідомити суд.

На підставі п.6 ч.3 ст.314, ч.5 ст.314, ст.314-1КПК Українинадати доручення начальнику Холодногірського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області підготувати, відповідно до ст.9 Закону України «Про пробацію», досудову доповідь про обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , яку подати до суду в строк до 12-00 год. 30.06.2023 року.

Роз`яснити обвинуваченому, що йому надається можливість брати участь у підготовці досудової доповіді. Участь особи у підготовці досудової доповіді полягає у наданні представнику відділу з питань пробації інформації, необхідної для підготовки такої доповіді.

Копію ухвали направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для виконання та долучення до матеріалів особової справи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та вручення обвинуваченому.

Копії ухвали направити Холодногірському РВ філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області, для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою в апеляційному порядку на підставі Рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019р. №4-р/2019 до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала судув іншійчастині оскарженнюв апеляційномупорядку непідлягає.

Повний текст ухвали складено 22.06.2023

Суддя ОСОБА_1