Рішення № 111706609, 19.06.2023, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" червня 2023 р. Cправа №902/521/23

Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянувши матеріали

за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", м.Київ

до Фермерського господарства "Одарочка", с.Комарів Вінницького району Вінницької області

про стягнення 267000,00 грн суми страхового відшкодування

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії у справі.

Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Фермерського господарства "Одарочка" 267000,00 грн суми виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу.

Ухвалою суду від 24.04.2023 відкрито провадження у справі №902/521/23, призначено судове засідання на 06.06.2023.

На визначену судом дату, 06.06.2023, з`явився представник позивача. Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, зокрема шляхом направлення ухвали суду від 24.04.2023 на адресу місцезнаходження, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується підписом його представника на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (листа з ухвалою суду від 24.04.2023) (а.с.118).

Враховуючи наведене, судом вжито належних заходів щодо повідомлення учасників справи про дату, час та місце проведення судового засідання.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, а також просив вирішити питання про судові витрати при ухваленні рішення по суті позовних вимог.

Після звершення судових дебатів суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його оголошення.

Враховуючи неявку представників сторін, відповідно до ч.4 ст.240 ГПК України, судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Стислий виклад позицій учасників справи.

Звертаючись із цим позовом до суду позивач зазначив, що 29.03.2022 на дорозі M-30 відбулась дорожньо-транспортна пригода, спричинена транспортним засобом (колісний трактор "New Holland" з державним номерним знаком НОМЕР_1 ), цивільно-правова відповідальність якого застрахована на підставі договору страхування, укладеного з позивачем, внаслідок якої пошкоджений транспортний засіб "BMW X5" з державним номерним знаком НОМЕР_2 .

06.06.2022 власник пошкодженого транспортного засобу "BMW X5" з державним номерним знаком НОМЕР_2 ОСОБА_1 звернувся до позивача із заявою про страхове відшкодування.

29.06.2022 позивач здійснив виплату страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб "BMW X5" в розмірі 120000,00 грн.

В подальшому, пасажир транспортного засобу "BMW X5" ОСОБА_2 звернувся до суду із цивільним позовом у кримінальному провадженні до позивача та відповідача, де просив стягнути 100162,16 грн витрат на лікування та 4600,31 грн моральної шкоди.

23.02.2023 позивач, відповідно до угоди про припинення зобов`язань, здійснив виплату відшкодування пасажиру транспортного засобу "BMW X5" ОСОБА_2 в сумі 147000,00 грн.

31.03.2023 на адресу позивача надійшла заява-повідомлення відповідача про страховий випадок, до якого, в числі інших документів, була долучена копія посвідчення тракториста-машиніста ОСОБА_3 про право на керування колісними тракторами до 20 кН і гусеничного класу до 30 кН, категорія А. Разом з тим, з огляду свідоцтво про реєстрацію колісного трактора "New Holland" з державним номерним знаком НОМЕР_1 , для його керування необхідна категорія A2.

Таким чином, за твердженнями позивача, працівник відповідача - ОСОБА_3 , на момент виникнення дорожньо-транспортної пригоди, керував колісним трактором "New Holland" з державним номерним знаком НОМЕР_1 без посвідчення відповідної категорії, що є підставою для регресних вимог до відповідача.

Враховуючи ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

Наказом відповідача №3-К від 07.02.2011 прийнято на посаду тракториста ВітюкаВ.О. з 07.02.2011 (а.с.100).

Відповідно до наказу відповідача №10 від 22.02.2021 (а.с.99) закріплено за ОСОБА_3 трактор колісний марки "New Holland" з державним номерним знаком НОМЕР_1 .

В матеріалах справи наявне свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 (а.с.97), згідно з яким трактор колісний марки "New Holland" з державним номерним знаком НОМЕР_1 (об`єм двигуна 6728 см куб., потужність двигуна 175,00 кВт) належить відповідачу.

Відповідно до посвідчення тракториста-машиніста № НОМЕР_4 від 20.03.2009 (а.с.98) ОСОБА_3 має право на керування колісними тракторами до 20 кН і гусеничного класу до 30 кН, категорія А.

Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АТ/0476931 від 13.04.2021 (а.с.101), між позивачем та відповідачем укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відповідача з такими умовами:

- розмір страхового відшкодування за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю - 260000,00 грн (на одну особу);

- розмір страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну - 130000,00 грн (на одну особу);

- забезпечений транспортний засіб - трактор колісний марки "New Holland" з державним номерним знаком НОМЕР_1 ;

- строк дії договору - до 13.04.2022.

За змістом повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 31.03.2022 (а.с.96), страхувальник (відповідач) повідомив страховика (позивача) про дорожньо-транспортну пригоду, яка відбулась 29.03.2022 о 15 год. 25 хв. за участю колісного трактора марки "New Holland" з державним номерним знаком НОМЕР_1 , яким керував водій - ОСОБА_3 (посвідчення водія № НОМЕР_4 від 20.03.2009), та транспортного засобу "BMW X5" з державним номерним знаком НОМЕР_2 . У вказаному повідомленні також зазначено про травмовану особу - ОСОБА_2 .

В матеріалах справи наявна заява про страхове відшкодування від 29.03.2022 (а.с.22), де ОСОБА_1 просить у позивача відшкодувати шкоду, заподіяну транспортного засобу "BMW X5" з державним номерним знаком НОМЕР_2 , в сумі 130000,00 грн.

Згідно з висновком експертного дослідження за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження №2773/22-21 від 01.06.2022 (а.с.26-29), матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу "BMW X5" з державним номерним знаком НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження складає з вирахуванням непошкоджених залишків автомобіля на 17.05.2022 - 589289,11 грн.

Відповідно до страхового акту №035/037/020817/22 1 від 29.06.2022 (а.с.18) позивач на підставі угоди про розмір і спосіб здійснення страхового відшкодування б/н від 24.06.2022, яка укладена між Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" та ОСОБА_1 (а.с.19), погодився здійснити виплату власнику пошкодженого транспортного засобу "BMW X5" з державним номерним знаком НОМЕР_2 ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 120000,00 грн.

Платіжним дорученням №25315 від 29.06.2022 (а.с.20) підтверджується виплата позивачем ОСОБА_1 страхового відшкодування в сумі 120000,00 грн.

Згідно з ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 28.02.2023 у справі №930/817/22:

- звільнено від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, на підставі ст.46 КК України;

- кримінальне провадження №12022020070000058 від 29.03.2022 року по обвинувачені ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, закрито;

- цивільний позов ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Одарочка", третя особа ОСОБА_3 , про відшкодування майнової та моральної шкоди - залишено без розгляду;

- цивільний позов ОСОБА_2 до Фермерського господарства "Одарочка", ПрАТ "УПСК", третя особа ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишено без розгляду.

У вказаному судовому рішенні встановлені такі обставини:

- ОСОБА_3 , 29.03.2022 близько 15:15 год. керуючи технічно-справним колісним трактором марки "New Holland" моделі "Т7060", державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по чистому дорожньому покритті у крайній правій смузі руху по автодорозі "М-30" зі сторони м. Вінниця в напрямку м. Немирів Вінницького району Вінницької області, з метою виконання маневру розвороту поблизу с. Комарів Вороновицької об`єднаної територіальної громади Вінницького району Вінницької області, порушив Правила дорожнього руху України, а саме: не переконавшись у тому, що маневр розвороту буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, з правої крайньої смуги руху розпочав виконувати маневр повороту ліворуч у забороненому дорожньою розміткою місці, не надав дорогу попутному транспортному засобу марки "BMW" моделі "X5", державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався позаду вищевказаного колісного трактора у крайній лівій смузі руху в напрямку до м. Немирів Вінницького району Вінницької області, що спричинило зіткнення вказаних транспортних засобів;

- внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки "BMW" моделі "X5", державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований до комунального некомерційного підприємства "Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги";

- дії водія колісного трактора марки "New Holland" моделі "Т7060", ОСОБА_3 , які не відповідали вимогам п. 10.4 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди;

- судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України. В силу вимог ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України відноситься до категорії нетяжких.

Відповідно до угоди "про припинення зобов`язання за угодою сторін" від 22.02.2023 (а.с.92-93), укладеною між Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" та ОСОБА_2 , сторони дійшли згоди, що розмір відшкодування, який позивач має сплатити ОСОБА_2 , становить 147000,00 грн, з яких 85000,00 грн - відшкодування витрат на лікування, 60000,00 грн - відшкодування за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності, 2000,00 грн - моральна шкода.

Відповідно до страхового акту №035/037/023261/22/1 від 01.03.2023 (а.с.94) позивач на підставі угоди про припинення зобов`язання за угодою сторін від 22.02.2023, погодився здійснити виплату ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 147000,00 грн.

Платіжною інструкцією №162221752 від 01.03.2023 (а.с.95) підтверджується виплата позивачем ОСОБА_2 страхового відшкодування в сумі 147000,00 грн.

Також в матеріалах господарської справи наявна претензія позивача до відповідача №0551/03 від 09.03.2023 (а.с.13-14), де Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" просить Фермерське господарство "Одарочка" компенсувати в добровільному порядку 267000,00 грн.

Відповідно до листа Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області б/н від 20.03.2023 (а.с.17) ОСОБА_3 посвідчення тракториста-машиніста нового зразка з категорією A2 не отримував.

Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога про стягнення з Фермерського господарства "Одарочка" 267000,00 грн суми виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу.

Визначаючись стосовно підстав для регресної вимоги позивача до відповідача, суд виходить із наступного.

Згідно з абз. 1, 2 п.17.1. статті 17 Закону №1961-IV страховики зобов`язані укладати договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (внутрішній договір страхування, міжнародний договір страхування, міжнародний договір "Зелена картка") відповідно до цього Закону та чинного законодавства України. Внутрішні договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності укладаються строком на один рік.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 №1961-IV (надалі за текстом також - Закон №1961-IV) страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.

Як встановлено судом, відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АТ/0476931 від 13.04.2021 (а.с.101), між позивачем та відповідачем укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відповідача з такими умовами:

- розмір страхового відшкодування за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю - 260000,00 грн (на одну особу);

- розмір страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну - 130000,00 грн (на одну особу);

- забезпечений транспортний засіб - трактор колісний марки "New Holland" з державним номерним знаком НОМЕР_1 ;

- строк дії договору - до 13.04.2022.

Статтею 6 Закону №1961-IV визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Матеріалами справи, зокрема, ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 28.02.2023 у справі №930/817/22, яка набула законної сили, підтверджується факт настання 29.03.2022 дорожньо-транспортної пригоди за участю колісного трактора марки "New Holland" з державним номерним знаком НОМЕР_1 , яким керував водій - ОСОБА_3 , та транспортного засобу "BMW X5" з державним номерним знаком НОМЕР_2 , яким керував водій - ОСОБА_1 та в якому перебував пасажир - ОСОБА_2 . В цьому ж судовому рішенні зазначено, що дії водія колісного трактора марки "New Holland" моделі "Т7060", ОСОБА_3 , які не відповідали вимогам п. 10.4 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Враховуючи те, що водія колісного трактора марки "New Holland" з державним номерним знаком НОМЕР_1 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України у зв`язку з примиренням винного з потерпілим, суд доходить висновку, що вина водія колісного трактора марки "New Holland" з державним номерним знаком НОМЕР_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 28.02.2023, є доведеною.

З огляду на положення ч.1, 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Як зазначено в пп."б" пп.38.1. ст.38 Закону №1961-IV страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії.

Як встановлено судом, на момент виникнення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 мав право на керування колісними тракторами до 20 кН і гусеничного класу до 30 кН, категорія А.

Відповідно до п.2 Положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №217 від 02.04.1994, до керування машинами допускаються особи, які мають посвідчення тракториста-машиніста (надалі - посвідчення) на право керування машинами відповідних категорій.

Приписами п.4 Положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №217 від 02.04.1994 (в редакції, чинній станом на день видачі посвідчення) визначено, що машини, керування якими здійснюються за наявності посвідчення, залежно від їх типів і призначення поділяються на такі категорії, зокрема:

А - трактори колісні класу до 20 кН включно і трактори гусеничні класу до 30 кН включно;

В - трактори колісні класу більше 20 кН і трактори гусеничні класу більше 30 кН.

Пунктом 4 Положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №217 від 02.04.1994 (в редакції, чинній станом на день настання дорожньо-транспортної пригоди), встановлено, що машини, керування якими здійснюється за наявності посвідчення, залежно від їх типів і призначення поділяються на такі категорії, зокрема:

А1 - трактори з потужністю двигуна до 73,5 кВт;

А2 - трактори з потужністю двигуна понад 73,5 кВт.

Відповідно до абз.2 п.25 Положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №217 від 02.04.1994 (в редакції, чинній станом на день настання дорожньо-транспортної пригоди) у разі заміни посвідчення в новому посвідченні замість категорії A відкривається категорія A1, замість B-A2, C-B1, D-B2, E-B3, а замість категорії F відкривається одна або кілька таких категорій, як C, D1, D2, E1, E2, F1, F2, G1 і G2.

З огляду на наведені норми Положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №217 від 02.04.1994, станом на день виникнення дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_3 міг керувати колісним трактором з потужністю двигуна до 73,5 кВт.

Разом з тим, відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 (а.с.97), трактор колісний марки "New Holland" з державним номерним знаком НОМЕР_1 має такі характеристики: об`єм двигуна 6728 см куб., потужність двигуна 175,00 кВт, маса 8375 кг.

Враховуючи наведене, беручи до уваги лист Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області б/н від 20.03.2023 (а.с.17), суд доходить висновку, що ОСОБА_3 станом на день виникнення дорожньо-транспортної пригоди не мав посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Суд враховує правовий висновок, що міститься в постанові Верховного Суду від 08.11.2021 у справі №610/2229/18, згідно з яким у випадку заподіяння шкоди третім особам під час ДТП особою, яка правомірно володіє забезпеченим транспортним засобом, проте не має посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, такий випадок є страховим і, як наслідок, у страховика виникає обов`язок здійснити страхову виплату за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу.

При цьому, права страховика у такому випадку захищені пп."б" пп.38.1.1. п.38.1. Закону №1961-IV, яким передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно з ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

З аналізу змісту глави 82 ЦК України слідує, що законодавець розрізняє поняття "особа, яка завдала шкоду" та "особа, яка відповідає за шкоду". За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі ч.1 ст.1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Так, ст.1187 ЦК України встановлює особливого суб`єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки.

Згідно з ч.2 ст.1187 ЦК України таким суб`єктом є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Не є таким суб`єктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Отже, аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм (така правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 10.08.2022 у справі № 909/521/21).

Матеріалами справи підтверджується, що водій ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з відповідачем та використовував трактор колісний марки "New Holland" з державним номерним знаком НОМЕР_1 для виконання своїх трудових (службових) обов`язків.

З огляду на усе наведене вище, суд доходить висновку, що позивач має право на регресну вимогу до відповідача у зв`язку з виплатою страхового відшкодування.

Стосовно вимог про стягнення страхового відшкодування в сумі 120000,00 грн, суд виходить з наступного.

З огляду на абз.1 п.22.1. ст.22 Закону №1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 28 Закону №1961-IV шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана:

з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст.30 Закону №1961-IV транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Як слідує із висновку експертного дослідження за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження №2773/22-21 від 01.06.2022 у зв`язку з тим, що ринкова вартість транспортного засобу "BMW X5" менше вартості повного відновлювального ремонту автомобіль як такий - знищено.

Відповідно до п.36.1. ст.36 Закону №1961-IV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Матеріалами справи підтверджена виплата власнику транспортного засобу "BMW X5" з державним номерним знаком НОМЕР_2 страхового відшкодування в розмірі 120000,00 грн (в межах страхової суми), а тому вимога про стягнення з відповідача 120000,00 суми виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу є правомірною та обґрунтованою.

Щодо вимоги про стягнення страхового відшкодування в сумі 147000,00 грн, суд зазначає таке.

Як встановлено судом, відповідно до угоди про припинення зобов`язання за угодою сторін від 22.02.2023 (а.с.92-93), укладеною між Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" та ОСОБА_2 , сторони дійшли згоди, що розмір відшкодування, який позивач має сплатити ОСОБА_2 становить 147000,00 грн, з яких 85000,00 грн - відшкодування витрат на лікування, 60000,00 грн - відшкодування за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності, 2000,00 грн - моральна шкода.

Відповідно до ст.23 Закону №1961-IV шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є:

шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого;

шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим;

шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим;

моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Пунктом 24.1. ст.24 Закону №1961-IV визначено, що у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Витрати, пов`язані з лікуванням потерпілого в іноземній державі, відшкодовуються, якщо лікування було узгоджено з особою, яка має здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату).

Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

Положеннями п.26.1., 26.2. ст.26 Закону №1961-IV визначено, що шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується у розмірах, визначених відповідно до Цивільного кодексу України.

Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить:

у разі встановлення I групи інвалідності - 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку;

у разі встановлення II групи інвалідності - 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку;

у разі встановлення III групи інвалідності - 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку;

у разі визнання неповнолітньої (малолітньої) особи дитиною з інвалідністю - 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку.

Відповідно до ч.1 ст.1197 ЦК України розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності. Середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров`я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я. Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Приписами ст.26-1 Закону №1961-IV визначено, що страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

З огляду на те, що матеріалами справи підтверджуються розмір шкоди, пов`язаний з лікуванням потерпілого та із стійкою втратою працездатності, який було відшкодовано позивачем, а розмір моральної шкоди не перевищує такого, що встановлений ст.26-1 Закону №1961-IV, суд доходить висновку, що вимога про стягнення страхового відшкодування в сумі 147000,00 грн в порядку регресу є правомірною та обґрунтованою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положення ст. 76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.

Щодо судових витрат у справі.

За правилами ст.129 ГПК України на відповідача покладається 2684,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Вирішуючи питання стосовно витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1, п. 1, 4 ч.3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно із ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно із ст.30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Право на зайняття адвокатською діяльністю представником позивача підтверджується відомостями Єдиного реєстру адвокатів України.

21.05.2019 між позивачем (надалі за текстом також - Клієнт) та Адвокатським бюро "Юхименко та партнери" (надалі за текстом також - Адвокатське бюро) укладено договір про надання правової допомоги №1/05 (надалі за текстом також - Договір) (а.с. 102-104), згідно з яким Адвокатське бюро надає усіма законними методами та способами правову допомогу Клієнту спрямовану на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення або невизнання. (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п.1.2. Договору Адвокатське бюро надає Клієнту наступні види правової допомоги, зокрема представництво інтересів Клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до п. 3.2., 3.3. Договору розмір гонорару за надання правової допомоги обумовлюється: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення Адвокатським бюро позитивного результату, якого бажає Клієнт. Для визначення розміру гонорару за надання правової допомоги Сторонами складаються Акти про надання правової допомоги.

За умовами п. 3.9. Договору, останній набуває чинності з дати його підписання і діє протягом 12 наступних календарних місяців. Строк дії договору може бути продовжено за домовленістю Сторін..

Додатковою угодою № 3 від 21.05.2022 до Договору (а.с.105) продовжено строк його на наступні 12 місяців (п. 1 цієї Угоди).

В матеріалах справи наявний акт про надання правової допомоги №182 до Договору про надання правової допомоги №1/05 від 21.05.2019 (а.с.108), за яким Адвокатське бюро надало, а Клієнт прийняв послуги з надання правової допомоги в сумі 7500,00 грн.

Платіжною інструкцією від 04.04.2023 (а.с.109) підтверджується сплата Клієнтом послуг Адвокатського бюро в сумі 7500,00 грн.

З огляду на наведене суд зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7500,00 грн, підтверджуються поданими позивачем доказами.

Аналіз положень статей 126-129 ГПК України вказує на те, що процесуальне законодавство надає можливість іншій стороні подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у разі незгоди із розрахунком витрат, наведеним у відповідній заяві.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутнє клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що заява позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 7500,00 грн підлягає задоволенню і стягненню з Фермерського господарства "Одарочка" підлягає 7500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 7, 8, 13, 14, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Одарочка" (23251, Вінницька обл., Вінницький р-н, с.Комарів, вул.Михайлівська, буд.30А, ідентифікаційний код: 32938769) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м.Київ, вул.Кирилівська, буд. 40, ідентифікаційний код: 20602681) 267000,00 грн суми виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, 2684,00 грн витрат по сплаті судового збору та 7500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повний текст судового рішення направити згідно переліку.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256, 257 ГПК України).

6. Повне рішення складено 19 червня 2023 р.

Суддя Нешик О.С.

кількість прим:

1 - до справи;

2 - ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" (info@upsk.com.ua);

3 - представнику ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" адвокату Юхименку С. Ю. (lawfirm.yp@gmail.com);

4 - Фермерському господарству "Одарочка" (вул.Михайлівська, буд.30А, с.Комарів, Вінницький р-н, Вінницька обл., 23251) - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення