Рішення № 111704652, 22.06.2023, Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 137/452/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" червня 2023 р. Літинський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Верещинської Я.С.

за участю секретаря судового засідання Хижук Л.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Літин адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом про скасування постанови від 25.04.2023 серії ЕАС №6886225, ухваленої інспектором Управління патрульної поліції у Вінницькій області Перегняком І.І., про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, як незаконної та закриття справи. Просив стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 25.04.2023 року інспектором ОР Перегняком І.І., ухвалено постанов серії ЕАС №6886225, відповідно до якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП за те, що 25.04.2023 року на автошляху м-21 в м. Калинівка рухався зі швидкістю 75км на годину, чим порушив п. 12.4 ПДР України. Вказану постанову вважає незаконною, так як ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню. Зазначив, що 25.04.2023, керуючи автомобілем АУДІ д/з НОМЕР_1 по автошляху в М21, він рухався зі швидкістю 70км на годину. Після зупинки поліцейським, останній пояснив, що він рухався зі швидкістю 75км на годину та показав ці відомості на приладі «ТРУКАМ», з яким він підійшов до нього, тримаючи його в руці. Відповідач пояснив, що буде виносити постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, на що він заявив клопотання про відкладення розгляду справи, так як має бажання на правову допомогу адвоката, якого на автошляху не має фізичної можливості залучити, так як не має контактів адвокатів та йому потрібно певний час для укладення з адвокатом договору про надання правової допомоги, після чого він буде мати право на участь у розгляді справи. Відповідач вирішив клопотання на місці та відмовив у його задоволенні, мотивуючи тим, що в нього достатньо доказів для ухвалення постанови без участі захисника. Таким чином, відповідач порушив право на захист, тобто вимоги ст.268 КУпАП, ст.59 Конституції України, ст.13 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод". Крім цього, він пояснив відповідачеві, що не визнає вини, так як швидкість руху відповідачем виміряно невірно, оскільки прилад «Трукам» застосовано неправомірно, тримаючи його в руці та махаючи ним, що є наслідком похибки при вимірі швидкості руху на що відповідач надав відповідь, що законом не передбачено, що працівник поліції не має права визначати швидкості руху з допомогою приладу «Трукам» тримаючи його в руці. Такі дії відповідача вважає протиправними. Крім того, зазначив, що контроль швидкості руху транспортних засобів має здійснюватися лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак"5.70"), вказане обумовлено ч.2 ст.40 Закону Про Національну поліцію, згідно якої інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фото і відео фіксацію повинна бути розміщена на видному місці. Вважає, що відповідач не мав права розглядати справу про адміністративне правопорушення безпосередньо на автошляху М-21 в м. Калинівці, тим більше за умови невизнання вини та наявності клопотання про відкладення розгляду справи для залучення захисника. Відповідач мав розглянути справу у приміщенні Управління патрульної поліції у Вінницькій області.

Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 04.05.2023 провадження у справі відкрито у порядку спрощеного позовного провадження, витребувано у відповідача відеоматеріали стосовно порушення та призначено розгляд по суті на 02.06.2023 із викликом сторін, який відкладено на 22.06.2023 у зв`язку з витребуванням доказів.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги повністю підтримує та просить їх задовольнити. Крім цього, просив звернути увагу на те, що після отримання від відповідача диску із відеозаписом, йому стало відомо, що відповідач при розгляді справи не роз`яснив йому права передбачені ст.268 КУпАП. Постанову ухвалено в 09год 35хв та о 09год 39хв роз`яснили порядок її оскарження. Тобто, справу розглянуто без його участі, що є підставою її скасування, як незаконної.

Представник відповідачаУправління патрульноїполіції уВінницькій областіу судовезасідання нез`явився. На адресу суду від представника відповідача надійшов відзив наадміністративний позов,у якомуостанній просиввідмовити взадоволенні позовнихвимог ОСОБА_1 та провестирозгляд справиза йоговідсутності.Відзив вмотивованийтим,що відповідач мав всі законні підстави винести постанову, а також розглянути справу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення. Оскільки у визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в КУпАП. Вважають, що твердження позивача з приводу того, що прилад Трукам не може утримуватись інспектором в руках під час фіксації швидкісного режиму, а повинен бути стаціонарно вмонтованим, спростовуються наданим свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/26518 від 10 листопада 2022 року, відповідно до якого лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач та має допустиму похибку при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах + 2 км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год та + 1 % в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год. Тобто, відповідно до вище вказаного свідоцтва про повірку, допустима похибка при вимірюванні швидкості не змінюється незалежно від того, чи фіксування швидкості відбувається в ручному або автоматичному режимі.

Разом з тим, від Головного управління Національної поліції у Вінницькій області надійшов диск з відеоматеріалами з бодікамери поліцейського стосовно події, яка мала місце 25.04.2023 на автошляху М-21 в м. Калинівка за участю ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає встановленими наступні обставини.

25.04.2023 року інспектором ОР УПП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Перегняком І.І., винесено постанов серії ЕАС №6886225, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП (а.с.5). У постанові зазначено, що 25.04.2023 о 09год 29хв в м. Калинівка на А/Д м-21, 283км, водій керуючи т/з перевищив швидкість у населеному пункті м. Калинівка, позначеному д.з. 5.49 на 25км/год, рухався зі швидкістю 75км/год. Швидкість вимірювалась приладом TRUCAM TC 008365, чим порушив п.12.4 ПДР України.

Згідно ч.1,2ст.2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху» з наступними змінами.

Закон України «Про дорожній рух»регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.

Згідност.14 Закону України «Про дорожній рух»учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно п.12.4 Правил дорожнього руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

У відповідності до ч.1ст.122КУпАП перевищеннявстановлених обмеженьшвидкості рухутранспортних засобівбільш якна двадцятькілометрів нагодину,порушення вимогдорожніх знаківта розміткипроїзної частинидоріг,правил перевезеннявантажів,буксирування транспортнихзасобів,зупинки,стоянки,проїзду пішохіднихпереходів,ненадання перевагиу русіпішоходам нанерегульованих пішохіднихпереходах,а таксамо порушеннявстановленої длятранспортних засобівзаборони рухатисятротуарами чипішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена доказами.

На підтвердження правомірності складання постанови та на виконання ухвали суду, відповідачем надано до суду відеозаписи, якими зафіксовано подію та розгляд справи про адміністративне правопорушення. Матеріали відеозаписів вказують на те, що замір швидкості рухомого транспортного засобу здійснено працівником поліції шляхом тримання приладу TruCam в руках.

Згідно ст.40Закону України"ПроНаціональну поліцію"N580-VIIIполіція длявиконання покладенихна неїзавдань таздійснення повноважень,визначених законом,може застосовуватитакі технічніприлади,технічні засобита спеціалізованепрограмне забезпечення: 1)фото-і відеотехніку,у томучислі техніку,що працюєв автоматичномурежимі,технічні приладита технічнізасоби звиявлення та/абофіксації правопорушень; 2)технічні приладита технічнізасоби звиявлення радіаційних,хімічних,біологічних таядерних загроз; 3)безпілотні літальніапарати таспеціальні технічнізасоби протидіїїх застосуванню; 4)спеціальні технічнізасоби перевіркина наявністьстану алкогольногосп`яніння; 5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів. Технічні прилади та технічні засоби, передбаченіпунктами 1і2цієї частини,поліція можезакріплювати наоднострої,у/набезпілотних літальнихапаратах,службових транспортнихзасобах,суднах чиінших плавучихзасобах,у томучислі тих,що немають кольорографічнихсхем,розпізнавальних знаківта написів,які свідчатьпро належністьдо поліції,а такожмонтувати/розміщуватиїх позовнішньому периметрудоріг ібудівель. Поліціяможе використовуватиінформацію,отриману задопомогою фото-і відеотехніки,технічних приладівта технічнихзасобів,що перебуваютьу чужомуволодінні. Інформаціяпро змонтовані/розміщенітехнічні прилади,технічні засобиповинна бутирозміщена навидному місці. Строки та порядок зберігання матеріалів фото- і кінозйомки, відеозапису та результатів їх аналізу встановлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Враховуючи вищевикладені положення ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" N580-VIII при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу автоматична фото- і відеотехніка повинна бути розміщена в порядку, визначеному вказаною нормою Закону (стаціонарно вмонтованим способом), натомість ручне розміщення засобів автоматичної фото- і відеотехніки для вимірювання та фіксації швидкості суперечить приписам ст.40 вказаного Закону.

Відповідачем не надано жодних доказів щодо способу використання, закріплення приладу TruCam, яким здійснено вимірювання швидкості руху автомобіля позивача.

Натомість, при дослідженні наданого відповідачем відеозапису судом встановлено, що при наведенні цілі та здійсненні заміру швидкості приладом Trucam LTI 20/20 з руки, спостерігаються суттєві коливання, що може дати більшу похибку, аніж передбачено свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/26518 від 10 листопада 2022 року, на яке посилається відповідач, що ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху автомобіля, яким керував позивач. А тому, у даному конкретному випадку, не можливо встановити чи дійсно мало місце перевищення встановлених обмежень швидкості руху більш як на 20 км/год, тоді як ОСОБА_1 інкримінується відповідальність за порушення ПДР із зафіксованою швидкістю руху більш як на 25 км/год.

Таким чином, основний доказ, за допомогою якого визначалася швидкість руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , не є допустимим, достовірним та достатнім доказом, а тому вказаний доказ не може бути прийнятий судом до уваги.

Також судом враховано, що контроль швидкості руху транспортних засобів здійснюється лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак « 5.70»), позаяк вказане обумовлено ч.2ст. 40 Закону №580-VIII, згідно якої інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку фіксацію повинна бути розміщена на видному місці.

Відповідно до Правил дорожнього рухузнак 5.70 «Фото, відеофіксування порушеньПравил дорожнього руху», інформує про можливість здійснення контролю за порушеннямиПравил дорожнього рухуза допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів.

Натомість, оскаржувана постанова не містить інформації стосовно доказу, яким підтверджувались обставини стосовно розміщення на вказаному відрізку дороги дорожнього знаку «5.70» лише за наявності якого можливе монтування/розміщення автоматичної фототехніки і відеотехніки щодо фіксації обставин порушенняправил дорожнього рухув тому числі і швидкісного режиму.

Окрім того, долучені до матеріалів справи фото та відеофіксація приладу TruCam LTI 20/20 не містить інформації щодо місця знаходження дорожнього знаку «5.70» та зони його дії в кілометровій відмітці зазначеної автодороги. При цьому, на вказану обставину посилається позивач у позові.

Одночасно, згідно ст.268 КУпАПособа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Пленум Верховного Суду України у п. 24 Постанови «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 року, звернув увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Із дослідженого судом відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 заявлялось клопотання про відкладення розгляду справи для забезпечення права на захист, однак, інспектором Управління патрульної поліції у Вінницькій області не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги та відмовлено в задоволенні такого клопотання.

Таким чином, суд констатує, що всупереч статті 59 Конституції України, статті 268 КУпАП, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності без забезпечення належних гарантій юридичного захисту.

Варто зазначити, що ненадання інспектором поліції можливості реалізувати право на отримання ефективної правничої допомоги є підставою для скасування оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Аналогічну правову позицію сформульовано Верховним Судом, зокрема у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 15.04.2020 року у справі № 524/3644/17 та у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 року по справі № 524/9827/16-а.

Відповідно до положень пункту 9 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395 чітко зазначено, що розгляд справи розпочинається з встановлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Пунктом 5 Розділу Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі встановлено, що поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1)чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3)чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про часі місце її розгляду(якщо справа не розглядається на місці); 4)чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено.

Копія постанови в той самий строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під підпис. У разі якщо копія постанови надсилається, про це робиться відповідна відмітка у справі (стаття 285КУпАП).

У випадках, передбачених статтею 258 КУпАП, копія постанови у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення (стаття 285 КУпАП).

Суд вважає необґрунтованими доводи позивача з приводу того, що відповідачем розглянуто справу про адміністративне правопорушення з порушенням вимог ст.276 КУпАП, оскільки, аналіз законодавчих норм, дає підстави вважати, що працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення з порушення ПДР (ст.122 КУпАП) на місці вчинення такого правопорушення.

Разом з тим, з урахування вищенаведених норм законодавства, матеріали справи та зміст дослідженого відеозапису не містять доказів того, що при розгляді справи відносно позивача за ч. 1 ст. 122 КУпАП, інспектором Управління патрульної поліції у Вінницькій області було дотримано процедуру розгляду справи, визначену Кодексом України про адміністративні правопорушення, зокрема, не було роз`яснено процесуальні права ОСОБА_1 , не заслухано особу, яка притягалась до відповідальності, не досліджено докази, що мало б передувати факту складання постанови.

Відтак, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про порушення його прав при розгляді справи про адміністративне правопорушення, що, в свою чергу, нівелює висновки за результатами такого розгляду та є підставою для скасування оспорюваної постанови.

В справах про адміністративні правопорушення, суд може брати до уваги лише ті докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні, та інших обставин, які мають значення для провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Лише наявність усіх ознак адміністративного правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом у постанові від 19.02.2020 року в справі № 204/8036/16-а.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ст.90КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 62 Конституції Українизакріплює принцип невинуватості особи та орієнтує на те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Водночас, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Таким чином,вчинення позивачемадміністративного правопорушення,передбаченого ч.1ст.122 КУпАП не підтверджується належними доказами, а наведені ним обставини під час розгляду справи відповідачем не спростовані.

Згідно п.3ч.3ст.286КАС Україниза наслідкамирозгляду справиз приводурішень,дій чибездіяльності суб`єктіввладних повноваженьу справахпро притягненнядо адміністративноївідповідальності місцевийзагальний судяк адміністративниймає право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

При таких обставинах та відсутності у справі доказів, котрі би відповідали критеріям належності та допустимості, слід дійти висновку, що у діях позивача відсутній склад зазначеного адміністративного правопорушення, і, як наслідок, про необхідність скасування оскаржуваної постанови із подальшим закриттям провадження у справі про адміністративні правопорушення, на виконання вимог пункту 3 ч.3 ст.286 КАС України, що є обов`язком суду.

Згідно з ч.1ст.139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 536,80грн.

Керуючись ст.2, 9, 72-77, 90, 139, 229, 241-246, 250, 262, 286, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Постанову від 25.04.2023 серії ЕАС №6886225, ухвалену інспектором Управління патрульної поліції у Вінницькій області Перегняком І.І., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з Управління патрульної поліції у Вінницькій області за рахунокбюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 536,80(п`ятсот тридцять шість гривень 80 копійок)грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Управління патрульної поліції у Вінницькій області, адреса: вул. Ботанічна, б.24, м. Вінниця, Вінницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя : Верещинська Я. С.