Ухвала суду № 111677902, 21.06.2023, Новгородківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 393/386/21

пров. 2-п/393/1/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2023 року смт Новгородка

Новгородківський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Добрострой О.С.,

при секретарі судових засідань Шупрудько К.А.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Новгородка в режимі відеоконференції з Ленінським районним судом м.Кіровограда заяву відповідача ОСОБА_2 про поновлення строкуна поданнязаяви про перегляд заочного рішення та перегляд заочного рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 01.12.2021р. по цивільній справі №393/386/21 за позовом АТ КБ ''ПРИВАТБАНК'' до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

01.05.2023р. до Новгородківського районного суду Кіровоградської області надійшла вищевказана заява відповідача ОСОБА_2 від 27.04.2023р., в якій вона просить: поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення; скасувати заочне рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 01.12.2021р. по справі №393/386/21 та призначити справу до судового розгляду в загальному позовному провадженні. Відповідач вважає, що вказане заочне рішення суду підлягає перегляду, так як вона не була повідомлена про судове засідання. Крім того, суд при ухваленні заочного рішення врахував тільки позицію позивача та не з`ясував думку відповідача щодо позову, а також не встановив всі обставини справи. Відповідач вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, так як до позовної заяви не надано кредитного договору, матеріали справи не містять посилання на тип процентної ставки, а будь-які умови, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт, які не підписані стороною, не можуть використовуватися як доказ і підтверджувати обізнаність про ті чи інші умови. Крім того, суд ухвалив рішення про стягнення боргу з порушенням строку позовної давності.

Ухвалою суду від 16.05.2023р. дану заяву призначено до розгляду.

09.06.2023р. представник позивача подав до суду заперечення від 22.05.2023р., в якому просить відмовити у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення. Заперечення мотивовані тим, що відповідач про розгляд справи була повідомлена належним чином, жодних клопотань, заперечень не подавала. Підставою скасування заочного рішення не може бути посилання відповідача на докази, які були у справі, оскільки вони вже оцінені судом при ухваленні заочного рішення. Для скасування заочного рішення потрібно, щоб докази були новими, тобто такими, що судом не досліджувались, та мали істотне значення для правильного вирішення справи. Водночас, відповідач повинен навести поважні причини чому такі докази не були подані до початку розгляду справи по суті. Крім того, представник позивача зазначив, що позивачем надано докази укладення кредитного договору між сторонами та ознайомлення відповідача з його умовами. Окрім цього, зазначив, що позивач звернувся до суду 29.08.2021р., тобто до спливу строку позовної давності, так як строк дії картки, виданої відповідачу, становить до останнього дня 08.2024р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи заперечення та зазначив, що відповідач пропустила строк на звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з"явилася, про дату час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача .Заяву проперегляд заочногорішення можебути поданопротягом тридцятиднів здня йогопроголошення. Учасник справи,якому повнезаочне рішеннясуду небуло врученеу деньйого проголошення,має правона поновленняпропущеного строкуна поданнязаяви пройого перегляд-якщо таказаява поданапротягом двадцятиднів здня врученняйому повногозаочного рішеннясуду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи №393/386/21, заочне рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 01.12.2021р. відповідач отримала 20.03.2023р. (а.с.108). В заяві про перегляд заочного рішення відповідач також зазначає про отримання нею рішення суду 20.03.2023р.

Згідно ст.123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч.3 ст.124 ЦПК України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Тому, у відповідності до ч.3 ст.284 ЦПК України відповідач мала право подати до суду вказану заяву про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення протягом двадцяти днів з дня вручення їй повного заочного рішення суду. Закінчення даного строку припадало на 09.04.2023р., який є вихідним, а тому останнім днем строку був перший після нього робочий день, тобто 10.04.2023р.

01.05.2023р. до Новгородківського районного суду Кіровоградської області надійшла вищевказана заява відповідача ОСОБА_2 від 27.04.2023р. про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та про скасування заочного рішення від 01.12.2021р., яка була здана до поштового відділення 29.04.2023р. (а.с.112-116, 129).

Таким чином, судом встановлено, що заяву про перегляд заочного рішення подано відповідачем із порушенням встановленого процесуального строку.

Відповідач просить суд поновити строк на подання даної заяви, обґрунтовуючи поважність його пропуску тим, що заочне рішення вона отримала 20.03.2023р., так як перебувала певний час у м.Львів. З 18.04.2023р. по 26.04.2023р. відповідач знаходилась на лікуванні, що підтверджується копією довідки КНП ''Криворізька міська лікарня №3'' Криворізької міської ради, а тому не могла звернутися до адвоката за наданням правничої допомоги з написання даної заяви.

Суд відзначає, що як зазначено вище, відповідач мала право подати вказану заяву до суду в строк до 10.04.2023р., натомість дана заява, яка датована 27.04.2023р., надійшла до суду 01.05.2023р. Доказів поважності пропуску даного строку відповідачем до суду не надано.

Надана відповідачем копія довідки з медичного закладу підтверджує те, що вона перебувала на лікуванні з 18.04.2023р. по 26.04.2023р., тобто вже після того як сплинув двадцятиденний строк з дня вручення їй повного заочного рішення суду та на протязі якого вона мала право подати до суду дану заяву.

Окрім цього, матеріали заяви не містять належних доказів того, що відповідач зверталася до адвоката за наданням правничої допомоги з написання даної заяви, про що вона зазначає у своїй заяві, як причину пропуску строку, а також не наведено поважних причин, які заважали відповідачу отримати правничу допомогу протягом двадцяти днів з дня отримання заочного рішення суду.

Таким чином, відповідачем не наведено поважних причин пропуску строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

Відповідно до п.46 рішення від 29.10.2015р. у справі ''Устименко проти України'' (заява №32053/13) Європейський суд з прав людини констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (''Рябих проти Росії'', заява №52854/99, пункти 51 і 52, ECHR 2003-Х).

Разом з тим, у п.47 вказаного рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі ''Пономарьов проти України'', заява № 3236/03, п.41, від 03.04.2008р.).

У справах ''Осман проти Сполученого королівства'' та ''Креуз проти Польщі'' Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Відповідно до висновку, наведеного у п.45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021р. справа №214/5505/16 у разі відмови у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суд з цієї причини відмовляє у задоволенні такої заяви про перегляд. Тоді відповідач, який її подав, може оскаржити в апеляційному порядку заочне рішення, обґрунтувавши, зокрема, поважність причин для пропуску строку на подання заяви про перегляд цього рішення.

Таким чином, оскільки відповідачем пропущено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, відсутні поважні причини для його поновлення, це є підставою для відмови у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Окрім того,зматеріалів цивільної справи вбачається, що відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, а саме - за зареєстрованим місцем проживання у відповідності до інформації, яка була надана на запит суду органом реєстрації місця перебування та місця проживання особи (а.с.91,95). Також, відповідач повідомлялася про розгляд справи і на офіційному веб-порталі судової влади України (а.с.98).

Крім того, відповідачем не надано жодних доказів на спростування позовних вимог позивача по суті позову, зокрема доказів відсутності заборгованості.

Отже, суд приходить до висновку, що заява про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст.259, 284-288 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В заяві ОСОБА_2 про поновлення строкуна поданнязаяви про перегляд заочного рішення та перегляд заочного рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 01.12.2021р. по цивільній справі №393/386/21 за позовом АТ КБ ''ПРИВАТБАНК'' до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.ДОБРОСТРОЙ