Ухвала суду № 111674974, 21.06.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

21.06.2023Справа № 910/1547/20За заявою Державного підприємства "Завод 410 ЦА" про відстрочення виконання судового рішення у справі №910/1547/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУП ІНТРЕЙД"

до Державного підприємства "Завод 410 ЦА"

про стягнення 712566,74 грн

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судових засідань Гарашко Т.В.

Представники сторін:

від позивача - Карабак В.А (в режимі відеоконференції);

від відповідача - Шуліка Ю.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.09.2020 позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з Державного підприємства «Завод 410 ЦА» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Груп Інтрейд» 636000 грн. боргу, 13384,93 грн, інфляційних втрат, 17612,04 грн, 3% річних, 44520 грн штрафу, а також 10672,75 грн судового збору та 16375,84 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2020 залишено без змін.

19.10.2020 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2020 було видано відповідний наказ.

Через загальний відділ діловодства суду 08.06.2023 подано заяву Державного підприємства "Завод 410 ЦА" про відстрочення виконання судового рішення у справі №910/1547/20, в якій відповідач просить суд відстрочити виконання рішення суду у даній справі строком на один календарний рік, мотивуючи це тим, що останній немає можливості виконати рішення суду з підстав, що не залежать від відповідача. Так, з 24.02.2022 на підприємстві оголошено простій унаслідок введення воєнного стану на території України. Крім того, за 2022 рік діяльність підприємства була збитковою. До того ж, відповідно до наказу Мінстратегпрому від 14.03.2023 № 43 відповідача внесено до переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 прийнято до розгляду заяву Державного підприємства "Завод 410 ЦА" про відстрочення виконання рішення суду у справі № 910/1547/20 та призначено розгляд заяви на 20.06.2023 року.

Через канцелярію суду 19.06.23 від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про відстрочення виконання судового рішення у справі №910/1547/20.

У судове засідання 20.06.2023 з`явилися представники сторін по справі. Представник позивача взяв участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Представник відповідача у заяві про відстрочення виконання судового рішення зазначає, що Державне підприємство "Завод 410 ЦА" перебуває у складному фінансовому становищі, стягнення з нього грошових коштів за рішенням суду призведе до недостатності коштів на закупівлю авіазапчастин та комплектуючих для літаків, що задіяні на даний час в бойових діях, що негативно відобразиться на господарській діяльності відповідача та поставить під загрозу обороноздатність країни, а також може призвести до його неплатоспроможності підприємства відповідача, у зв`язку з чим останній просив суд відстрочити виконання рішення у даній справі строком на один рік.

Заперечуючи проти відстрочення виконання рішення суду, позивач у письмових запереченнях зазначив, що подана заява відповідача суперечить нормам ч.5 ст.331 ГПК України, так як з моменту ухвалення рішення по даній справі пройшло більше одного року, а тому відповідна заява відповідача є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Розглянувши заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду та додані до неї матеріали та заслухавши думку представників сторін, суд дійшов висновку відмовити в її задоволенні, з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Європейський суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

Конституційним Судом України у п.2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

За змістом ст.18 ГПК України, яка кореспондується зі ст.326 ГПК України, унормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Водночас, відповідно до норм спеціального закону, зокрема, ч.1 ст.33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Аналогічна правова позиція була наведена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 2-54/08, провадження № 61-15140св18.

Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, оцінки доводів боржника та заперечень кредитора, зокрема, й щодо його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Подібна за своїм змістом правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19 та від 03.09.2020 у справі №905/30/16.

Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з ч. 3 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 статті 331 ГПК України встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Питання про відстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

При цьому, за приписами статті 331 ГПК України відстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

Як вбачається з поданої заяви, відповідач просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2020 у даній справі строком на один рік з дня вирішення питання про відстрочення виконання рішення.

Згідно з ч.5 ст.240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ч.5 ст.331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи те, що рішення суду у даній справі, яке відповідач просить відстрочити, було ухвалене 24.09.2020, а строк, на який суд може відстрочити виконання вказаного рішення на момент розгляду вищевказаної заяви закінчився, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні заяви Державного підприємства "Завод 410 ЦА" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від у справі №910/1547/20.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п.10-2 Закону України «Про виконавче провадження» зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), зокрема, боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України,

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 № 101, затверджено порядок визначення підприємств оборонно-промислового комплексу, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану.

Відповідно до п.3 вказаного порядку, перелік підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану (далі - перелік), визначається Мінстратегпромом.

Як вбачається з наданого заявником наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України № 43 від 14.03.2023, Державне підприємство "Завод 410 ЦА включено до переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану.

Керуючись ст.ст. 232 - 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державного підприємства "Завод 410 ЦА" про відстрочення виконання судового рішення у справі №910/1547/20 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст.ст. 254-257 ГПК України.

Суддя Р.Б. Сташків