Ухвала суду № 111673561, 21.06.2023, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/1891/19

Провадження №1-кс/713/180/23

УХВАЛА

іменем України

21.06.2023 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретарки судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , представника потерпілого адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця заяву потерпілого ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019260060000310 від 30.07.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.186 ч.2, 246 ч.3 КК України,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Вижницького районного суду знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12019260060000310 від 30.07.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.186 ч.2, 246 ч.3 КК України.

Під час судового розгляду кримінального провадження потерпілий ОСОБА_4 черговий раз звернувся в суд із заявою про відвід судді ОСОБА_6 від розгляду вказаного кримінального провадження на підставі п.4 ч.1 ст.75 КПК України.

У заяві вказував, що ухвалою суду від 20.10.2022 року було відмовлено у задоволенні його заяви про відвід судді ОСОБА_6 07.11.2022 року подав заяву, у якій просив суддю ОСОБА_6 заявити самовідвід, однак своєю ухвалою від 07.11.2022 року йому відмовлено за безпідставністю. Ухвалами суду від 11.11.2022 року, 27.12.2022 року, 01.02.2022 року та 21.03.2023 року відмовлено у задоволенні його заяв про відвід судді. А ухвалою від 13.04.2023 року суддя ОСОБА_6 залишив без розгляду його заяву про відвід, хоча не мав права цього робити.

Зазначав, що суддя ОСОБА_6 порушує Бангалорські принципи поведінки судді. Вважає, що з урахуванням позиції Верховного Суду по справі №277/599/15-к від 17.09.2019 року, судді ОСОБА_6 доцільно було до винесення ухвали 20.10.2022 року заявити самовідвід.

Стверджує, що суддя ОСОБА_6 не хоче сприймати позицію Європейського суду з прав людини у рішенні по справі «Агрокомплекс» проти України» (рішення від 06.10.2011 року, заява №23465/03).

Зазначив, що буде вживати всіх заходів для недопущення участі у справі судді ОСОБА_6 , оскільки він категорично проти того, щоб цей суддя був головуючим у його справі.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 та його представник адвокат ОСОБА_5 заяву про відвід судді підтримали.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вважав заяву потерпілого ОСОБА_4 безпідставною та просив у її задоволенні відмовити.

У судове засідання обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви про відвід судді.

Суд, заслухавши потерпілого ОСОБА_4 , його представника адвоката ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_3 , вивчивши заяву про відвід судді, дійшов таких висновків.

Вичерпний перелік обставин, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений ст.75 КПК України.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.75 КПК України, на який посилається потерпілий, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

За змістом ст.80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Європейський суд з прав людини підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Критерієм суб`єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості. Суб`єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях або висловлюваннях суддів (присяжних) перед початком чи під час судового розгляду справи. У світлі прецедентної практики Суду об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

Аналіз наведених у заяві потерпілого обставин дає підстави для висновку, що вони зводяться до особистої неприязні потерпілого та не можуть свідчити про упередженість та заінтересованість судді у розгляді даного кримінального провадження, а тому і не є підставою для відводу судді в розумінні п.4 ч.1 ст.75 КПК України.

Неодноразове заявлення відводу з ідентичних підстав призводить до безпідставного затягування судового процесу з розгляду кримінального провадження, а задоволення відводу з наведених підстав призведе до необґрунтованого усунення головуючого від здійснення правосуддя у кримінальному провадженні.

Наведені у заяві про відвід головуючого обставини по своїй суті зводяться до незгоди заявника з процесуальними діями судді під час розгляду кримінального провадження і не мажуть бути підставою для відводу судді в розумінні п.4 ч.1 ст.75 КПК України.

Зважаючи на вищезазначені положення закону та наведені судом обставини, Суд дійшов висновку про помилковість підстав для відводу судді ОСОБА_6 , неспроможність доводів, приведених в їх обґрунтування, а тому в задоволенні заяви потерпілого необхідно відмовити.

Крім того, аналогічних висновків суд дійшов під час неодноразового розгляду заяв потерпілого ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_6 з ідентичних підстав, що свідчить про те, що заявлений відвід має явні ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження.

Суд звертає увагу, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Керуючись ст.ст.75, 80, 81, 82 КПК України, Суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви потерпілого ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019260060000310 від 30.07.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.186 ч.2, 246 ч.3 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Іван ПИЛИП`ЮК