Рішення № 111673553, 20.06.2023, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/840/23 Провадження № 2/636/925/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

20 червня 2023 року Чугуївський міський суд Харківської області

у складі: головуючого судді - Гуменного З.І.,

секретаря судового засідання Селевко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, Новопокровська селищна рада Чугуївського району Харківської області, про позбавлення батьківських прав відносно неповнолітньої дитини, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що після розірвання шлюбу з відповідачем неповнолітній син сторін проживав з відповідачем, але з вересня 2016 року проживає з ним, і з цього часу відповідач матеріальної допомоги на утримання сина не надає, не приймає жодної участі у додаткових витратах на дитину, не цікавиться його життям, не відвідує його і тому вихованням сина позивач займається один. До того ж, відповідач 07.02.2023 написала заяву про те, що вона відмовляється від батьківських прав відносно сина, яка написана у присутності приватного нотаріуса та посвідчена ним. Позивач вказує, що він займається вихованням та розвитком дитини, забезпечує всім необхідним, у зв`язку із чим звернувся до суду з позовом.

Від представника позивача надійшла заява про підтримання позовних вимог та розгляд справи без його участі та участі позивача, в якій він не заперечував проти розгляду справи у заочному порядку та просив не стягувати з відповідача аліменти.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, про дату та час розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток та СМС-повідомлення за його заявою. Також, відповідач викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Враховуючи, що відповідно до положень ст. 128 ЦПК України, з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, а також те, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, а відповідач відзив не подав, наявні всі умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Представник третьої особи надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Оцінивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який розірвано 26.02.2016 Червонозаводським районним судом м. Харкова, що підтверджується копією судового рішення у справі № 646/923/16-ц (а.с. 7). Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 8).

Згідно інформації Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 35 від 27.02.2023, ОСОБА_3 навчався у навчальному закладі з 29.08.2014 по 14.01.2016 та з 14.01.2016 до 31.08.2021 і під час навчання адміністрації школи відомий лише батько ОСОБА_1 , який займався вихованням дитини, мати дитини ОСОБА_2 адміністрації школи та класному керівнику не відома (а.с. 9, 10).

Згідно характеристики ОСОБА_3 - учня 9-А класу, наданої середньою загальноосвітньою школою І-ІІ ступенів № 146 м. Києва, вихованням дитини займається батько , який цікавиться навчанням і поведінкою сина, підтримує зв`язок з класним керівником (а.с. 10).

Згідно наданої декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, дитини ОСОБА_3 довіреною особою вказаний батько ОСОБА_1 (а.с. 11).

Згідно наданих довідок переселенця, дитина ОСОБА_3 з 30.04.2022 та 18.02.2023 зареєстрований у м. Києві разом з батьком ОСОБА_1 , (а.с. 12, 13).

Висновком органу опіки та піклування Дніпровської районної у м, Києві державної адміністрації від 29.05.2023 визнано за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 у зв`язку із тим, що вона ухилилась від виховання та утримання дитини. Як зазначено у висновку, неповнолітній ОСОБА_3 був присутнім на засіданні Комісії, підтримав заяву батька та підтвердив, що мати тривалий час не займається його вихованням, не цікавиться його життям і навчанням.

Згідно характеристики, наданої ТОВ «Корал», ОСОБА_2 за час роботи зарекомендувала себе як відповідальний і дисциплінований працівник, взаємовідносини з колективом складаються хороші, підтримує співробітників в складний період (а.с. 9). Також у характеристиці зазначено, що він самостійно виховує сина, подає йому гідний приклад яким повинен бути чоловік, неодноразово колектив бачив по справжньому теплі взаємовідносини та манеру виховання батька та його сина, під час проведення спільних сімейних заходів всередині колективу.

До того ж суду надана заява ОСОБА_2 про відмову від батьківських прав відносно неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , яка засвідчена приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу 07.02.2023 (а.с. 8).

Конвенція про права дитини, що ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, визнаючи, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння, забезпечує те, щоб дитина не розлучалася з батьками в супереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

У відповідності до ч. 2 та ч. 3 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про стан здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, крім того зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Частина 4 ст. 155 СК України передбачає покладання на батьків відповідальності, встановленої законом, за ухилення їх від виконання батьківських обов`язків.

Відповідно до діючого СК України, до батьків, які ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, передбачено застосування таких правових санкцій, які можуть вважатися юридичною відповідальність, зокрема, позбавлення батьківських прав. Стаття 164 СК України передбачає підстави позбавлення батьківських прав, якими можуть бути: ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоке поводження з дитиною; якщо батьки є хронічними алкоголіками або наркоманами; якщо батьки вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва (п. 2-5 ч. 1 ст. 164 СК України)

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ч. 1 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною, однак не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Таким чином, оскільки відповідач не переймається станом здоров`я свого неповнолітнього сина, ухиляється від виконання своїх обов`язків, передбачених законом по його вихованню та матеріальному утриманню, суд приходить до висновку щодо необхідності позбавлення її батьківських прав і не бачить підстав для відмови в задоволенні позову, оскільки в даному конкретному випадку виявив та оцінив позитивний результат у майбутній долі неповнолітньої дитини і вважає, що таким чином та в такий спосіб будуть захищені її права та інтереси. Надані докази є підтвердженням того, що позбавлення матері батьківських прав є доцільним, оскільки відповідач допустила свідоме нехтування своїми обов`язками щодо виховання і утримання дитини, ухилення від виконання своїх обов`язків.

Суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачу право на звернення до суду із заявою про надання права на побачення з дитиною у відповідності зі ст. 168 СК України, якщо це не завдасть шкоди життю, здоров`ю та моральному вихованню дитини, за умови присутності іншої особи, що в свою чергу, на думку суду буде стимулювати відповідача до виправлення й надасть можливість в майбутньому, при наявності бажання, звернутись до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

На підставі вищевикладеного, перевіривши матеріали цивільної справи та надані докази, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 76-80, 133, 141, 223, 258, 259, 263-265, 280-282, ЦПК України, суд -

У х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, Новопокровська селищна рада Чугуївського району Харківської області, про позбавлення батьківських прав відносно неповнолітньої дитини задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя -