Ухвала суду № 111666311, 16.06.2023, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/1597/21

Номер провадження 1-кп/950/36/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2023 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині кримінальне провадження, внесеними до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.05.2020 за № 12020200090000193 по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петрово-Роменка, Гадяцького району, Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня, мешканця АДРЕСА_1 , не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 125 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_4 , обвинувачений - ОСОБА_3 , захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що 20.05.2020 він біля господарства по вулиці Героїв - Чорнобиля, 33, м. Лебедин, Сумської області, зупинився та почав смикати за одяг ОСОБА_6 , намагаючись витягти його з автомобіля, коли останній вийшов, ОСОБА_3 , наніс удари кулаками обох рук по обличчю та голові, після чого дістав дерев`яну биту, і наніс близько трьох ударів по спині, плечах, руках та голові, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

У судовому засіданні прокурор просив врахувати те, що з часу скоєння зазначеного кримінального правопорушення минуло більше трьох років, а тому ОСОБА_3 слід звільнити від кримінальної відповідальності та закрити провадження у справі у зв`язку з закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.

ОСОБА_3 свою вину у скоєному не визнав. Однак, не заперечив проти його звільнення від кримінальної відповідальності з підстав, зазначених прокурором.

Потерпілий у судове засідання не з`явився, хоча і був повідомлений належним чином, неодноразово.

Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з положеннями ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Частиною ч. 1 ст. 49 КК України визначено строки давності у зв`язку із закінченням яких особа звільняється від кримінальної відповідальності.

Так, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Судовим розглядом встановлено, що протиправне діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , кваліфікується за ч. 2 ст. ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, за яке законом передбачено покарання у виді обмеження волі.

Таким чином, враховуючи те, що з дня скоєння зазначеного кримінального правопорушення, минув строк давності, встановлений законом, в межах якого особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності, приймаючи до уваги, що перебіг давності у даному кримінальному провадженні не зупинявся та не переривався, суд вважає необхідним звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 , від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 125 КК України.

При цьому суд зазначає, що згідно зі статтями 284-288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Ці умови є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для її підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.

Виходячи з цих положень закону, визнання винуватості є правом, а не обов`язком підозрюваного, обвинуваченого, а тому невизнання цими особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує такого звільнення з визнанням ними своєї вини у вчиненні злочину.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.03.2020 (справа № 730/67/16-к).

Оскільки обвинувачений підтримав клопотання прокурора та просив звільнити його від кримінальної відповідальності, суд вважає, що невизнання вини особи у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Зважаючи на те, що обвинувачений звільняється від кримінальної відповідальності, кримінальне провадження щодо неї підлягає закриттю.

Витрати на залучення експерта та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 12, 44, 49 КК України ст. ст. 284-288, 369-372 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 125 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв`язку зі закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.05.2020 за № 12020200090000193, по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 125 КК України закрити у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через суд першої інстанції в семиденний строк з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_7