Ухвала суду № 111664292, 19.06.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

19 червня 2023 року Київ № 640/22044/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби та поновлення на посаді,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до ОАСК з вимогами до ДПП про визнання протиправними та скасування наказів відповідача від 11.03.2022 №159 "Про застосування до працівників управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень" в частині застосування до інспектора взводу №2 роти №1 батальйону тактико-оперативного реагування УПП у м. Києві ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в НПУ; від 11.03.2022 №602 о/с "По особовому складу" в частині звільнення зі служби в НПУ з посади інспектора взводу №2 роти №1 батальйону тактико-оперативного реагування УПП у м. Києві ДПП ОСОБА_1; від 13.05.2022 №785 о/с "По особовому складу" в частині поновлення громадянина України інспектора взводу №2 роти №1 батальйону тактико-оперативного реагування на службі в НПУ; від 25.05.202 №308 "Про застосування до працівників УПП у м. Києві дисциплінарних стягнень" в частині застосування до інспектора взводу №2 роти №1 батальйону тактико-оперативного реагування УПП у м. Києві ДПП гр. України ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в НПУ; від 06.06.2022 №827 о/с "По особовому складу" в частині звільнення інспектора взводу №2 роти №1 батальйону тактико-оперативного реагування гр. України ОСОБА_1 зі служби в НПУ з посади інспектора взводу №2 роти №1 батальйону тактико-оперативного реагування УПП у м. Києві ДПП; поновлення ОСОБА_1 на службі в НПУ на посаді інспектора взводу №2 роти №1 батальйону тактико-оперативного реагування УПП у м. Києві ДПП.

15.12.2022 набрав чинності Закон України № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 (далі - Закон № 2825-IX), за приписами ст. 1, 2 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва та утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

За приписами абз. 2 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду, - абз. 3 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX.

У зв`язку з вищевикладеним, на виконання приписів Закону № 2825-IX, матеріали справи №640/22044/22 передано до КОАС. За результатами автоматизованого розподілу справи №640/22044/22, головуючим у даній справі призначено суддю Брагіну О.Є.

Вказані матеріали справи зареєстровані у комп`ютерній програмі "ДСС" КОАС 27.03.2023 та передані на розгляд судді Брагіної О.Є. 10.04.2023, що підтверджується актом ВДЗК КОАС від тієї ж дати.

Згідно з частиною другою статті 35 КАСУ, у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Ухвалою КОАС від 12.04.2023 позовна заява була залишена без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання ухвали та встановлено спосіб усунення недоліків позовної заяви.

10.05.2023, на виконання вимог ухвали КОАС від 02.05.2023, позивачем було направлено "заяву про усунення недоліків" з квитанціями про сплату судового збору на суму 2481, 00 грн та 2481, 00 грн. на загальну суму 4 962, 00 грн та заяву про поновлення строку звернення до суду.

Дослідивши вказану заяву про усунення недоліків, суд констатує часткове виконання вимог судового рішення від 12.04.2023, яке набрало законної сили, а саме позивачем не подано позову у новій редакції, з виконанням вимог зазначених в ухвалі суду; заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду містить аналогічні підстави в обґрунтування поважності причин такого пропуску, які були зазначені в позовній заяві при першочерговому зверненні позивачем до суду та, якіі були досліджені та оцінені судом в ухвалі від 12.04.2023. А саме у заяві про поновлення строку звернення до суду позивач посилається як на причину пропуску відкриття кримінального провадження 13.05.2022 стосовно вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 262 КК України, а також перебування на стаціонарному лікуванні з травня 2022 року по час звернення до суду.

Перевіривши доводи клопотання та подані документи, суд дійшов до висновку про необхідність відмови у його задоволенні, з огляду на таке:

частиною п`ятою ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. За приписами ч. 3 ст. 122 КАС України строк для звернення до суду, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За змістом наведеної норми процесуального закону, законодавець виходить не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

За наведеним у п. 17 ч. 1 ст. 17 КАС України визначенням, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

У даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Таке законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

В контексті наведеного суд зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановленого строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Так, ЄСПЛ у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" ЄСПЛ зазначив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивач оспорює законність наказів ДПП від 11.03.2022 №159 та №602 о/с в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільненя зі служби в поліції, тобто, граничним строком звернення до суду для їх оскарження було 12.04.2022, а отже внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості щодо ознак вчиненого позивачем кримінального правопорушення за №62022100120000075 датою внесення 12.05.2022, а також перебування на стаціонарному лікуванні з травня 2022 року не могли бути об`єктивними причинами, які стали на заваді вчасного звернення позивача до суду з даним позовом, в силу відсутності їх існування у встановлений законом строк звернення до суду (до 12.04.2022).

Окрім того, як зазначає сам позивач, обставини, на які він посилається як на підставу пропуску строку звернення до суду з даним позовом, припинили своє існування 01.06.2022 ( відомості про кримінальне провадження, внесені до ЄРДР за №62022100120000075 від 12.05.2022, за обвинувачення позивача у вчиненні кримінального правопорушення завершено у зв`язку із затвердженням вироком Солом`янського районного суду міста Києва від 01.06.2022 угоди про визнання винуватості від 16.05.2022) та 25.05.2022 (дата виписки зі стаціонарного лікування згідно виписки з медичної картки стаціонарного хворого 3791). Консультаційний висновок спеціаліста, датований 18.11.2022 не містить інформації про стаціонарне лікування позивача до часу звернення до суду з даним позовом (13.12.2022).

Суд також констатує непідтвердження перебування позивача на стаціонарному лікуванні та не бере до уваги копії інформаційних довідок з електронної системи охорони здоров`я від 28.06.2022, 06.07.2022, 17.05.2022, 15.06.2022, 15.06.2022, 20.06.2022, 07.07.2022, 22.07.2022, з огдяду на таке:

Тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності,- пп.1.1 Інструкції13.11.2001 № 455, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я.

Видача інших документів про тимчасову непрацездатність забороняється, крім випадків, обумовлених п. 1.13, 2.7, 2.16, 2.17, 2.18, 2.19, 2.20, 3.4, 3.16, 6.6, - пп.1.2 Інструкції №455.

Позивач не підпадає під жодний випадок, визначений пп.1.2 Інструкції, відтак у якості належного доказу на підтвердження непрацездатності необхідно надати листок непрацездатності.

Листок непрацездатності (далі - е-лікарняний) - сформований (виданий) програмними засобами Електронного реєстру листків непрацездатності (далі - Реєстру) на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність або документа, що засвідчує факт усиновлення дитини, і зареєстрований за єдиним реєстраційним номером листка непрацездатності у Реєстрі електронний документ, що є підставою для: звільнення від роботи; оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності; призначення матеріального забезпечення; надання соціальних послуг відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, - пункт 1 Порядку організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 328.

Отже, висновок про тимчасову непрацездатність є переумовю для видачі листка непрацездатності.

Крім того, із поданих суду копій інформаційних довідок неможливо встановити особу, якій ці довідки надані, оскільки дані пацієнта закодовані.

Таким чином, враховуючи вищевказане, суд не вбачає обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Суд зауважує, що адміністративний процес - це правовідносини, що складаються під час розгляду й вирішення судом публічно-правових спорів, зарахованих до адміністративної юрисдикції. Передусім це відносини між судом і особами, які беруть участь у справі (сторони, треті особи, представники), чи іншими учасниками адміністративного процесу (свідок, експерт, перекладач тощо).

Ці відносини врегульовують правила адміністративного судочинства.

При цьому, правила судочинства є вимогами для виконання умов (норма поведінки, норми права чи процесу) всіма учасниками певної процесуальної дії, за виконання яких передбачено заохочення, а за невиконання - покарання.

Адміністративний процес складається із конкретних вимог, які є імперативними для його учасників, тому невиконання цих вимог будь-яким учасником має своїм неодмінним наслідком застосування санкцій.

Положеннями ч. 1 ст. 171 КАСУ передбачено, що суддя наділений повноваженням (правом) вирішувати питання щодо прийнятості позовної заяви для розгляду та забезпечення належних передумов для ефективного розгляду справи. Для виконання цього повноваження суддя має відповідні процесуальні інструменти, зокрема, право залишити позовну заяву без руху з покладанням на учасника процесу обов`язку виконати вимоги суду для усунення прогалин та недоліків, що стають на заваді розгляду справи. Суд також має достатні повноваження для встановлення адміністративної процесуальної діє - та правоздатності кожного учасника процесу, що відіграє визначальну роль для вирішення питання можливості відкриття провадження у справі.

У цьому зв`язку, праву суду відповідає обов`язок сторони виконати вимогу, чи не виконати, а оскільки адміністративний процес є формою правил, то за невиконання вимоги процесуальним законом передбачена певна відповідальність для недобросовісного учасника, яка встановлена ст. 45 КАСУ.

Крім того, суд акцентує увагу, що положеннями ч. 2 ст. 159 КАСУ наведено вичерпний перелік заяв по суті справи: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у визначених цим Кодексом випадках, - ч. 3 ст.159 КАСУ.

Відтак, подання заяв, які не стосуються суті справи, не утворює для судді обов`язку їх розгляду.

Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним, - ч. 5 ст. 159 КАСУ.

Такий вид заяви як "заява/клопотання про усунення недоліків", "додаткова заява" чинним КАСУ не передбачені. Тим більше, що за приписами ст. 160 КАСУ, єдиною формою звернення до суду на захист порушеного права є позовна заява і жодний інший вид заяв не може її підмінювати.

"...Процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову; збільшення або зменшення розміру позовних вимог; об`єднання позовних вимог; зміну предмета або підстав позову. (Верховний Суд справа №405/3360/17).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Виходячи із вищевикладеного, ураховуючи, що за змістом "заяви про усунення недоліків" неможливо розцінити її суть, суд залишає вказану заяву без розгляду.

Частиною 5 ст. 169 КАС України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Позивач вважається таким, що не усунув недоліки, якщо до закінчення встановленого судом строку не усунув усіх або хоча б одного недоліку, зазначеного в ухвалі суду про залишення позову без руху.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах КАС ВС від 30.08.2021 у справі №520/7668/2020 та від 18.01.2023 у справі № 160/21195/21.

Згідно з ч. 5 ст. 169 КАСУ, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відтак, враховуючи, що у встановлений судом строк позивачем не було усунуто недоліки позову, вказані в ухвалі суду від 12.04.2023, а також, беречи до уваги, що строк звернення до суду позивачем пропущено, за відсутності рішення суду про поновлення цього строку, позовна заява повертається, згідно ч.2 ст.123 КАСУ та п.1ч.4 ст.169 КАСУ.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє його права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 123, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку подання позовної заяви - відмовити.

позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646; адреса: вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048); третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646; адреса: вул. Святослава Хороброго, буд. 9, м. Київ, 03048) про визнання протиправними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби та поновлення на посаді, - повернути позивачу.

Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.