Рішення № 11166369, 02.09.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.09.10           Справа № 2/97-10. За позовом:          Акціонерного товариства закритого типу «Темпо», м.Львів

до відповідача:           Відкритого акціонерного товариства «Сумська кондитерська фабрика», м.Суми

про стягнення 18 810 грн. 00 коп.

СУДДЯ СОП‘ЯНЕНКО О.Ю.

при секретарі судового засідання Волоховій Н.В.

Представники:

від позивача:          Берестецький Т.Б., довіреність б/н від 30.08.2010 року

від відповідача:          не з’явився

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 18 810 грн. 00 коп. заборгованості за отриманий товар відповідно до угоди № 3-17/12/08 від 17.12.2008 року та видаткових накладних, а також судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

Крім цього, позивач подав заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд накласти арешт на грошові кошти ВАТ «Сумська кондитерська фабрика» в сумі 18810 грн. 00 коп.

Позивач подав клопотання про доручення до матеріалів справи додаткових документів, а саме довідку з ЄДРПОУ, Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи АТЗТ «Темпо», копії довіреностей. Зазначені документи судом оглянуті та долучені до матеріалів справи.

          Відповідач відзив на позовну заяву не подав, представник відповідача в засідання суду не з’явився, про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином (відповідно до повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення ухвала суду про порушення провадження у справі від 16.07.2010 року отримана ним 21.07.2010 року, ухвала про відкладення розгляду справи від 27.07.2010 року була також направлена відповідачу та не повернута до суду), доказів поважності причини неприбуття представника в судове засідання суду не надано. За таких обставин справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

          17.12.2008 року між Акціонерним товариством закритого типу «Темпо» та Відкритим акціонерним товариством «Сумська кондитерська фабрика» було укладено угоду № 3-17/12/08, відповідно до умов якої позивач зобов’язувався поставити відповідачу товар, в асортименті та кількості, визначених покупцем в накладних, а покупець зобов’язаний прийняти товар та оплатити його вартість.

          Пунктом 3.2. угоди передбачено, що розрахунки за поставлений товар здійснюються почергово в хронологічному порядку виникнення заборгованостей (за накладними) національною валютою України в безготівковій формі шляхом переказу коштів на поточний банківський рахунок постачальника протягом п’яти календарних днів від дати накладної.

Умовами угоди, а саме п.4.2., передбачено, що при виявленні товару неналежної якості покупець зобов’язаний негайно повідомити про це постачальника.

          На виконання умов угоди позивачем здійснювалась поставка відповідачу товару, а саме пектин, на підставі видаткових накладних: № 3-27/10/08 від 27.10.2008 року на суму 0600 грн. 00 коп.; № 7-17/03/09 від 17.03.2009 року на суму 2875 грн. 00 коп.; № 2-31/03/09 від 17.03.2009 року на суму 2875 грн. 00 коп.; № 4-26/05/09 від 26.05.2009 року на суму 2800 грн. 00 коп., № 6-23/06/09 від 23.09.2009 року на суму 2800 грн. 00 коп.

Позивач поставив відповідачу товар, відповідно до видаткових накладних, на загальну суму 31 950 грн. 00 коп. Відповідач частково розрахувався за поставлений товар, залишок заборгованості відповідача перед позивачем на час розгляду справи становить 18 810 грн. 00 коп.

          Відповідно до пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.

Відповідач свої зобов’язання за угодою не виконав, оплату за поставлений товар в розмірі 18 810 грн. 00 коп. не провів.

Факт заборгованості відповідача в сумі 18 810 грн. 00 коп. підтверджено матеріалами справи, зокрема видатковими накладними. Відповідач доказів сплати боргу не подав, не подав і аргументованого заперечення вимогам позивача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на грошові кошти відповідача в сумі 18810 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь – якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких засобів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Водночас, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд відмовляє позивачеві у задоволенні клопотання про забезпечення позову, оскільки ним не надано належних доказів в обґрунтування вимог даного клопотання, що можуть свідчити про ускладнення чи неможливість виконання рішення господарського суду по справі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються 188 грн. 10 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. – 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 66 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сумська кондитерська фабрика» (40009, м.Суми, пров.Косівщинський, 23; код 00379519) на користь Акціонерного товариства закритого типу «Темпо» (79040, м.Львів, вул.Городоцька,367-А»; код 20785813) 18810 грн. 00 коп. – заборгованості, 188 грн. 10 коп. – витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову - відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                 О.Ю. СОП‘ЯНЕНКО

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 07.09.2010 року.

Суддя