Рішення № 111663357, 20.06.2023, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/99/23

Справа № 753/14099/22

РІШЕННЯ (ЗАОЧНЕ)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2023 Березанський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Дудар Т.В.

за участю секретарів Харченко Ж.В., Стрижак В.О.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вприміщенні Березанськогоміського судуКиївської областів порядкуспрощеного позовногопровадження зповідомленням (викликом)сторін цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року до Березанського міського суду Київської області на підставі ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 16.02.2023 направлено за підсудністю цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 15.07.2015 між ним та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, про що складено відповідний актовий запис за № 1359 від 15.07.2015. Від шлюбу спільних дітей позивач та відповідач не мають. Як стверджує ОСОБА_1 , спільне життя з відповідачем не склалося, фактично шлюбні стосунки припинені з серпня 2015. Примирення між позивачем та ОСОБА_2 неможливе, оскільки під час спільного проживання було відсутнє взаєморозуміння. Подальше спільне життя позивача і відповідача як подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача. Відтак, ОСОБА_1 просить суд розірвати шлюб між ним ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, про що складено відповідний актовий запис за № 1359 від 15.07.2015.

В силу приписів пункту 1 ч. 4 ст. 19, п. 4 ч. 6 ст. 19, п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України вказана цивільна справа може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.

При вирішенніпитання пророзгляд справив порядкуспрощеного абозагального позовногопровадження врахованоте,що данасправа неналежить докатегорії спорів,визначених ч.4ст.274ЦПК України,які неможуть бутирозглянуті впорядку спрощеногопозовного провадження; значення справидля сторін; обраний позивачемспосіб захисту; категорія таскладність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін, роз`яснивши учасникам судового розгляду їх процесуальні права відповідно до статті 274 ЦПК України.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Вказана вимога ЦПК України роз`яснена судом сторонам в ухвалі про відкриття провадження у справі.

30.03.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати одноособово суддею в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, про що винесено відповідну ухвалу.

09.05.2023 Березанський міський суд Київської області виніс ухвалу про здійснення переходу з розгляду вказаної цивільної справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі, копія ухвали суду від 09.05.2023 та копія позовної заяви з доданими до неї документами надсилались судом відповідачу на адресу її зареєстрованого місця проживання та на адресу її місця проживання, вказану в позовній заяві.

Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, а також надав сторонам строк для подачі відзиву, відповіді на відзив, заперечень.

Кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з матеріалами справи, аргументами іншої сторони та реагувати на них відповідно до вимог ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_2 не скористалася своїм правом, наданим ст. 178 ЦПК України, та не подала відзив.

Позивач ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Ємець А.Ю. в судове засідання не з`явивлися, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

26.05.2023 на адресу електронної пошти суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, у якому він просив суд всі судові засідання у справі № 753/14099/22 проводити за відсутності позивача та його представника, зазначив, що позивач позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с. 56).

В силу приписів п. 2 ч. 7, п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається:фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідач ОСОБА_2 в силу приписів ч. 7, п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, належним чином повідомлена про місце,дату ічас судовогозасідання (а.с. 54; 60), до суду не з`явилася, про причини неявки не повідомила, клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи від неї не надходило.

Згідно зч.3ст.211ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно доч.1ст.223ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Підстав, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України, для відкладення судом розгляду справи, суд не вбачає.

В силу приписів ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Як визначеноч.1ст.1ст.280ЦПК України,суд можеухвалити заочнерішення напідставі наявниху справідоказів заодночасного існуваннятаких умов: 1)відповідач належнимчином повідомленийпро дату,час імісце судовогозасідання; 2)відповідач нез`явився всудове засіданнябез поважнихпричин абобез повідомленняпричин; 3)відповідач неподав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зважаючи на те, що належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання відповідач ОСОБА_2 повторно не з`явилася в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин такої неявки, не подала відзив, а позивач не заперечує проти проведення заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність усіх умов для проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими Главою 11 Розділу ІІІ ЦПК України (ч. 2 ст. 281 ЦПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст.5ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

В силу приписів ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено загальні засади регулювання сімейних відносин.

Так, згідно з ч. 1, 6 ст. 7 СК України сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами. Жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї.

Частиною першою статті 24СК України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст.105СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Згідно зі ст.112СК України суд з`ясовуєфактичні взаєминиподружжя,дійсні причинипозову пророзірвання шлюбу,бере доуваги наявністьмалолітньої дитини,дитини зінвалідністю таінші обставинижиття подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом. (ч. 3, 4 ст. 56 СК України).

Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , повторно виданим 16 вересня 2022 року Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), 15 липня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , про що 15.07.2015 складено відповідний актовий запис № 1359. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу: ОСОБА_4 (а.с. 5).

Спільне життя позивача з відповідачем не склалося, фактично шлюбні стосунки припинені з серпня 2015. Примирення між позивачем та ОСОБА_2 неможливе, оскільки під час спільного проживання було відсутнє взаєморозуміння.

Позивач вважає, що подальше спільне життя з відповідачем як подружжя і збереження шлюбу суперечило б його інтересам.

Відповідач ОСОБА_2 жодним чином заявлені до неї позовні вимоги не спростувала, не скористалася своїми процесуальними правами, передбаченими законом, несучи ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на те, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, відмова в розірванні шлюбу матиме ознаки примушування до шлюбу, що є недопустимим.

Відтак, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог п.п. 3 п. 1 ч. 2 ст.4Закону України"Просудовий збір" за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, і питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Позивач при пред`явленні позову до суду сплатив судовий збір в сумі 992,40 грн (а.с. 3)

Однак, вимоги про стягнення судових витрат з відповідача позивач не заявив, тому суд не вирішує питання про їх розподіл між сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

В силуприписів п.3ч.1ст.270,ч.2ст.270ЦПК Українисуд,що ухваливрішення,може зазаявою учасниківсправи чиз власноїініціативи ухвалитидодаткове рішення,якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

На підставі ст. 7, 24, 105, 112 СК України, ст. 4, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273-274, 279, 279, 280-284, 288-289, 353-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,- задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 15 липня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис за № 1359 від 15.07.2015.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішенняможе бутипереглянуте судом,що йогоухвалив,за письмовоюзаявою відповідача. Заявупро переглядзаочного рішенняможе бутиподано протягомтридцяти днівз дняйого проголошення.

Учасник справи,якому повнезаочне рішеннясуду небуло врученеу деньйого проголошення,має правона поновленняпропущеного строкуна поданнязаяви пройого перегляд-якщо таказаява поданапротягом двадцятиднів здня врученняйому повногозаочного рішеннясуду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручене удень йогоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Т. В. Дудар