Рішення № 11166000, 08.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/18208.09.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Телеком»

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮПМ Груп»

Про                    стягнення 7826,52 грн.

          Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача                                        Салтан Г.А. (за дов.)

Від відповідача                              Гаврук А.В. ( керівник)

За участю спеціаліста                    Крайовий О.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Голден Телеком»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ЮПМ Груп»про стягнення 7826,52 грн. за договором № 1-1352/08 від 26.03.2008 р..

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за вказаним вище договором, укладеним між позивачем та відповідачем, щодо своєчасної оплати вартості наданих телекомунікаційних послуг.

Ухвалою від 12.05.2010 р. було порушено провадження у справі № 17/182.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2010 р. розгляд справи відкладався на 23.06.2010 р., у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, у якій зазначив, що вірною ціною позову є 7826,52 грн., оскільки у прохальній частині позову допущено технічну помилку.

Відповідач подав суду відзив, у якому позовні вимоги відхилив повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2010 р. розгляд справи відкладався на 05.07.2010 р..

У судовому засіданні 05.07.2010 р. сторонами було подано клопотання про продовження строку вирішення спору на підставі ст. 69 ГПК України, про що було винесено відповідну ухвалу суду.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 05.07.2010 р., від 14.07.2010 р. розгляд справи відкладався на 14.07.2010 р., 26.07.2010 р. відповідно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2010 р. розгляд справи відкладався на 08.09.2010 р..

У судове засідання 08.09.2010 р. з’явився фахівець напрямку білінгових рішень товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Телеком»Крайовий О.П., якого було викликано на підставі ст. 30 ГПК України з метою надання пояснень з технічних питань, що виникли під час розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

26.03.2008 р. між позивачем (оператором) та відповідачем (абонентом) було укладено договір № 1-1352/08 (далі –Договір), відповідно до пункту 1.1 якого оператор надає абоненту телекомунікаційні послуги (далі –послуги), а абонент зобов’язується оплачувати їх відповідно до умов Договору. Послуги, які абонент одержує й оплачує відповідно до Договору, їх вартість і характеристики зазначені в додатках до Договору (п. 1.2).

Тарифи та ціни на послуги зазначені в додатках до Договору. Оплата послуг здійснюється на підставі рахунків оператора відповідно до умов Договору (п. 4.2).

Судом встановлено, що до вказаного Договору сторони уклали додатки.

На виконання умов Договору та додатків до нього позивач виставив відповідачу рахунки, частина з яких відповідачем оплачена не була.

Зокрема, рахунок за березень 2009 року на суму 6464,51 грн. відповідач оплатив лише частково в сумі 927,41 грн., рахунки за квітень 2009 року на суму 2051,05 грн., за травень 2009 року 238,37 грн. відповідач не оплатив, рахунок за червень 2009 року оплачений відповідачем в повному обсязі. Вказані копії рахунків містяться в матеріалах справи.

Отже, з урахуванням часткової оплати за надані послуги заборгованість відповідача перед позивачем становить 7826, 52 грн.

У зв’язку з не оплатою відповідачем вищевказаних рахунків, позивач направив відповідачу претензію від 04.08.2009 р. № 1017-Б щодо сплати заборгованості за надані послуги.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України).

Споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги (пункт 5 частини 1 статті 33 Закону України «Про телекомунікації»).

Аналогічні положення містяться в абзаці 7 пункту 32 Правил.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач у встановлений Договором строк зобов’язання щодо оплати вартості наданих послуг у сумі 7826,52 грн. не виконав.

Заперечення відповідача про те, що послуги «Доступу в Інтернет по ADSL»ним не замовлялися та не надавалися позивачем не приймаються судом з огляду на наступне.

Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем укладено договір про надання телекомунікаційних послуг.

До вказаного Договору сторони уклали додатки, зокрема, згідно з додатком № 2 до Договору «Замовлення на послуги широкосмугового доступу до Інтернету»відповідачем замовлено доступ наступного типу: цифровий канал місцевого подовження ADSL».

Статтею 3 Цивільного кодексу України встановлені загальні засади цивільного законодавства серед яких найважливіший принцип підприємницької діяльності, а саме: принцип свободи договору. Цей принцип закріплює неприпустимість адміністративного втручання в цивільний оборот. Принцип свободи договору має універсальне значення для всіх учасників цивільних відносин. Підтвердження цього принципу в законодавством означає відмову від примушення до укладення договорів на основі обов'язкових для сторін актів.

Принцип свободи договору також закріплений рядом інших статей ЦК України, зокрема ст.ст. 6, 205, 627. Він полягає в тому, що сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента й визначенні умов договору, у виявленні волі на вступ у договірні відносини, у виборі форми договору (ст. 205 ЦК України). Волевиявлення учасників договору має складатися вільно, без жодного тиску з боку контрагента або інших осіб і відповідати їхній внутрішній волі. Ця ознака договірної свободи особливо проявляється в умовах сьогоденної ринкової економіки і відповідає ідеї вільних ринкових відносин.

Як зазначено позивачем, відповідачу надавалась можливість користуватися послугою Інтернет за тарифним планом «Економний», за яким абонентська плата складає 120,83 грн. (без ПДВ) на місяць. Однак, у випадку перевищення трафіку інтернет 8Гб сплачується додатково 0,083 грн. (без ПДВ) за кожні 1000000 байт трафіку, у зв’язку з чим відповідачеві було нараховано 6464,51 грн. за березень та 2051,07 грн. за квітень 2009 року.

Крім того, листом № ХД-01/453 від 09.12.2009 р. позивач повідомив відповідача про проведення перевірки технічними фахівцями товариства обсягів переданої та прийнятої відповідачем інформації, а також схеми її тарифікації, за результатами якої виявлено, що весь трафік, нарахований відповідачу, тарифікувався коректно. Проведений аналіз профілю використання Інтернет-каналу дозволяє зробити висновки про те, що генерація великого об’єму трафіку пов’язана з характером роботи програмного забезпечення клієнтського устаткування, що знаходиться поза зоною відповідальності позивача. Крім того, позивач навів статистику десяти найбільших за обсягом з’єднань (адреса джерела, адреса призначення, порт, протокол, число байт). Додатково позивач зазначив, що надає послуги доступу до мережі Інтернет і не несе відповідальності за некоректне функціонування локальної мережі клієнта, а також не надає послуги захисту клієнтських мереж «вірусів».

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на встановлені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги нормативно доведені, є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач жодних доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЮПМ Груп»(01021, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 28/2, н.п. № 43, код 35632016, рахунок 26000010039206 у ВАТ «Укрексімбанк», м. Київ, МФО 322313) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Телеком»(01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 19-А, код 19028202, рахунок 26008000146000 у Банку «Каліон Банк Україна», МФО 300379, код 19028202) 7826,52 грн. боргу, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя О.Г. Удалова

          Рішення підписано 14.09.2010 р.