Рішення № 11165908, 30.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/41130.08.10

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЬГОСПСЕРВІС"

до товариства з обмеженою відповідальністю"Шангрілі"

про стягнення 6450,00 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

від позивача не з’явились

від відповідача не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЬГОСПСЕРВІС" до товариства з обмеженою відповідальністю "Шангрілі" про стягнення безпідставно отриманих коштів, що були перераховані платіжним дорученням № 3368 від 16.12.2009 на розрахунковий рахунок відповідача у розмірі 6 450, 00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.07.2010 порушено провадження у справі № 50/411 та призначено її до розгляду на 19.07.2010.

Представники сторін в судове засідання 19.07.2010 не з’явилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. У зв’язку з неявкою представників сторін в судове засідання розгляд справи було відкладено на 29.07.2010.

В судове засідання 29.07.2010 представники сторін повторно не з’явилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. У зв’язку з неявкою представників сторін в судове засідання розгляд справи було відкладено на 30.08.2010.

В судове засідання 16.07.2010 представник позивача не з’явився, проте через відділ Діловодства господарського суду подав клопотання про розгляд справи у відсутності повноважного представника позивача за наявними матеріалами справи, а також надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Відповідач в судове засідання втретє не направив своїх повноважних представників, письмових доказів, відзив на позовну заяву не надав, позовну вимогу по суті у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки (частина 1 статті 11 Цивільного кодексу України).

Як встановлено частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Також у відповідності до положень ч.1 ст.181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СІЛЬГОСПСЕРВІС" (далі - позивач) 16.12.2009 платіжним дорученням № 3368 (оригінал знаходиться в матеріалах справи) помилково перерахував товариству з обмеженою відповідальністю "Шангрілі" (далі - відповідач) грошові кошти в розмірі 6450,00 грн.

В рядку “призначення платежу” платіжного доручення № 3368 зазначено –оплата згідно рахунку № 138 від 14.12.2009 за палички алюмінієві. Проте, на момент звернення з позовом до суду відповідачем не була здійснена поставка будь-якого товару.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача був направлений лист № 95 від 09.03.2010 з вимогою про повернення помилково перерахованих коштів згідно платіжного доручення № 3368 від 16.12.2009 в розмірі 6450,00 грн. Однак, відповідачем не було повернуто позивачу суму помилково перерахованих коштів.

Станом на день розгляду справи відповідач перераховані кошти на рахунок позивача в сумі 6450,00 грн. не повернув, і таким чином на дату винесення рішення заборгованість відповідача перед позивачем становить 6450,00 грн.

Згідно з частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону

Враховуючи те, що в матеріалах справи є оригінал платіжного доручення № 3368 від 16.12.2009 про перерахування позивачем на користь відповідача коштів в розмірі 6450,00 грн. та відсутність доказів поставки будь-якого товару, суд вважає доведеним факт помилкового перерахування.

Доказів повернення зазначеної суми відповідач в супереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України суду не надав.

Відповідно до п. 6 Указу Президента України від 16.03.1995 № 227 “Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України” підприємства, незалежно від форми власності, мають повертати в 5-денний термін платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Також зазначені положення застосовуються до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Доказів повернення відповідачем помилково зарахованих коштів останнім суду не надано у зв’язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача помилково перерахованих позивачем коштів в сумі 6450,00 грн. правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 6450,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про безпідставно набутих коштів в сумі 6450,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 254, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 1212 ЦК України, статтею 193 ГК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Шангрілі" (02660, м. Київ, вул. Пухівська, 4/409; код ЄДРПОУ 35369517) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЬГОСПСЕРВІС" (91028, м. Луганськ, пров. Черкасського, 8; код ЄДРПОУ 31530474) основний борг в сумі 6 450 (шість тисяч чотириста п’ятдесят) грн. 00 коп., державне мито в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

          Суддя                                                                       Головатюк Л.Д.

Дата підписання рішення 10.09.2010