Рішення № 111657009, 19.06.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/6046/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2023 рокумісто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі позивач) до Львівської митниці код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79007, м.Львів, вул. Костюшка, 1 (далі відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо підготовки та направлення подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області для повернення позивачу надміру сплачених платежів, здійснених 07.07.2022 з митного оформлення автомобіля: автомобіль легковий марки JEEP, модель: GRAND CHEROKEE, VIN: НОМЕР_2 в розмірі 187200,00грн;

- зобов`язати відповідача підготувати та направити подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області для повернення позивачу надміру сплачених платежів, здійснених 07.07.2022 з митного оформлення автомобіля: автомобіль легковий марки JEEP, модель: GRAND CHEROKEE, VIN: НОМЕР_2 .

Ухвалою від 03.04.2023 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 17.04.2023 суддя прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, а також залучив третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області.

Ухвалою від 19.06.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позов обґрунтований тим, що 30.06.2022 до Львівської митниці для митного контролю та оформлення представник позивача, ФОП ОСОБА_2 подав електронну декларація типу ІМ ЕЕ №UA209000/2022/994885 (форма МД-2) додатковий номер декларації 21171 для митного оформлення автомобіля : Автомобіль легковий JEEP, модель: GRAND CHEROKEE, VIN: НОМЕР_2 . У подальшому позивач сплатив за митне оформлення митні платежі у розмірі 187200,00 грн.

Позивач вважає, що оскільки передчасна зміна норми законодавства з питань оподаткування встановлює більш обтяжливі для платника податків правила поведінки, то така норма не підлягає застосуванню для визначення обсягу прав та обов`язків платників податків у конкретній ситуації. І навпаки, більш сприятлива для платника норма, хоча й запроваджена без урахування застережень, передбачених статтею 4 Податкового кодексу України та статтею 27 Бюджетного кодексу України, повинна застосовуватися. При одночасному регулюванні спірних правовідносин положеннями Закону України №2142-ІХ та положеннями Закону України 2325-ІХ, які по-різному встановлюють податки за розмитнення автомобілів та звільнення від сплати податків на розмитнення, застосуванню підлягають положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» від 24.03.2022 №2142-ІХ, які є більш сприятливими для платника податків.

Зазначає, що оскільки він до 01.07.2022 вчинив всі необхідні дії та подав всі необхідні документи, передбачені законодавством для пільгового розмитнення, то Львівська митниця безпідставно отримала від нього митні платежі. А відтак, просить суд зобов`язати відповідача підготувати та направити подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області для повернення позивачу надміру сплачених платежів, здійснених 07.07.2022 з митного оформлення автомобіля: автомобіль легковий марки JEEP, модель: GRAND CHEROKEE, VIN: НОМЕР_2 .

03.05.2023 до суду від представника відповідача надійшов відзив, у якому останній проти позову заперечив повністю. Відзив обґрунтований тим, що позивач повідомляє суду неправдиву інформацію. Так, ввезення на митну територію України транспортного засобу на підставі поданої декларантом ФОП ОСОБА_2 попередньої митної декларації типу ІМ ЕЕ №UA209000/2022/994885 від 30.06.2022 не відбулося. Транспортний засіб в`їхав через пункт пропуску «Шегині-Медика» митний пост «Мостиська» 13.07.2022 о 21 год. 34 хв. Відповідно, декларантом ФОП ОСОБА_3 о 15 год. 06 хв. подана нова декларація типу ЕЕ №UA209180/2022/047988 від 13.07.2022, де митне оформлення товарів та транспортних засобів ввезення на митну територію України яких відбулося після набрання чинності Законом №2325, здійснено на загальних підставах, із сплатою митних платежів.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» від 24 березня 2022 року № 2142-IX внесено зміни до пункту 69.24 підрозділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та встановлено, що тимчасово, з 1 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком операції із ввезення фізичними особами на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, транспортних засобів для перевезення вантажів у митному режимі імпорту.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2142-ІХ розділ ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України доповнено пунктом 9, який передбачає, що тимчасово, на період з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України», але не раніше 1 квітня 2022 року до припинення чи скасування воєнного стану на території України, пропуск та митне оформлення товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України для вільного обігу, здійснюється з урахуванням таких особливостей: звільняються від оподаткування ввізним митом в тому числі автомобіля легкові, кузови до них, причепи на напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, які ввозяться громадянами на митну територію України для вільного обігу.

01.07.2022 набрав чинності Закон України від 21 червня 2022 року №2325-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування», згідно з яким внесено зміни до Податкового та Митного кодексів України відповідно до яких, зокрема з 01.07.2022 втратили чинність: - пункт 69.23 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі ПКУ), абзац другий підпункту 1 та підпункти 2 та 4 пункту 9 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення Митного кодексу України» - пункти 69.24 та 69.25 підрозділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ та абзаци перший, третій та четвертий підпункту 1 пункту 9 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» МКУ. Тобто, з 00.00 годин 01.07.2022 згадані пільги не застосовуються.

З урахуванням того, що автомобіль легковий марки JEEP, модель: GRAND CHEROKEE, VIN: НОМЕР_2 ввезений на територію України 13.07.2022 на підставі декларації типу ЕЕ №UA209180/2022/047988, то підстави для застосування до нього пільгового режиму розмитнення відсутні.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Транспортний засіб - легковий автомобіль марки JEEP, модель: GRAND CHEROKEE, календарний рік виготовлення 2015, VIN: НОМЕР_2 , тип двигуна дизельний, об`єм циліндрів двигуна 2987 см.куб. ввезено на митну територію України 13.07.2022 за попередньою декларацією від 13.07.2022 №UA209180/2022/047988.

Вказаний автомобіль ввезено через митний пост «Мостиська» Львівської митниці 13.07.2022 о 21.34 год.

Митне оформлення зазначеного товару для вільного обігу на митній території України (митний режим імпорт) здійснено відділом митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці за митною декларацією типу ІМ40ДЕ від 20.07.2022 №UA209200/2022/014749, поданою до митного оформлення 20.07.2022.

При митному оформленні транспортного засобу, оформленому у митному відношенні за митною декларацією від 20.07.2022 №UA209200/2022/014749, у відповідності до митного та податкового законодавства України, сплачено митних платежів на загальну суму 176574,13грн (тому числі: ввізне мито 40058,74 грн, акцизний податок 40321,81 грн, податок на додану вартість 96193,58 грн).

Позивач звернувся до Львівської митниці із заявою від 17.02.2023 № 9 (вх. митниці №9364/10-15 від 08.03.2023) про повернення помилково сплачених сум митних платежів.

У відповідь на заяву ОСОБА_1 від 17.02.2022, листом Львівської митниці від 14.03.2023 № 7.4-1-15/13/5747, у задоволенні згаданої заяви відмовлено.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо підготовки та направлення подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області для повернення позивачу надміру сплачених платежів, здійснених 07.07.2022 з митного оформлення автомобіля: автомобіль легковий марки JEEP, модель: GRAND CHEROKEE, VIN: НОМЕР_2 в розмірі 187200,00грн протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у частині 1 статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України від 28.06.1991 №254к/96-ВР визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

На підставі означає, що суб`єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

У межах повноважень означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень,не перевищуючи їх.

У спосіб означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Законом України від 24.03.2022 №2142-IX (який набрав чинності 06.04.2022) Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану внесено до Податкового кодексу України такі зміни:

У розділі XX Перехідні положення: пункт 69 підрозділу 10 доповнено підпунктом 69.24 такого змісту: Тимчасово, з 1 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком операції з ввезення фізичними особами на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів у митному режимі імпорту.

Також, згаданим Законом 2142-ІХ, згідно з його Прикінцевими та перехідними положеннями, внесено зміни до МК України у розділі XXI Прикінцеві та перехідні положення доповнено, зокрема, пунктом 9-11 такого змісту:

9-11. Установити, що тимчасово, на період з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану", але не раніше 1 квітня 2022 року, до припинення чи скасування воєнного стану на території України, пропуск та митне оформлення товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України для вільного обігу, здійснюється з урахуванням таких особливостей:

1) звільняються від оподаткування ввізним митом: автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, які ввозяться громадянами на митну територію України для вільного обігу.

01.07.2022 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування від 21.06.2022 №2.325-ІХ (далі Закон №2325-ІХ), згідно з яким внесено зміни до Податкового та Митного кодексів України відповідно до яких, зокрема з 01.07.2022 втратили чинність:

пункт 69.23 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, абзац другий підпункту 1 та підпункти 2 та 4 пункту 911 розділу XXI Прикінцеві та перехідні положення МК України:,

пункти 69.24 та 69.25 підрозділу XX Перехідні положення ПК України та абзаци перший, третій та четвертий підпункту І пункту 911 розділу XXI Прикінцеві та перехідні положення МК України.

Відтак, з 00:00 01.07.2022 вказані пільги не застосовуються.

Відповідно до положень частини 1 статті 4 Митного кодексу України (далі - МК України):

- ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України сукупність дій, пов`язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку (пункт 4);

- випуск товарів надання митним органом права на користування та /або розпорядження товарами, щодо яких здійснено митне оформлення відповідно до заявленої мети (пункт 6);

- митне оформлення виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23);

- митні формальності сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами, а також автоматизованою системою митного оформлення з метою дотримання вимог законодавства України з питань митної справи (пункт 29);

- пропуск товарів через митний кордон України - надання митним органом відповідній особі дозволу на переміщення товарів через митний кордон України, з урахуванням заявленої мети такого переміщення (пункт 49);

Суд встановив, що для здійснення митного контролю декларантом подавалася попередня митна декларація, яка згідно з Класифікатором типів митних декларацій, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій», є попередньою митною декларацією з обсягом даних, необхідних лише для пропуску товарів через митний кордон України та доставлення до митного органу призначення.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 259 МК України подана декларантом попередня митна декларація типу містила лише відомості достатні для ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення доставки їх до митного органу призначення.

В розумінні положень Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних перевезень, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2012 №1066, попередня митна декларація є документом контролю за переміщенням товарів (ДКПТ), тобто документом контролю для доставки транспортного засобу до митного поста «Городок» Львівської митниці для здійснення митного контролю та митного оформлення.

Разом з тим, відповідно до частини 13 статті 259 МК України, якщо попередня митна декларація містить лише відомості, достатні для ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення їх доставки до митного органу призначення, для випуску товарів декларантом або уповноваженою ним особою подається додаткова декларація.

Відповідно до статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим. Оформлення митним органом митної декларації, заповненої у звичайному порядку, є випуском товарів у заявлений митний режим (стаття 258 МК України).

Згідно з частиною 14 статті 259 МК України попередня митна декларація, за якою митним органом здійснено випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення без пред`явлення їх митному органу відповідно до частини п`ятої статті, або попередня митна декларація разом з додатковою декларацією, поданою відповідно до частини тринадцятої цієї статті, становлять митну декларацію, заповнену у звичайному режимі.

При цьому, попередня митна декларація типу ЕЕ, як уже зазначалось, є документом контролю доставки товару, оскільки не містить достатніх відомостей для випуску товарів у вільний обіг, тобто не є митною декларацією, заповненою у звичайному режимі. Проте, в розумінні вказаних положень при поданні попередньої декларації разом із додатковою декларацією є митною декларацією, заповненою у звичайному режимі.

З огляду на вказані положення законодавства, можливість декларування товарів до прибуття їх на митну територію України або до митного органу призначення, стосується виключно попередніх митних декларацій типу ЕА, які декларантом не подавались.

Згідно з положеннями статті 247 МК України митне оформлення здійснюється в місцях розташування відповідних підрозділів митних органів протягом робочого часу, встановленого для цих органів. Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється в будь-якому митному органі з пред`явленням їх цьому органу, якщо інше не передбачено згаданим Кодексом.

Згідно з вимогами статті 322 МК України товари, що переміщуються через митний кордон України, разом з їх упаковкою та маркуванням, транспортні засоби комерційного призначення, якими вони переміщуються через митний кордон України, пред`являються у незмінному стані для митного контролю, а документи на ці товари, транспортні засоби подаються митним органам у пунктах пропуску через державний кордон України та в інших місцях на митній території України, встановлених митними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення, не пізніше ніж через три години після прибуття зазначених товарів у пункт пропуску через державний кордон України або інше визначене митними органами місце.

Особа, яка доставила товари, транспортні засоби комерційного призначення у місце, визначене митними органами, зобов`язана повідомити про це відповідний митний орган у мінімально можливий строк, а в разі прибуття поза робочим часом, встановленим для митного органу, - у мінімально можливий строк після початку роботи цього органу.

Відповідно до частини 1 статті 259 МК України попередня митна декларація (інший документ, що може використовуватися замість митної декларації відповідно до статті 94 згаданого Кодексу) подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України.

Відповідно до частини 12 статті 259 МК України для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму за попередньою митною декларацією, яка містить всю необхідну для цього інформацію, застосовуються курси валют, визначені відповідно до статті 31 згаданого Кодексу, та заходи тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, чинні на дату прийняття митним органом такої попередньої митної декларації для оформлення, а заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності - чинні на дату такого випуску.

Відповідно до частини 13 статті 259 МК України, якщо попередня митна декларація (надалі «ПМД») містить лише відомості, достатні для ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення їх доставки до митного органу призначення, або після оформлення попередньої митної декларації змінюються заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, для випуску товарів декларантом або уповноваженою ним особою подається додаткова декларація.

Таким чином, положення частин 12 і 13 статті 259 МК України виділяються 2 різновиди ПМД:

- попередня митна декларація, яка містить всі відомостей необхідні для поміщення товарів до відповідного митного режиму (частина 12 статті 259 МК України);

- попередня митна декларація, яка містить лише відомості, які є достатні для ввезення товарів на митну територію України та забезпечення їх доставки до митного органу призначення (частина 13 статті 259 МК України).

Ці різновиди двох видів ПМД та, відповідно, різного правового регулювання також випливає з положень Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №651 від 30.05.2012. Так, положеннями пункту 3.15 згаданого Порядку встановлені різні правила заповнення ПМД в залежності від її виду, а саме:

(1) при заповненні ПМД, яка містить усю необхідну для випуску товарів інформацію, МД, заповненої у звичайному порядку, додаткової декларації до таких декларацій вносяться всі передбачені згаданим Порядком відомості, необхідні для застосування відповідного митного режиму;

(2) під час заповнення ПМД, що містить відомості, необхідні для ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення доставки їх до митного органу призначення (далі - попередня МД для ввезення), періодичної МД, тимчасової МД до таких декларацій вносяться наявні у Декларанта відомості, необхідні для застосування відповідного типу декларації.

У спірному випадку, мова йде про (2) вид ПМД типу ЕЕ, згідно з класифікатором типів декларацій - ПМД, яка містить лише відомості, які є достатні для ввезення товарів на митну територію України та забезпечення їх доставки до митного органу призначення.

Відповідно до частини 2 статті 194 МК України такий вид ПМД є попереднім повідомленням про намір ввезти товари на митну територію України, яке здійснюється шляхом її надання митному органу, в зоні діяльності якого товари будуть пред`явлені для митного оформлення. З огляду на це, згідно з частиною 13 статті 259 МК України для випуску товарів у відповідний митний режим подається додаткова митна декларація (надалі «ДМД»).

Крім цього, відповідно до статті 94 МК України така попередня декларація виконує роль документу на підставі якого товар поміщається у внутрішній транзит (з пункту пропуску до митниці призначення).

Відповідно до частини 1 статті 263 МК України митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.

Відповідно до частини 4 статті 200 МК України у місці доставки товари і транспортні засоби пред`являються, а документи на них передаються митному органу у мінімально можливий строк після їх прибуття, а в разі прибуття поза робочим часом, встановленим для митного органу, - у мінімально можливий строк після початку роботи згаданого органу.

Тобто, положення МК України встановлюють момент подачі митної декларації до митного органу - після доставлення таких товарів до згаданого органу.

У випадку, коли ПМД містить всі відомості, необхідні для поміщення товарів у відповідний режим, то митне оформлення на підставі рішення митного органу може здійснюватися без пред`явлення (доставлення) товарів до такого органу, оскільки митне оформлення здійснюється на підставі ПМД як декларації, заповненої у звичайному порядку.

Суд зазначає, що ПМД містить лише відомості, які є достатні для ввезення товарів на митну територію України та забезпечення їх доставки до митного органу призначення, тому подання ДМД до такої ПМД здійснюється у загальному порядку, визначеному частиною 1 статті 263 МК України. Тобто, після поставлення товарів до митного органу за місцезнаходженням декларанта. Це також підтверджується самою суттю такої ПМД, оскільки її метою є «забезпечення доставки товарів до митного органу».

Положення про те, що така ДМД у такому випадку подається «після поставлення товару до митного органу» також підтверджується положеннями щодо завершення митного режиму транзиту (внутрішнього транзиту), у якому товар перебуває під час транспортування від пункту пропуску до митного поста.

Так, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 93 МК України однією із вимог для поміщення товарів в митний режим транзиту є те, що такий товар повинен бути доставленим у митний орган призначення до закінчення строку, встановленого статтею 95 згаданого Кодексу, а саме для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Суд встановив, що автомобіль легковий марки JEEP, модель: GRAND CHEROKEE, VIN: НОМЕР_2 за попередньою декларацією типу ІМ ЕЕ №UA209000/2022/994885 від 30.06.2022 не ввозився.

Транспортний засіб в`їхав через пункт пропуску «Шегині-Медика» митний пост «Мостиська» 13.07.2022 о 21 год 34 хв.

Відповідно, декларантом ФОП ОСОБА_3 о 15 год. 06 хв. подана нова декларація типу ЕЕ №UA209180/2022/047988 від 13.07.2022 де митне оформлення товарів та транспортних засобів ввезення яких на митну територію України, відбулося після набрання чинності Законом №2325, здійснено на загальних підставах, із сплатою митних платежів.

Позивач в позовній заяві стверджує, що відповідач відмовив у митному оформленні вказаного транспортного засобу згідно із Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану" від 24.03.2022 №2142-ІХ (далі - Закон №2142-ІХ) на пільгових умовах.

Проте, суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять жодного належного документального підтвердження фактичного звернення позивача до відповідача з метою митного оформлення вказаного автомобіля саме відповідно до Закону №2142-ІХ.

З матеріалів справи вбачається та митним органом не заперечується та обставина, що до 01.07.2022 у Львівській митниці здійснювалось митне оформлення автомобілів, ввезених на митну територію України, із застосуванням норм Закону №2142-ІХ.

У зв`язку з цим, під час здійснення декларування транспортних засобів та митного оформлення правилами заповнення митної декларації було передбачено зазначення в графі 36 "Преференції" коду 311, що надавало можливість застосування норм, визначених Законом №2142-ІХ.

В митній декларації ІМ 40 ДЕ №UA209200/2022/014749, поданій декларантом для розмитнення ввезеного ним автомобілем, в графі 36 "Преференції" не проставлено ним та митним брокером, з яким позивач уклав договір, коду 311, чи іншого коду застосування митної пільги чи преференції.

Отже, відповідно за такою митною декларацією відповідач не мав жодних підстав застосовувати пільги чи преференції митного оформлення, чи з посиланнями на норми Закону №2142-ІХ, чи на будь-який інший закон.

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачу станом на момент подання вказаної декларації був відомий новий порядок здійснення митного оформлення транспортних засобів та порядок декларування автомобілів і він подав митну декларацію у відповідності до чинного закону без будь-яких клопотань про митні пільги.

Таким чином, відповідач діяв на підставах, у порядку та у спосіб, встановлені законом, а крім того, в тому ж порядку, про який заявила сама позивач шляхом заповнення митної декларації без застосування пільг та преференцій.

Відповідно до частини 3 статті 295 МК України для цілей нарахування митних платежів застосовуються ставки, що діють на день подання митному органу митної декларації на товари, а в разі якщо митне оформлення здійснюється без подання митної декларації - на день його здійснення.

Отже, Львівська митниця станом на 20.07.2022 (день митного оформлення автомобіля) діяла з дотриманням норм чинного законодавства та з урахуванням втрати з 01.07.2022 чинності норм Закону №2142-ІХ.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо підготовки та направлення подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області для повернення позивачу надміру сплачених платежів, здійснених 07.07.2022 з митного оформлення автомобіля: автомобіль легковий марки JEEP, модель: GRAND CHEROKEE, VIN: НОМЕР_2 в розмірі 187200,00грн, суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 3 статті 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пунктів 43.1 - 43.5 статті 43 Податкового кодексу України (далі - ПК України) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до згаданої статті та статті 301 МК України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/ або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

При цьому, пунктом 43.2 статті 43 ПК України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Порядок повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 №643, визначає послідовність виконання дій посадовими особами митниць Державної митної служби України та її територіальних органів при поверненні суб`єктам господарювання помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.

Згідно з пунктами 1, 3 розділу ІІІ зазначеного Порядку повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення.

У заяві зазначаються, зокрема: 1) сума коштів до повернення за видами митних, інших платежів та пені; 2) причини виникнення такої суми коштів; 3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім`я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); 4) напрям(и) перерахування суми коштів; 5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачені суми митних платежів.

До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо скасування рішення митниці Держмитслужби, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).

Якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник Підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів. (пункт 6 розділу ІІІ Порядку).

При цьому, згідно з пунктом 8 Порядку, у разі якщо заявник не виконав вимог пунктів 1 - 3 згаданого розділу, надав недостовірні дані та/або має податковий борг (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу), готується та надсилається йому письмова (в паперовому вигляді або електронній формі) обґрунтована відмова, у тому числі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби.

Суд враховує, що відповідач листом від 14.03.2023 № 7.4-1-15/13/5747 належним чином надав відповідь на заяву позивача від 17.02.2023 (вх. митниці №9364/10-15 від 08.03.2023) про повернення помилково сплачених сум митних платежів. Тому, підстави для висновків про протиправну бездіяльність відповідача відсутні.

Як вже встановив суд, Львівська митниця станом на 20.07.2022 (день митного оформлення автомобіля) діяла з дотриманням норм чинного законодавства та з урахуванням втрати з 01.07.2022 чинності норм Закону №2142-ІХ.

З урахуванням викладеного, суд висновує про відсутність правових підстав для зобов`язання відповідача підготувати та направити подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області для повернення позивачу надміру сплачених платежів, здійснених 07.07.2022 з митного оформлення автомобіля: автомобіль легковий марки JEEP, модель: GRAND CHEROKEE, VIN: НОМЕР_2 .

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівської митниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя А.Г. Гулик