Рішення № 111656138, 16.06.2023, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 червня 2023 року Справа № 280/2022/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М.розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 10 лютого 2023 року № 00000870709, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовані штрафні санкції в сумі 71224.65 грн, а також всю пеню, якщо така була нарахована.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 26.12.2022 представниками ГУ ДПС у Запорізькій області була проведена фактична виїзна перевірка господарської одиниці, в якій здійснюється роздрібна торгівля продуктами харчування та яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і використовується на праві договору оренди нежитлового приміщення. За результатами перевірки складено акт від 30.12.2022 №2/08/01/07/09/ НОМЕР_1 . На підставі акта відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.02.2023 № 00000870709. Повідомленням-рішенням застосовані фінансові санкції у сумі 71224.65 грн. Відповідно до розрахунку фінансових санкцій у додатку до оспорюваного податкового повідомлення-рішення форми С відповідальність розділена на два пункти із одночасним застосуванням санкції п.1 ст. 17 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995 Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг як за перше так і одночасно за повторно вчинене правопорушення.Позивач вважає, що її провини в ситуації яка склалася немає, а контролюючий орган під час прийняття повідомлення-рішення не врахував усі об`єктивні обставини та перевищив свої службові обов`язки. Із наведеними висновками податкової перевірки та застосованими фінансовими санкціями позивач не згодна, через що вимушена звернутись до суду за захистом своїх прав.

Позивач вказує, що якщо підприємство застосовує РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких вже включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та які перебувають на обліку в органах ДПС до моменту набрання чинності Наказами №306 та №329, такі РРО можливо використовувати до закінчення строку їх служби, а обов`язок по їх доопрацюванню законодавство покладає саме на виробників (постачальників), а не на користувачів. При цьому, таке доопрацювання виробниками РРО має бути здійснено лише за наявності технічних можливостей. Це підтверджується як і позицією самого контролюючого органу наданою у індивідуальній податковій консультації від 03.08.2021 №2932/ІПК/99-00-07-05-01-06, так і багаточисельними висновками адміністративних судів, зокрема у Рішеннях по справам №280/6586/22 від 06.02.2023, №140/5374/22 від 17.10.2022, №420/17157/22 від 06.02.2023. Реєстратор розрахункових операцій, створювані розрахункові документи якого і стали підставою для винесення спірного повідомлення-рішення, є реєстратор моделі Datecs MP-01, заводський №СП800100904, фіскальний №3000803248, версії внутрішнього програмного забезпечення MP-01 1.01 (додатки № 6, 7), обслуговується центром сервісного обслуговування ПП Леда. На момент набрання чинності Наказами №306 та №329 був внесений до Державного реєстру реєстраторів, що підтверджується Наказами Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій від № 392 15.05.2019 та №744 від 21.12.2020 в редакції від 12.03.2021.

Також зазначено, що контролюючий орган в частині питання розрахункових документів не встановленої форми штучно розділив оспорюване правопорушення на частини і застосував штраф у розмірі 100% за перший розрахунковий документ на суму 114,00 грн та у розмірі 150% за інші розрахункові документи, які входять до загальної суми 47071,50 грн. Позивач вважає неправомірним застосування до неї санкції за допущене правопорушення у сфері РРО як за таке, що вчинено повторно, оскільки позивач до цього не притягувалась до відповідальності за аналогічне правопорушення протягом останнього календарного року. Крім того зазначає, що ані в наказі про проведення перевірки від 20.12.2022 №1310-п, ані у вступній частині акту перевірки не міститься вказівки, що така перевірка здійснюється з метою перевірки даних, наявних в системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій. Відповідно до змісту вказаних вище статей ПК України перевірка даних наявних в системі СОД РРО є предметом саме камеральної перевірки, натомість наказом № 1310-п була призначена перевірка фактична.

Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 10.04.2023 позовну заяву залишено без руху. У встановлений строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 18.04.2022 відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення/виклику представників сторін.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що на підставі наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 20.12.2022 №1310-п та направлень від 20.12.2022 №1904 та № 1905 на підставі ст.191ст.20, пп.75.1.3 п. 75.1 ст.75, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України фахівцями ГУ ДПС у Запорізькій області було розпочато та проведено фактичну перевірку позивача. За результатами фактичної перевірки складено акт № 2/08/01/07/09/2329621200 від 02.01.2023, яким встановлено, що позивачем порушено вимоги: п.1, п.2 ст.3 Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (зі змінами та доповненнями), а саме не застосування реєстратора розрахункових операцій при проведенні розрахункових операцій на суму 449,60грн та створення в РРО розрахункових документів при продажу алкогольних напоїв на суму 47071,50грн, які повинні маркуватися марками акцизного податку (далі МАП), без реквізитів МАП. На акт перевірки позивач заперечення не подавав. На підставі акту від №2/08/01/07/09/2329621200 від 02.01.2023 ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення рішення від 10.02.2023 № 00000870709.

Відповідач звертає увагу на те, що проведення фактичної перевірки жодною нормою закону не обмежується лише виходам на місце де здійснює діяльність суб`єкт господарювання. Вивчення матеріалів перевірки та оформлення її результатів, у визначений наказом строк, може здійснюватися у приміщенні ГУ ДПС у Запорізькій області. Спірним у справі є правомірність застосування штрафних санкцій на підставі пункту 1 статті 17, ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», щодо виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання, який зареєстрований платником акцизного податку, факту не застосування реєстратора розрахункових операцій при проведенні розрахункових операцій та створення в РРО розрахункових документів при продажу алкогольних напоїв з таким недоліком як відсутність у ньому реквізитів МАП (порушення п. п. 1, 2 ст. 3 вказаного Закону).

Як свідчать матеріали справи, за результатами фактичної перевірки встановлено, що з початку робочого дня 26.12.2022 та на момент початку фактичної перевірки станом на 11:08 години на місці проведення розрахунків знаходились готівкові кошти у сумі 549,60 грн, в той час, як відповідно до Z-звіту №921 сума готівкових розрахунків, що проведені через реєстратор розрахункових операцій становить 100,00 грн. Таким чином готівкові кошти у сумі 449,60 грн було не проведено через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій. В подальшому, при проведені перевірки позивача, яка включає в себе аналіз та вивчення наданих позивачем документів та співставлення їх з наявною у податкового органу інформацією, отриманою від платника податку, були встановлені випадки створення в РРО розрахункових документів при продажу алкогольних напоїв на суму 47071,50 грн, які повинні маркуватися марками акцизного податку, без реквізитів МАП. У відповідній графі почекових даних РРО відсутня інформація про серію та номер МАП.

За змістом норм Положення №13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. Так Положення №13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий. Отже, відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, як реквізити МАП позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону № 265. Якщо б позивачем хоча б якось було відображено вищевказаний обов`язковий реквізит у фіскальному чеку, то цей б вже вважалось недоліком реквізиту у розрахунковому документі, а не відсутністю відповідного реквізиту взагалі, відповідно у такому б випадку у контролюючого органу не було б підстав для застосування зазначеної штрафної санкції до позивача, але не в даному випадку, коли такі реквізити взагалі відсутні. Враховуючи зазначене, є правомірним застосування до позивача штрафних санкцій на підставі п. 1 ст. 17 Закону № 265 за порушення вимог п. 2 ст. 3 Закону №265.

Крім того, з аналізу ст.2 та п.1 ст.3 Закону №265, на суб`єкта господарювання покладається обов`язок застосовувати РРО та/або ПРРО при здійсненні кожної розрахункової операції. Згідно з п.п. 113.3 ст. 113 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, у разі вчинення платником податків двох або більше порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо. Так, оскільки продаж товару без застосування РРО та/або ПРРО не є триваючим порушенням, а невидача касового чеку, під час кожного продажу товару, визнається окремим порушенням, то наступне незастосування РРО та/або ПРРО при продажу товарів (наданні послуг) є окремим порушенням, тобто наступне незастосування РРО та/або ПРРО чи невидача чеку, буде вважатись повторним порушенням. При цьому кваліфікуючою ознакою такого правопорушення є повторність вчинення відповідного діяння, яке встановлюється у разі вчинення особою кількох правопорушень. Таким чином, у разі виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання підтверджених належним чином фактів неодноразових порушень вимог щодо застосування РРО та/або ПРРО, до суб`єкта господарювання застосовуються фінансові санкції, зокрема, за першу з таких операцій штраф, як за перше порушення, а за кожну наступну як за наступне порушення.

Просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом установлені наступні обставини.

Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою-підприємцем, дата державної реєстрації 30.01.2001, реєстраціний номер фізичної особи-підприємця: 20009482479. Види діяльності: 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 63.99 надання інших інформаційних послуг; 82.99 надання інших допоміжних комерційних послуг.

Позивач перебуває на обліку у Головному управління ДПС у Запорізькі (Шевченківський район м. Запоріжжя) на загальній системі оподаткування, є платником акцизного податку.

Позивачем 19.08.2022 отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (діюча) № 08280308202201072 від 19.08.2022 терміном дії: з 01.09.2022 по 01.09.2023, фіскальний номер РРО (програмного РРО) згідно додатку до ліцензії 3000803248. Довідка про опломбування реєстратора розрахункових операцій від 10.06.2020 №20061001 видана ПП «Леда» (код за ЄДРПОУ 3065105). Також позивачем отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами (діюча) № 08280308202201173від 19.08.2022 термін дії: з 01.09.2022 по 01.09.2023.

Відповідно до ст.191, ст.20, пп. 75.1.3 п.75.1 ст.75, пп. 80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями та на підставі наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 20 грудня 2022 року №1310-п, направлень від 20.12.2022 №1904 та № 1905, проведено фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , відділ магазину, з питання з питань дотримання норм законодавства у сфері здійснення оптової та роздрібної торгівлі підакцизними товарами; ведення касових операцій; укладення трудового договору; оформлення трудових відносин та з питань ціні ціноутворення, з 21 грудня 2022 року, тривалістю не більше 10 діб, за період з 01.11.2023 по день закінчення фактичної перевірки.

Перед початком перевірки посадовими особами контролюючого органу на підставі п. 80.4 ст. 80, п. п. 20.1.10 п. 20.1 ст. 20 ПК України була проведена контрольна розрахункова операція, а саме придбано: 1 кава «Еспрессо» за ціною 10,00грн; 1 пляшка настонки «Nemiroff» 0,2 л. за ціною 52,50грн; 1 пачка сигарет «LM Blue» за ціною 68,00грн; 1 пляшка коньяку «Старий Кахеті» 4 зірочки ємністю 0,5 л за ціною 292,00грн; 1 пачка «HEETS Silver» за ціною 80,00грн; 1 кава «Латте ірландський» за ціною 18,00грн на загальну суму 520,50грн.

Відповідно до вимог пункту 81.1 статті 81 ПК України, фахівцями Головного управління ДПС у Запорізькій області позивачу було пред`явлено службові посвідчення осіб, які зазначені в направленнях на проведення перевірки та надано для ознайомлення копію наказу про проведення перевірки та самі направлення на перевірку, що підтверджується підписом у направленнях.

В ході проведення перевірки встановлено наступні порушення:

не застосування реєстратора розрахункових операцій при проведенні розрахункових операцій на суму 449,60грн, а саме: з початку робочого дня 26.12.2022 та на момент початку фактичної перевірки станом на 11:08 години на місці проведення розрахунків знаходились готівкові кошти у сумі 549,60 грн, в той час, як відповідно до Зет-звіту №921 сума готівкових розрахунків, що проведені через реєстратор розрахункових операцій становить 100,00грн. Таким чином готівкові кошти у сумі 449,60грн було не проведено через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій;

відповідно до бази даних ДПС України (СОД РРО) встановлено випадки створення в РРО розрахункових документів при продажу алкогольних напоїв на суму - 47071,50грн, які повинні маркуватися марками акцизного податку (Далі МАП), без реквізитів МАП. У відповідній графі почекових даних РРО відсутня інформація про серію та номер МАП.

За результатами фактичної перевірки контролюючим органом складено акт №2/08/01/07/09/ НОМЕР_1 від 30.12.2022, відповідно до якого перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.1, 2 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями), а саме не застосування реєстратора розрахункових операцій при проведенні розрахункових операцій на суму 449,60грн та створення в РРО розрахункових документів при продажу алкогольних напоїв на суму 47071,50грн, які повинні маркуватися марками акцизного податку, без реквізитів МАП.

02.01.2023 складено акт №7/08/01/07/09/ НОМЕР_1 про те, що після ознайомлення з актом від 30.12.2022, платник податків, його законний представник або особа, яка здійснювала розрахункові операції відділ магазину АДРЕСА_1 , продавець ОСОБА_2 , довірена особа ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) відмовилися від підпису акта фактичної перевірки та його отримання.

На підставі акту №2/08/01/07/09/2329621200 від 30.12.2022 Головним управлянням ДПС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» від 10.02.2023 №00000870709, яким за порушення пункту 1 та пункту 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями), на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і пункту 1 статті 17 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями), до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 71224,65грн.

Підстави та порядок проведення перевірки позивачем під сумнів не ставились та не є предметом спору у справі, що розглядається.

Вважаючи прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернулася до суду із даним позовом про його скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

Згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20 ПК України (далі за текстом - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України визначено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п.80.1 ст. 80 ПК України).

Приписами пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Законом №265/95-ВР.

За визначенням наведеним у статті 2 Закону №265/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):

реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;

розрахунковий документ - розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Отже, суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) розрахунковий документ встановленої форми та змісту, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Статтею 8 Закону України №265/95-ВР передбачено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням РРО або програмних РРО чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. А саме Положенням Про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі - Положення №13).

Відповідно до вимог Наказів Міністерства фінансів №306 від 18.06.2020 та №329 від 08.06.2021 було внесено зміни до Положення №13. Зазначені зміни стосуються реквізитів фіскальних касових чеків на товари (послуги), що створюються та друкуються РРО та програмними РРО, в тому числі з`явилась необхідність відображення у чеках цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку при продажу алкогольних напоїв.

Відповідно до абзацу 2 п.2 Наказу №329 до 01 жовтня 2021 року реєстратори розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до статті 12 Закону України №265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до цього наказу.

Відповідно до абзацу 3 статті 12 Закону №265 не підлягають виключенню з Державного реєстру моделі реєстраторів розрахункових операцій, що раніше пройшли первинну реєстрацію та використовуються суб`єктом господарювання, до закінчення строку їх служби. Строк між первинною реєстрацією реєстраторів розрахункових операцій та датою їх виключення з Державного реєстру не може становити менше семи років. У разі зміни законодавчих вимог до використання реєстратора розрахункових операцій виробник (постачальник) зобов`язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити доопрацювання реєстратора розрахункових операцій.

Виходячи з вищевикладеного, якщо підприємство застосовує РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких вже включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та які перебувають на обліку в органах ДПС до моменту набрання чинності Наказами №306 та №329, такі РРО можливо використовувати до закінчення строку їх служби, а обов`язок по їх доопрацюванню законодавство покладає саме на виробників (постачальників), а не на користувачів. При цьому, таке доопрацювання виробниками РРО має бути здійснено лише за наявності технічних можливостей.

Реєстратор розрахункових операцій, створювані розрахункові документи якого і стали підставою для винесення спірного повідомлення-рішення, є реєстратор моделі Datecs MP-01, заводський №СП800100904, фіскальний №3000803248, версії внутрішнього програмного забезпечення MP-01 1.01, обслуговується центром сервісного обслуговування ПП «Леда», що підтверджується довідкою про опломбування реєстратора розрахункових операцій від 10.06.2020 №20061001, та на момент набрання чинності Наказами №306 та №329 був внесений до Державного реєстру реєстраторів, що підтверджується Наказами «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» № 392 від 15.05.2019 та №744 від 21.12.2020 в редакції від 12.03.2021.

Хоча наявність письмового підтвердження виробника (постачальника) РРО про неможливість доопрацювання програмного забезпечення нормами чинного законодавства не передбачена і позивачу було доведено про неможливість доопрацювання лише в усній формі, для повноти обґрунтування позовних вимог, позивачем був зроблений відповідний запит і отримано письмове повідомлення.

Так, листом ПП «Леда» повідомлено про те, що реєстратор розрахункових операцій DATECS MP-01 не має технічних можливостей доопрацювання РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення 1.01, в частині відображення у розрахункових документах цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серії та номеру), у відповідності до вимог форми і змісту розрахункових документів затверджених наказом МФУ №329 від 08.06.2021 та передбачених п. 11 ст.3 Закону України № 265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Доопрацювання версії ПЗ моделі РРО DATECS MP-01 згідно положень Наказу Міністерства Фінансів України №306 від 18.06.2020 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13р.» є неможливим, у зв`язку з технічними можливостями даного РРО, про що свідчить офіційний лист виробника РРО ТОВ «СИСТЕМА ТРЕЙД» №02\47 від 19.05.2021.

Положення абзацу 3 статті 12 Закону №265/95-ВР, які кореспондуються з приписами пункту 44 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 №601, відповідно до яких у разі зміни законодавчих вимог до використання реєстратора розрахункових операцій виробник (постачальник) зобов`язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити доопрацювання реєстратора розрахункових операцій

Суд звертає увагу, що такий обов`язок покладено саме на виробника (постачальника) РРО, а не на користувача, яким є позивач. До того ж наявність письмового підтвердження виробника (постачальника) РРО про неможливість доопрацювання програмного забезпечення нормами чинного законодавства не передбачена.

Відповідно до розрахунку фінансових санкцій контролюючий орган застосовано:

за порушення пункту 1, пункту 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зміст порушення: проведення розрахункової операції без викоритсання РРО, відповідальність передбачена: п.1 ст.17 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР, відповідальність: 100 % вартості проданих з порушеннями, втсановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) за порушення, вчинене вперше (114,00грн х 100% = 114,00грн (чек від 01.11.2022 №28930), розмір фінансової санкції 114,00грн;

за порушення пункту 1, пункту 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зміст порушення: проведення розрахункової операції без викоритсання РРО, відповідальність передбачена: п.1 ст.17 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР, відповідальність: 150 % вартості проданих з порушеннями, втсановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) за кожне наступне вчинене порушення 47407,10грн (449,60грн + 47071,50грн 114,00грн) х 150% = 71110,65грн, розмір фінансової санкції 71110,65 грн.

За змістом пункту 1 частини першої статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Згідно зі ст. 111.4. Податкового кодексу України особа вважається такою, що вчинила правопорушення повторно, якщо вона була притягнута до відповідальності у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Правовий висновок щодо цього питання сформований у багаточисельних рішеннях та постановах адміністративних судів. Зокрема у Постанові Верховного Суду України по справі 815/4014/16 зазначається, що Закон №265/95-ВР не містить визначення понять видів порушень, за які встановлює відповідальність у вигляді застосування фінансових санкцій до суб`єктів господарювання, і не розкриває їх змісту. Проте в теорії адміністративного права розрізняють продовжувані і триваючі адміністративні правопорушення.

Так, продовжуваним адміністративним проступком називають ряд ідентичних проступків, які вчиняються неодноразово з однаковою метою, формою вини, тими ж суб`єктами, засобами дії і які складають у сукупності єдине правопорушення.

Натомість триваючими адміністративними проступками є проступки, пов`язані з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених правовою нормою, припиняються або виконанням регламентованих обов`язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Дуже часто ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності.

Аналізуючи вказане Верховний Суд відзначає, що диспозиція пункту 1 частини першої статті 17 Закону №265/95-ВР говорить, що кваліфікуючою ознакою згідно якої можна віднести правопорушення до повторно вчиненого є обставина його виявлення контролюючим органом за наслідками проведеної перевірки протягом одного календарного року, в якому аналогічне правопорушення по тому ж платнику було зафіксовано контролюючим органом.

За дії (бездіяльність), які у своїй сукупності складають єдине продовжуване чи триваюче правопорушення, можливо притягнути до відповідальності лише один раз.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає застосування до позивача санкції за допущене правопорушення у сфері РРО як за таке, що вчинено повторно, протиправним, оскільки позивач до цього не притягувалась до відповідальності за аналогічне правопорушення протягом останнього календарного року.

Відповідно до пп. 14.1.278 ст. 14 Податкового Кодексу України система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - СОД РРО) - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій та програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

Як було зазначено вище, відповідно до пп. 75.1.3. ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з пп. 75.1.1. ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Відповідно до акту перевірки випадки створення не відповідних розрахункових документів при продажу алкогольної продукції встановлені контролюючим органом не під час проведення фактичної виїзної перевірки 26.12.2022, а шляхом аналізу відомостей аналітичної системи ДПС України СОД РРО за минулий період, тобто поза межами предмету проведення перевірки і не в рамках контрольної закупівлі. Натомість безпосередньо в рамках контрольної закупівлі 26.12.2022 посадовими особами контролюючого органу серед інших товарів були придбані дві позиції акцизної алкогольної продукції, а саме 1 пляшка настоянки "Nemiroff" 0.2 л, за ціною 52,50грн та 1 пляшка коньяку "Старий Кахеті" 4 зірки ємністю 0,5 л за ціною 292,00грн і зафіксовано в п.2.2.13 описової частини акту, що позивачем надавався розрахунковий документ встановленої форми та змісту.

Суд погоджується з позивачем, що ані в наказі про проведення перевірки від 20.12.2022 №1310-п, ані у вступній частині акту перевірки не міститься вказівки, що така перевірка здійснюється з метою перевірки даних, наявних в системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, та відповідно до змісту вказаних вище статей ПК України перевірка даних наявних в системі СОД РРО є предметом саме камеральної перевірки, натомість наказом № 1310-п була призначена перевірка фактична.

Таким чином, контролюючий орган в питанні відповідності чи невідповідності розрахункових документів перевищив свої службові обов`язки в частині аналізу торгових операцій за минулий період за допомогою аналітичних баз даних, а не за результатами контрольної закупівлі та фактичної перевірки саме на місці проведення господарської діяльності, як це передбачено ПК України та не на основі первинних документів, якими є розрахункові документи, що друкуються відповідним РРО.

Відповідно до п. 4.1.4. ст.4 Податкового кодексу України закріплено такий принцип, як презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно- правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як i платника податків, так і контролюючого органу.

Положеннями п. 56.21. ст.56 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Згідно з п. 112.7 ст. 112 Податкового кодексу України, усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

У постанові від 06.05.2020 по справі № 640/4687/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про те, що встановлюючи обов`язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презюмує, що ці документи мають відображати реальний стан речей. При цьому сама по собі наявність або відсутність окремих документів, так само, як і помилки у їх оформленні, не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо фактичний рух активів або зміни в активах відбулись. Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми), як один із принципів бухгалтерського обліку, закріплений в статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та відповідає сутності податкового обліку, який відповідно до частини другої статті 3 цього Закону ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Крім того, відповідно до пп. 2 п. 2.2.20 акту перевірки встановлена відсутність не всіх, а лише одного з реквізитів - серії та номеру МАП. Натомість в спірному повідомленні-рішенні контролюючий орган описує зміст правопорушення з відсутності реквізиту як «Проведення розрахункової операції без використання РРО». Формальна відсутність реквізиту МАП в рядку №9 не змінює встановленого факту придбання товарів покупцями. Всі чеки підтверджують виконання розрахункових операцій, проведені через належним чином зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій, що підтверджується актом перевірки та наявністю цих чеків у базі СОД РРО. Документи містять всі необхідні реквізити, які достатньо повно ідентифікують проведені господарські операції та які в повній мірі відображають рух коштів господарської діяльності позивача та розмір податків.

За змістом же пункту 1 статті 17 Закону №265/95, яка застосовується, передбачена відповідальність саме за нероздрукування та невидачу відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, а не за роздрукування розрахункового документа на якому відсутні певні реквізити. Відповідальність саме за неналежне оформлення розрахункових документів законом прямо не передбачена, а ототожнення контролюючим органом такого виду порушення із непроведенням операцій через РРО є безпідставним, адже останнє передбачає під собою мету суб`єкта господарювання саме ухилитись від сплати податків та занизити показники доходу, на що прямо і спрямована санкція статті 17.

Натомість, під час проведення контрольної розрахункової операції 26.12.2022 було видано розрахунковий документ встановленої форми та змісту, що не заперечується контролюючим органом та зазначено у п. 2.2.13 акту перевірки. Також такі документи видавались і за всі інші періоди, у тому числі і за період з 01.11.2022 по 30.12.2022, а фактів саме невидачі розрахункових документів контролюючим органом за цей період не встановлено.

Таким чином, результатом ототожнення податковим органом відсутності реквізиту із проведенням розрахункових операцій взагалі без використання РРО є застосування санкції, яка є надмірною і несправедливою по відношенню до суті спірного порушення.

Щодо невідповідності готівкових коштів сумі готівкових розрахунків відповідно до денного Зет-звіту 26.12.2022. Позивач зазначає, що в момент проведення перевірки на місці проведення розрахунків знаходились власні речі, у тому числі, власні кошти продавця ОСОБА_2 . Метою такого розміщення, за поясненнням продавця, є можливість оперативного реагування на сигнали повітряної тривоги.

Так, відповідно до доповідної запски від 27.12.2022, яка міститься в матеріалах справи, продавцем ОСОБА_2 повідомлено про те, що «…26.12.2022 працівниками податкової служби під час проведення перевірки у моєму відділі, при перерахунку готівки з початку робочого дня були зараховані кошти у сумі 449 гривень. Ці кошти знаходились біля касового апарату і тому, мабуть, перевіряючі порахували що це готівка, яка виникла при продажі товару, а я не встигла нічого пояснити.».

Наведена обставина не була врахована відповідачем під час проведення фактичної перевірки та заперечень щодо даної обставини відповідачему відзиві не висловлено.

Крім того, відповідно до ст. 12 розділу II. Прикінцеві Положення Закону №265/95 тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог цього Закону не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.

Враховуючи те, що підакцизні товари складають лише невелику частину асортименту відділу магазину, а також те, що контролюючим органом ніяк не встановлений факт виникнення спірної готівки в сумі 449,60грн саме в результаті продажу підакцизних товарів, вищенаведене вказує на необ`єктивний та поверхневий підхід контролюючого органу до проведення податкової перевірки та встановлення її результатів, а відтак винесення оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням зазначеного, податкове повідомлення-рішення від 10 лютого 2023 року №00000870709 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач не надав суду доказів на спростування доводів позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не установлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 143Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 143, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 10 лютого 2023 року №00000870709.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова