Ухвала суду № 111655198, 19.06.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 червня 2023 року Справа 160/5280/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Уповноважений Верховної Ради України з прав людини про визнання бездіяльності протиправною,-

ВСТАНОВИВ:

11.04.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 10.04.2022 року через систему «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 до Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, в які позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а саме:

- не проведення об`єктивної та всебічної перевірки його звернення від 31.08.2021 року, що суперечить вимогам статті 19 та статті 15 Закону України «Про звернення громадян»;

- нездійсненні захисту законного права на інформацію, про порушення якого було повідомлено в заяві від 31.08.2021 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.05.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання дій протиправними повернуто позивачу.

Не погодившись із указаною ухвалою, позивач 09.05.2022 року звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою. До апеляційної скарги додав клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв`язку із неспроможністю його сплати.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.06.2022 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з неподанням документу про сплату судового збору у розмірі 2481 грн, а апелянту надано десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

11.07.2022 року позивач звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою, у якій указав на наявність у матеріалах справи клопотання про звільнення від сплати судового збору з додатками, яке було додано до апеляційної скарги та не оцінене судом апеляційної інстанції при постановленні ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Просив розглянути зазначене клопотання та вирішити питання про звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.09.2022 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що 07.07.2022 року позивачем отримано копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, що підтверджується зворотнім повідомленням, яке надійшло на адресу суду.

У зв`язку із тим, що недоліки апеляційної скарги не усунуто у строк, установлений судом, вирішив, що така підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

Не погоджуючись із такою ухвалою суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.

Постановою Верховного Суду від 20.04.2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08.09.2022 року скасовано, а справу №160/5280/22 направлено до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.05.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.05.2022 року у справі №160/5280/22 скасовано. Адміністративну справу №160/5280/22 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

При прийнятті судового рішення від 24.05.2023 року суд апеляційної інстанції виходив з того, що посилаючись на відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, суд першої інстанції не надав оцінку поданим Позивачем доказам на підтвердження незадовільного майнового стану, не навів мотивів з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, а обмежився лише цитуванням статті 8 КАС України та вказівкою на відсутність у позивача пільг щодо сплати судового збору, передбачених ст. 5 № 3674-VI. До того ж, поза увагою суду залишилося положення пункту 1 частини другої статті 8 Закону № 3674-VI, згідно якого суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, зокрема, у разі коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Колегія суддів звернула увагу на те, що суд першої інстанції фактично не дослідив обставин та доказів, зазначених і наданих Позивачем, та формально послався на те, що наведені в клопотанні обставини не свідчать про наявність підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору, не вказав, які саме обставини і докази на підтвердження рівня майнового стану має надати позивач з огляду на те, що оцінку таким доказам надає саме суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Тож, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що повернення позовної заяви, в даному випадку, суперечить завданню адміністративного судочинства і не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закладеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

12.06.2023 року справа №160/5280/22 надійшла на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Відповідно до розпорядження від 12.06.2023 року № 282 д «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи (продовження розгляду) у зв`язку із перебуванням суді ОСОБА_2 у тривалій відпустці, відповідно до підпункту 2.3.51. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджених рішенням зборів суддів Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2018 року № 1 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл справи № 160/5280/22 за позовом ОСОБА_1 , за допомогою автоматизованої системи документообігу.

За відомостями з витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2023 року зазначена вище справа розподілена та передана судді Пруднику С.В.

Відповідно до п. п. 3 та 6 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позовна заява подана до суду з порушенням норм ст. ст. 160, 161 КАС України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (надалі - Закон № 3674).

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 2 п. 3 ч.2 ст.4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено з 01 січня 2022 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, для працездатних осіб у розмірі - 2481,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем подано до суду адміністративний позов, який містить одну вимогу немайнового характеру за які необхідно сплатити судовий збір у сумі 992,40 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Проте, позивачем не надано суду документ про сплату судового збору на вказану суму.

Таким чином, при зверненні до суду з даним позовом за одну вимогу немайнового характеру позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі розміром 992,40 грн. = (2481,00 грн. х 0,4).

Відтак, позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 992,40грн. сплаченого на наступні реквізити:

отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП

код банку отримувача (МФО): 899998

рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632

код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу:

*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Водночас, судовий збір позивачем не сплачено, при цьому, позивачем до позовної зави не долучено відповідні докази, які свідчать про матеріальний тяжкий стан.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

За приписами статті 8 Закону України Про судовий збір, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI Про судовий збір у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору, яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI Про судовий збір у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору. Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.

Тому, позивачу з урахуванням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 24.05.2023 року слід подати до суду відповідні письмові докази, які свідчать про матеріальний тяжкий стан та письмове вмотивоване обґрунтування щодо цього.

Також, відповідно ч. 1 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно із частинами сьомою та восьмою статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до ч. 9 ст. 44 КАС України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Враховуючи відсутність відомостей про наявність в інших учасників справи зареєстрованого "Електронного кабінету", позивач зобов`язаний надати доказ надсилання іншим учасникам справи листом з описом вкладення копії поданої ним позовної заяви з доданими до неї документами.

Однак, в порушення вимог вищезазначеної норми, до заяви не додано належних доказів її надіслання відповідачу.

До того ж, як вже зазначено вище, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.05.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання дій протиправними повернуто позивачу.

Тобто, оригінал позову в матеріалах справи відсутній з огляду на повернення оригіналу позову позивачу відповідно до ухвали суду від 02.05.2022 року.

При цьому, суд зазначає, що сканкопія направлення відповідачам на електронну адресу копії позовної заяви з додатками не є доказом виконання позивачем вимог процесуального законодавства щодо надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів, а саме позовної заяви з додатками, оскільки саме підсистема Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» є офіційним сервісом який використовується у роботі суду. В той час як листування через електронну адресу без використання підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» не гарантує дотримання усіх прав іншої особи на отримання документів, так як суд позбавлений можливості перевірити відповідність вкладення направленого іншій стороні тому документу, що був отриманий судом, як і перевірити факт самого направлення такого документу іншому учаснику справи.

Суд зауважує, що у разі звернення до суду з позовною заявою через підсистему "Електронний суд" позивач зобов`язаний надати до суду один із альтернативних доказів надсилання іншим учасникам справи поданої ним позовної заяви з доданими до неї документами, а саме: доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи через підсистему "Електронний суд" поданих до суду документів або у разі відсутності відомостей про наявність в інших учасників справи зареєстрованого "Електронного кабінету" докази надсилання таких документів листом з описом вкладення.

При цьому, суд зауважує, що у разі відсутності відомостей про наявність в інших учасників справи зареєстрованого "Електронного кабінету", докази надсилання документів іншим учасникам справи має бути виключно листом з описом вкладення.

Згідно з пунктам 59, 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.

У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Згідно із пунктом 3.2.1.2 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" від 12.05.2006 року №211 при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв`язку звіряє вкладення з описом ф.107, а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля. Форма опису вкладення передбачає, що внесення виправлень до опису вкладення не допускається, про що зазначено безпосередньо на бланку опису вкладення.

Таким чином, належним доказом направлення копії позовної заяви іншим учасникам справи є оригінали розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека) та опису вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, видані відправникові поштового відправлення.

Отже, у даному випадку позивачу слід подати до суду оригінал позову (для суду) та копії позовних заяв (для вручення іншим учасникам справи) а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи (в разі подання до суду в паперовій формі), в разі подання позову через систему «Електронний суд» з доказами надсилання листом з описом вкладення відповідачу копії поданої до суду в електронній формі виправленої позовної заяви з доданими до позовної заяви документами.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 133, 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Прийняти справу № 160/5280/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Уповноважений Верховної Ради України з прав людини про визнання бездіяльності протиправною до свого провадження.

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:

- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 992,40 грн. сплаченого на наступні реквізити:

отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП

код банку отримувача (МФО): 899998

рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632

код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу:

*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);

- з урахуванням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 24.05.2023 року подати до суду відповідні письмові докази, які свідчать про матеріальний тяжкий стан та письмове вмотивоване обґрунтування щодо цього;

- позовної заяви та її копіями, відповідно до кількості учасників справи (в разі подання до суду в паперовій формі), в разі подання позову через систему «Електронний суд» з доказами надсилання листом з описом вкладення відповідачу копії поданої до суду в електронній формі виправленої позовної заяви з доданими до позовної заяви документами.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник