Рішення № 111655108, 16.06.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

16 червня 2023 рокуСправа №160/24385/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Врони О.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №160/24385/21 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2022 адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки)задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) про сплату боргу (недоїмки) № Ф-87990-54/425 від 08.09.2021 року зі сплати єдиного внеску на суму 11016 грн. 72 коп.

Позивачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №160/24385/21, в якій вона просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо не виключення заборгованості з інтегрованої картки платника, на якій обліковується розрахунки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з бюджетом єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 11016 грн. 72 коп.;

зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області видалити з інтегрованої картки платника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) дані про наявність заборгованості (штрафу, пені) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 11016 грн. 72 коп. днем нарахування, а саме 10.02.2020 року;

стягнути з Головного управління Державної податкової служби в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 681 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 08.06.2023 призначено заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №160/24385/21 до розгляду в порядку письмового провадження. Встановлено відповідачу строк для подання пояснень щодо поданої заяви до 15.06.2023 року.

У встановлений судом строк пояснення від відповідача щодо поданої заяви про ухвалення додаткового рішення не надійшли.

У заяві про ухвалення додаткового рішення позивач зазначає, що під час розгляду справи нею було подано заяву про забезпечення позову, за яку було сплачено судовий збір у сумі 681,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 заява про забезпечення позову була задоволена.

Натомість при ухваленні рішення, поза увагою залишилось питання щодо здійснення розподілу судових витрат за подання такої заяви.

При вирішенні цього питання суд виходить з наступного.

В силустатті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно ч.1ст. 132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивач при поданні до суду заяви про забезпечення позову сплатив судовий збір у сумі 681,00 грн. що підтверджується квитанцією від 31.12.2021 №0.02401552400.1.

На підставі вищенаведеного, у зв`язку з тим, що в рішенні суду від 08.02.2022 не вирішено питання щодо судових витрат з подання заяви про забезпечення позову, суд вважає необхідним задовольнити заяву позивача в цій частині.

Щодо вимог позивача в заяві визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо не виключення заборгованості з інтегрованої картки платника та зобов`язати видалити з інтегрованої картки платника дані про наявність заборгованості.

В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначає, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2022 набрало законної сили 28.06.2022. Судом видано виконавчий лист у справі.

Листом №60316/6/04-36-13-08-11 від 02.11.2022 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомило, що на виконання рішення суду було направлено заяву до Петропавлівського ВДВС у Синельниківському районі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) щодо відклику виконавчого документу, а саме вимоги №Ф-87990-54/425 від 08.09.2021. Податковим органом також повідомлено позивача, що відповідно до даних інформаційно-комунікаційної системи органів ДПС станом на 01.11.2022 заборгованість по сплаті єдиного внеску платника ОСОБА_1 складає 11016 грн. 72 коп. в інтегрованій картці ФОП ОСОБА_1 досі обліковується заборгованість по сплаті єдиного внеску, оскільки рішенням суду у даній справі не зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вчиняти будь-які дії щодо коригування нарахувань в інтегрованій картці платника.

Вирішуючи дані вимоги заяви суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Наведений перелік підстав, за яких може бути ухвалене додаткове рішення, є вичерпним.

Таким чином, за змістом наведеної норми додатковим судовим рішенням вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази.

З резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2022 у справі №160/24385/21 вбачається, що вимоги позивача були задоволені повністю.

Суд зазначає, що додаткове рішення не може виходити за межі спірних правовідносин, встановлювати нові юридичні факти та вирішувати питання, які не входили до предмету спору.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 по справі №1540/4122/18.

Верховний Суд у постанові від 21.12.2019 у справі №240/6150/18 вказав, що додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Окрім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.

Верховний Суд у постанові від 17.02.2021 у справі №120/432/20-а зазначив, що додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов`язки осіб, які не брали участі у справі. Крім того, спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту порушеного права. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. Для встановлення чи зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе встановлення чи зміна способу виконання рішення до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки встановлюючи чи змінюючи спосіб виконання основного судового рішення, суд не може змінювати рішення по суті.

Аналіз предмету позову у цій справі та змісту рішення суду дає підстави для висновку, що судом вирішено усі позовні вимоги заявлені позивачем.

Враховуючи наведене та те, що судове рішення ухвалене щодо всіх заявлених позовних вимог, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі у повному обсязі.

Заявлені вимоги позивача є предметом нового спору.

За встановлених обставин,суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення суду в цій частині.

Керуючись ст.252,256,294 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №160/24385/21 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби в Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49600, ЄДРПОУ 44118658) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )судові витрати зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у сумі 681,00 грн.

В іншій частині заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно дост.255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона