Рішення № 111652137, 20.06.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/10829/22

Провадження № 2/752/4750/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2023 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Крекотень О.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» про стягнення суми авансового платежу та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» про стягнення суми авансового платежу та відшкодування моральної шкоди та просить стягнути з відповідача на свою користь 245 847,45 грн. сплаченого авансу за Попереднім договором купівлі-продажу транспортного засобу ПКП-10415 від 23.11.2021р., 30 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати.

В обгрунтування позову зазначає, що 12.11.2021р. уклала з відповідачем Договір послуг №193118, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов`язання з надання послуг з підбору, огляду, бронювання та послуг із забезпечення придбання, перевезення, транспортного оброблення та розмитнення автотранспортного засобу. Відповідно до умов цього Договору позивачем було здійснено оплату послуг у розмірі 15 660,00 грн. Надалі відповідачем було повідомлено, що транспортний засіб обрано та придбано на аукціоні, що стало підставою для укладення 23.11.2021р. Попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу ПКП-10415, відповідно до умов якого позивач та відповідач зобов`язались у майбутньому укласти договір купівлі-продажу на належний відповідачу транспортний засіб марки Ford, модель Escape Se, рік випуску: 2015, до 31.03.2022р. Відповідно до п. 2.1. Попереднього договору продаж транспортного засобу мав бути здійсненим за ціною 245 847,45 грн. Так як у позивача не було всієї суми для внесення авансу за Попереднім договором, був укладений Кредитний договір №038172940 від 25.11.2021р. із загальним розміром кредитом 136 755,00 грн. На виконання умов Попереднього договору позивач на підставі рахунку №10415-ВШ0355 від 23.11.2021р. здійснила платіж на суму 245 847,45 грн. При цьому відповідач, уклавши вказані договори, взяв на себе зобов`язання та отримав повноваження в повній мірі забезпечити позивача всіма необхідними послугами щодо купівлі авто за кордоном, перевезення його на територію України, розмитнення, продажу авто позивачу в Україні та доставки авто до позивача. Разом з тим, відповідач не виконав умови договорів, станом на дату подання позову строк дії Попереднього договору

закінчився, Основного договору чи додаткових угод щодо продовження його строку дії укладено не було, а тому, як вказує позивач, є підстави для повернення авансового платежу, сплаченого на підставі Попереднього договору ПКП-10415 в розмірі 245 847,45 грн. Також, як зазначає позивач, протиправна поведінка відповідача, яка спричинила душевні страждання позивача, є підставою для відшкодування моральної шкоди, яка оцінена позивачем у 30 000,00 грн.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 25.08.2022р. відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем знаходження відповідача направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулися з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279 ЦПК України.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості в їх сукупності, судом встановлено наступне.

12.11.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» та ОСОБА_1 укладено Договір послуг №193118, за умовами якого позивач, як замовник, доручає відповідачу, як виконавцю, а відповідач бере на себе зобов`язання з надання послуг з підбору, огляду, бронювання та послуг із забезпечення придбання, перевезення, транспортного оброблення та розмитнення автотранспортного засобу.

За квитанцією 0.0.2337199005.1 від 12.11.2021р. позивач перерахувала відповідачу 15 660,00 грн. з призначенням платежу: «оплата за надання послуги

щодо підбору та бронювання транспортного засобу згідно договору №193118».

23.11.2021р. між позивачем та відповідачем був укладений Попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу ПКП-10415, за умовами якого сторони зобов`язуються укласти в майбутньому договір купівлі-продажу (Основний договір) на належний відповідачу транспортний засіб марки: Ford, модель Escape Se, рік випуску: 2015, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 .

Згідно з п. 1.2. Попереднього договору за цим договором сторони зобов`язуються до 31 березня 2022р. укласти Основний договір.

Згідно з пунктами 1.3. - 1.5. Попереднього договору відповідач гарантує, що на момент укладання Основного договору транспортний засіб, визначений у п. 1.1. цього Договору, буде належати йому та не буде знаходитись під забороною відчуження, арештом, не буде предметом застави чи іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними та юридичними особами, а також не буде обтяжений будь-яким іншим чином, передбачений чинним законодавством. Позивач стверджує, що володіє достатньою інформацією про транспортний засіб, його вартість, якісні та технічні характеристики. Відповідач здійснив викуп транспортного засобу з онлайн-аукціону автомобілів після його погодження з позивачем. Позивач жодних заперечень та претензій щодо викупу транспортного засобу з метою подальшого укладення Основного договору не має.

Відповідно до п. 2.1. Попереднього договору продаж транспортного засобу вчиняється між сторонами за ціною (вартістю) в розмірі 245 847,45 грн., у тому числі ПДВ - 40 74,58 грн., та сплачується позивачем у безготівковій формі на поточний рахунок відповідача в національній валюті України - гривні.

За пунктами 2.2. - 2.4. Попереднього договору сторони домовились про такий порядок проведення розрахунків за цим Договором: позивач сплачує в день підписання цього Договору відповідачу в якості завдатку першу частину суми вартості транспортного засобу на розрахунковий рахунок відповідача в розмірі 245 847,45 грн., у тому числі ПДВ - 40 974,58 грн. Наступні розрахунки за транспортний засіб здійснюються позивачем на розрахунковий рахунок відповідача відповідно до виставлених нею рахунку, але не пізніше строку, встановленого в п. 1.2 даного Договору.

Відповідно до п. 2.5. Попереднього договору сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення основного договору, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням.

Згідно з п. 3.1. та п. 3.2. Попереднього договору після укладення Основного договору транспортний засіб підлягає державній реєстрації на власника в одному із сервісних центрів МВС України. Позивач набуває право власності на транспортний засіб з моменту виконання умови, вказаної в п. 3.1. цього Договору.

Пунктом 4.1. Попереднього договору визначено, що цей Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами, а саме 23 листопада 2021 р., і діє до 31 березня 2022р. або до укладення Основного договору.

Судом встановлено, що позивач на виконання умов Попереднього договору перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 245 847,50 грн. за квитанцією №20Т003В11 від 25.11.2021р.

01.08.2022 року позивачем була подана до відповідача вимога про повернення грошових коштів за Попереднім договором, відповідно до якої відповідач мав у триденний строк повернути сплачені кошти.

На час подання позовної заяви відповідач грошові кошти, сплачені за Попереднім договором, не повернув.

Відомості про укладання між сторонами Основного договору купівлі-продажу транспортного засобу відсутні.

Згідно з ч. 1, 2, 4 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 635 Цивільного кодекс України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення. Договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.

У силу положень ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, і у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплатою неустойки і відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 570 Цивільного кодексу України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його

виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1, 2-3 ст. 571 ЦК України якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, він зобов`язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості. Сторона, винна у порушенні зобов`язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором. У разі припинення зобов`язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як встановлено вище, позивач та відповідач уклали Попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу ПКП-10415 від 23.11.2021р.

Відповідно до умов Попереднього договору від 23.11.2021 року позивач сплатив відповідачу грошові кошти в розмірі 245 847,50 грн., які сторони визначили як завдаток (п. 2.3. Попереднього договору).

Основний договір купівлі-продажу транспортного засобу у строк до 31.03.2022р., який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між позивачем та відповідачем не був укладений. Оскільки сторони лише домовилися укласти такий договір у майбутньому під час укладання Попереднього договору, то передана позивачем відповідачу сума коштів у розмірі 245 847,50 грн. є авансом у розумінні ст. 570 Цивільного кодексу України, який підлягає поверненню позивачу.

Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду України від 18.02.2009 року у справі №6-23108св08, у постановах Верховного Суду України від 25.09.2012 року у справі №6-82цс13, від 13.02.2013 року у справі №6-176цс12 та у постановах Верховного Суду від 30.01.2019 року №461/5297/16-ц, від 17.06.2021 року у справі №711/5065/15-ц.

Щодо відшкодування моральної шкоди в розмірі 30 000,00 грн. суд зазначає наступне.

Так, заявляючи до стягнення з відповідача моральної шкоди, позивач вказує про те, що після укладення Попереднього договору та невиконання відповідачем своїх зобов`язань по ньому, тривожність, розпач, апатія стали постійними супутниками життя позивача, змусили його постійно переживати, нервувати, турбуватись щодо нявності фінансових ресурсів для елементарного існування, в умовах стрімкого зросту цін на продукти харчування та краху економіки. Дії відповідача призвели до істотних моральних страждань, які, зокрема, викликані тим, що, починаючи з дати агресії рф проти України і по сьогодні, у позивача відсутні кошти в розмірі 245 847,45 грн. та будь-яка чітка інформація від відповідача щодо подальшої долі транспортного засобу. Позивач наголошує, що нею зазнано глибоких, стійких моральних страждань і що сам факт визнання поведінки відповідача протиправною та/або призначення відшкодування моральної шкоди символічної, мізерної суми, накшталт 1 000,00 - 2 000,00 грн., не буде достатнім для цілей відшкодування моральної шкоди.

Загальні положення про відшкодування моральної шкоди закріплені в ст.ст. 23, 1167 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ч. 1 та ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України особа має

право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з ст. 1167 Цивільного кодексу України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданим споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Суд вбачає, що діями відповідача заподіяно позивачеві моральної шкоди, яка полягає в душевних стражданнях, нервових переживаннях, які позивач зазнав у зв`язку з невиконанням умов Попереднього договору, час, який позивач витрачає на захист своїх прав, а тому на користь позивача підлягає стягненню з відповідача моральна шкода, яку суд визначив з урахуванням вимог розумності та справедливості в сумі 5 000,00 грн.

З огляду на наведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 510,21 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» про стягнення суми авансового платежу та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» на користь ОСОБА_1 сплачений аванс за Попереднім договором купівлі-продажу транспортного засобу ПКП-10415 від 23.11.2021р. в розмірі

245 847,45 (двісті сорок п`ять тисяч вісімсот сорок сім грн. 45 коп.) грн., моральну шкоду в розмірі 5 000,00 (п`ять тисяч грн. 00 коп.) грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» на користь ОСОБА_1 2 510,21 (дві тисячі п`ятсот десять грн. 21 коп.) грн. судового збору.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» (м. Київ, вул. Менделєєва, 12, оф. 94/1, код ЄДРПОУ 43764369).

Повний текст рішення складений та підписаний 20.06.2023р.

Суддя І.О. Ольшевська