Ухвала суду № 111650739, 20.06.2023, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/1542/19

№ 6/303/82/23

УХВАЛА

про повернення без розгляду подання

20 червня 2023 року м. Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Заболотний А.М., розглянувши матеріали за поданням приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Роман Р.М. про арешт рухомого майна боржника,-

в с т а н о в и в:

Приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Роман Р.М. звернувся до суду із поданням про арешт рухомого майна боржника по зведеному виконавчому провадження № ЗВП 71796707. Подання обґрунтовує тим, що в нього на виконанні знаходиться зведене виконавче провадження № ЗВП 71796707 відносно боржника ОСОБА_1 з приводу примусового виконання виконавчих листів № 303/1542/19, виданих 25.11.2019 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 165000,00 доларів США, а також судові витрати в розмірі 9989,02 грн. Відповідно до ухвали Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.03.2023 року стягувача ОСОБА_2 замінено на ОСОБА_3 05.05.2023 року відкрито виконавче провадження з виконання зазначених виконавчих листів. В ході здійснення виконавчого провадження встановлено, що у власності ОСОБА_1 перебуває частка (0,81 %) в статутному капіталі ТзДВ «Венеція». З метою виконання судового рішення приватним виконавцем Роман Р.М. 12.05.2023 року винесено постанову про накладення арешту на належну ОСОБА_1 частку (0,81 %) в статутному капіталі ТзДВ «Венеція».

Із врахуванням зазначеного приватний виконавець Роман Р.М. звернувся до суду із поданням про арешт рухомого майна боржника, а саме просить накласти арешт на належну ОСОБА_1 частку (0,81 %) в статутному капіталі ТзДВ «Венеція».

Вирішуючи питання про прийняття до розгляду подання про арешт рухомого майна боржника встановлено наступне.

Згадане вище подання по своїй суті подане в порядку вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, скарги, заперечення визначені у ст. 183 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 ЦПК України, до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Вимога про надання доказів надіслання заяви, скарги, клопотання чи заперечення іншим учасникам справи (провадження) стосується подання таких на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень.

Такий правовий висновок сформований у постанові Верховного Суду від 05.11.2020 року у справі № 591/1581/20.

Учасниками справи приватним виконавцем Роман Р.М. визначено боржника ОСОБА_1 , стягувача ОСОБА_3 та ТОВ «Венеція».

Разом з тим, до подання не додано до належних доказів його надіслання іншим учасникам справи.

Долучені до подання списку згрупованих відправлень та опису вкладення в посилку про направлення подання боржнику ОСОБА_1 не є належним доказом відправлення подання з огляду на таке.

Відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і підтверджує факт надання послуги відділенням зв`язку.

Згідно з п.п. 59, 61 Правил надання послуг поштового зв`язку внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Аналіз наведених положень Правил свідчить про те, що надсилання особою документа саме листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів, пов`язано, зокрема, зі специфікою приймання, надсилання та отримання такого виду поштових відправлень, зокрема перевіркою працівником поштового зв`язку та контролем з боку одержувача (іншого учасника справи) відповідності вкладення опису.

Таким чином, належним доказом направлення документів учасникам справи може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв`язку із зазначенням номеру поштового відправлення, разом з фінансовим чеком про відправлення. Тільки такі докази в їх сукупності підтверджують, які саме документи пересилаються стороною.

Правові висновки щодо необхідності наявності номеру поштового відправлення на описі вкладення у цінний лист, викладені у постановах Верховного Суду від 13.01.2020 року у справі № 910/28408/15, від 26.03.2020 року у справі № 910/9962/16 та від 24.12.2020 року у справі № 916/2110/20.

При цьому, хоча положення ч. 2 ст. 183 ЦПК України не передбачає обов`язку заявника направляти процесуальний документ цінним листом з описом вкладень, однак покладає на заявника обов`язок надати докази надіслання іншим учасникам справи саме того процесуального документа, який заявник подає до суду, а без надання опису вкладень у лист встановити, який саме документ був відправлений учасникам справи, неможливо.

З матеріалів справи встановлено, що доданий опис вкладення не містить номеру поштового відправлення, що унеможливлює ідентифікацію наданої послуги з відправлення подання з доданими документами з описом вкладення, зокрема боржнику ОСОБА_1 .

Неотримання учасниками справи копії відповідної заяви з додатками порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє учасників справи можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 року № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття «обмеження основоположних прав і свобод» від прийнятого у законотворчій практиці поняття «фіксація меж самої сутності прав і свобод» шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визначаючи таку практику допустимою. При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 року № 9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду в прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Крім того звертається увага на те, що приватний виконавець у поданні не зазначив підстав для звернення до суду з таким поданням, як того вимагає п. 5 ч. 1 ст. 183 ЦПК України, не зазначено правової норми, що б уповноважувала суд накладати арешт на майно боржника в рамках здійснення виконавчого провадження. При цьому приватний виконавець у поданому поданні зазначає про те, що ним відповідно до постанови від 12.05.2023 року накладено арешт на належну ОСОБА_1 частку (0,81 %) в статутному капіталі ТзДВ «Венеція», в той час як аналогічне просить зробити також і суд.

Також слід зазначити про те, що приватним виконавцем Роман Р.М. учасником справи визначено, зокрема, ТОВ «Венеція» без зазначення ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, в той час як просить накласти арешт на частку в статутному капіталі ТзДВ «Венеція». Вказане позбавляє можливості визначитися з правильним найменуванням юридичної особи (організаційно-правовою формою юридичної особи), залученою до участі у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, скаргу, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Таким чином, вказана заява підлягає поверненню заявнику як така, що подана з порушенням вимог ч. 2 ст. 183 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 183, 260 ЦПК України, суддя,-

п о с т а н о в и в:

Подання приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Роман Р.М. про арешт рухомого майна боржника - повернути без розгляду.

Роз`яснити приватному виконавцю виконавчого округу Закарпатської області Роман Р.М., що повернення подання не перешкоджає повторному зверненню із поданням до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення такого.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя А.М.Заболотний