Рішення № 111643765, 20.06.2023, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2023 року Справа № 915/572/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом: Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; адреса електронної пошти: energoatom@atom.gov.ua; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; адреса електронної пошти: office@sunpp.atom.gov.ua; ідентифікаційний код 20915546)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІА ОІЛ» (01004, м. Київ, вул. Басейна, буд. 9, кім. 3; адреса електронної пошти: info@aviaoil.com.ua; ідентифікаційний код 36852220)

про: стягнення 15 844,02 грн,

Суть спору:

17.04.2023 Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 32/440 від 06.04.2023 (з додатками), в якій, з урахуванням заяви № 32/508 від 26.04.2023, просить суд:

1. Розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІА ОІЛ» (код ЄДРПОУ 36852220) на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі ВП «Південноукраїнська АЕС» пеню у розмірі 11 460,30 грн, штраф у розмірі 4 383,72 грн, а також судові витрати.

3. Справу розглянути за відсутності представника Позивача.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Договору на постачання товару № 53-123-01-22-07448 від 24.01.2022, зі Специфікацією до нього; претензії № 32/1156 від 09.12.2022; застосування норм статей 526, 530, 546 Цивільного кодексу України, статті 232 Господарського кодексу України; та мотивовані порушенням відповідачем, як постачальником, строків виконання зобов`язання за договором, зокрема, в частині своєчасного постачання позивачу, як покупцю, обумовленого договором товару.

Ухвалою суду від 21.04.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/572/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; викладено вимоги до позивача; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Копія вказаної ухвали була направлена учасникам справи, на їх адреси місцезнаходження, визначені у відповідності до приписів ч. 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України.

Так, позивач отримав копію ухвали 02.05.2023, що вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400501358904.

Відповідач отримав копію ухвали 02.05.2023, що вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400501359137.

01.05.2023 до суду від позивача надійшла заява № 32/508 від 26.04.2023, у якій заявник на виконання ухвали суду від 21.04.2023, уточнив зміст прохальної частини позовної заяви.

Вказана заява додатково надійшла на офіційну електронну пошту суду 02.05.2023.

05.05.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 01.05.2023 (вх. № 5694/23, в якому товариство зазначає, зокрема, про те, що відповідно до Специфікації № 1 до Договору 53-123-01-22-07448 від 24.01.2022 відповідач мав поставити позивачу:

- паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А-1, кількістю 752 кг на суму 44 217,60 грн. без ПДВ, виробник Акціонерне товариство «ОРЛЕН Летува», Литовська Республіка;

- бензин розчинник Нефрас С2-80/120, кількістю 5 кг на суму 340,00 грн. без ПДВ, виробник ОАО «НАФТАН», Республіка Білорусь;

- бензин розчинник Нефрас С2-80/120, кількістю 112,2 кг на суму 7 629,60 грн. без ПДВ, виробник ОАО «НАФТАН», Республіка Білорусь.

Згідно п.3.1 Договору, постачання здійснюється з дати публікації Договору в системі ProZorro, але не пізніше 31.03.2022 року. 24.02.2022 року в Україні було введено воєнний стан. Відповідач звертає увагу, що договір було підписано до введення воєнного стану в Україні, а строк поставки спливав вже під час дії воєнного стану.

Також, відповідач зазначає, що на виконання п.10 частини 1 Статті 4 Закону України «Про санкції» від 14.08.2014 №1644-VII, відповідно до якої заборонено здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом, ТОВ «АВІА ОІЛ» було припинено будь-яку діяльність з Російською Федерацією та Республікою Білорусь, та відповідно, було припинено продаж товарів, походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з Законом.

У зв`язку із цим, відповідач вважає, що штрафні санкції, передбачені п.4.1. Договору можуть бути застосовані лише до п.1 Специфікації №1 до Договору №53-123-01-22-07448 від 24.01.2022 року, а саме, за прострочення поставки Палива авіаційного для газотурбінних двигунів Джет А-1, кількістю 752 кг на суму 44 217,60 грн. без ПДВ, виробник Акціонерне товариство «ОРЛЕН Летува», Литовська Республіка, на загальну суму 53 061,12 грн. з урахуванням ПДВ.

Станом на час розгляду справи інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, від учасників справи до суду не надходило.

За правилами ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розглянув дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст. 252 ГПК України).

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -

В С Т А Н О В И В:

24 січня 2021 року між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», новим найменуванням якого є Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», як покупцем, і Товариством з обмеженою відповідальністю «АВІА ОІЛ», як постачальником, було укладено Договір на постачання товару № 53-123-01-22-07448 (далі - Договір), відповідно до предмету якого постачальник зобов`язався передати покупцю, а покупець прийняв на себе зобов`язання прийняти і сплатити товар - код CPV 09130000-9 Нафта і дистиляти (Гас, бензин, розчинник), надалі - Товар, у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у Специфікації № 1 (Додаток до договору № 1), що є невід`ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2021 року (п. 1.1). Постачальник забезпечує виконання гарантійних зобов`язань відповідно до розділу 7 Договору (п. 1.2). Місцем виконання цього договору, у тому числі (але не виключно) місцем постачання, виконання грошових зобов`язань, місцем нарахування та сплати штрафних санкцій, виконання будь-яких зобов`язань, пов`язаних з якістю та комплектністю, є місто Южноукраїнськ (п. 1.3).

За умовами наведеного Договору:

- загальна вартість товару є твердою та складає: разом: 52 187,20 грн без ПДВ; крім того ПДВ 20 %: 10 437,44 грн; всього з ПДВ: 62 624,64 грн (п. 2.1);

- за даним Договором оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання товару згідно специфікації № 1 (Додаток до договору № 1) та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 6.1 цього договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується (п. 2.2);

- постачання здійснюється з дати публікації договору в системі ProZorro, але не пізніше 31.03.2022, на умовах DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Південноукраїнське відділення ВП «Складське господарство» відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов`язковою присутністю представника постачальника (п. 3.1);

- датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару (п. 3.3);

- у разі порушення зобов`язань за договором, а саме за порушення термінів постачання товару, які передбачені даним договором, постачальник зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожен день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів постачальник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару (п. 4.1);

- приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкції № П-6 «Про порядок приймання продукції по кількості» і № П-7 «Про порядок приймання продукції по якості», та відповідно до вимог Стандарту державного підприємства НАЕК «Енергоатом»: «Управління закупівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції АЕС» СОУ НАЕК 038:2017 (даний стандарт є загальнодоступним в електронному вигляді і знаходиться на офіційному сайті ДП НАЕК «Енергоатом» в розділі Стандарти НАЕК «Енергоатом» за адресою: https://www.energoatom.com.ua/ua/about-6/company_standarts-82) (п. 6.1);

- сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов`язань за цим Договором унаслідок настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили, такі, як: повені, землетруси, пожежі, інші стихійні лиха, а також війни, воєнні дії), а також дій органів законодавчої, виконавчої влади і підлеглих їм органів, що вступили в силу після укладання даного Договору (п. 8.1);

- наявність форс-мажорних обставин засвідчується відповідним документом, виданим Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою, згідно з законодавством України, або іншою довідкою, процесуальним документом, виданим компетентним органом (п. 8.2);

- сторона, що зазнала дії форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання зобов`язань за Договором, письмово повідомляє іншу Сторону про їх наявність, протягом 5 днів з початку їх дії з наступним наданням, протягом 10 днів, відповідного підтверджуючого документа. Про закінчення дії форс-мажорних обставин Сторона, яка зазнала їх впливу, письмово в 5-денний строк повідомляє другу Сторону. Якщо форс-мажорні обставини діють більше 3 місяців, сторони мають право розірвати Договір, уклавши про це відповідну угоду (п. 8.3);

- наявність форс-мажорних обставин звільняє Сторони від відповідальності за невиконання/неналежне виконання зобов`язань за Договором (п. 8.4);

- всі спори і розбіжності, які можуть виникнути з цього договору або у зв`язку з ним, будуть вирішуватись сторонами згідно претензійного порядку. Сторона, яка порушила права і законні інтереси іншої сторони, зобов`язана поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову (п. 9.1);

- претензія підлягає розгляду в місячний строк, який обчислюється з дня її одержання (п. 9.2);

- у разі незадоволення претензії або неотримання відгуку у встановлений термін, а також неможливості врегулювання розбіжностей у претензійному порядку, спір вирішується в судовому порядку відповідно до чинного законодавства України (п. 9.3);

- будь-які зміни і доповнення до даного Договору мають силу тільки в тому випадку, якщо вони оформлені Додатковими угодами, що підписані уповноваженими особами та скріплені печаткою з боку покупця (п. 10.1);

- покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари (п. 12.1.1);

- постачальник зобов`язаний забезпечити постачання товарів у строки, встановлені цим Договором (п. 12.3.1);

- договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами, та скріплення печаткою з боку покупця і діє до 31.12.2023 включно, а в частині виконання сторонами гарантійних зобов`язань - до повного їх виконання. Продовження строку дії Договору можливе до його закінчення, шляхом укладання відповідної Додаткової угоди (п. 13.1).

Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

Між сторонами також була погоджена та підписана Специфікація № 1, яка є Додатком № 1 до Договору № 53-123-01-22-07448 від 24.01.2022.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як покупця, про стягнення з відповідача, як постачальника, штрафних санкцій, нарахованих внаслідок порушення відповідачем строків виконання зобов`язання щодо постачання товару за укладеним між сторонами Договором.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належать обставини порушення відповідачем строків виконання зобов`язання за договором, зокрема, в частині своєчасного та у повному обсязі постачання товару обумовленого договором.

Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:

- Договір на постачання товару № 53-123-01-22-07448 від 24.01.2022, зі Специфікацією до нього;

- претензія № 32/1156 від 09.12.2022.

Відповідач на підтвердження власної правової позиції надав суду такі докази:

- паспорт № 1303 від 23.05.2021 на бензин-розчинник (нефрас С2-80/120).

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про поставку.

Так, згідно з приписами ч. ч. 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами ч. 1 ст. 662 та ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

З матеріалів справи вбачається таке.

За змістом Договору, постачання передбаченого умовами договору товару мало бути здійснено не пізніше 31.03.2022.

За даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачем, у встановлений договором строк постачання товару здійснено не було.

З метою досудового врегулювання спору позивач 13.12.2022 скерував на адресу відповідача претензію № 32/1156 від 09.12.2022 з вимогою щодо сплати штрафних санкцій.

Відповідь на вказану претензію в матеріалах справи відсутня.

З урахуванням наведеного суд зауважує, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Судом досліджено доводи відповідача про те, що ТОВ «АВІА ОІЛ» було припинено будь-яку діяльність з Російською Федерацією та Республікою Білорусь, та відповідно, було припинено продаж товарів, походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з Законом, у зв`язку із чим, відповідач вважає, що штрафні санкції, передбачені п.4.1. Договору можуть бути застосовані лише до п.1 Специфікації №1 до Договору №53-123-01-22-07448 від 24.01.2022 року, а саме, за прострочення поставки Палива авіаційного для газотурбінних двигунів Джет А-1, кількістю 752 кг на суму 44 217,60 грн. без ПДВ, виробник Акціонерне товариство «ОРЛЕН Летува», Литовська Республіка, на загальну суму 53 061,12 грн. з урахуванням ПДВ.

Так, з матеріалів справи вбачається, що п. 2 та 3 Специфікації № 1 до Договору №53-123-01-22-07448 від 24.01.2022 сторони погодили поставку товару - Бензин розчинник Нефрас С2-80/12, виробником якого є ОАО "НАФТАН". Наданий відповідачем паспорт № 1303 від 23.05.2021 на бензин-розчинник (нефрас С2-80/120) свідчить про те, що обумовлений договором товар походить із республіки білорусь.

З урахуванням заявлених відповідачем заперечень суд зауважує, що за приписами п.п.5) та 10) ч.1 ст.4 Закону України «Про санкції», в редакції із змінами, внесеними згідно із Законами №114-IX від 19.09.2019 та №808-IX від 17.07.2020, видами санкцій згідно з цим Законом є, зокрема, зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом.

Судом взято до уваги, що особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженні постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022, яка набрала чинності 19.10.2022.

Пунктом 2 такої постанови Уряду встановлено, що:

- замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у юридичних осіб - резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь державної форми власності, юридичних осіб, створених та/або зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь, та юридичних осіб, кінцевими бенефіціарними власниками (власниками) яких є резиденти Російської Федерації/Республіки Білорусь, та/або у фізичних осіб (фізичних осіб-підприємців) - резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь, а також публічні закупівлі в інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт і послуг походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком товарів, робіт і послуг, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності цією постановою;

- звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 169 "Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1254), а також договір про закупівлю, всі додатки та зміни до нього оприлюднюються замовником протягом 90 днів з дня припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні, якщо замовником не оприлюднено такий звіт, договір про закупівлю, всі додатки та зміни до нього до набрання чинності цією постановою;

- закупівлі товарів, робіт і послуг, що розпочаті до набрання чинності цією постановою, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цією постановою.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір було укладено між сторонами 24.01.2022 за результатами вже проведеної процедури публічної закупівлі UA-2021-11-18-001591-a (код СPV 09130000-9 - Нафта і дистиляти (Гас, бензин розчинник). (РПЗ 9.545), тобто до початку введення правового режиму воєнного стану в Україні та до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022, а тому положення такої постанови та п.п.5), 10) ч.1 ст.4 Закону України «Про санкції» не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Суд особливо наголошує відповідачу на тому, що матеріали справи не містять жодних листів чи звернень постачальника до покупця стосовно відмови від виконання договору щодо поставки частин товару, що має походження з республіки білорусь, або щодо посилання на форс-мажорні обставини, що зумовили неможливість виконання постачальником умов договору стосовно поставки товару.

За такого, суд вважає, що посилання відповідача на Закон України «Про санкції» не спростовують його обов`язку щодо своєчасної та у повному обсязі поставки обумовленого договором товару.

Враховуючи вищенаведені норми і обставини справи, суд зазначає, що доводи позивача про те, що відповідач станом на 31.03.2023 не поставив в узгоджений сторонами у специфікації строк товар є обґрунтованими та доведеними.

За такого, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача (згідно наведених у позовній заяві розрахунків):

- пеню на суму 11460,30 грн за період прострочення з 01.04.2022 по 30.08.2022;

- штраф на суму 4383,72 грн за період прострочення з 01.04.2022 по 30.08.2022.

За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 4.1 укладеного між сторонами договору у разі порушення зобов`язань за договором, а саме за порушення термінів постачання товару, які передбачені даним договором, постачальник зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожен день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів постачальник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару.

Отже, на підставі наведених правових норм та положень Договору, позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню та штраф.

При перевірці розрахунку штрафних санкцій, наведеному у позові, судом встановлено наявність помилок при визначенні періоду їх нарахування. Так, позивачем період нарахування визначено як 01.04.2022-30.08.2022, а також зазначено, що кількість днів прострочення складає 183 дні. Разом із тим, визначений позивачем період 01.04.2022-30.08.2022 насправді складає 152 дні.

З огляду на викладене, судом встановлено, що розрахунок штрафу позивачем здійснено правильно, у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, судом здійснено перерахунок пені, виходячи із фактично визначеної позивачем кількості днів прострочення, та встановлено, що обґрунтованою та правильною сумою пені до стягнення з відповідача є 9 518,95 грн. В стягненні ж пені в решті суми - 1 941,35 грн належить відмовити.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема, відомості про розподіл судових витрат.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача належить стягнути на користь позивача (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) 2355,13 грн ((13 902,67 / 15 844,02 грн) * 2684,00 грн = 2355,13 грн) судового збору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІА ОІЛ» (01004, м. Київ, вул. Басейна, буд. 9, кім. 3; ідентифікаційний код 36852220) на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546) пеню в розмірі 9 518,95 грн, штраф в розмірі 4 383,72 грн, а також 2355,13 грн судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 1941,35 грн відмовити позивачу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546);

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АВІА ОІЛ» (01004, м. Київ, вул. Басейна, буд. 9, кім. 3; ідентифікаційний код 36852220).

Повне рішення складено та підписано судом 20.06.2023.

Суддя О.Г. Смородінова