Рішення № 111642857, 20.06.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2023м. ДніпроСправа № 904/1795/22

За позовом Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажів

Суддя Красота О.І.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" і просить суд стягнути штраф за несвоєчасну доставку вантажів у розмірі 150 747,99 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що порожні власні вагони були доставлені Відповідачем з порушенням встановлених строків, що є підставою для нарахування штрафу за прострочення доставки.

Ухвалою суду від 11.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

12.08.2022 від Відповідача надійшов відзив на позов, в якому він не згоден з позовними вимогами про стягнення штрафу у розмірі 1 108,23 грн., оскільки Позивачем неправильно визначено термін доставки вантажу за накладними № 46545729, № 42121137, № 32439382. Відповідач зазначає, що Позивач взагалі не вказав на те, що йому спричинені збитки, а відтак розмір штрафу значно перевищує збитки. Крім того, Відповідач має стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Внаслідок введення воєнного стану в Україні Відповідач знаходиться у скрутному фінансовому становищі, оскільки комерційні перевезення значно скоротились, а в деяких регіонах повністю припинились. Відповідач звертає увагу суду, що зобов`язання з перевезення виконано в повному обсязі, вантаж доставлено. Відповідач просив суд відмовити Позивачу в частині задоволення позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 1 108,23 грн.; у разі задоволення позовних вимог зменшити розмір нарахованого штрафу до 1,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Справу відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглянуто судом протягом розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 року, у період з 01 по 21 жовтня, Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Залізниця, Відповідач) на адресу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ПрАТ "ІнгГЗК", Позивач) здійснено перевезення порожніх власних вагонів, за накладними №№ 32439382, 32171787, 32185753, 32185761, 32190977, 32291817, 32291858, 32297855, 32362790, 32371817, 32439101, 32439150, 32439192, 32439309, 32484479, 32484636, 38802716, 38802724, 38802757, 38802765, 38802781, 38802799, 41720178, 41985144, 42000521, 42000570, 42049239, 42049262, 42056580, 42056630, 42059667, 42080473, 42092825, 42092833, 42121020, 42121137, 42122606, 42122697, 42142455, 42142463, 42142497, 42142505, 42142513, 42142521, 42142661, 42184770, 42191270, 42191288, 42191304, 42191312, 42191338, 42207811, 42208116, 42209494, 42209502, 42209510, 42224378, 42224394, 42253872, 42253906, 42253922, 42254011, 42254037, 42259663, 42275123, 42275131, 42275149, 42275156, 42275164, 42275172, 42275180, 42275198, 42275206, 42279430, 42279448, 42279455, 42282020, 42295808, 42302950, 42302968, 42302976, 42407684, 42407734, 42407742, 42407759, 42407833, 42407841, 42407858, 42407866, 42407874, 42407882, 42551192, 43599927, 46510772, 46511192, 46545729, 46581377, 46585683, 46610978, 46628418, 46628426, 46628442, 46628640, 46635231, 46635249, 46635256, 46646253, 46815882, 46889663, 46889671, 47035498, 32080202, 39111513, 41930199, 42009894, 42363762, 42448852, 42448894, 42470781, 42470799, 42493577, 42493585, 42493619, 42506709, 42506782, 42506881, 42517813, 42517821, 42590174, 42590190, 42638304, 42638387, 42638395, 42638403, 42640052, 42640094, 42666933, 42667931, 42704924, 42704965, 42705004, 42713271, 42713305, 42713313, 42717967, 42721746, 42754424, 46997391, 47058854, 47201314, 47245238, 47254248, 47254297, 47298476, 47298492, 47298633, 47298658, 47298674, 47298682, 47298898, 47303086, 47312202.

Позивач зазначає, що під час здійснення вказаних перевезень Відповідачем допущено прострочення термінів доставки вантажів, що підтверджується календарними штемпелями прибуття вантажу на вищеперелічених накладних.

Відтак, посилаючись на допущене Відповідачем прострочення термінів доставки вантажів, що передбачені ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, на підставі ст. 116 Статуту залізниць України Позивач нарахував і просить суд стягнути з Відповідача штраф за несвоєчасну доставку вантажів у розмірі 150 747,99 грн., що і є причиною виникнення спору.

Ухвалюючи рішення, господарський суд виходив з таких підстав.

Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За приписами ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до пп. 8 ст. 6 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут), накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

При цьому, Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).

На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Згідно зі ст. 22 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату.

За приписами ч. 1 ст. 313 Господарського кодексу України перевізник зобов`язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами.

Відповідно до ст. 41 Статуту залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажів, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки (положення аналогічного змісту закріплене в п. 2.10 Правил обчислення термінів доставки вантажу).

Згідно зі ст. 130 Статуту належним доказом прострочення доставки вантажу залізницею є накладна.

За змістом п. 1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, (далі - Правила) термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Пунктом 1.1 Правил визначено терміни, в які залізниці зобов`язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема відповідно до підпункту 1.1.1 наведеного пункту у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками та відправками великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах (п. 2.1 Правил).

Разом з тим, згідно з п. 2.4 Правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Відповідно до п. 2.9 Правил у разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін: виконання митних та інших адміністративних правил; тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці; необхідний для ветеринарного огляду та напування тварин; вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника; інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.

Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки (п. 2.10 Правил).

Згідно з п. 8 Правил видачі вантажів після проведення розрахунків за перевезення вантажу, оформленого накладною у паперовому вигляді, накладна видається одержувачу під розписку в примірнику накладної, що залишається у залізниці. Оформлення видачі вантажу, що прибув з електронною накладною (із накладенням електронного цифрового підпису), здійснюється згідно з додатком 3 до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 18 червня 2011 року № 138) (далі - Правила оформлення перевізних документів). При цьому в разі потреби накладна видається одержувачу в паперовому вигляді.

Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

Згідно зі ст. 131 Статуту претензії вантажоодержувачів щодо сплати штрафів заявляються залізниці призначення.

Відповідно до ст. 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

При цьому, слід зауважити, що встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.09.2018 у справі № 905/64/18.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що вищеперелічені накладні є двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка фактично була укладена між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Вказані накладні містять, зокрема дані про вантаж, відстань перевезення, дати відправлення, прибуття, видачі вантажу, тариф тощо.

За вимогами Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або не загального користування (п. 8 Правил).

Дослідивши вищезазначені накладні, суд встановив, що вантаж за цими накладними доставлено одержувачу з порушенням строків, які визначені ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу.

Перевіривши розрахунок штрафу, здійснений Позивачем, судом встановлено, що Позивачем неправомірно заявлено до стягнення 1 108,23 грн., а саме:

- накладна № 46545729 від 23.09.2021 Запоріжжя - Кам`янське - Інгулець, вагони №№59084814, 53412136, 53266045, прибуття 01.10.2021.

Норма доставки: 4 доби (1 доба на відстань 187 км + 1 доба (на операції, пов`язані з відправленням-прибуттям) + 2 доби (на збільшення через затримку не з вини Залізниці, що підтверджується відміткою в графі 49 накладної).

Факт: 7 діб.

Прострочення - 3 доби, штраф 20%, у даному випадку 3 150,90 грн.*0,2= 630,18 грн.

Позивачем заявлено 945,27 грн. Неправомірно заявлено 315,09 грн.

- накладна № 42121137 від 24.09.2021 Чорноморська Інгулець, вагон № 55005995, прибуття 02.10.2021.

Норма доставки: 5 діб (4 доби на відстань 605 км + 1 доба (на операції, пов`язані з відправленням-прибуттям).

Факт: 7 діб.

Прострочення - 2 доби, штраф 10%, у даному випадку 3 016,80 грн.*0,1= 301,68 грн.

Позивачем заявлено 603,36 грн. Неправомірно заявлено 301,68 грн.

- накладна № 32439382 від 26.09.2021 Нові Безрадичі Інгулець, вагон № 64614225, прибуття 03.10.2021.

Норма доставки: 4 доби (3 доби на відстань 489 км + 1 доба (на операції, пов`язані з відправленням-прибуттям).

Факт: 6 діб.

Прострочення - 2 доби, штраф 10%, у даному випадку 2 457,30 грн.*0,1= 245,73 грн.

Позивачем заявлено 737,19 грн. Неправомірно заявлено 491,46 грн.

Відтак, Позивачем завищений розмір штрафу на суму 1 108,23 грн. за несвоєчасну доставку вантажу, що вказує про недоведеність цих вимог в цій частині та відповідно й відмові.

За встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Відповідача штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 149 639,76 грн. обґрунтованими.

Щодо клопотання Відповідача про зменшення розміру штрафу до 1,00 грн. суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Водночас, зазначені норми чинного законодавства України не містять переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність), має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (пункт 88 постанови Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 905/1409/21).

Як вбачається із встановлених судом обставин, зобов`язання з доставки вантажів було виконано Відповідачем із незначним простроченням.

Суд враховує ту обставину, що хоча доставку було здійснено з простроченням термінів, передбачених статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами, однак саме зобов`язання з доставки було виконано в повному обсязі.

Крім того, в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб (Закон України від 24.02.2022 "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"). Воєнний стан продовжувався, зокрема Законом України від 07.02.2023 "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" підприємства, установи і організації зобов`язані, зокрема, утримувати в належному стані техніку, будівлі, споруди та об`єкти інфраструктури, що належать для передачі в разі мобілізації Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту або призначені для спільного з ними використання у воєнний час.

Акціонерне товариство "Українська залізниця", державні підприємства та територіально-галузеві об`єднання залізниці включені до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83.

В умовах триваючого воєнного конфлікту законодавець встановив певні обов`язки щодо виконання юридичними особами військово-транспортного обов`язку.

Приписами частин 1 та 2 статті 6 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" унормовано, що військово-транспортний обов`язок установлюється з метою задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на особливий період транспортними засобами і технікою і поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, у тому числі на залізниці, порти, пристані, аеропорти, нафтобази, автозаправні станції дорожнього господарства та інші підприємства, установи і організації, які забезпечують експлуатацію транспортних засобів, а також на громадян - власників транспортних засобів. Порядок виконання військово-транспортного обов`язку визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 № 891 затверджено Порядок організації діяльності залізничного транспорту під час здійснення військових залізничних перевезень (далі - Порядок).

Згідно з п. 12 Порядку підприємства залізничного транспорту забезпечують виконання планів військових залізничних перевезень; надання рухомого складу для військових залізничних перевезень; рух військових поїздів залізницею згідно з відповідним графіком; військові ешелони, військовий транспорт, що рухається під охороною військової варти, водою, засобами опалення, освітлення; надання вантажно-розвантажувальних пристроїв та знімного військового обладнання згідно з нормативно-правовими актами; здійснення контролю за переміщенням військових ешелонів, а також в окремих випадках військового транспорту, їх першочергове навантаження та доставку за призначенням.

За приписами п. 25 Порядку рухомий склад для забезпечення провадження діяльності військових частин Збройних Сил повинен утримуватися у справному стані і своєчасно проходити планово-попереджувальний ремонт та технічне обслуговування.

У цьому випадку суд враховує інші обставини, що мають істотне значення в контексті застосування частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, зокрема обставини щодо необхідності дотримання Відповідачем військово-транспортного обов`язку в умовах воєнного стану (виконання планів перевезення, надання рухомого складу для військових залізничних перевезень, утримання рухомого складу у справному стані тощо), що передбачає матеріально-технічне забезпечення і не може не залежати від фінансового становища підприємства.

Отже, Відповідач має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, на нього покладено обов`язок щодо утримання у справному стані рухомого складу для забезпечення діяльності Збройних Сил України.

Вказана обставина не залежить від того, в який саме період відбувались перевезення вантажів Відповідачем (до початку чи після введення воєнного стану в Україні).

Подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 30.03.2023 у справі № 904/392/22.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування частини 1 статті 233 Господарського кодексу України та частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України.

Відповідач просив суд зменшити розмір нарахованого штрафу до 1,00 грн.

Суд зазначає, що зменшення розміру штрафу до 1,00 грн. фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватись як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін (подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19).

Таким чином, враховуючи доводи обох сторін та загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність), а також необхідність забезпечення балансу інтересів сторін, суд вважає наявними підстави для зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу на 50% від заявленої суми до 74 819,88 грн.

У зв`язку із частковим задоволенням позову судовий збір за подання позовної заяви відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, судом встановлена переплата Позивача судового збору у розмірі 101,85 грн. за подання позову, яка може бути повернута останньому з Державного бюджету України за умови відповідного клопотання з цього приводу на підставі ухвали суду.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ ВП 40081237) на користь Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00190905) штраф за несвоєчасну доставку вантажів у розмірі 74 819,88 грн. та 2 462,76 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

20.06.2023