Рішення № 111632911, 19.06.2023, Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/273/23

Провадження № 2-а/513/11/23

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2023 року Саратський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Миргород В.С.

при секретарі судових засідань Челак В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Одеській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАС №06549983 від 15 лютого 2023 року не законною та скасування її, суд- ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з зазначеним позовом до суду, в якому просив визнати постанову складену відносно нього про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №06549983 від 15 лютого 2023 року, якою його було притягнено до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 грн, незаконною та закрити провадження по адміністративній справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

1. Стислий виклад позицій позивача.

15.02.2023 року, приблизно о 16 годині 30 хвилин, він на автомобілі марки «Хонда Аккорд», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить дружині заявника ОСОБА_2 на праві особистої власності, їхав у особистих справах з села Плахтіївка до смт.Сарата Білгород-Дністровського району. Не доїхавши до автодороги Одеса-Рені, на розвилці доріг Сарата-Фараонівка, позивач побачив двох співробітників поліції, які стояли на розвилці. Один з поліцейських вказав позивачу зупинити рух автомобілю. Позивач зупинився, розстебнувши при цьому ремінь безпеки, відкрив вікно лівої дверці і став слухати працівників поліції. Після чого поліцейський потребував у нього документи (реєстраційний документ на автомобіль, страхове свідоцтво та посвідчення на право управління автомобілем). Позивач попросив поліцейських представитись, вказати посаду, прізвище, ім`я та по батькові, а також просив пояснити йому причину зупинки. Співробітники поліції вимагали від позивача показати документи, на його питання конкретної відповіді не надали. Позивач показав всі документи які у нього попросили працівники поліції, тобто посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію автомобіля та страхове свідоцтво. Після чого один з поліцейських спитав його, чому він не пристебнутий ременем безпеки. Позивач відповів, що він був пристебнутий ременем безпеки, але коли зупинився він його відстебнув. Після чого йому пояснили, що він може їхати, але постанову про накладення адміністративного стягнення він отримає пізніше, в телефонному режимі. 16 лютого 2023 року, за способом «Єдиний портал онлайн Дія», він отримав постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 519,09 гривень (разом з комісією). З постановою він незгоден, вважає її протиправною, оскільки факти, викладені в ній не відповідають дійсності.

Ухвалою суду від 27.02.2023 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Відповідач направив до суду відзив на позовну заяву.

2. Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідно до вимог підпункту В пункту 2.3. розділу 2 ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременем безпеки.

15.02.2023 року заступили на добове чергування інспектор СРПП ВП №1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області Пулєв С.Г. та поліцейський СРПП ВП №1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 . Знаходячись на автомобільній дорозі Т-16-43 (38 км) співробітники поліції разом із працівниками Одеського обласного військового комісаріату здійснювали оповіщення військовозобов`язаних відповідно до наказу командира Білгород-Дністровського району від 02.02.2023 року, а також перевіряли документи у водіїв, оглядали транспортні засоби. Приблизно о 15 годині 20 хвилин, був зупинений автомобіль марки «Хонда Аккорд» реєстраційний номер НОМЕР_1 який рухався з с.Плахтіївка в смт.Сарата, водій якого порушив правила дорожнього руху, а саме підпункту В пункту 2.3, розділу 2 Правил дорожнього руху (не був пристебнутий ременем безпеки). Після зупинки вищезазначеного автомобіля поліцейський підійшов до автомобіля з боку водія, опустивши скло водій почав нетактовно себе поводити та в подальшому пред`явив поліцейському посвідчення водія та реєстраційний талон на транспортний засіб. Було встановлено, що водієм автомобіля «Хонда Аккорд» реєстраційний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_1 . Пояснивши водію суть правопорушення, права та обов`язки, на останнього було складено постанову серії ЕАС №06549983 від 15 лютого 2023 року. З постановою серії ЕАС №06549983 від 15 лютого 2023 року, ОСОБА_1 ознайомитись та отримати копію в присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовився. З огляду на вищевикладене відповідач вважає, що на ОСОБА_1 було правомірно складено постанову ЕАС №06549983 за порушення ч.5 ст.121 КУпАП.

Ухвалою суду від 07.06.2023 року закрито підготовче судове засідання у справі та призначено адміністративну справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач не з`явився до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позову наполягає.

Представник відповідача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, шляхом направлення відповідного повідомлення на електронну адресу юридичної особи.

В судове засідання не з`явились, направив до суду відзив, в якому просив суд відмовити в задоволенні позову та розглядати справу без його участі.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини. Судом встановлено, що 15 лютого 2023 року інспектором СРПП ВП №1 Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області капітаном поліції Пулєвим С.Г. винесено постанову серії ЕАС №06549983 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно з якою ОСОБА_1 , 15 лютого 2023 року о 15 годині 20 хвилин, на автомобільній дорозі Т-16-43 (38 км), був зупинений під час керування автомобілем марки «Хонда Аккорд» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який рухався з с.Плахтіївка в смт.Сарата, порушив правила дорожнього руху, а саме підпункту В пункту 2.3, розділу 2 Правил дорожнього руху (не був пристебнутий ременем безпеки). За вчинення зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Стаття 222 КУпАП передбачає, що органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (ч.ч.1-3,5-6 ст.121, ст.ст.121-1, 121-2, ч.1-3 ст.122, ч.1 ст.123, ст.ст.124-1 - 126) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з п.9 ст.31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото-, і кінозйомки, відеозапису.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення (частина друга статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Як передбачено ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Частиною 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Диспозиція ч. 5 ст. 121 КУпАП встановлює відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Пунктом 2.3 «в» Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів; (пункт змінено 11.11.2020).

Із змісту вказаних норм слідує, що обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому КУпАП порядку.

Позивач по справі заперечив порушення ним п. 2.3 «в» ПДР, посилаючись на те, що він був пристебнутий ременем безпеки.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

За ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Разом з тим, відповідачем в порушення ч.2 ст.77 КАС України не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП зокрема, відеозапису, щодо якого містить відомості постанова про адміністративне правопорушення. Пояснення позивача про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, відповідачем належними доказами не спростовуються. Оскаржувана постанова також не містить посилання на жоден доказ вчинення позивачем вказаного адміністративного порушення.

Отже, суд вважає, що відповідач не надав доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення і не довів факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП.

Це свідчить про відсутність події та складу адміністративного правопорушення передбаченого цією статтею.

Відтак, висновки відповідача, відображені в оскаржуваній постанові серії ЕАС №06549983 від 15.02.2023 року з приводу порушення позивачем п.2.3. «в» ПДР є такими, що не підтверджено в установленому порядку належними та допустимими доказами. Так єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення. Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядати її як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин, вказаних в оскаржуваній постанові (постанова Верховного суду від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17, № рішення 73700340).

Таким чином, суд вважає, що належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП за обставин викладених у постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідачем не надано, а судом таких обставин не встановлено.

Відповідно до ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суду не додано доказів про роз`яснення відповідачем позивачеві його прав та обов`язків, передбачених частиною першою статті 268 КУпАП та статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідно до вимог п. 4 розділу IV Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом №1376 від 06.11.2015 МВС України, що є суттєвим порушенням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Будь-яких доказів в підтвердження того, що позивачеві було роз`яснено його права та забезпечено право на захист під час розгляду справи, відповідач не надав. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово посилався на те, що провадження у справах про адміністративне правопорушення, за гарантіями може прирівнюватися з кримінальним для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.39 рішення «Лучанінова проти України» від 09.09.2011 (заява №16347/02), п.1 резолютивної частини рішення «Швидка проти України від 30.10.2014 (заява №17888/12), обґрунтовуючи їх, зокрема, як характером законодавчого положення, яке порушувалося (КУпАП), так і профілактичною та каральною метою стягнень, передбачених цим положенням.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Згідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оскільки у судовому засіданні не доведено наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, тому суд має підстави в порядку ст. 293 ч.1 п.3 КУпАП постанову серії ЕАС №06549983 від 15.02.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 скасувати, а справу провадженням закрити.

Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 77, 122, 139, 242, 243, 244, 245, 246, 286 КАС України, на підставі ст.55 Конституції України, ст.ст.288, 289, 293 ч.3 п.2 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Одеській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАС №06549983 від 15 лютого 2023 року не законною та її скасування, задовольнити.

Визнати дії Головного управління національної поліції в Одеській області, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП протиправними.

Скасувати Постанову серії ЕАС №06549983 від 15 лютого 2023 року, про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП - та стягнення штрафу у сумі 510 гривень (1020 гривень подвійний розмір штрафу), провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536,80 (п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок) гривень.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19.06.2023 року.

Суддя В. С. Миргород