Рішення № 111630860, 09.06.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2023 року Справа № 160/5034/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати бездіяльність відповідача протиправною у частині не зарахування йому до страхового стажу періоду з 01.01.2004 р. по 31.07.2005 р.;

- зобов`язати відповідача зарахувати до його страхового стажу період з 01.01.2004 р. по 31.07.2005 р. та внести відповідні зміни до витягу із наказу ГУ ДСНС у Дніпропетровській області України №545 від 09.11.2022 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі наказу №545 від 09.11.2022 року він був звільнений з Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області. Відповідно до розрахунку вислуги років його загальний страховий стаж склав 24 роки 02 місяці 16 днів. Не погодившись з таким розрахунком, він звернувся до відповідача з відповідною заявою. На вказаний запит його було повідомлено про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу періоду з 01.01.2004 р. по 31.07.2005 року, оскільки у формі ОК-5 відсутні відомості про стаж за цей період, а відтак і відсутні підстави для підготовки необхідних документів стосовно для направлення до органів ПФУ. Позивач зазначає, що без врахування вказаного періоду його страховий стаж складає 24 роки 02 місяці 16 днів, що не дає йому права на призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Тому вважаючи протиправною бездіяльність ГУ ДСНС у Дніпропетровській області позивач був змушений звернутися до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Ухвалою суду також відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору- Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

На виконання вимог ухвали суду 06.04.2023 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що страховий стаж набутий до 01.01.2004 року підтверджують записи трудової книжки, а після 01.01.2004 року - індивідуальні відомості про застраховану особу, з реєстру застрахованих осіб за формою згідно із додатком 4 (форма ОК-5) положення №10-1. До страхового стажу, на підставі трудової книжки, позивачу зараховано весь трудовий стаж до 01.01.2004 року, зокрема і стаж його роботи у ФОП ОСОБА_2 з 01.12.2003 року по 31.12.2003 року, що вказано в індивідуальних відомостях форми ОК-5 та складає 06 років 07 місяців 15 днів. Позивач для підтвердження страхового стажу, особисто отримав довідку форми ОК-5, яка була сформована на його запит 12.10.2022 року, в якій відсутності докази виплати позивачу заробітної плати з 01.01.2004 року по 31.07.2005 року і як наслідок сплати за спірний період страхових внесків. Відповідач звертає увагу суду, що страховий стаж обчислюється територіальними органами ПФУ. Починаючи з 01.01.2004 року інформація про трудову діяльність особи міститься в базі даних системи персоніфікованого обліку застрахованих осіб, якою володіють органи Пенсійного фонду України, оскільки наявність страхового стажу прямо пов`язано зі сплатою ЄСВ і, що з 01.01.2004 р. до страхового стажу зараховуються лише ті періоди, протягом яких сплачувалися страхові внески.

Відповідач зазначає, що у оскаржуваний період він не був роботодавцем-страхувальником, який повинен був сплачувати за позивача страхові внески та не є органом, який має право зараховувати до страхового стажу періоди, протягом яких не сплачувалися страхові внески. В свою чергу до наказу про звільнення позивача, він має право вносити тільки ті дані які підтверджуються документом про страховий стаж, яким є довідка форми ОК-5. Так, відповідно до довідки форми ОК-5 ОСОБА_1 до страхового стажу органом ПФУ зараховано трудовий стаж до 01.01.2004 року та період проходження служби цивільного захисту з 09.09.2005 року по 09.11.2022 року та складає 24 роки 02 місяці 16 днів. Тому позовні вимоги щодо зарахування періоду роботи позивача з 01.01.2004 р. по 31.07.2005 року до страхового стажу перебувають поза межами відповідача. Тільки після обчислення (зарахування) органом ПФУ спірного періоду як страхового стажу позивача, відповідач зможе внести ці дані до наказу про його звільнення зі служби цивільного захисту. З огляду на зазначене, посилання позивача щодо зарахування відповідачем спірного періоду стажу роботи до страхового стажу після 01.01.2004 року на підставі інформації внесеної до його трудової книжки, є таким, що суперечить чинному законодавству України. Враховуючи викладене, відповідач просив суд позовну заяву залишити без задоволення.

10.04.2023 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що згідно із підпунктом 2 п.1 розділу ІІІ Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з інших соціальних питань уповноважені структурні підрозділи здійснюють перевірку обчислення вислуги років (страхового стажу) для призначення пенсії. Окрім цього, у листі від 03.01.2023 р. Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області зазначає, що відповідно до Порядку передачі органам Пенсійного фонду України функцій з призначення i виплати пенсій деяким категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 р. №1522 на Пенсійний фонд України з 01.01.2007 року покладені тільки функції по призначенню i виплаті пенсій, а функція обчислення вислуги років належить до компетенції уповноваженого органу того міністерства або відомства, звідки військовослужбовця або особу рядового чи начальницького складу було звільнено зі служби. Таким чином позивач вважає, що виключно на уповноважені структурні підрозділи ДСНС покладено функції щодо обчислення вислуги років та страхового стажу особи, яка набула право на пенсію, а також оформлення розрахунку вислуги років для призначення пенсії. За таких обставин, позивач просив суд позов задовольнити повністю з підстав викладених у ньому

Ухвалою суду від 10.04.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви по цій справі.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві та у відповіді на відзив, враховуючи позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що наказом Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області №545 від 09.11.2022 року старшого прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1 , командира відділення-водія 3 державної пожежно-рятувальної частини 8 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС у Дніпропетровській області України звільнено із служби цивільного захисту за пунктом 176 підпунктом 3 (за станом здоров`я) згідно Положення №593, в якому зазначено, що вислуга на день звільнення складає: у календарному обчисленні - 17 років 07 місяців 15 днів; у пільговому обчисленні - немає; страховий стаж - 06 років 07 місяців 01 день; загальний страховий стаж - 24 роки 02 місяці 16 днів.

Відповідачем за враховано до страхового стажу позивача період з 01.01.2004 р. по 31.07.2005 р. з підстав відсутності доказів сплати страхових внесків ФОП ОСОБА_2 .

На звернення позивача до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, листом від 09.12.2022 року його було повідомлено, що ФОП ОСОБА_2 за період з 01.12.2003 року по 20.08.2005 року виступала в якості роботодавця-страхувальника для ОСОБА_1 , тому за період з січня 2004 року по жовтень 2004 року особа підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і роботодавцем повинні сплачуватися внески на страхування.

На звернення позивача до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області, листом від 03.01.2023 року було повідомлено, що відповідно до Порядку передачі органам Пенсійного фонду України функцій з призначення i виплати пенсій деяким категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 р. №1522 на Пенсійний фонд України з 01.01.2007 р. покладені тільки функції по призначенню i виплаті пенсій, а функція обчислення вислуги років належить до компетенції уповноваженого органу того міністерства або відомства, звідки військовослужбовця або особу рядового чи начальницького складу було звільнено зі служби. Заяви на первинне призначення пенсії подаються до уповноваженого структурного підрозділу того силового відомства, з якого відбулося звільнення зі служби.

17.01.2023 року позивач звернуся до відповідача із заявою про зарахування до страхового стажу періоду його роботи у ФОП ОСОБА_2 з 01.12.2003 року по 20.08.2005 року.

Листом «Про надання відповіді на звернення» від 15.02.2023 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області повідомило ОСОБА_1 про відмову у зарахуванні періоду роботи з 01.01.2004 року по 31.07.2005 року, оскільки в наданій формі ОК-5 відсутні відомості про наявний страховий страж позивача за цей період.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі Закон - №2262-ХІІ) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Відповідно до ст.1-2 Закону №2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимогчастини п`ятоїстатті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби):

а) особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу;

б) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту;

в) особи із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України;

г) особи начальницького і рядового складу державної пожежної охорони, особи начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України;

д) громадяни інших держав із числа військовослужбовців збройних сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства цих держав, які постійно проживають в Україні, і відповідно до міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, їх пенсійне забезпечення здійснюється згідно із законодавством держави, на території якої вони проживають;

е) особи, зазначені устаттях 3і4цього Закону;

є) особи із числа військовослужбовців строкової служби та члени сімей осіб з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, у передбачених цим Законом випадках;

ж) державні службовці та працівники навчальних, медичних закладів та науково-дослідних установ Міністерства внутрішніх справ України або поліції з числа колишніх працівників міліції, які станом на день опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ та мали календарну вислугу не менше п`яти років і продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ України або поліції (їх територіальних органах, закладах та установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно доЗакону України"Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах.

В силу ст.12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається, зокрема:

а) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним упунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2цього Закону (крім осіб, зазначених участині третійстатті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше; з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше; з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений участині другійстатті 17 цього Закону;

б) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним упунктах "б"-"д", "з" статті 1-2цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених участині третійстатті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України.

Відповідно до ст.17-1 Закону №2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених вимог Закону №2262-ХІІ КМУ прийнято постанову від 17.07.1992 р. №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі Порядок №393).

Так, на виконання вимог Порядку №393 позивачу обчислена календарна вислуга років відповідно до послужного списку до якої зараховано період проходження військової служби на підставі військового квитка серії НОМЕР_1 від 08.06.1992 року та період проходження служби цивільного захисту, який розраховано з дня призначення позивача на посаду водія 3-го класу 3-ої самостійної державної пожежної частини Амур-нижньодніпровського району м.Дніпропетровська, на підставі наказу ГУ МНС в Дніпропетровській області від 09.09.2005 року №225о/с по день звільнення зі служби на підставі наказу №545 від 09.11.2022 року. Вислуга років в календарному обчисленні склала 17 років 07 місяців 15 днів.

В свою чергу відповідачем не зараховано до страхового стажу період роботи позивача у ФОП ОСОБА_2 з 01.01.2004 р. по 31.07.2005 р. (протягом яких не сплачувалися страхові внески) з посиланням на виключну компетенцію обчислення страхового стажу безпосередньо територіальними органами Пенсійного фонду, відповідно до ч.2 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV.

В силу підпункту 67 п.4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, ДСНС відповідно до покладених на неї завдань: здійснює відповідно до законодавства заходи щодо забезпечення правового та соціального захисту осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, пенсіонерів і ветеранів служби цивільного захисту та членів їх сімей, державних службовців і працівників ДСНС, її територіальних органів, органів і підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту.

Наказом МВС України від 17.09.2018 року №760, затверджено Інструкцію про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з інших соціальних питань, яка визначає процедуру організації в Міністерстві внутрішніх справ України, центральних органах виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України (Національна поліція України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Адміністрація Державної прикордонної служби України (далі - ЦОВВ)), та Національній гвардії України роботи з:

1) оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно ізЗаконом України«Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

2) оформлення, обліку та видачі посвідчень учасника бойових дій, нагрудних знаків «Ветеран війни - учасник бойових дій» (далі - нагрудні знаки) та листів талонів на право одержання ветераном війни проїзних документів (квитків) із 50-відсотковою знижкою їх вартості.

Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції визначено, щоуповноважені структурні підрозділи:

1) організують роботу з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсію відповідно до чинного законодавства;

2) розглядають листи та звернення із питань оформлення документів для призначення та перерахунку пенсій, для отримання пільг, а також здійснюють прийом громадян, які звертаються з цих питань;

3) приймають від підрозділів персоналу (кадрового забезпечення) та фінансового забезпечення (бухгалтерських підрозділів) документи, передбаченіПорядкомта цією Інструкцією для призначення (перерахунку) пенсій;

4) готують та подають у встановленому чинним законодавством порядку до органів, які призначають пенсії, документи для призначення (перерахунку) пенсій;

5) формують облікові справи та зберігають їх згідно з порядковими номерами, присвоєними в книзі обліку документів для призначення пенсій (додаток 1);

6) повідомляють органи, які призначають пенсії, про судові рішення, які набрали законної сили, про позбавлення пенсіонерів військового (спеціального) звання та про видання наказів про прийняття (поновлення) на службу в 10-денний строк з дня отримання відповідного рішення суду;

7) ведуть облік осіб, яким призначено пенсію відповідно доЗакону;

8) взаємодіють з органами, які призначають пенсії, стосовно осіб, яким призначено (припинено) виплату пенсій, та в межах повноважень з органами державної влади з питань соціального захисту та пенсійного забезпечення;

9) зберігають та видають (замінюють) посвідчення «Ветеран органів внутрішніх справ», «Ветеран військової служби», «Ветеран служби цивільного захисту» та нагрудні знаки відповідно до чинного законодавства;

10) видають довідки про право на пільги відповідно доЗакону України«Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» (додаток 2).

Пункт1 розділу ІІІ Інструкції, встановлює, що уповноважені структурні підрозділи:

1) приймають від особи, яка набула право на пенсію відповідно доЗакону, заяву про призначення пенсії, документи згідно зПорядком.

Не пізніше наступного робочого дня інформують письмово в довільній формі підрозділи персоналу (кадрового забезпечення) та фінансового забезпечення (бухгалтерські підрозділи) про необхідність оформлення та подання уповноваженому структурному підрозділу документів для призначення (перерахунку) пенсії;

2) здійснюють перевірку обчислення вислуги років (страхового стажу) для призначення пенсії;

3) здійснюють перевірку поданих для призначення пенсії документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та інших документів;

4) у разі якщо до заяви про призначення пенсії не додано необхідних для цього документів, витребовують їх від відповідного підрозділу персоналу (кадрового забезпечення) та підрозділу фінансового забезпечення (бухгалтерського підрозділу).

Витребовувати документи, подання яких не передбаченоПорядком, забороняється;

5) у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії та всіх необхідних документів оформлюють особі, якій оформлюється пенсія, подання про призначення пенсії за формою, установленоюПорядком, та направляють до органу, що призначає пенсії, за місцем проживання особи;

6) долучають до облікової справи особи отриману від органів, що призначають пенсії, розписку-повідомлення.

Підрозділи персоналу (кадрового забезпечення) апарату МВС, територіальних органів з надання сервісних послуг МВС, закладів, установ та підприємств, що належать до сфери управління МВС, ЦОВВ та Національної гвардії України:

1) обчислюють вислугу років та за потреби страховий стаж особи, яка набула право на пенсію, оформлюють розрахунок вислуги років для призначення пенсії (далі - розрахунок вислуги років) (додаток 3).

2) ознайомлюють особу, яка набула право на пенсію, із розрахунком вислуги років;

3) надають допомогу в оформленні документів для призначення пенсії особам, які набули право на пенсію.

Отже, Державна служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області уповноважена обчислювати, зокрема, страховий стаж особи, яка набула право на пенсію.

Крім того суд враховує, що відповідно до Порядку передачі органам Пенсійного фонду України функцій з призначення i виплати пенсій деяким категоріям громадян, затвердженого постановою КМУ від 02.11.2006 р. №1522 на Пенсійний фонд України з 01.01.2007 року покладені функції по призначенню i виплаті пенсій, а функція обчислення вислуги років належить до компетенції уповноваженого органу, тобто Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.

Щодо посилання відповідача на відсутність з 01.01.2004 року по 31.07.2005 року сплачених страхових внесків ФОП ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.

Відповідно до частини шостої статті 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV) страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно із частиною дванадцятою статті 20 Закону №1058-IV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною другою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно із частиною третьою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Як судом встановлено, роботодавцем позивача ФОП ОСОБА_2 у спірний період не сплачувалися страхові внески, проте остання відповідно до відомостей наданих Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, листом від 09.12.2022 року, виступала в якості роботодавця-страхувальника для ОСОБА_1 .

Вказані обставини підтверджуються і наданою трудовою книжкою позивача серії НОМЕР_2 від 04.09.1991 року.

Суд зазначає, що за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків,за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним судом у постанові від 27 березня 2018 року у справі №208/6680/16-а(2а/208/245/16), від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а та від 20березня 2019 року у справі № 688/947/17.

Крім того, за змістом положень статті 106 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Отже, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або в не повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Внаслідок невиконання роботодавцем позивача обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за вказаний період, що є неприпустимим та таким, та суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що невиконання роботодавцем позивача обов`язку щодо несплати страхових внесків за період 01.01.2004 р. по 31.07.2005 р. включно та, як наслідок, не відрахуванням суми відповідних страхових внесків до органу ПФУ, не може вважатися належною підставою для не зарахування відповідачем до страхового стажу позивача вказаного періоду.

За таких обставин, суд дійшов висновку про визнання противоправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоду з 01.01.2004 р. по 31.07.2005 р. та зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача вищезазначений період та внести відповідні зміни до наказу ГУ ДСНС у Дніпропетровській області України №545 від 09.11.2022 р.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід задовольнити з викладених вище підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові 1073,60 грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати противоправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду з 01.01.2004 р. по 31.07.2005 р.

Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період з 01.01.2004 р. по 31.07.2005 р. та внести відповідні зміни до наказу ГУ ДСНС у Дніпропетровській області України №545 від 09.11.2022 р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (вул.Короленка, буд.4, м.Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 38598371) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) судові витрати по справі у розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма