Рішення № 111621196, 19.06.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2023 року Справа№200/15114/21

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення виплати суми компенсації у місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості згідно рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06.05.2020 р. у справі № 580/736/20 та рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.03.2021 р. у справі № 580/12/21 та не здійснення виплати суми компенсації по даний час,

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати грошового забезпечення за період з 01.03.2015 по 29.04.2021 відповідно до положень статті 3 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що на підставі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06.05.2020 року у справі №580/736/20, військовою частиною НОМЕР_1 йому було виплачено грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2018 рік у розмірі 23829,76 грн. Також, на підставі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.03.2021 року у справі №580/12/21, військовою частиною НОМЕР_1 було виплачено індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по серпень 2018 року у розмірі 6171,79 грн. При цьому, відповідачем не виплачено компенсацію втрати частини доходів відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати». 01.10.2021 року він звернувся до відповідача з вимогою про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу, проте відповідь на час звернення до суду так і не отримав.

Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, у зв`язку з чим, змушений був звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 9 листопада 2021 року відкрито провадження у справі № 200/15114/21, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії призначено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07 лютого 2022 року о 14:00 год.

У підготовчому засіданні 7 лютого 2022 року відкладено розгляд справи до 23 лютого 2022 року о 13:30 годині.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року продовжено строк підготовчого засідання на тридцять днів та відкладено підготовче судове засідання до 3 березня 2022 року о 13:30 годині.

У зв`язку з бойовими діями в Донецькій області та з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи, судове засідання по справі, призначене на 3 березня 2022 року о 13-30 год, не відбулось.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 3 червня 2022 року відкладено підготовче засідання по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Зазначено, що про дату, час та місце розгляду справи у судовому засіданні буде додатково повідомлено учасників справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року призначено судове засідання на 12 червня 2023 року о 10:00 годині.

У підготовче засідання, призначене на 12 червня 2023 року о 10:00 годині, позивач та представник відповідача не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

12 червня 2023 року засобами електронного зв`язку, відповідачем надано відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначив про те, що рішення суду від 06.05.2020 у справі № 580/736/20, з урахуванням постанови апеляційного суду від 31.08.2020 у справі № 580/736/20, Військовою частиною НОМЕР_1 виконано 23.11.2020 в повному обсязі. Рішення суду від 11.03.2021 у справі № 580/12/21, яке набрало законної сили 13.04.2021, Військовою частиною НОМЕР_1 виконано 29.04.2021 в повному обсязі. Таким чином, нарахування та виплату вказаних сум було здійснено з дотриманням місячного терміну, встановленого Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком № 159. Окрім того, зазначає, що позивач не навів належних і беззаперечних доказів наявності підстав для здійснення нарахування та виплати йому компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати грошового забезпечення за період з 01.03.2015 по 29.04.2021 відповідно до положень статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», у зв`язку з чим, вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними і таким, що не підлягають задоволенню.

На підставі зазначеного, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті, вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження в межах строків, визначених Кодексом адміністративного судочинства України для розгляду справ.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) є громадянином України (унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі 19750727-03777), зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 17 серпня 2018 року №440-ОС, виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення старшого лейтенанта ОСОБА_1 , начальника відділення безпілотних летальних апаратів прикордонної застави оперативно-бойової прикордонної комендатури « ІНФОРМАЦІЯ_2 », звільненого з військової служби в запас наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 18.07.2018 №381-ОС за підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06.05.2020 року у справі №580/736/20, позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов`язати вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2018 рік виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 19.08.2018. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2018 рік виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 19.08.2018. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у справі №580/736/20, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 травня 2020 року змінено, виключивши з тексту рішення: «Міністерство оборони України». Викладено абзац третій резолютивної частини рішення наступним чином: «Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2018 рік виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 19.08.2018». В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 травня 2020 року залишено без змін.

23 листопада 2020 року, Військовою частиною НОМЕР_1 виплачено позивачу грошові кошти у розмірі 23829,76 грн., що підтверджується сторонами по справі.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.03.2021 року у справі №580/12/21, позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з січня 2016 року по серпень 2018 року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період січень 2016 року серпень 2018 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.03.2021 року у справі №580/12/21 набрало законної сили 13.04.2021 року.

29 квітня 2021 року, Військовою частиною НОМЕР_1 виплачено позивачу грошові кошти у розмірі 6171,79 грн., що підтверджується сторонами по справі.

2 жовтня 2021 року, ОСОБА_1 направлено до Військової частини НОМЕР_1 заяву про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку виплати грошового забезпечення з 01.03.2015 року.

Матеріали справи не містять інформації щодо надання Військовою частиною НОМЕР_1 відповіді позивачу на означений вище лист.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, яка полягає у не проведенні виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати заборгованості за рішеннями Черкаського окружного адміністративного суду від 06.05.2020 року у справі № 580/736/20 та рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.03.2021 року у справі № 580/12/21, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ (далі по тексту - Закон України № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 (далі по тексту - Порядок №159).

Відповідно до статті 1 Закону України № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 Закону України № 2050-ІІІ зазначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно статті 3 Закону України № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Статтею 4 Закону України № 2050-ІІІ визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Норми аналогічного змісту містяться також у Порядку № 159.

Водночас, зі змісту статті 1 Закону України № 2050-ІІІ випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

Згадані статті 2, 3 Закону України № 2050-ІІІ встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, визначення поняття доходи для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації.

Пункти 1, 2 Порядку № 159 відтворюють положення Закону України № 2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

У пункті 4 цього Порядку №159 прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів.

За такої умови слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи і пов`язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Використане у статті 3 Закону України № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або такий, який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1- 3 вказаного Закону України №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

З огляду на те, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11.07.2017 №21-2003а16, Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №810/1092/17 та від 13.01.2020 у справі №803/203/17.

Колегія суддів Верховного Суду, розглядаючи справу №240/11882/19, вказала, що враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 12 січня 2018 року, позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 12 січня 2018 року. Так, у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.

Суд при розгляді цієї справи не вбачає підстав для відступу від викладеної вище правової позиції та вважає, що наведені правові норми, якими врегульовані спірні в цій частині правовідносини, підлягають саме такому застосуванню.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.03.2021 року у справі №580/12/21 відповідачем 29 квітня 2021 року здійснено позивачу виплату заборгованості з індексації грошового забезпечення у розмірі 6171,79 грн.

Отже, несвоєчасне нарахування сум грошового забезпечення відбулось у зв`язку з неправомірним нарахуванням позивачу індексації грошового забезпечення, що встановлено судовим рішенням, тобто з вини органу, що виплачує грошове забезпечення, а тому позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що бездіяльність відповідача щодо невиплати компенсації є протиправною, відповідно слід зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати, а саме за період з січня 2016 року по день фактичної виплати індексації.

Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06.05.2020 року у справі № 580/736/20, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06.05.2020 року у справі №580/736/20, Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у справі №580/736/20, Військовою частиною НОМЕР_1 виплачено позивачу 23 листопада 2020 року грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2018 рік у розмірі 23829,76 грн.

Вирішуючи спір в частині позовних вимог про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06.05.2020 року у справі № 580/736/20, суд зазначає, що статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, серед яких, крім іншого, заробітна плата (грошове забезпечення).

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» застосовується саме до грошових доходів громадян, які не мають разового характеру, а компенсація за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій є одноразовою виплатою і тому не підлягає компенсації у відповідності до вимог цього Закону, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доводи відповідача висновків суду не спростовують, при цьому суд звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Враховуючи зазначене вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", то питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 139, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-262, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу, у зв`язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення з січня 2016 року по день фактичної виплати індексації - 29 квітня 2021 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу, у зв`язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по день фактичної виплати індексації - 29 квітня 2021 року.

В іншій частині задоволення позовних вимог відмовити.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 19 червня 2023 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.В. Кочанова