Рішення № 111621064, 19.06.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2023 рокуСправа № 160/8847/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

1.27.04.2023 засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якій позивач просить суд:

-визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від № Ф-279367-55У від 07.09.2022 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, та внести відповідні зміни до інтегрованої картки платника в АІС «Податковий блок»;

-стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 4000 грн;

-стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору.

2.Ухвалою суду від 01.05.2023 заяву позивача про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та поновлення пропущеного процесуального строку задоволено; визнано поважними причини пропуску строку звернення та поновлено строк звернення до суду з цим позовом; прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; витребувано пояснення та докази у відповідача, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору.

3.30.05.2023 відповідач надав відзив на позовну заяву з доданням доказів, та клопотання про поновлення строку надання відзиву та документів в його обґрунтування. Оскільки відповідачем надано відзив з доказами на його обґрунтування, а клопотання не містить відомостей які саме докази відповідач вважає за необхідне надати та які не може надати своєчасно, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення такого клопотання.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

4. ОСОБА_1 з 2008 року займався підприємницькою діяльністю, яку припинив у 2010 році, з серпня 2010 року по грудень 2012 року працював у ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив», з 2013 року по 2019 рік працював у ПАТ «Дніпроазот», що підтверджується копією трудової книжки.

5.Офіційно працевлаштувавшись, у подальшому підприємницькою діяльністю не займався, а за місцем роботи із заробітної плати позивача проводились відрахування на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що підтверджується довідкою форми ОК-5, з якої вбачається утримання грошових коштів за 2017, 2018, 2019 роки.

6.У разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску фіскальний орган на підставі даних звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу формує та надсилає (вручає) платнику вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму такої недоїмки.

7.Позивачеві було нараховано розрахункову суму єдиного внеску у 2022 році за періоди 2017, 2018, 2019, 2020 роки, але підставою для формування вимоги про сплату боргу повинні бути результати документальної планової або позапланової перевірки, яку повинен був провести відповідач.

8.Будь-який із видів перевірок, визначених статтею 75 ПК України відносно позивача з боку податкової з 2008 по 2022 рік не проводились, звітність у ці роки не подавалась, а відповідач чи інший орган не проводив перевірку стосовно позивача, ним не надавались бухгалтерські та інші документи. Натомість відомості з інтегрованої картки платника внеску та з Реєстру не входять до переліку «інших документів», оскільки не підтверджують суми виплат (доходу).

9.Недотримання відповідачем строків винесення оскаржуваного рішення фактично позбавило позивача можливості передбачити наслідки та позбавило його права, у випадку необхідності та з належною допомогою узгоджувати свою поведінку, та як наслідок призвело до покладення на нього, як людину, яка більше дванадцяти років не займається підприємницькою діяльністю, з 2010 року офіційно працевлаштований, та весь цей час сумлінно сплачував єдиний соціальний внесок, такого надмірного тягаря зі сплати єдиного внеску, доходу з якого він ніколи не отримував.

10.З боку відповідача мало місце порушення строку обчислення боргу по сплаті єдиного соціального внеску, в разу прийняття рішення суб`єктом владних повноважень, в даному випадку формування оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) поза межами законодавчо визначених строків, воно не може вважатись правомірним.

11.В даному випадку підставою для розгляду питання про скасування оскаржуваної вимоги є саме порушення податковим органом процедури, яка передує прийняттю вимоги про сплату боргу (недоїмки), а не наявність або відсутність відповідного статусу та обов`язку зі сплати платежів.

12.Невідповідність оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) вимогам, що встановлені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 469) та критеріям, що визначені у частині другій статті 2 КАС України, свідчить про її протиправність та таку, що підлягає скасуванню, оскільки відповідач не застосував та не виконав вимоги частини третьої статті 9 Закону № 2464-VI, а користувався пунктом 4 Розділу VI Інструкції № 449, акту нижчої юридичної сили, при цьому не виконавши вимоги пункту 10 Розділу IV Інструкції № 499.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

13.Відповідач проти позову заперечив повністю, зазначив, що починаючи з 01.01.2018, у зв`язку з внесеними змінами до Закону № 2464-VI та з метою здійснення контролю за своєчасністю сплати єдиного внеску, податковим органом розроблено алгоритм автоматичного розрахунку нарахувань сум єдиного внеску.

14.За даними інформаційної системи податкового органу ОСОБА_1 перебував на обліку в ГУ ДПС як фізична особа-підприємець з 26.08.2008 по 27.04.2020, обліковувався на спрощеній системі оподаткування, на загальній системі оподаткування; згідно даних державного реєстратора запис в Єдиному державному реєстрі щодо припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 стан платника припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті).

15.Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

16.Облікові дані з інформаційної системи органу доходів і зборів є такою ж самостійною підставою для формування вимог, як і акти перевірки чи податкова звітність.

17.Інтегровані картки та інші внутрішні розрахунки є частиною інформаційної системи податкового органу.

18.З метою контролю за сплатою сум єдиного внеску, ДПС України в базі АІС «Податковий блок» в інтегрованій картці платника за кодом бюджетної класифікації 71040000 впроваджено автоматичне щоквартальне нарахування сум єдиного внеску по фізичним особам-підприємцям.

19.В ІКП 71040000 ФОП ОСОБА_1 як фізичній особі-підприємцю відбулись автоматичні нарахування єдиного внеску в сумі 31371,56 грн, які складаються з нарахувань за 2017, 2018, 2019, І квартал 2020 року, у зв`язку з несплатою якого станом на теперішній час обліковується заборгованість на вказану суму, відповідно до Інструкції № 449 саме на цю суму винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.09.2022 № Ф-279367-55У.

20.Вимога набула статусу узгодженої та направлена на виконання органу державної виконавчої служби.

21.Роботодавці та фізичні особи-підприємці розглядаються законодавцем як окремі платники ЄСВ. Те, що роботодавець сплачував єдиний внесок за позивача, не звільняє останнього від обов`язку сплачувати єдиний внесок за себе як за фізичну особу-підприємця.

22.ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. ІКП платника податків формується відповідним контролюючим органом, який зобов`язаний забезпечити достовірність та об`єктивність даних, що в ній містяться.

23.При цьому, необхідність коригування відповідних показників ІКП зумовлює саме скасування податкової вимоги судовим рішенням, яке набрало законної сили, та яким встановлено відсутність у платника відповідного боргу.

24.Спірна вимога є законною та обґрунтованою, складеною на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

25. ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстрований як фізична особа-підприємець 26.02.2008, узятий на податковій облік 27.02.2008.

26.Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2010 у справі № 2а-13804/10/0470 адміністративний позов ДПІ у м. Дніпродзержинську до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності задоволено, припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

27.Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на запит ОСОБА_1 від 17.04.2023 наявні наступні реєстраційні дії:

-державна реєстрація фізичної особи підприємцем, 26.02.2008, 22230000000012049;

-внесення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, що не пов`язано з її банкрутством, 27.04.2020, 22230100003012049, атрибути судового рішення: судове рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця в зв`язку з неподанням протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону від 07.12.2010 № 2а-13804/10/0470 Дніпропетровський окружний адміністративний суд, дата набрання чинності: 01.03.2011;

-державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за судовим рішенням, що не пов`язано з її банкрутством, 27.04.2020, 22230100003012049.

28.Згідно наявних у контролюючого органу реєстраційних даних щодо ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 :

-дата, номер державної реєстрації: 26.02.2008, 22230000000012049;

-дата, номер взяття на облік: 27.02.2008, 17926;

-стан платника податків: 11 припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті);

-дата зміни стану: 28.04.2020;

-причина зняття з обліку платника податків: 19 судове рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, не пов`язане з банкрутством;

-дата, номер прийняття рішення про припинення: 07.12.2010, 2а-13804/10/0470;

-дата, номер проведення державної реєстрації припинення: 27.04.2020, 22230100003012049;

-спосіб припинення: припинення за принципом мовчазної згоди;

-дата, номер зняття з обліку платника податків: 28.04.2020, НОМЕР_2 .

29.З наданих відповідачем карток особового рахунку по коду бюджетної класифікації 71040000 встановлено нарахування позивачу сум єдиного внеску:

-09.02.2018: нарахування єдиного внеску в сумі 8448 грн;

-19.04.2018: нарахування єдиного внеску в сумі 2457,18 грн;

-19.07.2018: нарахування єдиного внеску в сумі 2457,18 грн;

-19.10.2018: нарахування єдиного внеску в сумі 2457,18 грн;

-31.12.2018: сальдо на початок року недоїмка 15819,54 грн;

-21.01.2019: нарахування єдиного внеску в сумі 2457,18 грн;

-19.04.2019: нарахування єдиного внеску в сумі 2754,18 грн;

-19.07.2019: нарахування єдиного внеску в сумі 2754,18 грн;

-21.10.2019: нарахування єдиного внеску в сумі 2754,18 грн;

-31.12.2019: сальдо на початок року недоїмка 26539,26 грн;

-20.01.2020: нарахування єдиного внеску в сумі 2754,18 грн;

-21.04.2020: нарахування єдиного внеску в сумі 2078,12 грн;

-31.12.2020: сальдо на початок року недоїмка 31371,56 грн;

-31.12.2021: сальдо на початок року недоїмка 31371,56 грн;

-31.12.2022: сальдо на початок року недоїмка 31371,56 грн.

30.ГУ ДПС у Дніпропетровській області виставлена платнику ОСОБА_1 вимога про сплату боргу (недоїмки) від 07.09.2022 № Ф-279367-55 на суму боргу станом на 31.01.2022 у розмірі 31371,56 грн (недоїмка).

31.Вимога направлена на адресу позивача поштою рекомендованим листом та згідно повідомлення № 5193111750697 вручена 20.09.2022.

32.Постановою державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 20.02.2023 відкрите виконавче провадження № 71076876 з примусового виконання вимоги № ф-279367-55У, виданої 07.09.2022 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 31371,56 грн.

33. 05.04.2023 представник позивача адвокат Єсіпова К.В. звернулась до Кам`янської державної податкової інспекції ГУ ДПС у Дніпропетровській області з адвокатським запитом щодо надання інформації про наявність у ОСОБА_1 заборгованості за спірною вимогою, на який ГУ ДПС у Дніпропетровській області надано відповідь від 13.04.2023 № 25302/04-36-13-09-10 із запитуваною інформацією та копією вимоги про сплату боргу.

щодо даних про роботу позивача

34.У трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 наявні наступні записи:

-запис № 5 від 01.10.2013: ПАТ «Дніпроазот», прийнято на роботу слюсарем-ремонтником 5 (п`ятого) розряду дільниці з ремонту хлорної групи цехів № 3 ремонтного управління, наказ № 347 від 01.10.2013;

-запис № 7 від 03.09.2019: звільнено за власним бажанням, по догляду за дитиною віком до 14 років, стаття 38 КЗпП України, наказ № 317 від 03.09.2019.

щодо індивідуальних відомостей про застраховану особу

35.Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою ОК-5 щодо ОСОБА_1 , наявні наступні відомості:

1)звітний рік 2017, страхові внески сплачені страхувальником: січень (31 день), лютий (28 днів), березень (31 день), квітень (30 днів), травень (31 день), червень (30 днів), липень (31 день), серпень (31 день), вересень (30 днів), жовтень (31 день), листопад (30 днів), грудень (31 день) Акціонерне товариство «Дніпроазот», код 05761620;

2)звітний рік 2018, страхові внески сплачені страхувальником: січень (31 день), лютий (28 днів), березень (31 день), квітень (30 днів), травень (31 день), червень (30 днів), липень (31 день), серпень (31 день), вересень (30 днів), жовтень (31 день), листопад (30 днів), грудень (31 день) Акціонерне товариство «Дніпроазот», код 05761620;

3)звітний рік 2019, страхові внески сплачені страхувальником: січень (31 день), лютий (28 днів), березень (31 день), квітень (30 днів), травень (31 день), червень (30 днів), липень (31 день), серпень (31 день), вересень (23 дні) Акціонерне товариство «Дніпроазот», код 05761620.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

36.Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку врегульовані Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI).

37.Статтею 1 Закону № 2464-VI наведено визначення наступних термінів:

-єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування;

-застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок;

-максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п`ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок;

-мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця;

-недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

38.Згідно статті 2 Закону № 2464-VI дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

39.Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

40.У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов`язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем (частина четверта статті 6 Закону № 2464-VI).

41.База нарахування єдиного внеску визначається згідно статті 7 Закону № 2464-VI, а саме, єдиний внесок нараховується:

2)для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць;

Абзацом другим пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI встановлено, що у разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;

3)для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

42.Частиною четвертою статті 8 Закону № 2464-VI визначено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

43.Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску (частина п`ята статті 8 Закону № 2464-VI).

44.Відповідно до частини третьої статті 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

45.Органи доходів і зборів мають право проводити перевірки у фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки. Документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України (пункт 2 частини першої статті 13 Закону № 2464-VI).

46.Згідно із статтею 25 Закону № 2464-VI:

-рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами;

-положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

-орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;

-вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом;

-платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

47.Відповідно до частини другої статті 2 Закону № 2464-VI виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається Законом № 2464-VI, в частині адміністрування - ПК України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (частина четверта статті 8 Закону № 2464-VI).

48.У справі, що розглядається, спірним є питання наявності у позивача статусу платника єдиного внеску відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VІ і, як наслідок, наявності обов`язку сплачувати єдиний внесок у мінімальному розмірі за період у спірному періоді відповідно до оскаржуваних вимоги за відсутності доходу від здійснення підприємницької діяльності та нездійснення такої діяльності.

49.З матеріалів справи встановлено, що позивач зареєстрований фізичною особою-підприємцем 26.02.2008.

50.Підприємницька діяльність позивача припинена в судовому порядку постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2010 у справі № 2а-13804/10/0470, яка набрала законної сили 01.03.2011, про що відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені 27.04.2020.

51.Згідно із частиною другою статті 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

52.Частиною першою статті 128 ГК України визначено, що громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

53.Надаючи оцінку правомірності прийняття оскаржуваної вимоги, суд дійшов висновку, про відсутність у позивача у періоді, за який нараховані суми єдиного внеску статусу платника такого внеску, оскільки підприємницька діяльність припинена у 2011 році, тоді як спірні суми нараховані за період 2017-2020 років.

54.Також, суд зазначає про обґрунтованість доводів позивача щодо неправомірності нарахування сум єдиного внеску як фізичній особі-підприємцю у зв`язку із нездійсненням господарської діяльності, а також з огляду на працевлаштування позивача та сплатою за останнього роботодавцем сум єдиного внеску безперервно у спірний період, а саме з січня 2017 року по вересень 2019 року.

55.Метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

56.Таким чином, у вказаний період позивач був застрахованою особою і єдиний внесок за нього нараховував та сплачував роботодавець, а розмір внеску мав бути не меншим мінімального, що виключає обов`язок по сплаті єдиного внеску позивачем як фізичною особою-підприємцем, який не здійснював підприємницьку діяльність, що призвело б до подвійної сплати єдиного внеску у мінімальному розмірі.

57.Інше тлумачення норм Закону № 2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДФС і зареєстровані як підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

58.Застосування судом вищенаведених правових норм відповідає правовим висновкам Верховного Суду, висловленим у постановах від 27.11.2019 у справі № 160/3114/19, від 04.12.2019 у справі № 404/2149/19, від 23.01.2020 у справі № 480/4656/18, від 18.03.2020 у справі № 140/1777/19.

VІІ. ВИСНОВОК СУДУ

59.Здійснюючи контроль легальності у розглянутому спорі, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову та наявність підстав для його задоволення, у тому числі із задоволенням похідної вимоги про зобов`язання внести зміни до інтегрованої картки із виключенням даних щодо неявної недоїмки, оскільки це необхідно для ефективного захисту порушеного права та недопущення порушення прав позивача у майбутньому.

щодо витрат на сплату судового збору

60.Відповідно до частини першої статті 139 КАС України суд присуджує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн.

щодо витрат на професійну правничу допомогу

(доводи позивача)

61.Позивач заявив клопотання про покладення на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області витрат на правову допомогу у розмірі 4000 грн.

62.На підтвердження вимог про стягнення витрат на правову допомогу позивачем надано:

-акт виконаних робіт від 21.04.2023, згідно якого адвокат Єсіпова Катерина В`ячеславівна (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ДП № 2945 від 29.06.2015) виданого на підставі рішення Ради адвокатів Дніпропетровської області, далі виконавець, та громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , далі замовник, приймає від виконавця роботу згідно переліку та оплачує її в повному розмірі на момент підписання акту виконаних робіт. Перелік наданих юридичних послуг виконавцем згідно договору № 15 від 04.04.2023:

-складання адвокатського запиту, 1 година, 1000 грн;

-складання позовної заяви про скасування вимоги про сплату боргу, 3 години, 3000 грн;

--всього до сплати по п.п.1-4 4000 грн;

-квитанцію до прибуткового касового ордера б/н від 21.04.2023, прийнятого від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підстава договір про надання правової допомоги № 15 від 04.04.2023, сума 4000 грн.

(оцінка суду)

63.Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 132 КАС України).

64.Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

65.Згідно із частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

-розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

-розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

66.Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

67.Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

68.Згідно із частиною шостою статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

69.Суд зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

70.Розглянута справа є нескладною, однак, навіть у справах незначної складності особа не може бути обмежена у можливості звернутися за правовою допомогою, у тому числі розраховуючи на компенсацію витрат на професійну правничу допомогу.

71.Разом з тим, вона не може розраховувати, що сума витрачених коштів буде їй відшкодована судом у повному обсязі без урахування вищевказаних обставин.

72.Суд зазначає, що у розглянутому випадку не можна вважати, що при встановленні гонорару у розмірі 4000 грн була врахована складність справи та її істотні обставини.

73.Розглянутий спір є нескладним, ціна позову складає 31371,56 грн, предметом спору є вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, похідною вимогою є внесення змін до інтегрованої картки платника, справа розглянута у спрощеному позовному провадженні.

74.За встановлених обставин, суд виходить із того, що предмет спору в цій справі не є складним, оскаржується вимога про сплату боргу (недоїмки), що не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, щодо спірного питання склалась стала судова практика.

75.З урахуванням вище викладеного, обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, із урахуванням встановлених процесуальних законом критеріїв, розміром витрат на правничу допомогу є сума 2000 грн, яка підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

76.Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

77.Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код 44118658; вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005) про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

78.Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.09.2022 № Ф-279367-55-У на суму єдиного внеску 26539,25 грн, сформовану Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

79.Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 31371,56 грн.

80.Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати на сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн, разом 3073,60 грн.

81.Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.

Суддя І.О. Верба