Вирок № 111617201, 19.06.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/22490/21

Провадження №: 1-кп/752/835/23

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2023 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

потерпілої ОСОБА_11 ,

представників потерпілої ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

обвинуваченої ОСОБА_15 ,

захисника ОСОБА_16 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження № 12021100010001098, відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.05.2021 за обвинуваченням

ОСОБА_15 , громадянки України, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Харкові, зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , освіта вища, пенсіонерка, працевлаштована (експерт у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Укрекспертиза Груп"), яка не має на утриманні малолітніх дітей, непрацездатних та/або недієздатних осіб, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

01.05.2021 приблизно об 11:40 ОСОБА_15 , керуючи технічно справним автомобілем марки Nissan, модель Juke, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухалась у світлий час доби по сухому, чистому асфальтобетонному дорожньому покриттю по вул. Саксаганського зі сторони вул. Великої Васильківської у напрямку вул. Антоновича у м. Києві.

Наближаючись до регульованого світлофорним об`єктом перехрестя вулиць Антоновича та Саксаганського у м. Києві, ОСОБА_15 зайняла крайню ліву смугу проїзної частини і, повертаючи ліворуч на перехресті зі швидкістю 20 км/год, тобто змінюючи напрямок руху, не переконалася, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху, не надала дорогу пішоходу ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка переходила проїзну частину, на яку повертала обвинувачена.

Своїми діями ОСОБА_15 порушила вимоги пунктів 10.1 та 16.2 Правил дорожнього руху України, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 з наступними змінами і доповненнями, де передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху (п. 10.1); на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку (п. 16.2).

У результаті описаних порушень ОСОБА_15 спричинила дорожньо-транспортну пригоду за участі транспортного засобу і пішохода, здійснивши наїзд на пішохода ОСОБА_11 , яка переходила проїзну частину вул. Антоновича у дозволеному місці - пішохідному переходу, на дозволений - зелений сигнал світлофора та мала перевагу у русі.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_11 зазнала середньої тяжкості тілесних ушкоджень, адже отримала тілесні ушкодження у вигляді чисельних саден на тілі, травми верхньої щелепи у вигляді повного вивиху 11, 12, 21 та 22 зубів, частково-вколочений вивих 13 зуба.

Порушення водієм ОСОБА_15 вимог п. 10.1 і 16.2 Правил дорожнього руху знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням описаної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками - спричиненням фізичних ушкоджень та моральних страждань потерпілій.

Судом визнається доведеним висунуте ОСОБА_15 обвинувачення за ч. 1 ст. 286 КК України, а тому остання визнається винуватою у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження, адже її вина в указаному кримінальному правопорушенні доводиться поза розумним сумнівом належними і допустимими доказами.

Докази, які підтверджують встановлені судом обставини

Обвинувачена ОСОБА_15 у ході свого допиту та відповідей на запитання учасників, суду надала показання, за змістом яких, вона беззаперечно визнає і підтверджує фактичні обставини події, що описані в обвинувальному акті, а саме: дату, час і місце, за яких відбулося недотримання нею п. 10.1 і 16.2 Правил дорожнього руху, наїзд нею власним автомобілем Nissan, модель Juke, державний номерний знак НОМЕР_1 , на пішохода ОСОБА_11 , коли остання переходила на зелений сигнал світлофора по зебрі вул. Антоновича у світлий час доби. Зокрема обвинувачена пояснила, що здійснюючи поворот ліворуч, рухаючись поволі, на секунду відволіклася на шум чисельних автівок, які рушили на зелений сигнал світлофора, в той же момент побачила пішохода спиною на капоті, ногами догори, від чого вона загальмувала. Різко на гальма не давила для зупинки автомобіля, гальмувала повільно, щоб не нашкодити, так її вчили на спеціальних курсах. Зупинившись, побачила, що потерпіла сидить, її рот був у крові.

Самостійно ОСОБА_15 викликати швидку медичну допомогу не була в змозі, через шоковий стан і стрес від аварії, попросила оточуючих. На місці події було знайдено зуби потерпілої, які вона втратила через наїзд на неї. Окуляри потерпілої, що залишилися на капоті, обвинувачена віддала хлопцеві ОСОБА_11 , який приїхав на місце аварії. Також туди приїхала матір ОСОБА_11 , розказала, що ОСОБА_17 проходила лікування зубів, забрала втрачені зуби, ввечері зателефонувала, проінформувала, що через місяць буде відомо чи приживуться загублені зуби.

У подальшому мали місце зустрічі і перемовини з батьком потерпілої за участі юристів, родичів від обох зі сторін. Для покриття збитків через ушкодження речей та аксесуарів ОСОБА_11 , а також витрат на медичні дослідження, лікування, які понесла потерпіла, ОСОБА_15 передала їй 103 000,00 грн, з яких близько 30 000,00 грн становило собою покриття витрат на пошкоджений одяг та аксесуари, близько 60 000,00 грн - кошти на покриття медичних витрат, тобто відшкодування збитків відбулося з надлишком, суми 30 000,00 грн та 60 000,00 грн визначала потерпіла. ОСОБА_15 внесла на банківський рахунок кошти в сумі 10 000,00 доларів США як гарантію подальшої компенсації від наслідків аварії для ОСОБА_11 , запропонувала їх, проте отримала відмову і на подальших перемовинах сторона потерпілої вказала на необхідність виплати 60 000,00 доларів США. Не погоджуючись з такими умовами, ОСОБА_15 уклала договір з юридичним бюро для отримання необхідної правничої допомоги та вирішення спірних питань в судовому порядку.

Від грошової компенсації не відмовлялася і не відмовляється, щиро кається у скоєному, просить вибачення у потерпілої, шкодує про вчинене, особисто важко емоційно переживає подію дорожньо-транспортної пригоди, автомобілем з того часу не керує. Разом з тим, ОСОБА_15 не погоджується з кваліфікацією своїх дій за ч. 1 ст. 286 КК України та фактом вчинення кримінального правопорушення, підтримує свого захисника, який стверджує, що кваліфікуюча ознака діяння - нанесення середньої тяжкості тілесного ушкодження не підтверджена належними і допустимим доказами. Також обвинувачена заперечує наявність причинно-наслідкового зв`язку між дорожньо-транспортною пригодою та необхідністю естетичного лікування, яке отримує потерпіла.

Незважаючи на невизнання обвинуваченою правової кваліфікації її дій за нормами кримінального закону, подій і склад кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 286 КК України, її винуватість доводиться сукупністю досліджених судом доказів.

Так, свідок ОСОБА_18 у ході свого допиту і відповідей на запитання учасників, суду, надала показання, за змістом яких 01.05.2021 орієнтовно об 11-й годині ранку вона йшла вгору вулицею Антоновича, прямувала до парку Шевченка, стояла на червоний сигнал світлофора, чекала на зелене світло і в цей час почула глухий удар, за ним звук човгання, ніби щось волочиться, а коли розвернулась, побачила дівчину на асфальті, її одяг зачепився, вона впала обличчям на асфальт, після чого її переїхав автомобіль, колесами по спині, по обличчю. Швидкість автомобіля була малою, він продовжував рух і вона (свідок ОСОБА_18 ) схопила мобільний телефон, стала знімати все на камеру, почала кричати, аби привернути увагу. Автомобіль зупинився, свідок стала також кричати на водія цього автомобіля Жук , викликала поліцію, швидку медичну допомогу викликали інші люди, що зібралися довкола. Кермувальниця автомобіля, в якій свідок упізнала обвинувачену ОСОБА_15 , вибачилася перед нею, пояснила, що їхала на дачу. У постраждалої дівчини, в якій свідок упізнала потерпілу ОСОБА_11 , позаду голови текла кров, рот був у крові, вона втратила зуби, кілька її зубів, точну кількість вона не пам`ятає (2-4) збирали з асфальту чоловіки, що зібралися довкола. На місце події спочатку приїхала слідчо-оперативна група, пізніше матір потерпілої.

З обвинуваченою та потерпілою знайома не була, у стосунках не перебуває.

Свідок ОСОБА_20 у ході свого допиту і відповідей на запитання учасників, суду, надала показання, за змістом яких дату події, у зв`язку з якою її викликано для допиту вона не пам`ятає, вказує на минулий, тобто 2021 рік, Великодні свята, вихідний день, світлу пору доби (до обіду), сонячну, теплу і суху погоду, перехрестя вул. Антоновича у м. Києві.

У суді в ОСОБА_15 свідок ОСОБА_20 упізнала кермувальницю, яка збила і переїхала ОСОБА_11 , тобто пішохода. Свідок зазначила, що потерпілу бачила добре, стояла поруч з нею біля перехрестя з вул. Антоновича, очікуючи зелений сигнал світлофора. Коли засвітився зелений сигнал світлофора, всі почала переходити дорогу, потерпіла йшла перед нею попереду. Праворуч від них на вул. Антоновича повертав білий автомобіль Nissan Juke, який збив потерпілу своєю передньої частиною, вона впала, цей автомобіль переїхав її, протягнувши ще метрів 15, адже одразу не зупинився. Швидкість автомобіля не була такою, що привертає увагу, водій загальмувати не намагалася, звуку гальм не було.

Споглядаючи цю ситуацію, свідок ОСОБА_20 думала, що автомобіль зупиниться, одразу як тільки-но дівчина впала, проте він їхав далі, а тому одна жінка з очевидців побігла за ним та стала знімати на мобільний телефон номерні знаки. Автомобіль зупинився через 20-25 метрів за перехрестям. Свідок ( ОСОБА_20 ) стала викликати швидку. Потерпіла лежала на асфальті, прийшла до тями, почала підніматись, після чого сиділа. У потерпілої після аварії не було передніх зубів, кров текла з роту і з голови, вона мала садна по тілу, одяг був пошматований, джинси порвані, на ногах виднілися ушкодження, кровило несильно. З особистих речей потерпілої свідок бачила сумочку, мобільний телефон.

На місці події кермувальниця до потерпілої підходила, проте свідок ОСОБА_20 не бачила, що б ОСОБА_15 говорила з дівчиною чи допомагала їй чимось, проте телефонувала у страхову компанію з питання покриття випадку страховим відшкодуванням.

Потерпіла ОСОБА_11 у ході свого допиту, відповідей на запитання учасників, суду надала показання, за змістом яких 01.05.2021 близько 11:40 в суботу у сонячний день вона прогулювалася центральною частиною міста, прямувала додому. На вул. Саксаганського зупинилася на перехресті з вул. Антоновича, оскільки світлофор горів червоним, очікувала на зелений сигнал орієнтовно секунд 40, перед тим як ступити на проїзну частину, подивилась у всі сторони, бо завжди уважна, переконалась у тому, що автомобілів немає, рушила вперед, але через декілька кроків відчула поштовх ззаду у ділянку куприка, відірвалася від землі, на неї наїхав автомобіль, протягнув її, вдаривши своєю передньою частиною з боку водія. Пам`ятає, що вона упала, а далі втратила свідомість, розплющила очі лежачи на землі, головою вниз по вул. Антоновича, побачила людей, які скупчилися довкола, не могла рухати ногами, свідомість була затьмарена.

Автомобіль, який її збив та переїхав стояв нижче, метрів за 15. Швидкість автомобіля визначає як невисоку, дорожня розмітка була нанесена на асфальті, світлофори працювали. Від моменту як вона почала рух по пішохідному переходу до удару пройшли лічені секунди. До середини дороги вона не дійшла, удар відбувся із правої сторони, більше ззаду. Колір автомобіля вона спочатку не бачила, побачила уже після події. Перше, що помітила, як прийшла до тями - це багато крові, що йшла з ротової порожни та відсутність передніх зубів. Одяг (штани і светр) був роздертий, по всьому тілу були рани і садна, кінцівки розбиті, на стегні були сліди від протектора, на ногах досі має шрами. Її особисті речі розлетілись навсібіч.

Кермувальниця ОСОБА_15 підійшла до неї згодом, після того, як довкола зібралися люди, перехожий медик промивав рану на голові, а швидка, яка проїжджала повз, зупинилася і лікарі стали зупиняти кров. Обвинувачена сказала що її не бачила, їхала на дачу, що вставить усі зуби, і що все буде добре. Обвинувачена була абсолютно свідома та твереза, потерпіла також алкоголь не вживала. Хто викликав поліцію та швидку їй не відомо.

Поліцейські запитували особисті дані, небайдужі перехожі зібрали її речі, які розкидало довкола: браслет, сумку, телефон, решту вона не перевіряла. Швидка надала якесь знеболювальне.

За наслідками звернення до закладів охорони здоров`я у неї (потерпілої) було виявлено струс головного мозку, рани, садна, з`явилася грижа в нижніх хребцях, деформація куприка, мала сильний посттравматичний синдром, більше 2-х місяців не могла сидіти, були панічні атаки, сама не могла виходити на вулицю, відчувала нудоту і головокружіння, більше місяця не працювала, не могла керувати автомобілем, вважає, що її життя було зруйноване.

Після аварії карета швидкої медичної допомоги відвезла її до лікарні, звідки направили до лікаря стоматолога. Звернулася у клініку Дубнової, оскільки ця клініка була єдиним закладом, де її могли прооперувати в той же день одразу. Також потерпіла проводила первинні і вторинні обстеження, консультації з профільними спеціалістами у клініці "Добробут", "Борис", адже і до цього ними користувалася. Витрати на лікування склали більше 40 000,00 грн. До 01.05.2021 проводила лікування зубів системою елайнерів, але через травми від аварії це лікування довелося припинити, проводити його вже не модна було.

На експертизу, яка проводилася в рамках досудового розслідування, її не викликали, на момент проведення експертизи зуби, які вона втратила внаслідок аварії, знаходилися у неї у роті. Разом з тим, зуби, які лікарі намагалися реанімувати, не прижилися, а тому потерпіла розпочала необхідне, рекомендоване лікарями лікування у тій же стоматологічній клініці.

У перші дні після події до перемовин з винуватицей потерпіла не була готова, її батько зустрічався з донькою чи онуком ОСОБА_15 . Влітку 2021 року вона зустрічалася з ОСОБА_15 та її онуком, назвала їх суму відшкодування та лікування згідно з наявними документами, яка складала порядку 60 000,00 грн, проте на той час і станом на момент допиту лікування зубів не завершено і продовжується. На банківську картку від ОСОБА_15 одразу прийшли кошти. Яку суму на перемовинах для компенсації за спричинену шкоду називав її батько, вона особисто не пам`ятає. Також ОСОБА_21 відшкодування вартість пошкодженого одягу і особистих речей, сплативши порядку 30 000,00 грн. У подальшому вона (потерпіла) змінила розмір позовних вимог за цивільним позовом, як в частині речей, так і в частині витрат на лікування, що триває, так і в частині вартості особистих речей та аксесуарів.

Показання обвинуваченої, свідків та потерпілих узгоджуються між собою щодо часу, місця, способу вчинення кримінального правопорушення, а також з фактичними даними, наявність яких доводиться протоколом огляду місця події, висновками експертизи та іншими дослідженими доказами. Незначна розбіжність у хвилинах збиття пішохода та наїзду на нього жодним чином не впливає на установлення фактичних обставин.

З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 01.05.2021, додатком до якого є схема пригоди, слідує, що місце дорожньо-транспортної пригоди є м. Київ, перехрестя вул. Антоновича та вул. Саксаганського, дорога має спуск, асфальтобетонне покриття сухе, чисте, відсутні ями або вибоїни, дорога в задовільному стані. Наявна розмітка регульованого пішохідного переходу, переривчасті лінії ділять смуги руху, наявна смуга руху громадського транспорту. До проїзної частини праворуч та ліворуч примикає бардюрний камінь, тротуар. Далі за тротуаром-узбіччям праворуч розташована будівля, ліворуч - будинок № 27. Регулювання руху на цій ділянці здійснюється за допомогою світлофору. Пора доби світла. Денний час доби. Наявна відеокамера на фасаді будівлі № 31 по вул. Саксаганського. Загальна видимість та конкретна видимість з робочого місця водія при денному світлі - 300 м. Об`єкти, що обмежують оглядовість відсутні. Сліди, що свідчать про переміщення об`єктів на місці пригоди після дорожньо-транспортної пригоди до початку огляду відсутні. Проведено огляд транспортного засобу: Nissan Juke, державний номерний знак НОМЕР_1 ( ОСОБА_15 не заперечувала щодо проникнення до транспортного засобу). Механічних пошкоджень транспортного засобу не виявлено. Характерні для цієї дорожньо-транспортної пригоди сліди й інші речові докази на транспортному засобі відсутні. Транспортний засіб без завантажень. Гальмівна педаль пружна, не провалюється. Кермо в справному вигляді. Протектор шин відповідає Правилам дорожнього руху. Зовнішні світлові прилади, сигнал, склоочисники, склообмивачі, дзеркала заднього вигляду в справному стані. Сліди шин відсутні. Відокремленість від транспортного засобу частин, деталей і інших об`єктів, сліди контактної взаємодії транспортного засобу з навколишніми об`єктами та/або предметами відсутні. Без трупу. Нічого не вилучалось. Інші сліди на дорожньому покритті: 2 зуби потерпілої на проїзній частині; сліди крові (пляма) на проїзній частині.

Як вбачається з відповіді Комунального некомерційного підприємства "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва" від 07.06.2021 на запит уповноваженого слідчого, 01.05.2021 об 11:45 мав місце один виклик з приводу дорожньо-транспортної пригоди по вул. Саксаганського, 27 у м. Києві, куди здійснено виїзд карети швидкої медичної допомоги, за наслідками якого складено карту виїзду швидкої медичної допомоги від 01.05.2021 № 7514. Відповідно до вказаної карти у ОСОБА_11 спостерігалися садна на потилиці, на внутрішній поверхні правої ступні, на грудній клітині з права (зі спини), на передній частині живота та правого стегна, залишки слідів крові в обох носових ходах та в ротовій порожнині, відсутні верхні різці; зафіксовано скарги на головний біль, біль в області обличчя, біль в області правої ступні.

Відповідно до довідки Київської міської клінічної лікарні № 17 від 01.05.2021 № 1066 пацієнт ОСОБА_11 , 1992 р.н., доставлена до приймального відділення політравмами бригадою швидкої медичної допомоги з травмами, отриманими нею як пішоходом, установлено діагноз: забій, осаднення м`яких тканин голови, тулуба та кінцівок, травматична екстракція верхніх зубів.

Ступінь тяжкості тілесних ушкоджень потерпілої, а саме: тілесні ушкодження середньої тяжкості, наявність яких визначає правильність кваліфікації діяння ОСОБА_15 як органом досудового розслідування, так і судом за ч. 1 ст. 286 КК України, доводиться висновком експерта № 031-70-2021, складеним судовими експертами Київського міського клінічного бюро судового-медичної експертизи ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 і який визнається судом належним і допустимим доказом з мотивів.

Так, з указаного висновку встановлено, що комісійна судово-медична експертиза була розпочата 16.06.2021, завершена 12.07.2021, в ході її проведення досліджено матеріали кримінального провадження, які надійшли від органу досудового розслідування, а також медична довідка Київської міської клінічної лікарні № 17 від 01.05.2021 № 1066, 7 МРТ знімків ОСОБА_11 , 6 медичних довідок медичного центру "Добробут", фотокопія карти виїзду карети швидкої медичної допомоги, а також документи, у тому числі вміщені на лазерні компакт диски результати МРТ та СКТ досліджень ОСОБА_11 , які уповноважений слідчий на вимогу експерта від 16.06.2021 направив супровідним листом від 24.06.2021.

Цим висновком стверджується, що саме 01.05.2021 незадовго до 11:45 ОСОБА_11 отримала наступні тілесні ушкодження:

а) чисельні садна на тілі (потилична ділянка справа, внутрішня поверхня правої ступні, задня поверхня грудної клітки справа, живіт, верхня третина правого стегна);

б) травма верхньої щелепи у вигляді: повного вивиху (втрата з`єднання зубу із своєю лункою за рахунок повного порушення цілісності круглої зв`язки зубу) 11, 12, 21 та 22 зубів (з екстракцією 11 та 21 зубів), частково-вколочений вивих (втрата з`єднання зубу із своєю лункою за рахунок порушення цілісності круглої зв`язки внаслідок зміщення зубу у бік тіла щелепи з руйнуванням кісткової тканини) 13 зуба.

Характер та локалізація цих ушкоджень свідчать про те, що всі вони утворились внаслідок дії тупих предметів, в тому числі - у різних фазах транспортної травми, обставини якої викладені ОСОБА_11 в протоколі допиту потерпілого від 18.05.2021.

Кожне із зазначених тілесних ушкоджень у п. "а", відноситься до легкого тілесного ушкодження за критерієм тривалості розладу здоров`я.

Тілесні ушкодження за п. "б" (травма верхньої щелепи) відносяться до тілесного ушкодження середньої тяжкості як за критерієм тривалості розладу здоров`я, так і за критерієм стійкої втрати загальної працездатності.

За наслідками проведення у цьому кримінальному провадженні судової автотехнічної експертизи, яка була призначена постановою уповноваженого слідчого, встановлено, що в ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля Nissan Juke, державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_15 повинна була керуватися вимогами п. 10.1 та 16.2 Правил дорожнього руху; у цій дорожній ситуації з технічної точки зору в діях водія зазначеного автомобіля ОСОБА_15 вбачаються невідповідності вимогам вказаних п. 10.1 та 16.2 Правил дорожнього руху; з технічної точки зору, причиною виникнення цієї дорожньо-транспортної пригоди є невідповідності дій водія ОСОБА_15 вимогам указаних пунктів (висновок експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/111-21/25147-ІТ від 03.06.2021).

14.07.2021 уповноважений слідчий у приміщенні службового кабінету в присутності двох понятих здійснив перегляд відеозаписів та вивчення знятої інформації, що було документально оформлено ним відповідним протоколом. Як вбачається з цього протоколу про здійснення перегляду відеозапису та вивчення знятої інформації від 14.07.2021 слідчим оглянуто відеозапис моменту дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 01.05.2021 у м. Києві на перетині вул. Саксаганського та Антоновича за участі водія ОСОБА_15 та пішохода ОСОБА_11 і, відповідно автомобіля Nissan Juke, державний номерний знак НОМЕР_1 , а саме: файл "AVI" 1-2. Відеозапис був вміщений на лазерний компакт диск, який уповноважений представник потерпілої - адвокат ОСОБА_12 надав слідчому супровідним листом віл 14.07.2021 на стадії досудового розслідування і який, у подальшому було визнано речовим доказом за постановою від 14.07.2021 (т. 1 стор. 250).

Згідно з цим протоком відеозапис здійснюється на камеру відео спостереження, яка установлена на будинку № 31 по вул. Саксаганського у м. Києві. Під час перегляду відеозапису встановлено: світлий час доби, погода без опадів, проїзна частина суха та чиста, дорожні роботи на той час на даній ділянці не проводилися, рух на даній ділянці односторонній, регульоване світлофорним об`єктом перехресті вул. Саксаганського-Антоновича, у м. Києві. Потерпіла ОСОБА_11 підходить до регульовано пішохідного переходу на вул. Антоновича у м. Києві та зупиняється на тротуарі, так як для пішоходів горить червоний сигнал світлофора. Під час загорання зеленого сигналу світлофора для пішоходів, ОСОБА_11 розпочинає свій рух чітко по регульованому пішохідному переході. У цей час, пройшовши деяку відстань, автомобіль марки Nissan моделі Juke, реєстраційний номер НОМЕР_1 , білого кольору, який рухався у крайній лівій смузі проїзної частини вул. Саксаганського у м. Києві, здійснюючи маневр лівого повороту на вул. Антоновича у м. Києві, своєю передньою частиною здійснює наїзд на пішохода ОСОБА_11 та проїжджає деяку відстань. Після цього пішохід впала на проїзну частину, де автомобіль марки Nissan моделі Juke, реєстраційний номер НОМЕР_1 , білого кольору, переїхав пішохода передніми та задніми колесами.

У судовому засіданні на стадії дослідження доказів судом досліджено постанову про визнання речових доказів від 14.07.2021, відповідно до якої речовими доказам визнано автомобіль марки Nissan моделі Juke, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , 2015 року випуску, білого кольору та лазерний компакт диск СD-R з написом "Axent 700 MB 80 min 52х", а також досліджено відеозапис вміщений на вказаний диск. На переглянутому відеозаписі відображається подія настання дорожньо-транспортної пригоди у м. Києві на перетині вулиць Антоновича і Саксаганського за участі автомобіля Nissan Juke, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням обвинуваченої ОСОБА_15 та пішохода ОСОБА_11 Послідовність обставин, дій учасників, опис місця цілком відповідає тому що описано слідчим у протоколі про здійснення перегляду відеозапису та вивчення знятої інформації від 14.07.2021

Відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 286 КК України щодо особи ОСОБА_15 були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.05.2021, що доводиться відповідним витягом з даними щодо уповноважених слідчих і прокурорів.

Поряд з показаннями обвинуваченої, потерпілої та свідків, описані докази є належними та допустимими, отриманими у встановленому законодавством порядку та у сукупністю з уже проаналізованими підтверджують встановлені обставини щодо вчинення ОСОБА_15 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому (потерпілій ОСОБА_11 ) середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Щодо заперечень та невизнання стороною захисту належності і допустимості доказів

На стадії судового розгляду захисником наводилися чисельні заперечення щодо документів та відеофайлу, які досліджувалися судом в якості доказів сторони обвинувачення, зокрема щодо відсутності підстав для дослідження витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12021100010001098, постанов і повідомлення про призначення групи прокурорів, зберігальної розписки ОСОБА_15 про прийняття на зберігання автомобіля Nissan, супровідних листів і запитів слідчого, протоколу огляду місця події та схеми пригоди, щодо необґрунтованості постанови слідчого про призначення комісійної судової експертизи. Також захисник просив суд врахувати, що судові експерти не визначили механізму утворення тілесних ушкоджень потерпілої, а при проведення автотехнічної експертизи судовий експерт не досліджував висновок судово-медичної експертизи, вказував на незаконність прийняття слідчим клопотання призначення судово-медичної експертизи і додатків до неї та ін.

Обвинувачена підтримувала позицію свого захисника.

Крім того захисник заявив, а обвинувачена підтримала, клопотання від 15.06.2023 про визнання доказів недопустимими в частині висновку експерта № 031-70-2021 та протоколу здійснення перегляду відеозапису та вивчення знятої інформації від 14.07.2021 з додатками - CDW диском, на якому наявний відеозапис. Клопотання мотивоване тим, що експерту не було надано всі необхідні дані, а саме: оригінали медичних документів, зокрема про стан здоров`я потерпілої ОСОБА_25 до настання події дорожньо-транспортної пригоди, адже вона зверталася за медичною допомогою до лікарів, до 01.05.2021 отримувала ортодонтичне лікування, яке мало бути завершене до вересня 2021, експерти не були обізнані з цими фактами і відсутність у розпорядженні експертів документів щодо проведеного лікування і про стан зубів до 01.05.2021 вплинуло на висновок в цілому. При цьому, особисте медичне обстеження, огляд потерпілої експертами не проводилися. Крім того, мало місце порушення ст. 163 КПК України, адже ні слідчий, ні прокурор не зверталися з клопотаннями про тимчасовий доступ до речей і документів, медична документація на ім`я ОСОБА_11 незаконно з`явилася в матеріалах кримінального провадження, а експертам не було надано оригіналів медичних карт. Описані фактори, на думку сторони захисту, становлять собою істотні порушення кримінально-процесуального закону в аспекті ч. 1 ст. 412 КПК України через отримання документів та проведення експертизи не у визначеному законом порядку.

Протокол здійснення перегляду відеозапису на думку захисника є недопустимим доказом через те, що відеофайл, який переглядав слідчий було скопійовано з сервісу YouTube невідомо ким, куди він був завантажений 18.05.2021, тоді як пригода сталася 01.05.2021, і сам відеофайл не є оригіналом.

Проаналізувавши наведені доводи захисника, суд зазначає наступне.

Законодавство, яким керується суд при оцінці доказів

Доказами в кримінальному провадженні за приписами ст. 84 КПК України визнаються фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

У ст. 85 КПК України закріплено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

У п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України прямо передбачено, що стороною кримінального провадження - з боку обвинувачення є: слідчий, дізнавач, керівник органу досудового розслідування, керівник органу дізнання, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом;

Згідно ч. 4 ст. 58 КПК України, представник потерпілого користується процесуальними правами потерпілого, інтереси якого він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо потерпілим і не може бути доручена представнику.

У п. 3 ч. 1 ст. 56 КПК України закріплено право потерпілого подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.

Згідно зі ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, у тому числі потерпілим. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом. Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Ініціювання потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому ст. 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.

Частиною 1 ст. 220 КПК України визначено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 102 КПК України у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта) та на якій підставі була проведена експертиза; місце і час проведення експертизи; хто був присутній при проведенні експертизи; перелік питань, що були поставлені експертові; опис отриманих експертом матеріалів та які матеріали були використані експертом; докладний опис проведених досліджень, у тому числі методи, застосовані у дослідженні, отримані результати та їх експертна оцінка; обґрунтовані відповіді на кожне поставлене питання. У висновку експерта обов`язково повинно бути зазначено, що його попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

У п. 2 ч. 3 ст. 69 КПК України унормовано, що експерт має право заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов`язаних із проведенням експертизи.

Згідно з п. 1.2.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи.

Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Мотиви суду щодо оцінки доказів

Застосовуючи системно структурний аналіз наведених приписів законодавства, суд відхиляє доводи, зауваження, заперечення та клопотання про визнання доказів недопустимими сторони захисту, оскільки:

- дослідження судом документів, які захисник вважав безпідставним, недоречним, як-то витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, повідомлення про початок досудового розслідування, постанови про призначення групи прокурорів, зберігальної розписки та ін. проведено судом на власний розсуд в межах визначених законодавством повноважень, що не потребує схвалення з боку сторони судового провадження. Ці документи та їх змістовне наповнення не є фактичними даними, які безпосередньо засвідчують подію кримінального правопорушення, і суд не посилається на них як на доказ винуватості ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, проте вони прямо стосуються обставин, які потребують доказування та є процесуальними документами та іншими документами, що вказують на дотримання законності при здобутті різних джерел доказування, їх дослідження відбувалося, у тому числі, для встановлення допустимості і належності доказів, здобутих завдяки ним;

- уповноважений представник потерпілої в інтересах ОСОБА_11 мав право надати слідчому будь-які, не заборонені законом, речі, документи, об`єкти матеріального світу, які стосуються події кримінального правопорушення та її наслідків, а також і заявляти клопотання про призначення експертизи і приєднувати до нього логічні до приєднання додатки, адже представник потерпілої користується правами потерпілої в силу закону, потерпіла наділена правом збирати, у тому числі, шляхом вчиненні інший дій, фактичні дані, які свідчать на її користь або ж доводять подію кримінального правопорушення. У зв`язку з цим суд виходить з того, що представник потерпілої мав право заявити клопотання про призначення експертизи та приєднати до нього документи, а слідчий зобов`язаний був розглянути це клопотання, задовольнивши яке, вправі був передати наявні у нього документи судовим експертам.

Чинним процесуальним законодавством не обмежено потерпілого (представника потерпілого) на подання органу досудового розслідування (слідчому, прокурору) фактичних даних, які на думку потерпілого, є такими, що мають значення для кримінального провадження, для установлення події і складу кримінального правопорушення, з`ясування його деталей, пов`язаних фактів і обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, представник потерпілої звертався до слідчого із клопотанням в порядку ст. 220 КПК України, про долучення до матеріалів цього кримінального провадження оптичного диску з відеозаписами зовнішніх камер відео спостереження по вул. Саксаганського, які зафіксували момент дорожньо-транспортної пригоди. Крім того, отриманий лазерний компакт диск був визнаний речовим доказом за постановою уповноваженого слідчого від 14.07.2021. Подальший огляд слідчим його вмісту відбувався з належним процесуальним документуванням, слідчий у присутності понятих досліджував один відеофайл "1-2" формату AVI (т. 2 стор.1-2).

Посилання захисника на те, що відеофайл "1-2" формату AVI є записом з ресурсу YouTube не знайшли свого підтвердження в ході розгляду кримінального провадження.

При цьому суттєвим є те, що обвинувачена беззастережно підтвердила і визнала, що саме вона керувала автомобілем, підтвердила дату, час і місце порушення Правил дорожнього руху, що спричинило шкоду потерпілій ОСОБА_11 .

З огляду на правила про межі судового розгляду, на загальні засади кримінального провадження, у тому числі принцип змагальності, суд виходить з того, що докази сторони обвинувачення на стадії судового розгляду представляє суду прокурор, і за загальним правилом, вони здобуваються на стадії досудового розслідування, як це і мало місце у цьому кримінальному провадженні.

При цьому суд зауважує, що відеофайл, вміщений на лазерний компакт диск, про приєднання якого представник потерпілої клопотав 12.10.2022 в судовому засіданні, не приймався та не досліджувався судом як доказ сторони обвинувачення. Його дослідження і подальшу оцінку проведено в рамках розгляду цивільного позову.

Враховуючи викладене, підстав для визнання недопустимим протоколу про здійснення перегляду відеозапису та вивчення знятої інформації не встановлено.

Щодо висновків експерта, то підстав для визнання їх недопустимими доказами суд також не вбачає, адже вимоги чинного законодавства щодо призначення, проведення експертних досліджень дотримано, зокрема, в них зазначено коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), місце і час проведення експертизи. Зазначена експертиза була проведена на підставі постанови слідчого, який входить до групи слідчих у даному кримінальному провадженні. Експерти були попереджені про відповідальність за відмову або видачу явно неправдивого висновку за ст. ст. 384, 385 КК України. У ході дослідження було надано відповіді на поставлені на вирішення експертизи питання. Отже, експертні дослідження проведені з дотриманням процесуального порядку його призначення та проведення, а також враховуючи, що експертиза проводилась у відповідному профільному закладі, такі висновки експерта не викликають сумнівів у їх об`єктивності та правдивості.

Посилання на те, що експерти при проведенні судово-медичної експертизи використовували копії медичної документації на ім`я ОСОБА_11 не перешкоджають ухваленню законного й обґрунтованого рішення, оскільки в матеріалах кримінального провадження наявні здобутті у встановленому законом процесуальному порядку карти виїзду швидкої медичної допомоги від 01.05.2021, довідки Київської міської клінічної лікарні № 17. У той же час судові експерти в порядку п. 2 ч. 3 ст. 69 КПКклопотали про надання СКТ і МРТ досліджень потерпілої, які були їм передані, клопотань про надання інших додаткових матеріалів від судових експертів не надходило, що свідчить про достатність вихідних даних для проведення дослідження і складання висновку експерта. Відсутність особистого огляду потерпілої ОСОБА_26 судовими експертами при проведення судово-медичної експертизи також свідчить про представлення у їх розпорядження достатньої кількості вихідних даних для надання відповідей на поставлені запитання. Посилання захисника на недостовірність висновку експерта через те, що ОСОБА_11 приховала від судових експертів факт перенесення до 01.05.2021 операцій та наявність вроджених вад щелепи оцінюються судом як безпідставні, недоведені, надумані.

Також відхиляються посилання захисника на безпідставність призначення комісійної судово-медичної експертизи, оскільки за наслідками дорожньо-транспортної пригоди потерпіла отримала фізичні ушкодження з різних причин (збиття, падіння, переїзд колесами автомобіля), щодо різних частин тіла і які відмінні за собою за силою впливу на тіло/організм.

Критична оцінка захисником висновку експерта № СЕ-19/111-21/25147-ІТ через те, що при проведенні судової автотехнічної експертизи не досліджувався висновок судово-медичної експертизи і не було визначено механізму утворення тілесних ушкоджень потерпілої не спростовує законність, належність і допустимість цього доказу, адже входить у коло дискреційних повноважень слідчого при визначенні кола запитань експерту та у коло дискреційних повноважень та професійної компетенції самого судового експерта.

Посилання захисника на сумнівність досліджених судом висновків експерта № 031-70-2021 та № СЕ-19/111-21/25147-ІТ в цілому є беззмістовними та відхиляються судом. При цьому слід зазначити, обидва висновки експерта доповнюють один одного та не містять суперечностей.

Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Сукупність зібраних доказів, які здобуті законним шляхом під час досудового розслідування та всебічно досліджені в суді, їх аналіз, дають підстави об`єктивно вважати, що вина ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення доведена, а її дії кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Частина 2 ст. 17 КПК України передбачає, що винуватість особи має бути доведена поза розумним сумнівом.

На переконання суду, у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_15 цей стандарт доведення винуватості цілком дотримано, адже за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що були дослідженні під час судового розгляду, можливо дійти висновку про те, що існує єдина версія, якою розумний, безсторонній спостерігач спроможний пояснити факти, встановлені в суді, а саме: винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону в питанні належності і достовірності досліджених доказів не встановлено.

Мотиви неврахування окремих доказів судом не наводяться через їх відсутність.

Призначення покарання

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченій суд, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до кримінальних проступків, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, поведінку під час та після вчинення правопорушення, обставини за ст. 66, 67 КК України.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття у вчиненому, зокрема в порушенні п. 10.1 та 16.2 Правил дорожнього руху, добровільне і беззаперечне визнання факту створення небезпеки пішоходу ОСОБА_11 при перестроюванні, ненадання їй дороги, збиття і наїзд на потерпілу власним автомобілем, осуд власної поведінки, емоційне невдоволення вчиненим, вибачення перед потерпілою, часткове досудове відшкодування понесених витрат на лікування і понівечені речі.

Обставин, які обтяжують покарання за ст. 67 КК України в обвинувальному акті не наведені і судом не встановлені.

Під час судових дебатів сторони та учасники провадження оголосили свої міркування щодо міри необхідного покарання, зокрема, прокурор просила застосувати покарання у виді штрафу в максимальному розмірі ч. 1 ст. 286 КК України з позбавленням права керування транспортними засобами на 2 роки, вказувала на часткове визнання пред`явленого обвинувачення, часткове відшкодування спричинених збитків, щире каяття, особу винної, яка є пенсіонером за віком, проте працює і має дохід, до кримінальної відповідальності не притягалася.

Потерпіла і представник потерпілої поклалися на розсуд суду при призначенні покарання, при цьому ОСОБА_11 зауважила, що позбавлення права керування транспортними засобами має бути більшим, ніж два роки.

Поряд з викладеним суд враховує особу винної (наявність у обвинуваченої міцних соціальних зв`язків, її вік, соціальний статус (пенсіонерка, офіційно працевлаштована), обставини того, що на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, характеризується добре, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягалася, не має судимостей, має вищу освіту, фах, постійне місце проживання і реєстрації у місті Києві), а також ставлення обвинуваченої до вчиненого, оголошені вибачення перед потерпілою.

Керуючись загальними засадами призначення покарання, принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, доцільним видається призначення покарання в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України у виді штрафу в розмірі 5 000 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 роки, що перебуває у рівномірному співвідношенні з тяжкістю та обставинами скоєного й особою винної, та базується на тому, що метою покарання має стати перевиховання та виправлення обвинуваченої, попередження вчинення нових злочинів. Застосування до обвинуваченої у цьому кримінальному провадженні інших видів покарання за вчинене (виправних робіт, арешту, обмеження волі) не видається за можливе через наявність відповідних законодавчих обмежень за віком і статусом пенсіонера. Більш тривале позбавлення права керування не становитиме покарання для обвинуваченої, яка повідомила суду, що з моменту дорожньо-транспортної пригоди за кермо не сідає, а також зважаючи на наявність пом`якшуючих обставин.

До вступу вироку у законну силу вжиття запобіжного заходу як заходу забезпечення кримінального провадження не видається необхідним з огляду на взірцеву процесуальну поведінку обвинуваченої та відсутності відповідних ризиків.

Підстави часткового задоволення цивільного позову

У кримінальному провадженні з дотриманням вимог процесуального законодавства щодо строків звернення до суду, форми і змісту, потерпілою заявлено цивільний позов від 05.10.2021, відповідно до якого заявленими до стягнення є:

- 442 977,47 грн матеріальної шкоди, з яких 47 262,47 грн - вартість оплаченого лікування та ліків, 270 390,00 грн - вартість планового лікування, 125 325,00 грн (4 500,00 доларів США за курсом банку "Укрсоцбанк") - вартість лікуванні, яке ОСОБА_11 оплатила та розпочала і частково пройшла до 01.05.2021. Описані суми потерпіла просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_21 як відповідача-1 та з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" - страховика ОСОБА_15 як відповідача-2 за договором обов`язкової цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів;

- 200 000,00 грн моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням до стягнення з ОСОБА_21 .

Також потерпіла просила стягнути з ОСОБА_15 180 000,00 грн витрат пов`язаних з розглядом справи, а саме: на професійну правничу допомогу.

14.11.2022 уповноважений представник потерпілої - адвокат ОСОБА_12 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_11 з заявою про збільшення позовних вимог від 13.11.2022, відповідно до якої заявленими до стягнення є:

- 442 977,47 грн матеріальної шкоди, з яких 47 262,47 грн - вартість оплаченого лікування та ліків, 270 390,00 грн - вартість планового лікування, 125 325,00 грн (4 500,00 доларів США за курсом банку "Укрсоцбанк") - вартість лікування, яке ОСОБА_11 оплатила та розпочала і частково пройшла до 01.05.2021. Описані суми потерпіла просить суд стягнути солідарного з ОСОБА_21 як відповідача-1 та з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" - страховика ОСОБА_15 як відповідача-2 за договором обов`язкової цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів;

- 200 000,00 грн моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням до стягнення з ОСОБА_21 .

Також потерпіла просила стягнути з ОСОБА_15 180 000,00 грн витрат пов`язаних з розглядом справи, а саме: на професійну правничу допомогу.

Судом прийнято до розгляду у цьому кримінальному провадженні заяву про збільшення позовних вимог, яка надійшла на стадії судового розгляду. Таке процесуальне рішення ґрунтується на тому, що майнова шкода, заявлена у заяві про збільшення позовних вимог напрямку пов`язана з подією кримінального правопорушення та обумовлена плинністю обставин (понесення подальших витрат на лікування, уточненням і перерахунком планового лікування), адже ці зміни позовних вимог виникли саме в процесі судового розгляду і не могли бути заявлені раніше. Також суд виходить з того, що при конкуренції норм ЦПК (п. 2 ч. 2 ст. 49) та КПК України (ст. 128), перевага надається тим, які спрямовані на дотримання інтересів потерпілої від кримінального правопорушення сторони та враховує правові позиції, викладені у постанові Верховного суду від 16.09.2020 у справі № 569/713/18 та від 14.09.2021 у справі № 395/875/19.

Суд відзначає, що у позовній заяві та у заяві про збільшення позовних вимог вказується, що ОСОБА_15 сплатила ОСОБА_11 103 000,00 грн, чим частково компенсувала матеріальну шкоду ще до надходження обвинувального акта до суду. Проте, як вбачається з тексту позовної заяви і заяви про збільшення позовних вимог, приведених розрахунків та прохальної частини позову і заяви, із заявлених до стягнення сум не виключено (не відраховано, не відмінусовано) описані 103 000,00 грн.

08.06.2023 до суду надійшло клопотання представника потерпілої з додатками про залучення до матеріалів справи документів, які доводять проведення планового лікування ОСОБА_11 та, відповідно, його оплату.

В обґрунтування заявлених позовних вимог потерпіла та її представники посилаються на те що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілій завдано тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, забою м`яких тканин скроневої ділянки зліва та тім`яної справа, травматична екстракція зубів в щелепі, численні садна та гематоми кінцівок, деформація осі зі зміщенням куприка під кутом 95 градусів, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, тобто ОСОБА_11 нанесено непоправну шкоду як фізичному, так і психоемоційному стану, адже через травматичну екстракції п`ятьох передніх зубів верхньої щелепи, повернення її стану здоров`я до рівня, що передував дорожньо-транспортній пригоді є неможливим. Лікування, пересадка кісткової тканини та встановлення імплантатів за попередніми прогнозами лікарів займе не менше двох років. Окрім цього, кожні 10-15 років потерпілій необхідно буде проводити операції із заміни імплантів, адже за стандартами виробника термін придатності імплантатів становить порядку 10 років. Таким чином, 28-річній дівчині до кінця її життя доведеться боротися із наслідками, скоєного ОСОБА_15 злочину: терпіти болісні операції та оплачувати дороговартісне лікування, вживати антибіотики, споглядати відмітини на тілі нанесені ушкодження не є одномоментними і потерпіла відчуватиме їх наслідки все життя.

Крім того, зазначається, що внаслідок одержаних травм, ОСОБА_11 втратила працездатність на тривалий проміжок часу, що унеможливило її участь у судових засіданнях та звичайному робочому процесі, з вини ОСОБА_15 пережила страх за власне життя, страждає від посттравматичного стресового розладу, відчуває постійну тривожність та емоційне пригнічення, що заподіює психологічні, моральні страждання, порушило і порушує звичний для неї спосіб життя, поряд із необхідністю витрачання свого часу під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження.

Також потерпіла сторона посилається на те, що поведінка обвинуваченої після скоєного злочину спричинила ОСОБА_11 додаткові моральні страждання, адже ОСОБА_15 не виходила на зв`язок із потерпілою, місяцями відмовлялась від особистої зустрічі для отримання роз`яснень стосовно стану здоров`я потерпілої після дорожньо-транспортної пригоди, та вирішення питання компенсації моральної і матеріальної шкоди шляхом перемовин. Через небажання ОСОБА_15 повністю відшкодувати заподіяну шкоду в позасудовому (добровільному) порядку, потерпіла була вимушена звернутися за захистом своїх прав та інтересів до адвокатів Адвокатського об`єднання "Баррістерс" та отримувати професійну правничу допомогу.

Згідно з поясненнями, проголошуваними під час розгляду цивільного позову, у розмір моральної шкоди потерпіла включає також моральний аспект компенсації моральної шкоди (можливі подальші майнові витрати, які наразі складно передбачити).

Вартість речей та аксесуарів, які були на ній в момент дорожньо-транспортної пригоди та які були сильно пошкоджені, визначено орієнтовно за відомостями комерційних інтернет магазинів, самі речі та аксесуари потерпіла викинула, адже їх зберігання викликало у неї неприємні емоційні переживання, сум, страх.

На підтвердження заявлених вимог суду було подано договір про надання правової допомоги від 20.05.2021 № 20/05-1, додаткову угоду від 20.05.2023 до договору про надання правової допомоги, акт приймання-передачі наданихпослуг від 13.11.2021 до договору про надання правової допомоги; відомості про страховий поліс на Nissan, модель Juke, державний номерний знак НОМЕР_1 ; від Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка Дубнової "Стоматолог і Я" довідки від 01.05.2021 і витяг з медичної карти стоматологічного хворого № 1606, медичне заключення з додатком щодо планів лікування та їх вартості; від 02.09.2024, довідку від 11.11.2022 по зміну вартості плану лікування та план лікування з розрахунком до нього; від Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Добробут" довідку/сертифікат від 17.05.2021 про проходження консультації невропатолога, медичну виписку з історії хвороби пацієнта від 11.05.2021, консультаційні висновки і виписки з медичної карти від лікаря невролога від 11.05.5021 і 17.05.2021 та від лікаря кардіолога від 11.05.5021, електрокардіограму від 11.05.2021, результати і протокол ультразвукового дослідження органів черевної порожнини, нирок від 11.05.2021, результати трансканального дуплексного сканування від 11.05.2021, результати і протокол ультразвукового обстеження органів малого тазу від 11.05.5021, рецепт № 0039736 на ліки, фіскальні чеки, розрахунки-акти, акти виконаних робіт; від Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітраної допомоги № 1" Шевченківського району направлення на консультацію хірурга від 07.05.2021 від сімейного лікаря, медичну картку амбулаторного хворого; від Київської міської клінічної лікарні № 17 довідку № 1066 від 01.05.2021; фото з місця події; платіжні документи установленого зразка на оплату товарів медичного призначення і ліків в аптеках, на оплату консультацій психотерапевта; договір про надання стоматологічних послуг від 20.07.2020 з лікарем стоматологом ортодонтом ОСОБА_27 , акт від 15.09.2020 приймання-передачі грошових коштів до договору про надання стоматологічних послуг від 20.07.2020; відеозапис моменту настання дорожньо-транспортної пригоди, вміщений на лазерний компакт-диск; медичне заключення від 27.05.2021; роздруківки з комерційних сайтів мережі Інтернет щодо вартості одягу та аксесуарів.

Оригінали документів, які приєднані до цивільного позову та заяви про збільшення позовних вимог досліджено судом під час судового засідання.

Документи, приєднані до клопотання, яке надійшло 08.06.2023, засвідчені електронним цифровим підписом уповноваженого представника потерпілої.

Обвинувачена ОСОБА_15 (відповідач-1) та її захисник проти позову та заяви про збільшення позовних вимог категорично заперечували з мотивів безпідставності та недоведеності позовних вимог, недотримання вимог законодавства щодо оформлення доказів, вказували на неможливість покладення на відповідача-1 витрат з придбання зубної пасти та інших речей з аптеки, щодо яких не було призначення, на намагання потерпілої нажити на обвинуваченій, посилалися на недоведеність прямого причинно-наслідкового зв`язку між дорожньо-транспортною пригодою, отриманими ушкодженнями і лікуванням, яке пройшла і продовжує проходити ОСОБА_11 , на відсутність висновку експерта та/або медичного заключення на проведене медичне лікування та на заплановане лікування.

Також сторона відповідачки-1 вважає необґрунтованими та завищеними витрати на професійну правничу допомогу, вказує, що послуги адвоката ОСОБА_12 були незадовільними.

Крім того ОСОБА_15 та її захисник пояснили, що ОСОБА_11 було передано 103 000,00 грн в якості компенсації, від відшкодування збитків, оплати лікування ОСОБА_15 не відмовлялася і не відмовляється, так саме як і від переговорів з потерпілою, які були для неї тяжкими в психоемоційному плані, через неприємні повідомлення, які вона отримувала від ОСОБА_11 та негативне однобічне висвітлення подій ОСОБА_11 в соціальних мережах, розміщення замовних негативних сюжетів у засобах масової інформації.

За твердженнями ОСОБА_15 оскільки сума, яку від неї зажадав батько потерпілої є дуже значною, вона прийняла рішення, що питання визначення розміру моральної шкоди має визначити суд в установленому законодавством порядку.

Судом прийнято від відповідача-1 відзив на позову заяву, відзив на заяву про збільшення позовних вимог

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" в судові засідання жодного разу уповноваженого представника не відрядила, проте направила клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника, подала відзив на позовну заяву, заперечення на заяву про збільшення позовних вимог, заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких позовні вимоги категорично заперечується, оскільки ОСОБА_11 у досудовому порядку не зверталася до страхової компанія з заявою про виплату страхового відшкодування, не надавала документи, які вимагаються за Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що унеможливило розгляд страховиком цього випадку, його аналіз та визначення розміру виплати, відповідач-2 не порушував прав потерпілої ОСОБА_11 , вимоги є недоведеними належними доказами, а заявлені до відшкодування суми не випливають з обвинувачення, також недоведеним є наявність причинного наслідкового зв`язку між дорожньо-транспортної пригодою та заявленими сумами. Крім того, позовні вимоги про солідарне стягнення майнових збитків не відповідають нормі та духу закону.

Витрат на професійну правничу допомогу, які заявляє потерпіла, на думку відповідача-2 не відповідають критерію співмірності.

Заслухавши пояснення сторін за цивільним позовом (позивачу (потерпілу), її представників, захисника, обвинувачену), всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги , дослідивши та об`єктивно оцінивши письмові докази, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість заявлених вимог та можливість часткового задоволення цивільного позову і при цьому, заперечення відповідача-2 в частині безпідставності заявлення позовних вимог до страховика як відповідача-2 за цивільним позовом, поданим в кримінальному провадженні без здійснення попередньо позасудового врегулювання. На переконання суду у даному разі недопустимим є формалізований підхід до питання захисту майнових та особистих немайнових прав потерпілої у кримінальному провадженні. Також суд враховує, що визначений Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядок звернення потерпілого до страховика з заявою про здійснення страхового відшкодування є не досудовим порядком урегулювання спору, визначеним як обов`язковий в розумінні ст. 24 Конституції України, а позасудовою процедурою здійснення страхового відшкодування, яка загалом не виключає право особи безпосередньо звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування. Обов`язок відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у тому числі, якщо йдеться про вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК України, обумовлений не порушенням певного договірного зобов`язання, а фактом спричинення шкоди майну, здоров`ю та життю людини.

Застосування положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у кримінальному судочинстві не повинно суперечити його засадам і обмежувати права потерпілого.

Право особи у випадку завдання шкоди кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 286 КК України, порушене саме фактом заподіяння такої шкоди. А тому особа вправі самостійно обирати способи відшкодування такої шкоди. Це також узгоджується зі ст. 15, 16 ЦК України.

При цьому, право на судовий захист гарантується Конституцію України та Законами України. Так, відповідно до ст.8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України, норми якої мають пряму дію та найвищу юридичну силу, гарантується. Частина 4 ст. 13 Конституції України встановлює обов`язок держави забезпечити захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, в тому числі у судовому порядку. До таких суб`єктів належать, зокрема, юридичні особи та інші суб`єкти господарських відносин. Тобто можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб`єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору.

Право на судовий захист не позбавляє суб`єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів. Це може бути передбачено цивільно-правовим договором, коли суб`єкти правовідносин добровільно обирають засіб захисту їхніх прав. Досудове врегулювання спору може мати місце також за волевиявленням кожного з учасників правовідносин і за відсутності у договорі застереження щодо такого врегулювання спору.

Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов`язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.

Викладена позиція відповідає Рішенню Конституційного суду України від 09.07.2002 №15-рп/2002.

Законодавство, яким керується суд у ході вирішення цивільного позову

Частиною 1, 6 ст. 128 КПК України унормовано, що особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків в розумінні п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту порушеного права є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди і відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

У ч. 1 та ч. 2 ст. 22 ЦК України передбачається, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. До збитків, серед іншого, відносяться втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Нормами ст. 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 та ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі (ст. 1192 ЦК України).

Фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (ч. 1, 2 ст. 1195 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно з п. 22.1 ст. 22 названого Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У розумінні п. 23.1 ст. 23 вказаного Закону шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

За приписами п. 24.1 ст. 24 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Приписами ст. 12, 81 ЦПК України унормовано, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Оскільки обвинувачена визнається винуватою у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_11 середньої тяжкості тілесне ушкодження, визнає свою винуватість у недотриманні Правил дорожнього руху, а отримані тілесні ушкодження виникли саме внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що причинена ОСОБА_15 , отриманні ОСОБА_11 ушкодження перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди. У зв`язку з цим суд вбачає наявним склад цивільного правопорушення, а саме: протиправні дії ОСОБА_15 ,їх шкідливий результат у вигляді фізичного болю, майнових втрат та моральних страждань потерпілої, причинний зв`язок між протиправними діями і завданою шкодою майнового та немайнового характеру, а також вину обвинуваченої.

Ґрунтуючись на наведених вище приписах законодавства та з огляду на те, що ОСОБА_15 завдала шкоду здоров`ю та майну (одягу, аксесуарам) потерпілої і її цивільно-правова відповідальність була застрахована відповідачем-2, позовні вимоги з відшкодування майнової шкоди щодо витрат, які викликані необхідністю діагностування, медичним піклуванням, лікування, придбання ліків, реабілітацією, протезуванням є такими, що підлягають задоволенню, шляхом їх стягнення з відповідача-2 в межах ліміту за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 13.04.2021 № ЕР-203580224, що укладений між ОСОБА_15 як страхувальником та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" як страховиком і який був чинним станом на 01.05.2021, тоді як решта сум, які не охоплюються лімітом відповідальності страховика - підлягають стягненню безпосередньо з ОСОБА_15 .

Доведеними належними, достовірними і допустимим доказами суд вважає 100 113,00 грн витрат потерпілої на діагностування, лікування, у тому числі, медичні консультації профільних спеціалістів, придбання ліків за призначенням, адже понесення цих витрат обумовлено саме дорожньо-транспортною пригодою, винуватості ОСОБА_11 у настанні якої немає, а також і тому, що такі витрати відповідають фактичним подіям, обґрунтованими побоюванням потерпілої за своє подальше життя та здоров`я, об`єктивною необхідністю з`ясування стану і працездатності організму, виключення реальних для пережитою ситуації загроз. Так, до цих витрат суд відносить наступні, документально підтверджені суми за актами виконаних робіт, фіскальними чеками, платіжними дорученнями, а саме: 10 440,00 грн, 4 470,00 грн, 6 480,00 грн, 1 930,00 грн, 1 950,00 грн, 670,00 грн, 11 180,00 грн, 1 070,00 грн, 670,00 грн, 1 220,00 грн, 500,00 грн, 241,00 грн, 842,00 грн, 490,00 грн, у тому числі 1 200,00 грн, 1 200,00 грн, 1 000,00 грн на оплату консультацій психолога, адже вони були призначені невропатологом (суми, заявлені у первісному позові), а також 310 230,00 грн додаткових витрат на заплановане лікування у сумі, що заявлені у заяві про збільшення позовних вимог. Необхідність проведення планового лікування обґрунтовується судом невід`ємним правом потерпілої на відновлення стану свого здоров`я, який існував до дорожньо-транспортної пригоди, усунення наслідків отриманих від аварії ушкоджень з урахуванням того, що процедура лікування фізіологічних ушкоджень залежить від індивідуальних особливостей організму потерпілої. При цьому необхідність цього лікування доводиться медичною документацією - довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка Дубнової "Стоматолог і Я" від 01.05.2021 (вказано на необхідність спостереження для визначення подальшої тактики лікування), даними медичної карти стоматологічного хворого № 1606, заключенням медичного закладу Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка Дубнової "Стоматолог і Я" від 02.09.2021, де міститься пряма вказівка отриманні внаслідок дорожньо-транспортної пригоду ушкодження, неможливість продовження лікування системою елайнерів та необхідністю його припинення, планами лікування та рахунками на оплату від 02.09.2021, 11.11.2022, довідкою про зміну вартості плану лікування.

Поряд з цим, задоволенню не підлягають позовні вимоги про стягнення майнової шкоди за фіскальними чеками на суму 689,83 грн та 1 019,64 грн, з огляду на їх безпідставне заявлення, оскільки щодо них відсутнє медичне призначення.

При цьому, платіжними документами та актами виконаних робіт Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка Дубнової "Стоматолог і Я" від 06.02.2023, 25.04.2023, 28.02.2023, 11.02.2023, 05.01.2023, які надійшли до суду 08.06.2023 від представника потерпілої особи, доводиться та обставина, що плани лікування реалізовуються, адже опис проведених маніпуляцій, порахованих витратних матеріалів та процедур відповідає індивідуально складеному для пацієнтки ОСОБА_11 планам лікування та узгоджуються між собою.

За своєю правовою природою такі суми слід вважати додатковими витратами в розумінні ч. 1 ст. 1195 ЦК України.

Посилання відповідачки-1 та її захисника щодо безпідставності і необґрунтованості користування потерпілою послугами приватних медичних закладів охорони здоров`я, за наявності змоги лікуватися у державних чи комунальних клініках безкоштовно, бажання застосування брекет-системи, вінірів тощо, намагання покращити свої природні вади за рахунок ОСОБА_15 , судом відкидаються як некоректні та неетичні й оцінюються як такі, що свідчать про небажання нести відповідальність за вчинене у фінансовому аспекті. При цьому, обома відповідачами не враховано, що потерпіла вчиняла дії та вживала заходи для покращення, відновлення свого здоров`я без прямої прив`язки та без мотиву подальшого отримання відшкодування збитків в судовому порядку з винуватиці дорожньо-транспортної пригоди, звертаючись до закладів та лікарів, вартість послуг яких відповідала її фінансовим можливостям, рівню життя, усталеним життєвим звичкам та практиці, яка мала місце до дорожньо-транспортної пригоди.

Поряд з викладеним, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідачів 125 325,00 грн (еквівалент 4 500,00 доларів США за розрахунками потерпілої), які ОСОБА_11 витратила до події кримінального правопорушення, безпосередньо 15.09.2020 за договором про надання стоматологічних послу від 20.07.2020 для оплати системи елайненрів з подальшим медичним доглядом і лікуванням, необхідним для їх успішного використання. Так, заключенням лікаря ортодонта від 27.05.2021 дійсно доводиться, що через дорожньо-транспортну пригоду та отримані в ній тілесні ушкодження лікування і медичні послуги за договором про надання стоматологічних послуг від 20.07.2020 видалися неможливими. Разом з тим, ці витрати ОСОБА_11 були понесені нею до дорожньо-транспортної пригоди, тобто вони не мають причинного зв`язку з подією кримінального правопорушення та не повинні визнаватися майновою шкодою, завданою кримінальним правопорушенням. У цьому разі потерпіла вправі самостійно вирішувати питання повернення їй неосвоєних кошів за вказаним договором, яке виходить за межі судового розгляду цивільного позову у справі № 752/22490/21.

Також відхиляються вимоги про стягнення з відповідачів вартості знищених/пошкоджених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди особистих речей потерпілої (одягу, аксесуарів), оскільки належних і допустимих доказів на підтвердження їх вартості в сумі 55 065,00 грн, наявності у неї в власності відповідного светра, джинсів, окулярів, навушників, браслету, туфель, електронного годинника суду не подано. У той же час потерпіла сама підтвердила, що ці речі вона викинула, експертизу їх вартості не проводила, платіжних документів, які б підтверджували їх придбання вона не має, вони були у використанні і вжитку. При цьому клопотань про призначення судової експертизи для визначення збитків, завданих кримінальним правопорушенням в частині пошкоджених речей позивачка за цивільним позовом або ж її представники не заявляли.

Роздруковані з сайтів певних інтернет магазинів відомості про вартість певних речей, що схожих на ті, які були пошкодженні/зчищенні в результаті дорожньо-транспортної пригоди суд не приймає в якості належного доказу у справі, адже вони не відповідають визначеним законодавством критеріям фактичних даних та належності доказів.

Поряд з цим, суд враховує, що обидві сторони за цивільним позовом - позивачка та відповідачка-1 неодноразово визнавали в суді, що ОСОБА_21 сплатила ОСОБА_11 103 000,00 грн, з яких 30 000,00 грн відшкодування вартості пошкоджених речей та аксесуарів, 60 000,00 грн - витрати на лікування і моральну шкоду. Незважаючи на це, опис пошкоджених речей потерпілої, вартість яких відшкодувала обвинувачена на стадії досудового розслідування, ніхто зі сторін суду не представив, а тому, незважаючи на проведено оплату 30 000,00 грн, суд не може вирішити питання про часткове врахування цієї суми та задовольнити позовні вимоги в цій їх частині частково.

Позовні вимоги в частині відшкодування збитків, зумовлених витратами на лікування, які заявлені у заяві про збільшення позовних вимог в сумі 54 560,00 грн (101 822,47 грн за мінусом 47 262,47 грн, заявлених у первісному позові) судом відхиляться в розмірі 51 860,00 грн через їх недоведеність. Так, з документів, які подані на їх підтвердження, а саме: актів виконаних робіт, фіскальних чеків не видається за можливе, без наявності спеціальних знань, якими не наділений суд, установити, що проведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Клініка Дубнової "Стоматолог і Я"маніпуляції, процедури, огляди не охоплюються заплановим лікуванням, яке вже поетапно проходить ОСОБА_11 , а також не видається за можливе установити, що проведені маніпуляції є необхідним саме для відновлення стану здоров`я ротової порожнини, щелепи, ясен, зубів потерпілої після ушкоджень, спричинених дорожньо-транспортною пригодою. Зокрема, обґрунтовані сумніви викликає пов`язаність процедури зняття зубово-ясеневих відкладень, установлення тимчасової пломби. Ні позивачка за цивільним позовом, ні її представники не представили суду медичної документації, яка б дозволяла проаналізувати пов`язаність цих витрат з отриманими тілесними ушкодженнями, клопотань про витребування судом відповідних доказів на підтвердження цих сум в установленому законодавством порядку суду не було заявлено. Судом вважає за належне врахувати лише 2 700,00 грн за актом виконаних робіт і фіскальним чеком від 05.11.2022 щодо складання плану лікування та супутніх процедур.

З огляду на викладене правомірно заявленою до стягнення, доведеною і обґрунтованою є майнова шкода від кримінального правопорушення в розмірі 45 553,00 грн, 2700,00 грн та 310 230,00 грн, всього 358 483,00 грн. І саме від цієї суми слід розраховувати розмір витрат на правову допомогу, яка покладається у цьому разі виключно на відповідачку-1, адже її дії - вчинене кримінальне правопорушення, призвели до необхідності захисту майнових прав потерпілої та понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" на користь потерпілої слід стягнути 260 000,00 грн (в межах ліміту відповідальності страховика з урахуванням нульової франшизи), а з ОСОБА_15 - 98 483,00 грн матеріальної шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням.

Оскільки розрахована судом сума майнової шкоди, яка підлягає стягненню з відповідачки-1 (98 483,00 грн) охоплюється 103 000,00 грн, які ОСОБА_15 вже сплатила потерпілій ОСОБА_11 , позов у цій частині слід залишити без задоволення.

Визначаючи розмір моральної (немайнової) шкоди, яка підлягає стягненню за цивільним позовом, суд враховує обстановку кримінального правопорушення, поведінку обвинуваченої після його вчинення, локалізацію і ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, а також негативні болісні фізичні відчуття потерпілої, необхідність проходження медичних маніпуляцій, потребу у подальшому тривалому лікуванні, зміну ритму та способу життя потерпілої після дорожньо-транспортної пригоди, неможливість повноцінного вживання їжі та напоїв певний час, складний психо-емоційний стан, що вплинув на порядок звичного до 01.05.2021 пересування містом, пост-травматичний синдром, емоційний тягар при спогляданні свого відображення у дзеркалі та матеріальному аспекті, усвідомлення потерпілою ризиків втрати життя, а також зумовлені всім описаним душевні страждання ОСОБА_11 . При цьому суд зазначає, що частина описаних аспектів мали певну обмеженість у часі, а частина триватиме у подальшому.

Оскільки майновий вираз душевного болю не можливо достеменно виразити у грошових одиницях, опираючись на засади розумності і справедливості, суд вважає за доцільне задовольнити цивільний позов у цій частині в сумі 220 000,00 грн та зауважує, що відшкодування моральної шкоди має виконувати не каральну, а перш за все компенсаційну функцію.

Судові витрати з оплати професійної правничої допомоги у цивільному позові з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог заявлено в сумі 120 000,00 грн, на підтвердження яких суду подано договір про надання правової допомоги від 20.05.2021 № 20/05-01, додаткову угоду № 1 до нього та акт приймання-передачі наданих послуг від 13.11.2022. В указаному акті приймання-передачі визначено вид правової допомоги, вартість роботи за годину, яка відповідає вартості, визначеній у додатковій угоді № 1 до договору (2 500,00 грн за голину), дати судових засідань, включених до розрахунку, кількість витрачених годин (всього 48).

Як вказувалося вище, відповідачі за цивільним позовом заперечували співмірність заявлених витрат.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Дослідивши опис наданих послуг, наведений а акті від 13.11.2022, приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, своєчасність підготовки документів, належність оформлення доказів, їх значення для спору, відповідність запропонованої адвокатом правової позиці правовим висновкам суду, відображеним у рішенні, суд дійшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та наданими адвокатом послугами, а тому суд вважає за належне зменшити таку суму та вважати обґрунтованою до стягнення з відповідачки-1 на користь позивачки за цивільним позовом 100 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, остаточний розмір якої слід визначити пропорційно до суми правомірно заявлених позовних вимог в цілому. За розрахунком суду такою сумою є 578 783,00 грн, з яких 358 483,00 грн майнова шкода (45 553,00 + 2 700,00 грн + 310 230) та 220 000,00 грн моральна шкода, від якої пропорційно до задоволених вимог на відповідачку -1 покладаються витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 22 310,00 грн.

Речовими доказами у кримінальному провадженні в установленому законодавством порядку - автомобіль марки Nissan Juke, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , 2015 року випуску, білого кольору за постановою слідчого Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_28 від 14.07.2021, який з місця дорожньо-транспортної пригоди був переданий на обвинуваченій і який підлягає залишенню у неї у володінні/користуванні/розпорядженні. Також було визнано за цією ж постановою речовим доказом CD-R диск із написом "Axent 700MB 80 min 52 x", що наявний в матеріалах судової справи і який підлягає збереженню у ній же.

Запобіжний захід у кримінальному провадженні на стадії судового розгляду не обирався та не визначався і з огляду на належну процесуальну поведінку та не встановлення ризиків за ст. 177 КПК України щодо обвинуваченої, підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

У порядку ст. 124 КПК України на обвинувачену покладаються документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта, що складаються з вартості проведеного дослідження за висновком експерта № 031-70-2021 в сумі 6 542,60 грн та за висновком експерта № СЕ-19/111-21/25147-ІТ в сумі 1 029,72 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 128, 368, 370, 374, 392 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_15 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 5 000 (п`яти тисяч) неоподатковуваних розмірів доходів громадян, що становить 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) грн.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_15 на користь ОСОБА_11 220 000 (двісті двадцять тисяч) грн моральної шкоди та 22 310 (двадцять дві тисячі триста десять) грн витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" на користь ОСОБА_11 260 000 (двісті шістдесят тисяч) грн майнової шкоди.

В іншій частині цивільного позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_15 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта, що складаються з вартості проведеного експертного дослідження за висновком експерта № 031-70-2021 в сумі 6 542 (шість тисяч п`ятсот сорок дві) грн 60 коп. та за висновком експерта № СЕ-19/111-21/25147-ІТ в сумі 1 029 (одна тисяча двадцять дев`ять) грн 72 коп.

Речові докази, а саме:

- автомобіль марки Nissan Juke, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , 2015 року випуску, білого кольору (визнаний речовим доказом згідно з постановою слідчого Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_28 від 14.07.2021, який з місця дорожньо-транспортної пригоди переданий на зберігання ОСОБА_15 ) - залишити у володінні/користуванні/розпорядженні ОСОБА_15 .

- CD-R диск із написом "Axent 700MB 80 min 52 x" (визнаний речовим доказом згідно з постановою слідчого Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_28 від 14.07.2021, який приєднаний до матеріалів кримінального провадження № 12021100010001098) - зберігати в матеріалах кримінального провадження (судової справи № 752/22490/21).

Стягувачем за цим вороком в частині цивільного позову є ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації - АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Боржником-1 за цим вороком в частині цивільного позову є ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .

Боржником-2 за цим вороком в частині цивільного позову є Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група - місцезнаходження (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-А, ідентифікаційний код 30859524.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок проголошено 19.06.2023 після виходу суду з нарадчої кімнати, видалення до якої відбулося 15.06.2023.

Суддя ОСОБА_1