Рішення № 111611537, 19.06.2023, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/3405/22

Провадження № 2/0182/460/2023

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19.06.2023 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Рунчевої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Нікополя за правилами спрощенного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

31 серпня 2022 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал») звернулося до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 09 липня 2021 року між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №00-3883699, відповідно до умов якого відповідачу будо надано грошові кошти у сумі 10000 грн, відповідач зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування ним в порядку та строки, визначені Договором. ОСОБА_1 не виконувала взятих на себе обов`язків за кредитним договором, не здійснювала погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором.

24 листопада 2021 року між ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» було укладено договір факторингу №24112021/2, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» набуло права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №00-3883699 від 09 липня 2021 року. Станом на 08.08.2022 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем становить 25600,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 10000,00 грн. та заборгованості за відсотками 15600,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору 04 липня 2022 року на адресу відповідача ОСОБА_1 позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» надсилалась досудова вимога про погашення кредитної заборгованості, однак, відповідач вимогу не виконала, заборгованість не погасила.

На підставі викладеного, позивач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №00-3883699 від 09 липня 2021 року у розмірі 25600,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 10000,00 грн. та заборгованості за відсотками 15600,00 грн., та судові витрати в розмірі 2481 грн.

Ухвалою про відкриття провадження від 16.11.2022 року вказану позовну заяву прийнято досвого провадженнята відкритопровадженняпосправі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу був наданий строк 15 днів з дня отримання ним такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву.

23.12.2022 року на адресу суду відповідач ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 направив відзив на позов, в якому просить відмовить у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором №00-3883699 від 09.07.2021 року на користь ТОВ ФК «Кредит-Капітал». Зазначає, що відповідач жодних кредитів та позичок не брала, а також не мала жодних справ із ТОВ «Качай Гроші» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал». Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а відповідно до паспорта відповідача, її ініціали ОСОБА_1 . Крім того, до позовної заяви не надано кредитного договору №00-3883699 від 09.07.2021 року із підписом відповідача. Позивачем надано незрозумілий договір без підпису чи доказів підписання такого правочину ЕЦП. Таким чином, з наданої копії неможливо встановити чи підписаний він відповідачем або іншою особою. Також, належним та достовірним доказом проведення безготівкового розрахунку є відповідний платіжний документ, тобто, в даному випадку, отримання відповідачем суми по кредитному договору №00-3883699 є відповідний розрахунковий документ, із зазначенням необхідних реквізитів, в тому числі призначення платежу, який суду не наданий. Зазначений в позовній заяві лист ТОВ «ФК «Сан-Райз Фінанс» щодо переказу грошових коштів не є належним доказом, який підтверджував перерахування коштів на адресу відповідача. Враховуючи відсутність належних та допустимих доказів, укладення кредитного договору №00-3883699 від 09.07.2021 року між позивачем та відповідачем, підстави для стягнення заборгованості відсутні.

03.01.2023 року представником позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» Панасюк Х.М., в порядкуст.179 ЦПК України, подано до суду відповідь на відзив, згідно з якою вважає, що обставини, на які посилається представник відповідача у відзиві на позовну заяву, як на підстави для відмови у задоволені позовних вимог в повному обсязі є не обґрунтовані, недоведені, суперечать умовам укладеного правочину, нормам чинного законодавства, а отже є такими що не підлягають задоволенню та не повинні братися судом до уваги.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши в сукупності письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, суд доходить наступного.

Судом встановлено, що 09 липня 2021 року між ТОВ «Качай Гроші», як кредитодавцем, та відповідачем ОСОБА_1 , як позичальником, було укладено кредитний договір №00-3883699 у формі електронного документу на підставі анкети-заяви позичальника на отримання кредиту на відповідному інтернет-ресурсі https://kachay.com.ua. З боку відповідача договір підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Викладене підтверджується договором з додатком №1 (графік платежів), паспортом споживчого кредиту, анкетою-заявою на отримання кредиту, повідомлення про перерахунок коштів, довідкою про ідентифікацію, правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Пунктами 1.1-1.4 вказаного кредитного договору передбачено, що кредитодавець надає кредит в розмірі 10000,00 гривень строком на 30 днів, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кредит у строк до 08 серпня 2021 року, сплативши проценти за користування кредитом в розмірі 1,30% в день - стандартна процентна ставка, орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 5395,58% річних, а орієнтовна загальна вартість кредиту 13900,00 гривень.

Згідно п.п.1.3.1, 1.3.2 п.1.3 кредитного договору, строк дії кредиту автоматично продовжується на кількість днів, зазначених в п.1.3 договору, у випадку, якщо на день повернення кредиту (включно) позичальник здійснив оплату заборгованості по договору на суму не менше суми процентів, що розраховані, виходячи з кількості днів, що встановленні в п.1.3 договору та передували (поспіль) дню поверненню кредиту (включно). У випадку, якщо строк дії кредиту закінчився та не відбулася його чергова пролонгація, строк дії кредиту автоматично продовжується на кількість днів, зазначених в п.1.3 цього договору в дату здійснення позичальником оплати в повному обсязі заборгованості за процентами, що передбачені цим договором та оплати неустойки (пені та штрафу) в залежності від кількості днів прострочення сплати суми кредиту та відсотків за користування кредитом.

Пунктом 1.8 кредитного договору визначено загальні умови продовження строку кредиту (пролонгації). Строк кредиту, встановлений п.1.3 цього договору, може бути продовжений за бажанням позичальника та за умови оплати позичальником процентів, нарахованих на початкову суму заборгованості за кредитом станом на дату, коли відбувається продовження строку кредиту. Процентна ставка за користування кредитом з дати, коли відбувається продовження строку кредиту, становить 1,70% в день. Строк кредиту може бути продовжений за бажанням позичальника в особистому кабінеті на період 7 (сім), 14 (чотирнадцять), 30 (тридцять) календарних днів або іншу індивідуальну кількість календарних днів в межах первісного строку кредитного договору, починаючи з дати, наступної за датою закінчення строку кредиту, визначеного п.1.3 цього договору. В разі, якщо позичальник звертається в особистому кабінеті з проханням продовження строку кредиту після спливу строку, зазначеного п.1.3 цього договору, продовження (пролонгація) відбувається в разі оплати позичальником процентів, а також неустойки, визначеної п.6.5 цього договору, за фактичний період користування кредитом. Право на продовження строку кредиту у позичальника триває до спливу 90 (дев`яноста) календарних днів з дати закінчення строку кредиту, визначеного п.1.3 цього договору. В разі, якщо позичальник скористався своїм право на збільшення строку кредиту (пролонгацію) в порядку, визначеному в п.1.8 цього договору, строк дії договору вважається продовженим на відповідну кількість днів, яка була обрана позичальником в особистому кабінеті. Сторони погодили, що настання відкладальних обставин, що мають наслідки продовження строку кредиту, не є зміною істотних умов цього договору та не потребує внесення змін до цього договору. В такому випадку дія договору продовжується на відповідну кількість календарних днів відповідно до кількості здійснених пролонгацій та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Строк кредиту в такому разі закінчується в останній день останньої здійсненої пролонгації, в який позичальник повинен здійснити погашення кредиту, а саме: сплатити кредитодавцю проценти за фактичний період користування кредитом та повернути суму кредиту в порядку, визначеному договором. В разі невиконання зобов`язання щодо погашення кредиту за кредитним договором відбувається нарахування неустойки в порядку, визначеному п.6.5 цього договору.

Пунктом 3.1 кредитного договору сторони погодили, що проценти, нараховані після закінчення строку кредиту, визначеного договором, є проценти, що нараховуються за неправомірне користування грошовими коштами в розумінні ч.2ст.625 ЦК України.

Відповідно до графіку повернення кредиту, який є Додатком №1 до вищевказаного кредитного договору, відповідач зобов`язалася повернути кредитодавцю отриманий кредит до 08 серпня 2021 року включно, сплативши в загальному розмірі 13900 гривень, з яких: 10000 гривень - тіло кредиту, 3900 гривень - проценти за користування кредитом. Викладене підтверджується графіком повернення кредиту (а.с.9).

09 липня 2021 року через ТОВ ФК «Сан-Райз Фінанс», кредитодавець ТОВ «Качай Гроші» здійснив переказ грошових коштів в сумі 10000 гривень на платіжну картку відповідача. Дані обставини підтверджуються повідомленням (а.с.13).

Указані обставини спростовують доводи відповідача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 про те, що наявними у справі доказами не доведено як факту укладання 09 липня 2021 року між ТОВ «Качай Гроші» та нею кредитного договору №00-3883699, так і факту отримання нею з поточного рахунка ТОВ «Качай Гроші» грошових коштів.

В свою чергу відповідач не надала жодних доказів які свідчили б про безпідставність чи необґрунтованість позовних вимог. Доводи наведені відповідачем не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду справи та не спростували наявність заборгованості.

Також судом встановлено, що кредитодавцем станом на 24 листопада 2021 року із посиланням на невиконання позичальником своїх кредитних зобов`язань нараховано відповідачу кредитну заборгованість в загальному розмірі 25600 гривень, з яких: 10000 гривень - тіло кредиту, 15600 гривень - проценти, що підтверджується детальним розрахунком (а.с.14-15).

При цьому, ані розрахунок заборгованості, ані інші матеріали цивільної справи не містять жодних доказів пролонгації строку кредитування, визначеного п.1.3 кредитного договору, в порядку положень, передбачених пп.1.3.1, 1.3.2 п.1.3, а також п.1.8 кредитного договору. За таких обставин викладене зумовлює висновок суду, що будь-яких пролонгацій строку кредитування за кредитним договором №00-3883699 від 09 липня 2021 року не було, а дійсний розмір правомірно нарахованих процентів саме за користування кредитом (в межах строку кредитування) становить 3900 грн. Решту суми боргу, що значиться як проценти, в розмірі 11700 грн. становлять проценти за неправомірне користування позичальником кредитом в розумінніст.625 ЦК Україниза ставкою, що дорівнює ставці за процентами за правомірне користування кредитом протягом строку кредитування, з огляду на положення п.3.1 кредитного договору №00-3883699 від 09 липня 2021 року. Даний висновок суд робить, спираючись нормуст.625 ЦК України, згадане положення п.3.1 кредитного договору, а також принцип jura novit curia (суд знає закон).

24 листопада 2021 року між ТОВ «Качай Гроші», як клієнтом, та позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал», як фактором, укладено договір факторингу №24112021/2, за умовами якого з урахуванням витягу з реєстру боржників позивач набув належних ТОВ «Качай Гроші» прав вимоги за кредитним договором №00-3883699 від 09 липня 2021 року в розмірі наведеної абзацом вище кредитної заборгованості в загальному розмірі 25600 гривень. Наведені обставини підтверджуються копією договору факторингу, копією витягу з реєстру боржників, копією акту приймання-передачі, копією платіжного доручення (а.с.25-32).

Про вищевказані факти відступлення прав вимоги за кредитним договором та наявність кредитної заборгованості позивач повідомляв відповідача письмово шляхом направлення відповідних повідомлення-вимоги та досудової вимоги від 04 липня 2022 року щодо необхідності погашення кредитної заборгованості. Викладені обставини підтверджуються копіями вказаних повідомлення-вимоги, досудової вимоги та поштової документації. Разом з тим, матеріли справи не містять доказів повного або часткового погашення відповідачем існуючої у нього кредитної заборгованості (копії).

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі, окрім положень зазначених вище договорів, врегульовані нормамиЦК України,Закону України «Про споживче кредитування»,Закону України «Про електронну комерцію»,Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Так, відповідно до ст.ст.15,16 ЦК Україникожна особа має право у встановленому законом порядку звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст.ст.11,525,629 ЦК Українипідставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов`язково укладається в письмовій формі (ст.ст.1054,1055 ЦК України, ст.13 Закону України «Про споживчий кредит»).

Нормоюст.1054 ЦК Українивизначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Аналогічні положення містить нормаст.1 Закону України «Споживче кредитування».

За змістом ст.ст.202,205,207,626,639 ЦК Українидоговір, як різновид правочину, вважається таким, що вчинений у письмовій (електронній) формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Положеннямист.3 ч.1 п.5 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Нормами ч.ч.3-6ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомуст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Нормоюст.12 Закону України «Про електронну комерцію»встановлено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 3 ч.1 п.п.6, 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Частинами 12, 13ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Статтями5,8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»визначено що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Частиною 7ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченомуЦК України,ГК України, а також іншими актами законодавства.

Згідно дост.526 ЦК Українизобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу. Частиною 1ст.530 ЦК Українипередбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому за змістомст.612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.610,611 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно норми ч.1ст.1050 ЦК України, в контексті положення ч.2ст.1054 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму кредиту, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно дост.625 ЦК України.

В свою чергу, нормоюст.625 ЦК Українипередбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом положень ст.ст.512-514,516 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами ст.ст.1077-1079,1082 ЦК Українивизначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Положеннямист.18 Закону України «Про споживче кредитування»передбачено, що відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит здійснюється відповідно до цивільного законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит допускається фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу.

Згідност.16 ЦК Україниоднією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Оцінюючи дослідженні в ході розгляду справи докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Аналізуючи встановлені в ході розгляду справи на підставі таких доказів фактичні обставини спірних правовідносин в контексті наведених вище норм законодавства, суд приходить до висновку, що підтверджено факт укладення між ТОВ «Качай Гроші», як кредитодавцем, та відповідачем ОСОБА_1 , як позичальником, кредитного договору №00-3883699 від 09 липня 2021 року в електронній формі, яка прирівнюється за законом до письмової, шляхом прийняття (акцепту) відповідачем пропозиції (оферти) кредитодавця укласти такий договір у мережі Інтернет на інтернет-ресурсі https://kachay.com.ua, як різновиду інформаційно-телекомунікаційної системи. При цьому прийняття відповідачем пропозиції укласти означений договір здійснено шляхом заповнення ним формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі та підписанням за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. За таких обставин вищевказаний кредитний договір за своїм змістом та формою відповідає вимогам, визначеним законом на момент його укладення, та є підставою для виникнення у сторін цього договору прав та обов`язків, передбачених цим договором. Свої договірні зобов`язання кредитодавцем ТОВ «Качай Гроші» виконано в повному обсязі та надано відповідачу кредит в обумовленій договором сумі шляхом перерахування на визначений відповідачем банківський рахунок. Натомість, відповідач свої договірні зобов`язання у визначений договором строк не виконала, оскільки тіло кредиту та проценти за його користування у повному розмірі та строки згідно графіку платежів, а також станом на час розгляду справи не повернула.

Щодо доводів відповідача та її представника про неналежність доказів, суд зазначає наступне.

В силу ч.ч.1-2ст.76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч. 1-2ст.77 ЦПК України).

Відповідно до ч.2ст.78 ЦПК Україниобставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом ч.ч.1-2ст.80 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч.1, 5 і 6ст.81 ЦПК України).

У відповідності дост.89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивачем надано договір з додатком №1 (графік платежів), паспорт споживчого кредиту, анкету-заяву на отримання кредиту, які містять інформацію про їх підписання електронним цифровим підписом обома сторонами договору; повідомлення про перерахунок коштів; довідку про ідентифікацію та правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Наведене, у свою чергу, свідчить про належне укладення кредитного договору, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Так, у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові та ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числіЗакону України «Про електронну комерцію»містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Враховуючи фактичні обставини справи та зважаючи на те, що відповідачка жодного разу не здійснювала погашення заборгованості по договору, та крім того, позивачем не надано доказів, які свідчили б про пролонгацію договору відповідно до вимог п.п.1.3.1-1.3.3., зокрема нових графіків платежів з урахуванням відповідної пролонгації, їх розміщення кредитодавцем у особистому кабінеті позичальника та наявності письмової вимоги позичальника, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача, а саме: в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10 000 грн. 00 коп., та заборгованості за відсотками згідно погодженого відповідачкою графіку платежів, в межах строку дії договору 30 днів, в розмірі 3 900 грн. 00 коп.

Аналізуючи викладене, оцінюючи наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про доведеність порушення ОСОБА_1 кредитно-договірних зобов`язань, часткову обґрунтованість заявленого розміру заборгованості, а відтак позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення заборгованості за кредитом - 10 000 грн., за процентами - 3 900 грн., а загалом 13 900 грн. 00 коп.

Щодо розподілу судових витрат.

Представник відповідача ОСОБА_2 у відзиві просив стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн.

Відповідно до положення ч. 1ст. 15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно ч. 1ст.133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3ст. 133 ЦПК України). Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3ст. 137 ЦПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертійстатті 141 ЦПК України. Згідно ч. 8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з пунктом 4 частини першоїстатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першоїстатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно достатті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

У відповідності достатті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За приписами частини 3статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульованоГлавою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема,стаття 903 Цивільного кодексу Українипередбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

В п. 28 постанови від 19 лютого 2020 року по справі №755/9215/15-ц Велика Палата Верховного суду дійшла висновку, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Виходячи із конкретних обставин справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту (п. 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року по справі №755/9215/15-ц).

Відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення є одним із принципів цивільного судочинства. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необгрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору (див. висновок Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 20 листопада 2020 року у справі №910/13071/19).

Таким чином, судом не оспорюється розмір понесених відповідачем витрат на правову допомогу. Разом з тим, оскільки в даному випадку позов ТОВ «Фінансова Компанія«Кредит-Капітал» задоволено частково і кошти з відповідача стягнуті на користь позивача, при цьому, задовольняючи частково позов позивачу понесені судові витрати відшкодовані із застосуванням принципу пропорційності задоволених вимог. Тому у задоволенні заяви відповідача про стягнення з позивача на його користь витрат, понесених на правову допомогу суд відмовляє за безпідставністю.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд, керуючисьст.141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача 1339 грн. 74 коп. в рахунок часткового відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору пропорційно частині задоволених вимог (54%).

Керуючись ст.ст.4,5,13,19,76-81,89,95,133,141,247ч.2,258-259,263-265,273,274,277,279,354,355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова Компанія«Кредит-Капітал»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, що знаходиться за адресою 79018, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, буд. 1, корп..28, 3-й поверх), заборгованість за Договором № 00-3883699 від 09.07.2021 року в сумі 13900,00 грн. (тринадцять тисяч дев`ятсот грн. 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова Компанія«Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, що знаходиться за адресою 79018, м. Львів, вул.Смаль-Стоцького, буд. 1, корп..28, 3-й поверх) судовий збір у розмірі у розмірі 1339,74 грн. (одна тисяча триста тридцять дев`ять грн. 74 коп.).

В іншому відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О. В. Рунчева