Рішення № 111601997, 16.06.2023, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/884/23

Провадження № 2-о/750/47/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2023 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого- судді Требух Н.В.

при секретарі - Галета Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Новобілоуська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області про встановлення факту батьківства

в с т а н о в и в :

23.01.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, відповідно до якої просив встановити факт батьківства громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Чернігова, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця міста Чернігова. Встановлення даного факту заявнику необхідно для реалізації спадкових прав.

В судове засідання учасники справи не з`явились.

Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Чернігові народився ОСОБА_1 , про що в книзі записів актів громадянського стану про народження Чернігівським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Чернігівського обласного управління юстиції, Україна, 05 червня 2003 року зроблено відповідний запис за №1058 та видано Свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 . При цьому, батьками ОСОБА_1 , записані: батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_4 . Оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не перебували у зареєстрованому шлюбі, відомості про батька ОСОБА_1 були записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (надалі СК України) за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові дитини за вказівкою матері. Дана обставина підтверджується Витягом №00037897889 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України від 21.12.2022.

Водночас з пологового будинку ОСОБА_4 з дитиною забирав саме ОСОБА_2 та з моменту народження сина він відразу та повністю визнав його своєю дитиною, піклувався про нього, допомагав у вихованні, побутових питаннях та забезпечував сім`ю усім необхідним. Згодом відносини між фактичним подружжям припинилися, ОСОБА_4 почала проживати з їх спільним сином ОСОБА_1 окремо, але саме спілкування між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не припинялося.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 в селищі Новоселівське Сватівського району Луганської області, про що 20 грудня 2022 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) складено відповідний актовий запис №4215 та видано Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 . Смерть ОСОБА_2 настала під час виконання ним обов`язку із захисту Батьківщини від збройної агресій російської федерації (через вибухову травму).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої, відповідно до Довідки, виданою 11 січня 2023 року Комунальним підприємством «Чернігівське районне бюро технічної інвентаризації» Чернігівської районної ради Чернігівської області, вих.№19, входить житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до положення частин першої, другої статті 1220 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Приписами частин першої, другої статті 1221 ЦК України встановлено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини.

Відповідно до положення частини першої статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

20 січня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . Проте у відповідь на своє звернення він отримав лист від 20.01.2023 за вих.№19/01-16 «Щодо відкриття спадкової справи та видачі свідоцтва про право на спадщину» про відмову у відкритті спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 , оскільки не можливо встановити родинний зв`язок між спадкодавцем ОСОБА_2 та спадкоємцем ОСОБА_1 .

Оскільки спадкові права ОСОБА_1 на даний час є невизнаними, на підставі положень статті 15, частини першої статті 16 ЦК України, ОСОБА_1 звертається до суду за захистом свої прав та інтересів.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України), суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Положенням частини другої статті 315 ЦПК України передбачено, що в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.Аналогічне положення закріплено в пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (надалі Постанова №5).

Відповідно до змісту частин першої та другої статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 СК України. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Згідно з пунктом 7Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від15.05.2006№3«Про застосуваннясудами окремихнорм Сімейногокодексу Українипри розглядісправ щодобатьківства,материнства тастягнення аліментів» (надалі Постанова №3) встановлено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.

У пункті 9 Постанови №3 роз`яснюється, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.Доказами походження дитини від певної особи можуть бути будь-які фактичні дані, які підтверджують: 1) спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або 2) спільне її виховання чи утримання, або 3) визнання особою батьківства, або 4) інші обставини, що засвідчують походження дитини від певної особи.

Зокрема, батьківство може бути визнано особою як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Вказані обставини та інші обставини, що стосуються справи, можуть бути підтверджені поясненнями сторін і третіх осіб, показаннями свідків, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.

Заяви про встановлення факту батьківства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька дитини в книзі реєстрації народжень учинено згідно зі статтею 135 СК України.

Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18 викладено правовий висновок щодо застосування статті 130 СК України, зокрема зазначено, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.

Водночас, Європейський суд з прав людини у справі KALACHEVA v. russia, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства».

Згідно роз`яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо. Заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути: спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки.

Відповідно до положень статей 77, 78, 81 ЦПК України належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Факт батьківства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , підтверджується висновком експерта №103-65-2023 від 12.05.2023 року, відповідно до якого вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 складає 99,99%.

Також до заяви додані копії сімейний фотографій, зроблених під час спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Окрім цього, на виконання останнього обов`язку сина перед батьком похованням ОСОБА_2 займався саме його син ОСОБА_1 , що підтверджується: - сповіщенням сім`ї, виданим на ім`я ОСОБА_1 . Чернігівським об`єднаним міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки від 13.12.2022 року, за вих. №11/5/7; - Свідоцтвом про поховання померлого ОСОБА_2 від 15.12.2022, реєстраційний номер НОМЕР_3 , виданого користувачу місця ОСОБА_1 ; - накладною №5491 від 15.12.2022 (замовлення №5493 від 15.12.2022), виданою КП «Спецкомбінат КПО» замовнику ОСОБА_1 ; - накладною №5490 від 15.12.2022 (замовлення №5492 від 15.12.2022) на отримання ритуальних атрибутів та послуг по похованню ОСОБА_2 ,виданою КП «Спецкомбінат КПО» замовнику ОСОБА_1 .

Отже, на підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення заяви.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258-260, 263-265, 273, 293, 315, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_4 ) задовольнити.

Встановити факт батьківства громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця міста Чернігова, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця міста Чернігова.

Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , складеного 05 червня 2003 року Чернігівським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Чернігівського обласного управління юстиції, Україна, за №1058, вказавши батьком дитини громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця міста Чернігова, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.В.Требух