Рішення № 111600882, 16.06.2023, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/4727/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2023 року м.Львів

Галицький районний суд міста Львова

в складі:головуючого судді Мисько Х.М.,

з участю: секретаря судового засідання Євтушенка В.Ю.,

представника позивача Горбаня О.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Максимова А.О.,

перекладача Маркелової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області до громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 про продовження строку примусового затримання,-

В С Т А Н О В И В :

ГУ ДМС України у Львівській області звернулося до суду з адміністративним позовом. Просить продовжити строк затримання громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою вжиття заходів щодо його ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України, в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, що за адресою: Волинська область, Ківерцівський район, с. Журавичі, на строк визначений в ч. 11 ст.289КАС України.

В обґрунтування заявлених вимог вказує, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 20.06.2022 року у справі №461/2967/22 було задоволено адміністративний позов ГУ ДМС України у Львівській області до громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 про затримання та поміщення до Волинського пунктутимчасового перебуванняіноземців таосіб безгромадянства,які незаконноперебувають вУкраїні з метою забезпечення його ідентифікації та примусового видворення за межі України.

З метою забезпечення ідентифікації відповідача, ГУ ДМС України у Львівській області зверталось із листами до Директора Департаменту консульської служби МЗС України з приводу адміністративного затримання та сприяння у ідентифікації відповідача та повернення його на батьківщину.

Проте, станом на момент подання даного адміністративного позову, ГУ ДМС України у Львівській області отримано лист Директора Департаменту консульської служби МЗС України у якому зазначено, через повномасштабну агресію РФ проти України дипломатичні відносини між Україною та Росією розірвані. Діяльність посольства та консульських установ держави-агресора на території України припинена. Представлення інтересів РФ дипломатичним представництвом третьої держави в Україні не здійснюється. Зазначене унеможливлює надання органами дипломатичної служби України будь-якого сприяння у підтвердженні особи і документуванні громадян країни-агресора та, відповідно розгляд направлених до МЗС звернень.

З огляду на викладене та у зв`язку із неможливістю забезпечити примусове видворення відповідача, ГУ ДМС України у Львівській області вважає за доцільне продовжити строк затримання громадянина РФ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Волинському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства ( АДРЕСА_1 ) які незаконно перебувають в Україні, на строк шість місяців, з метою вжиття заходів щодо його ідентифікації та примусового видворення. Тому просить позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення аналогічні викладеним у мотивах позовної заяви, просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив.

Представник відповідача Максимов А.О. проти позову заперечив. Зазначив, що відповідач неодноразово заявляв, що бажає звернутись про визнання його біженцем та особою, яка потребує захистом. Але з незалежних від нього причин не міг скористатись своїм правом передбаченим законодаством України. Представник відповідача вказує, що країною походження відповідача російська фіедерація, в країні пошодження відповідач, якиц за національністю етнічним татарином та мусульманином за віросповіданням та членом міжнародної політичної партії Хізб ут Тахрір Аль Ісламі, яка є забороненою тоталітарним режимом російської федерації, має реальну загрозу стикнутись з переслідуванням за його національність, політичні погляди та віросповідання в умовах систематичного порушення прав людини. Відповідач виявляє бажання співпрацювати з органами міграційної служби під час процедури ідентифікації та позвач не спростовує цього. Просить у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 20.06.2022 року у справі №461/2967/22 було задоволено адміністративний позов ГУ ДМС України у Львівській області до громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 . Затримано громадянина РФ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та поміщено до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні на строк визначений ч. 11 ст. 289 КАС України.

Документи, що посвідчують особу та підтверджують законність перебування на території України у відповідача відсутні, що унеможливлює підготовку документів позивачем про забезпечення процедури видворення відповідача за межі території України та у зв`язку з чим на момент закінчення строку затримання є неможливою ідентифікація відповідача.

З метою забезпечення ідентифікації відповідача, ГУ ДМС України у Львівській області зверталось із листами до Директора Департаменту консульської служби МЗС України з приводу адміністративного затримання та сприяння у ідентифікації відповідача та повернення його на батьківщину.

Однак, станом на момент подання даного адміністративного позову до суду, ГУ ДМС України у Львівській області отримано лист Директора Департаменту консульської служби МЗС України у якому зазначено, через повномасштабну агресію РФ проти України дипломатичні відносини між Україною та Росією розірвані. Діяльність посольства та консульських установ держави-агресора на території України припинена. Представлення інтересів РФ дипломатичним представництвом третьої держави в Україні не здійснюється. Зазначене унеможливлює надання органами дипломатичної служби України будь-якого сприяння у підтвердженні особи і документуванні громадян країни-агресора та, відповідно розгляд направлених до МЗС звернень.

За час перебування у Волинському ПТПІ відповідач із заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, не звертався.

Згідно ч. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави. Частиною 5 цієї ж статті Закону передбачено, що рішення суду про примусове видворення іноземця або особи без громадянства виконується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції, а стосовно іноземців та осіб без громадянства, затриманих ним у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України, - органом охорони державного кордону. Контроль за правильним і своєчасним виконанням рішення про примусове видворення здійснюється органом, за чиїм позовом суд прийняв рішення про примусове видворення. З метою контролю за виконанням іноземцем або особою без громадянства рішення про примусове видворення службові особи органу охорони державного кордону або центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, здійснюють супровід такого іноземця або особи без громадянства.

У відповідності до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції України та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Відповідно до ч. 3 ст.9 вказаного Закону строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Відповідно до п. 1 Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1110, пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, є державною установою, що призначена для тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства: стосовно яких судом прийнято рішення про примусове видворення за межі України; стосовно яких судом прийнято рішення про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України, у тому числі прийнятих відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; затриманих ДМС, її територіальними органами та підрозділами на строки та в порядку, передбачені законодавством; затриманих за рішенням суду до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

Згідно п. 5 вказаного Типового положення іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців з дня фактичного затримання особи.

Строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування не може перевищувати шести місяців з дня фактичного затримання особи. У разі наявності умов, за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи у зазначений строк чи прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, такий строк може бути продовжений, але не більш як на дванадцять місяців.

Згідно з п. 12 розділу ІІ Інструкції про порядок утримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29 лютого 2016 року №141, іноземці та особи без громадянства утримуються в ПТПІ протягом строку, необхідного для виконання постанови адміністративного суду: про примусове видворення з України; затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з України; затримання з метою ідентифікації та забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, але не більш як 12 місяців.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

В силу вимог ч. 1 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення (ч. 5 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»).

Відповідно до частини 4 статті 30 Закону УкраїниЗаконом України«Про правовийстатус іноземцівта осіббез громадянства», іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.

Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства визначеністаттею 289 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч. 11 ст. 289КАС України,строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Відповідно до ч. ч. 12, 13 ст. 289КАС Українипро продовження строку затримання не пізніш як за п`ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є: 1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; 2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

Згідно Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженоїНаказом Міністерства внутрішніх справ України № 353/271/150 від 23 квітня 2012 рокута зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 травня 2012 року за № 806/21119, контроль за дотриманням іноземцями та особами без громадянства вимог законодавства здійснюють в межах своєї компетенції територіальні підрозділи Державної міграційної служби України, до повноважень яких віднесено прийняття рішень про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, їх документування та здійснення заходів з безпосереднього примусового повернення та примусового видворення за межі України.

При цьому судом не беруться до уваги заперечення сторони відповідача, оскільки суду не надано доказів наявності у відповідача необхідних документів.

У процесі розгляду справи також не встановлено даних про те, що відповідач звертався до територіальних органів ДМС із заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Встановлено, що строк затримання відповідача у Волинському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, згідно рішення суду, спливає 20.06.2023 року, однак відповідач станом на даний час не ідентифікований у встановленому законодавством порядку, оскільки відсутня інформація з країни громадянської приналежності іноземця, що дає змогу його ідентифікувати, а також відсутні належні документи, що дають право перетину державного кордону України.

Враховуючи наведене та встановлені обставини справи, зокрема те, що на даний час дипломатичні відносини між Україною та Росією розірвані, діяльність посольства та консульських установ держави-агресора на території України припинена, представлення інтересів рф дипломатичним представництвом третьої держави в Україні не здійснюється, що унеможливлює надання органами дипломатичної служби України будь-якого сприяння у підтвердженні особи і документуванні громадян країни-агресора та, відповідно розгляд направлених до МЗС звернень, інформації про ідентифікацію особи не одержано, тому суд вважає, що позов слід задовольнити та продовжити строк затримання громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Керуючись ст.ст.2, 8-10, 121, 241-246,271,272,289,297 КАС України, ст.4,9,30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Продовжити строк затримання громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у Волинському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, (адреса: АДРЕСА_1 ) на строк шість місяців, з метою вжиття заходів щодо його ідентифікації та примусового видворення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 19.06.2023 року.

Суддя Мисько Х.М.