Ухвала суду № 111597598, 16.06.2023, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/4398/23

н/п 1-кс/953/4518/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2023 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчоговідділу слідчогоуправління Головногоуправління Національноїполіції вХарківській областіпідполковника поліції ОСОБА_3 ,погоджене прокуроромвідділу Харківськоїобласної прокуратури ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022220000000702 від 11.11.2022 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Воздвиженське, Шосткинського району, Сумської області, українця, громадянина України, офіційно не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,

за участю сторін кримінального провадження :

прокурора ОСОБА_6 ,

слідчого ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника підозрюваного ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

16.06.2023 до суду надійшло клопотаннястаршого слідчоговідділу слідчогоуправління Головногоуправління Національноїполіції вХарківській областіпідполковника поліції ОСОБА_3 ,погоджене прокуроромвідділу Харківськоїобласної прокуратури ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022220000000702 від 11.11.2022 про застосування запобіжногозаходу увиді триманняпід вартоювідносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_8 , маючи досвід скоєння умисних злочинів, у тому числі у сфері обігу наркотичних засобів, діючи повторно, будучи особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України, працездатним, що не працює та не має постійного джерела доходів, визначивши вчинення злочинів, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів джерелом доходів, діючи з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, всупереч Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» та Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», маючи прямий умисел на вчинення дій, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, а саме: на незаконний збут наркотичних засобів та особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено згідно з чинним законодавством України, розуміючи переваги вчинення цих кримінальних правопорушень за попередньою змовою групою осіб, вирішив підшукати співучасника для вчинення вказаних злочинів.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут наркотичної речовини за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_8 у кінці лютого 2023 року за невстановлених в ході досудового розслідування обставин, вступив у злочинну змову з ОСОБА_5 .

Переслідуючи мету незаконного збагачення шляхом здійснення незаконного збуту наркотичних засобів, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , діючи в групі за попередньою змовою, підшукували потенційних клієнтів з числа осіб, що вживають наркотичні засоби, домовлялися з останніми про їх кількість і вартість, та у подальшому здійснювали збут наркотичних засобів на території Харківської області.

Отримані від незаконного збуту наркотичних засобів грошові кошти ОСОБА_8 та ОСОБА_5 розподіляли між собою у заздалегідь обумовлених частинах з урахуванням вартості витрачених коштів, необхідних для придбання наркотичних засобів, розмір яких в ході проведення досудового розслідування не встановлений.

Так, 27.02.2023, близько 12:00 год. громадянин ОСОБА_9 , якого працівники правоохоронних органів залучили до конфіденційного співробітництва при проведенні контролю за вчиненням злочину в якості покупця, зателефонував ОСОБА_8 та домовився про зустріч з ОСОБА_5 , з метою придбання особливо небезпечного наркотичного засобу.

В цей же день ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою в групі з ОСОБА_8 , з метою реалізації спільного злочинного умислу, направленого на збут наркотичних засобів, в обумовлений завчасно за допомогою засобів мобільного зв`язку час, знаходився за місцем мешкання ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_3 , де за попередньою домовленістю зустрівся з громадянином ОСОБА_9 .

Після цього ОСОБА_5 , у присутності ОСОБА_8 , який був обізнаний про злочинний умисел ОСОБА_5 , направлений на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, заздалегідь для цього незаконно придбаного ОСОБА_5 за невстановлених в ході досудового розслідування обставин, перебуваючи у квартирі, розташованій за вказаною вище адресою, діючи з корисливих мотивів, під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, приніс прозорий полімерний зіп-пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору, яка, згідно висновку експерта №СЕ-19/121-23/4584-НЗПРАП від 19.04.2023 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонений канабіс; маса канабісу у перерахунку на суху речовину становить 1,1033 грам, та незаконно збув вказаний особливо небезпечний наркотичний засіб ОСОБА_9 , який за придбаний ним канабіс передав ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 350 грн.

Таким чином, ОСОБА_8 разом з ОСОБА_5 , всупереч Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» та Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», незаконно зберігав з метою збуту, а також незаконно збув особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено «канабіс», згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000.

Вказане правопорушення 11.11.2022 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022220000000702 відповідно за ознаками кримінальних правопорушеннь злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

15.06.2023 ОСОБА_5 повідомленопро підозруза ч. 2 ст. 307 КК України.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюєтьсяу вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у придбанні та зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Причетність ОСОБА_5 до скоєнняінкримінованого кримінальногоправопорушення підтверджуєтьсязібраними укримінальному провадженнідоказами,якими обґрунтовуєтьсяпред`явлена підозра,а саме: протоколом огляду грошових коштів від 27.02.2023; протоколом огляду покупця від 27.02.2023, в ході якого громадянину ОСОБА_9 було вручено грошові кошти в сумі 350 грн. для проведення оперативної закупки особливо небезпечних наркотичних засобів; протоколом огляду від 27.02.2023, в ході якого громадянин ОСОБА_9 видав співробітникам поліції прозорий полімерний пакет з подрібненою речовиною рослинного походження, яку в цей же день придбав у ОСОБА_8 та ОСОБА_5 ; протоколом про наслідки проведення негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину - оперативна закупка від 28.02.2023, за результатами проведення якої 27.02.2023 ОСОБА_8 та ОСОБА_5 незаконно збули громадянину ОСОБА_9 полімерний пакет з особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено «канабіс»; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи від 28.02.2021, в ході якого зафіксовано факт незаконного збуту 27.02.2023 ОСОБА_8 та ОСОБА_5 особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу громадянину ОСОБА_9 ; висновком експерта № СЕ-19/121-23/4584-НЗПРАП від 19.04.2023 за результатами експертизи дослідження матеріалів, речовин і виробів за експертною спеціальністю 8.6. дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів, згідно з яким речовина рослинного походження зеленого кольору, яку ОСОБА_8 та ОСОБА_5 незаконно збули ОСОБА_9 27.02.2023, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонений канабіс; маса канабісу у перерахунку на суху речовину становить 1,1033 грам; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 13.03.2023, в ході якого свідок повідомив про обставини придбання ним особливо небезпечного наркотичного засобу у ОСОБА_5 та ОСОБА_8 ; протоколом обшуку від 15.06.2023, проведеного за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого вилучено 5 зіп-пакетів з речовиною рослинного походження із зовнішніми ознаками наркотичного засобу, електронні ваги та порожні зіп-пакети; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Обґрунтованість повідомленої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду.

На даний час у органу досудового розслідування наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які вказують на те, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий вказує, що зазначені ризики підтверджуються тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за яке визначено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна та, відповідно до ст.12 КК України, вказане кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких, а згідно пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Дані обставини свідчасть про можливі спроби уникнення кримінальної відповідальності шляхом переховування від правоохоронних органів та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, тим самим може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також обґрунтованість цього ризику полягає в тому, що ОСОБА_5 ніде непрацює,отже немає постійногозаконного джереладоходів тазасобів доіснування,у зв`язкуз чим,без застосуваннязапобіжного заходудо нього,може залишитимісце проживаннята переховуватисявід органівдосудового розслідуванняабо вподальшому відсуду,таким чиномнамагаючись уникнутикримінальної відповідальностіза інкримінованийзлочин.

Підставою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити свою злочинну діяльність.

Слідчий вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Слідчим зазначено про необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зважаючи на те, що існування ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України та їх вагомість свідчить про неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, а також з метою забезпечення виконання ним покладених на нього кримінальним процесуальним законодавством процесуальних обов`язків у якості особи, стосовно якої здійснюється кримінальне переслідування у якості підозрюваного.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Наявність вказаних ризиків підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Прокурор, слідчий в судовому засіданні підтримали зазначене клопотання в повному обсязі, просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні свою причетність до скоєного не визнав, зазначив, що до них додому приходив батько його цивільної дружини, який є наркозалежним та залишив наркотичні засоби, вилучені під час обшуку. Заперечував про застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки він має місці соціальні з`вязки, не має на меті переховуватись, просить застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_7 зазначила, що її підзахисний не має наміру переховуватись, печентість до скоєного не визнає але згоден допомагати органу досудового розслідування, ризики зазначені у клопотанні є необґрунтованими, має міцні соціальні зв`язки, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, запобігти вказаним ризикам можливо шляхом застосування до нього запобіжного заходу не пов`язаного з трманням під вартою, або визначити мінімальний розмір застави.

Вислухавши думкиучасників процесу,перевіривши матеріали клопотання, суд доходить наступного висновку.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Відділом слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12022220000000702 від 11.11.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

15 червня 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Щодо наявності обґрунтованої підозри.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК України).

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.

Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб`єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_5 15.06.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації його дій, виходячи з наданих стороною обвинувачення документів, які перелічені вище у сукупності,слідчий суддядійшов висновкупро наявністьобґрунтованої підозри,на часрозгляду клопотання,щодо можливоговчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

У світлі обставин цього кримінального провадження досліджених матеріалів достатньо для того, щоб у рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність «обґрунтованої підозри».

Слідчий суддя наголошує, що при вирішенні питання щодо існування обґрунтованої підозри у розрізі наявності підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження чи продовження строку його дії, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Висновок про обґрунтованість підозри не констатує винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину та відповідно не порушує принципу «презумпції невинуватості».

Щодо наявності ризиків.

Частиною 5 ст. 9 КПК визначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Прецедентне право Європейської конвенції з прав людини сформулювало підстави, за наявності яких допускається безперервне тримання особи під вартою.

До цих підстав віднесені: наявність ризику, що підозрюваний не з`явиться до суду; вчинить дії, які перешкоджають правосуддю; скоїть інше кримінальне правопорушення; стане причиною громадських заворушень(Tiron v. Romania,§ 37;Smirnova v. Russia,§ 59;Piruzyan v. Armenia,§ 94).

Ризик переховування обвинуваченого від суду, крім суворості покарання, має оцінюватись також з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити цей ризик, або продемонструвати, що він наскільки незначний, що не виправдовує попереднє ув`язнення особи.(Panchenko v. Russia,§ 106).

Вказаний ризик підлягає врахуванню у світлі таких чинників, як характер людини, його моральні принципи, місце мешкання, робота, сімейні зв`язки та будь-які інші зв`язки з країною, у якій ведеться її переслідування.(Becciev v. Moldova,§ 58).

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Clooth v. Belgium» серйозність звинувачень може примусити судові органи помістити обвинуваченого під варту з метою попередження спроб подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб цей ризик був очевидним, а захід таким, що відповідає обставинам справи, зокрема, минулому та особі обвинуваченого.

Вказані підстави враховані у національному законодавстві.

Зокрема, згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Надаючи оцінку можливості ОСОБА_5 переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання за вчинення інкримінованого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,який відповіднодо ст.12КК Україниє тяжким,за якезаконом передбаченопокарання увиді позбавленняволі настрок до10(десяти)років зконфіскацією майна.Зазначена обставинасама пособі можебути мотивомта підставоюдля підозрюваногопереховуватися відорганів досудовогорозслідування чисуду.Це твердженняузгоджується ізпозицією Європейськогосуду зправ людиниу справі«Ілійков протиБолгарії»,в якомузазначено,що суворістьпередбаченого покаранняє суттєвимелементом приоцінюванні ризиківпереховування.

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведений можливий ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 за необхідності зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Водночас, окрім врахування ступеня тяжкості кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_8 не залишається поза увагою слідчого судді те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Також вимоги ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та роз`яснення, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.

Наведені вище обставини у сукупності дають підстави стверджувати, що підозрюваний у разі не обрання йому запобіжного заходу, який належним чином не забезпечить виконання покладених на нього обов`язків, зможе за необхідності переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Співставлення негативних для обвинуваченого наслідків переховування у виді його покарання у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого затримання, із засудженням до покарання у разі доведення прокурором його винуватості у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

У свою чергу сторона захисту не змогла навести достатні аргументи того, щоб взагалі виключити такий ризик.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, те, що підозрюваний ніде не працює, не має постійного джерела доходу, а тому повністю виключити вказаний ризик неможливо.

Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) переховування від органів досудового розслідування та суду; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:

- вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у разі визнання винуватим у вчиненні якого йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна.

- відсутність відомостей про стійкі соціальні зв`язки підозрюваного, відсутність офіційного джерела доходу.

З урахуваннямвикладеного,приймаючи доуваги вагомістьнаявних данихпро причетність довчинення підозрюванимзлочину,тяжкість покарання яке може бути застосовано, відомостей проособу підозрюваного,який має постійне місце проживання та реєстрації, проживає в цивільному шлюбі, не працевлаштований, однак таківідомості неспростовують тане мінімізуютьнаявних ризиків,передбачених ч.1ст.177КПК України,запобігти якимв даномувипадку можелише застосуваннятакого винятковогозапобіжного заходуяк триманняпід вартою.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, однак, враховуючи існування доведених прокурором ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про причетність ОСОБА_5 до вчинення тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, в межах строку досудового розслідування.

Суд враховуєвідомості проособу підозрюваного,проте,вказані обставинине спростовують висновку суду про неможливість запобігти зазначеним вище ризикам у разі застосування менш суворого запобіжного заходу.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пункт 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

Дослідивши матеріали клопотання щодо розміру застави, слідчий суддя з урахуванням майнового та соціального стану підозрюваного, який підозрюється у вчиненні умисного кримінального правопорушення у сферінезаконного обігунаркотичних засобівта психотропнихречовин, доведених ризиків, доходить висновку, що застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

На переконанняслідчого судді,підозрюваному ОСОБА_5 слід визначити заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 134 200 (сто тридццять чотири тисячі двісті) гривень 00 коп. Ця сума є значною та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити виконання належної процесуальної поведінки з боку підозрюваного.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду, не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого,прокурора тасуд прозміну свогомісця проживаннята роботи; здати на зберігання до органу відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022220000000702 від 11.11.2022 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 60 (шістдесят) днів - до 14 серпня 2023 року включно.

Встановити строк дії даної ухвали до 14 серпня 2023 року включно.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 134 200 (сто тридцять чотири тисячі двісті) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок :

ТУ ДСА України у Харківській області (Отримувач коштів (одержувач): ТУ ДСА України у Харківській області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; Банк отримувача (одержувача): ДКСУ м. Київ; Код банку отримувача (МФО одержувача): 820172; Рахунок отримувача (Р/р): UA208201720355299002000006674; призначення платежу застава) до сплину терміну тримання під вартою.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк 2 місяці.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Київський районний суд м.Харкова.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження та керівнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, для виконання.

Зобов`язати старшого слідчого відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_3 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_5 про тримання під вартою останнього

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 в той же строк, але з моменту вручення копії ухвали суду.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала слідчого судді не набрала законної сили.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1